WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Ні я жива! Я буду вічно жити! - Сценарій

Ні я жива! Я буду вічно жити! - Сценарій


Сценарій літературно-музичної композиції за сторінками життя і творчості Лесі Українки
"Ні я жива! Я буду вічно жити!"
На сцені - прикрашений вишитим рушником портрет Лесі Українки. Під портретом слова;
"Довго щирими сими словами
До людей промовлятиму я..."
На сцені робочий стіл, за яким працює Л. Українка. Зліва і справа сцени два крісла для двох ведучих. Звучить музика М.Лисенка "Елегія".
Л. Українка: До тебе, Україно, наша бездольная мати,
Струна моя перша озветься.
І буде струна урочисто і тихо лунати, '
І пісня від серця поллється.
По світі широкому буде та пісня літати,
А з нею надія кохана
Скрізь буде літати, по світі між людьми питати,
Де схована доля незнана?
І, може, зустрінеться пісня моя самотня
У світі а пташками - піснями,
То швидко полине тоді тая гучная зграя
Далеко шляхами - тернами.
Полине за синєє море, полине за гори,
літатиме в чистому полю,
Здійметься високо-високо в небесні простори
І, може, спітка тую долю.
І, може, тоді завітає та доля жадана
До нашої рідної хати,
До тебе, моя ти Україно мила, кохана,
Моя безталанная матиі
("Сім струн". (Посвята Михайлові Драгоманову ДО "Гімн")
1 ведучий: Леся Українка... Народилась вона в сім'ї Косачів, щебетати для світу Лесею Українкою, щоб увійти в літературу як співець революційної мужності і боротьби, у людського духу є вершина. Вона зветься ідеал. Творець спускається до ідеалу, людина підноситься. Кожного століття троє чи четверо геніїв одважувалися на таке сходження... Це велетні... Той, хто досягає вершини, стає рівним тобі, Гомере", - писав Віктор Гюго. Леся Українка, подолавши тяжкий шлях, піднялася на гору круту крем'яную, сягнула вершини людського духу. Вона посідає гідне місце серед великих і безсмертних мужів, таких як Гомер, Данте, Шекспір, Гете, Пушкін і Шевченко, Бетховен і Чайковський, Мікеланджело і Рембрандт.
2 ведучий: Росла і виховувалась Леся у середовищі демократично настроєної української інтелігенції, рід вела свій від людей порядних, не пустодухих, не мізерних. Дід Лесі був декабристом, тітки зв'язані з народовольцями, дядько її - Михайло Драгоманов, улюблений Лесин наставник, змушений був жити в еміграції, продовжуючи справу, колись розпочату Герценом. Друзями родини були такі люди як Лисенко, Старицький, Франко.
1 ведучий: Добрим словом годиться згадати сьогодні турботливого батька - Петра Антоновича Косача і матір - відому нашу письменницю Олену Пчілку, уважну виховательку і невтомну громадську діячку. Риси характеру, вольова вдача матері передалися і її геніальній дочці.
2 ведучий: Леся була щедро обдарована від природи, вона кохалася в казках І переказах, любила українську народну пісню. Дитячі захоплення і забави - доклали до купи й свої зерна, що ними життя-засівало чутливу душу і що згодом переросло вогненним словом правди. Вона держала слово, і багато великих слів у ньому поміщалось: братерство, рівність, воля, рідний край... Так, так, те все було. А далі слово змінилося у спів, і вся громада до дзвінкої промови прилучилась. О, то були такі "Червоні" співи, яких либонь, не чув старезний замок.
1 ведучий: У Луцьку, під враженням трагічної події - арешту рідної тітки Елі за "крайню політичну неблагонадійність", дев'ятирічна Леся написала свій перший вірш "Надія". Його рядки, виведені ще дитячою рукою, наповнюючи сердечний біль і "дорослі" тривоги.
Леся Українка: Вірш "Надія".
2 ведучий: Пригадується Шевченкове: "Мені однаково, чи буду я жить в Україні, чи ні", до якого Лесин вірш має пряме відношення. Жити чи вмерти, щоб тільки біля Славутича, це ж від Тарасового полум'я засвічується талант іще дитини, а вже прозріваючого генія.
1 ведучий: Та невдовзі сталося велике нещастя, ща на цілий вік отруїло життя пій незвичайній людині.
2 ведучий: Десятилітня дитина застудила ноги на Водохреща - було це в січні 1881 року, простояла на льоду всю церемонію... Ополонка... Хрест з льоду, увінчаяий голубом... Морозна пара від води... Червоні в стуленому сонці ризи... І через два роки все це відгукнулося. Спочатку туберкульоз лівої руки, потім ноги, на початку дев'яностих - легень і, врешті нирок та шлунку.
