WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Ні я жива! Я буду вічно жити! - Сценарій

Ні я жива! Я буду вічно жити! - Сценарій

її листи тих часів, не можна без болю читати лірику, , присвячену Сергію Мержинському. На фоні музики:
Леся Українка: Все, все покинуть, до тебе полинуть
Мій єдиний, мій зламаний цвіте,
Все, все покинуть, з тобою загинуть,
То було б щастя, мій згублений світе!
Стать над тобою і кликнуть до бою
Злую мару, що тебе забирає,
Взять тебе з бою чи вмерти з тобою
З нами хай щастя і горе вмирає.
"Твої листи завжди пахнуть зов'ялими трояндами, ти мій бідний, зів'ялий квіте! Легкі, тонкі пахощі, мов спогад про якусь любу, минулу мрію, і ніщо так не вражає тепер мого серця, як сії пахощі, тонко, легко, але невідмінно, невідборонно нагадують вони мені про те, що моє серце віщує і чому я вірити не хочу, не можу. Се нічого, що ти не обіймав мене ніколи, се нічого, що між нами не було і спогаду про поцілунки, о, я піду до тебе з найщільніших обіймів, від найсолодших поцілунків! Тільки з тобою я не сама, тільки з тобою я не на чужині. Тільки ти вмієш рятувати мене від самої себе. Все, що мене томить, все, що мене мучить, я знаю, ти здіймеш своєю тонкою тремтячою рукою, - вона тремтить, як струна, - все, що тьмарить мені душу, ти проженеш променем твоїх блискучих очей, - ох, у тривких до життя людей таких очей не буває! Се очі з іншої країни... Мій друже, мій друже, нащо твої листи так пахнуть, як зів'ялі троянди? Мій друже, мій друже, чому ж я не можу, коли так, облити рук твоїх, рук твоїх, що мов струни, тремтять, своїми гарячими слізьми? Мій друже, мій друже, невже я одиноко згину? О візьми мене з собою, і нехай над нами в'януть білі троянди! Візьми мене з собою... Ми підемо тихо посеред цілого лісу мрій і згубимось обоє помалу вдалині. А на тім місці, де ми були в житті, нехай троянди в'януть, в'януть і пахнуть, як твої любі листи, мій друже... Крізь темряву у простір я простягаю руки до тебе: візьми, візьми мене з собою, се буде мій порятунок. О, рятуй мене, любий! І нехай в'януть білі й рожеві, червоні й блакитні троянди.
Виконується романс П.Гайдамаки на слова Лесі Українки "Горить моє серце..."
1 ведучий: Дев'яносто відсотків кращої любовної поезії пишеться, коли кохання відбуяло. Якщо це так, то драматична поема Лесі Українки "Одержима" належить до тих виняткових десяти відсотків, що народжуються всупереч очікуваного - поза канонами та приписами, не керуючись логікою здорового глузду. А саме: на хвилі найбільшого піднесення чи найбільшого розпачу кохання.
2 ведучий: Втім, Лесина "Одержима" - виняток серед винятків. Адже за цим твором стоїть доля кохання, про яке мало сказати словами Олександра Олеся: "З журбою радість обнялась". Безмірне щастя й безмірний відчай зрослися в ньому як сіамські близнюки.
1 ведучий: "Одержима" написана 18 січня 1901 року в Мінську, в домі пані Нарейко на розі Михайловської і Широкої, біля ліжка вмираючого Мержинського. 32 сторінки рукопису, почерком стрімким і летючим, твір, що його потім Франко назве шедевром, - як це можна було написати за одну ніч, в стані тяжкого стресу, нервової, вичерпності і фізичної втоми!? Чи це була концентрація всіх духовних сил в екстремальних умовах? Чи саме в ту безсонну зимову ніч стався раптовий напад натхнення, так довго заблокованого перед тим навалою сумних невідкладних клопотів?
2 ведучий: "Одержима" - будучи твором найсокровенніших інтимних імпульсів, ця драматична поема водночас органічно вписується в контекс загальноєвропейського літературного процесу своєї доби. Це передусім, той спалах посиленого інтересу до Біблії, який європейська література перенесла на рубежі XIX - XX ст. У центрі уваги письменниці - активна життєва позиція особистості, що діє у духовному вакуумі. Це моральний максималізм, висока невтомність духу й тіла, що набуває різних зовнішніх виявів - від тотального протесту до непомітного подвигу щоденного несення хреста.
