WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → "Білі плями" Франкіани - Сценарій

"Білі плями" Франкіани - Сценарій


Сценарій літературної години.
"Білі плями" Франкіани
І ведучий: Сьогодні Вашій увазі ми пропонуємо літературну годину "Білі плями" Франкіани".
ІІ ведучий: У чьому році ми святкуємо … річницю з дня народження Великого Каменяра. Нема потреби говорити багато про те, що Іван Франко належить до тих великих діячів світової культури, чиї революційна думка і поетичне слово владно долають рубежі простору і часу, сягають сердець все нових і нових поколінь. Здається, мусимо знати про нього все: його твори видавалися мільйонними тиражами, побачило світ 50-томне академічне видання, сотні франкознавців вивчали його життя і творчість.
ІІІ ведудий: Але насправді Франка ми знаємо мало. Як і Шев-ченка, він не вкладався у "теплий кожух'' вузьких доктрин. На жаль, чимало речей Каменяра це й досі не дочекалися гласності.
Микола Зеров ще у 1925 р. писав; "Хоч який трудний шиях життьовий йому випав, але в кінцевім акорді його творчості не чути цього жалібного деренчання ослабленої струни: навпаки, останні розділи "Мойсея" певні тупотом копит і звуками сурм, музикою перемоги... В цім героїчнім напруженні, в цій перемозі над скорбним і маловірним духом, над життьовими обставинами і добою - і полягає та величність Франка, в якій тепер не сумнівається, здається,- ніхто. І яка не дозволить, хоч як би змінились умови нашого життя, забути його як поета".
І ведучий: І ця зміна справді відбулася, що дає нам нині можливість прочитати й осмислити ті твори І.Франка, які не ввійшли до 50-томного видання його творів, а точніше, були з нього вилучені. Це вірші "Не пора", "Розвивайся ти, високий дубе", "Пролог...", "Ляхам" "Велики роковини", "Гей, Січ іде", "З великої війни", "Усміх фортуни", "Інвазія" та інші.
ІІ ведучий: Діяльна, палка любов до неньки-України звучить у вірші "Не пора". Вірш вперше побачив світ у 1867 р. у збірці І.Франка "З вершин і низин" у циклі "Україна". А написаний він був того ж І880 року, як і вірш. "Вічний революціонер". Вірш "Не пора, не пора" сам автор пізніше назвав "Національним гімном".
Не пора, не пора, не пора,
Москалеві й ляхові служить!
Довершилась України кривда стара
Нам пора для України жить.
ІІІ ведучий: Нічого начіоналістичного в цих рядках немає. Так само, як Шевченко, Франко в образі "москаля" мав на увазі представників царату. До речі, в другій строфі чього вірша сам поет розкриває цей образ: "Не пора... любити царя, що наш люд обдира". Так само, в образі "ляхів" поет, як і Шевченко, мав на увазі польську шляхту, магнатів, прислужників цісарського ладу, польських націоналістів. Від цих рядків віє болем і жалем за давні кривди, що їх зазнала Україна і від царської Росії, і від шляхетської Польщі, Тому-то поет так безкомпромісно закликає всіх служити рідному народові. Іван Франко, як ніхто інший, відчув необхідність у написанні саме такого твору, наснаженого високими ідеями служіння народові - саме в конкретних обставинах тогочасної дійовості. Ця думка знайшла глибоке ідейно-художнє втілення в заключній підсумковій строфі вірша.
Такого сильного, могутнього революційного слова, сповненого віри у визволення народу, такого відчайдушного заклику до боротьби за його святі ідеали українська поезія до Франка не знала.
І ведучий:
Не пора, не пора, не пора
За тиранів пролить свою кров,
І любити чаря, що наш люд обдира,
Для України наша любов.
Не пора, не пора, не пора
В рідну хату вносити роздор!
Най пропаде незгоди проклята мара!
Під України єднаймось прапор!
Бо пора се великая єсть:
У завзятій, важкій боротьбі
Ми поляжем, щоб волю, і щастя, і честь,
Рідний краю, здобути тобі!
ІІ ведучий: Цей вірш І.Франка, окрилений музикою, свого часу набув широкої популярності на західноукраїнських землях як народна патріотична пісня. Він звучав на сотнях народних віч як національний гімн, як заклик до,боротьби. Можна без перебільшення сказати, що на галицькій землі в дорадяноький час це був чи не найпопулярніший твір Каменяра,
ІІІ ведучий: Співзвучне мистецьке втілення має і вірш "Розвивайся ти, високий дубе", який також став народною піснею. Вона була заборонена в міжвоєнний час на окупованій Польщею території Галичини, так як і пісня "Не пора". У Східній же Україні пісня була надрукована у 20-томному виданні творів, яке вийшло наприкінці 20-х років.
І ведучий:
Розвивайся ти, високий дубе,
Весна красна буде!
Розпадуться пута віковії,
Прокинуться люде.
Встане славна мати Україна
Щаслива і вільна,
Від Кубані аж до Сяна-річки
Одна, нероздільна.
Щезнуть межі, що помежували
Чужі між собою,
Згорне мати до себе всі діти
Теплою рукою...
Піднімайтесь на святеє діло,
На щирую дружбу,
Та щоби ви чесно послужили
Для матері службу
Пора, діти, добра поглядіти
Для власної хати,
Щоб ґаздою, не слугою
Перед світом стати:
Єднаймооя, братаймося,
В товариство чесне,
Хай братерством, щирими трудами
Вкраїна воскресне!
ІІ ведучий: Наприкінці 1903 р. в коломийському тижневику
"Поступ" був вперше надрукований вірш "Новітні гайдамаки".
Палким закликом до українців Галичини звучить цей вірш, Поет закликає боротися проти денаціоналізації народу з боку польської шляхти, що не визнавала існування русинів, як окремого не польського народу. На західноукраїнських землях польські націоналісти діяли за програмою, що "нема Русі, Русь і Польска - вшистко єдно Польска". Думки, поради і оцінки Івана Франка в цьому творі не втратили свого значення, а навпаки, дуже актуальні у час відродження українського національного буття в усіх його аспектах.
ІІІ ведучий:
Чи чули ви, люди добрі, що то за признаки,
Що приходять в наші села якісь гайдамаки?
Та не тії гайдамаки, що по лісі ходять,
Але тії гайдамаки, що правду говорять.
Та не тії гайдамаки, що б'ють та рубають,
Але тії гайдамаки, що за бідних дбають.
Ударили гайдамаки в голоснії дзвони:
"Чи чуєте, люди добрі, тії відгомони?"
А як, може, хто не чує, тверду шкіру має,
Бо не словом, але ділом ворог нам діймає.
А хто чує, най працює, рук не покладавши,
Бо що нині занедбаєм, пропало на завше...
І ніхто най не говорить: "Що мені наука?",
Бо наука - мудра штука, міцніша від бука.
Вона тобі в пітьмі світить і гріє у студінь,
Вона тобі в смутку втіха і празник у будень.
Вона сила і багатство, і бита дорога,
В ній покривджених опора, слабих - перемога.
Оттаке-то вірне слово всім людям говорять.
А хто теє вірне слово добре в тямці має,
Той за себе й за всю рідну Україну дбає.
Бо те слово, як пшениця, що ділами зійде,
А з тих діл нам і Вкраїні краща доля прийде.
І ведучий: Франко закликає протистояти антиукраїнській політиці ополячування східних і галицьких українців польськими магнатами, закликає вчитися, берегти рідну мову, звичаїі традиції свого народу.
ІІ ведучий: Знову і знову з'являється у Франковій поезії мотив -
Loading...

 
 

Цікаве