1 ведучий: Хвороба та скалічена хірургією рука позбавили Лесю можливості стати піаністкою, а тим часом вона сама казала: "Мені інколи здається, що з мене вийшов би далеко кралдай музика, ніж поет, та тільки біда, що природа мені утяла кепський жарт...".
Звучить музика П.Чайковського "Бремена года" - Июнь - Баркарола. На фоні музики
Леся Українка: Мій давній друже! Мушу я з тобою
Розстатися надовго... Жаль мені!
З тобою звикла я ділитися журбою,
Вповідувать думки веселі і сумні.
То ж при тобі, мій друже давній, вірний,
Пройшло життя дитячеє моє,
Як я сяду при тобі я в час вечірній,
Багато спогадів тоді в стає!
... Коли я смуток свій на струни клала,
З'являлась ціла зграя красних мрій,
Веселкою моя надія грала,
Далеко линув думок легкий рій,
Розстаємось надовго ми з тобою!
Зостанешся ти в самоті німій,
А я не матиму де дітися а журбою...
Прощай же, давній, любий друже мій!
Музика стихає.
2 ведучий: Що інтенсивніше наступала хвороба, то непоборнішим ставав дух, незламною робилася воля життя, а поетичний геній здіймався до вершин творчості. Не раз про це говорила й сама поетеса.
Л. Українка "Без надії сподіваюсь".
1 ведучий: Перша книжка поетеси "На крилах пісень" побачила світ у 1893 році. Про неї заговорили по всій Україні. Іван Франко, висловлюючи загальну думку про поетичний хист Лесі сказав, що від часу Шевченкового "Заповіту" Україна не чула такого гарячого поетичного слова, як з уст слабосилої хворої дівчини.
2 ведучий: Нам дорога кожна сторінка книжки, бо це слова ще дівчинки, ще наполегливої учениці, яка, піднявши очі, на хвилину відривається від словників та підручників і стає тут же пророчицею, учителькою народу. Авторка ще користується здрібнілою формою, рифмуючи "Серденько зомліле - серденько зболіле". Але вже в її грудях стугонить серце, велике й вічне серце поета, де вміщаються і батьківщина, і людство, і вся Земля.
1 ведучий: О люде мій бідний, моя ти родино,
Брати мої вбогі, закуті в кайдани!
Палають страшні, незагойнії рани
На лоні у тебе, моя Україно!
Вдумайтесь в ці рядки!
Вдумайтесь в них - і здійміться на крилах сумних пісень, щоб поглянути на страшні, незагойнії виразки і струпи русифікації, радіації, профанації життя й любові на рідній землі. І скажіть разом з Лесею Українкою та з Україною: Жити хочу! Буду жити!
Звучить романс М.Степаненка на слова Л.України "До тебе, Україно".
1 ведучий: Свою вдачу, свої власні настрої, мабуть, найповніше Леся виповідала в циклі "Невільничих пісень", в поезії "Мріє, не зрадь! Я так довго до тебе тужила...".
Леся Українка: читає вірш "Мріє, не зрадь!"
Звучить"Слов'янський танець N2" А.Дворжака.
2 ведучий: Довічний, не тільки фізичний, а й душевний біль, призначений цій жінці. 1897 року, в Криму, Леся познайомилася з Сергієм Мержинським, одним із організаторів Київського "Союзу боротьби за визволення робітничого класу", і полюбила його глибоко і самовіддано.
Музика звучить голосніше, потім стихає і на фоні музики слова.
1 ведучий: Усі, хто згадував Мержинського, не могли говорити про нього без почуття найглибшої поваги і ніжності. Це був лицар, про якого ще в дитинстві мріяла Леся, але не казковий, а справжній. Музика затихає.
2 ведучий: Мержинський, як і Леся, був приречений хворобою на передчасну смерть. Велику несправедливість виявила до обох доля. Але добре, що дала їм хоч три з половил о то роки щастя.
1 ведучий: Глибоким драматизмом і сумом сповнені інтимні ліричні твори Лесі Українки. Вони хвилюють читача своєю щирістю, глибиною справжного людського почуття. В них відчутне властиве тільки Лесі Українці вміння передавати найінтимніші пориви жіночої душі, най потаємніші сторони жіночої психіки, зворушливої ніжності.
Все це подано стримано, з бентежною чистотою і чутливістю:
Леся Українка: "Нічка тиха і темна була".
2 ведучий: Це перлина інтимної лірики в світовий поезії. Не можна без глибокого жалю читати
Loading...

 
 

Цікаве