1 ведучий: Печаль долі Мержинського була в тому, що завжди оточений друзями, в згасанні своєму він залишився самотнім, друзі про нього не дбали, він почував себе забутим. "Скільки каміння було кинутої Скільки проповідей виголошено! І як небагато зроблено для допомоги і підтримки!", - писала Леся Українка в листі до В.Г.Крижанівської - Тучанської. Яку ж гіркоту, який жаль до його друзів мала відчувати вона - єдина хто не покинув його! В її листах із Мінська є вже ці слова - Месія, і каміння, і проповіді.
2 ведучий: Голос Міріам - це, властиво, голос волаючого в пустелі. Це розпач не від того, що не зрозуміли її, а від того, що вона їх зрозуміла. Зрозуміла всю глибину їхньої ницості. Образом Міріам Леся Українка захистила людство від звинувачення, що воно не варте, щоб за нього іти на Голгофу. Це якась неймовірно гуманістична етика підказала їй цей образ.
2 ведучий: Леся Українка полишила нам чимало високомистецьких драм та драматичних поем: "В катакомбах", "У пущі", "Кассандра", "Руфін і Прісцілла", "Адвокат Мартіан", і такі шедеври світового значення, як "Оргія", "Камінний господар" та "Лісова пісня". Але, безперечно, апофеозом творчості була "Лісова пісня", драма-феєрія, написана влітку 1911 року. "Вона мені дала стільки дорогих хвилин екстазу, як мало яка інша", -писала Леся Українка матері.
1 ведучий: Цей геніальний твір Леся Українка написала "у самісінькій Колхіді", в Кутаїсі, де колись "арготавти золотого руна добували на річці Ріоні, бо тоді там був золотий пісок", - писала Леся своїй матері. І згадувала волинські ліси, урочище Нечімне біля села Скулин, садибу дядька Лева, що жив біля озера, похилену вербу і велетенського дуба, золоте листя якого облітало ва Івана Миколайчука, котрий втілився в дядька Лева, перш ніж піти від вас навіки.
2 ведучий: "Лісова пісня" написаназа 10-12 днів, в тому "непереможному стані" "творчого божевілля", після якого довго доводилось опритомнювати, яке так дорого обходилось її здоров'ю. Але: "Пишу - значить, існую", - такий був її парафраз знаменитого афоризму. Учасники літературного гуртка показують уривок з "Лісової пісні". Можна використати музику з однойменной опери В.Кирейка.
Звучить романс Я.Степового на слова Л.Українки "Гетьте думи".
Леся Українка: Хто вам сказав, що я слабка,
Що я корюся долі?
Хіба тремтить моя рука,
Чи пісня й думки кволі?
Ви чули, раз я завела жалі та голосіння, -
то ж була буря весняна,
а не сльота осіння.
А весени... Яка журба,
Чи хто цвіте, чи в'яне,
тоді й плакучая верба
злато-багряна стане.
Коли ж суворая зима
Покриє барви й квіти. -
на гробі їх вона сама
розсипле самоцвіти.
1 ведучий: Стан здоров'я набував загрозливого характеру. Було вирішено поїхати до Грузії. В кінці 1903 року вона відпливла з Одеси. Її супутником став Климентій Квітка, в майбутньому - супутник до кінця життя.
2 ведучий: Якщо приреченій на смерть поетесі Грузія подарувала цілих десять років життя, то це означає, що світова література не втратила такі шедеври, як "Лісова пісня", "Осіння казка", "Руфін і Прісцілла", "Адвокат Мартін", "Камінний господар". Адже переважна більшість блискучої Лесиної драматургії, була створена саме в Грузії.
1 ведучий: Скрізь, де б не була поетеса, про що б не писала. - про єгипетського фараона чи римського раба, про дочку єврейського царя чи білокосу Ізольду - її думи і мрії були прикуті до України. Хіба міг інакше чинити митець, котрий уже своїм псевдонімом підкреслив кревний зв'язок з рідним народом?
Звучить сюїта А.Штогаренка "Пам'яті Лесі Українки", ч.2.
2 ведучий: Помирала мужня Леся Українка, як і належить бійцеві на передовій: раніше ніж упасти, підстрелений робить крок вперед... Попеліючи від високої температури, задихаючись, диктувала план своєї так і не завершеної драми...
(Музика стихає).
1 ведучий: Траурною датою українського календаря стало 1 серпня 1813 року - в Сурамі, Грузії померла Лариса Петрівна Косач. (Музика звучить голосніше).
2 ведучий: ... Літала могутня орлиця.
Летючи співала,
Орлів закликала
До сонця крізь хмари пробитися
Шугала крізь хмари,
Гриміла громами,
Веселкою радісно грала -
І раптом упала
На скелі високі
Над морем глибоким
І гордо, велично сконала...
В невтомному льоті...
Згорнулись могутнії крила...
(Музика стихає).
Loading...

 
 

Цікаве