WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Реалізація принципу індивідуального підходу в навчально-виховному процесі - Курсова робота

Реалізація принципу індивідуального підходу в навчально-виховному процесі - Курсова робота

позитивну установку, ставлення.
Мотивація - це виникнення активності людини для задоволення відповідної потреби. Шляхи стимулювання мотивації навчання такі:
- заінтересовувати учня в засвоєнні нових дій і понять через зв'язок їх з уже закладеними в нього трудовою мотивацією і мотивацією навчання.
- забезпечити "проблемну включеність" учня через стимулювання потреби в орієнтуванні, новизні.
- підтримувати новизну не лише внаслідок засвоєння тієї чи іншої виконавчої діяльності, а також контролю, корекції й оцінки.
Завдяки самооцінці своїх сталих індивідуальних рис особистості учень може: глибше пізнати свою особистість; розумову свою поведінку; емпатично розуміти інших людей; осягати вищий рівень своєї самосвідомості; сприймати себе; самореалізуватися; вірити в свої можливості, в успішність своїх дій; виробляти стратегію особистого життя, напрям навчання.
РОЗДІЛ ІІ. ШЛЯХИ ТА ЗАСОБИ РЕАЛІЗАЦІЇ ІНДИВІДУАЛЬНОГО ПІДХОДУ.
2.1. ДОСЛІДЖЕННЯ ПРОБЛЕМИ ІНДИВІДУАЛЬНОГО ПІДХОДУ В ПРОЦЕСІ ТРУДОВОГО НАВЧАННЯ.
Трудове навчання, як і процес навчання будь-якого іншого шкільного предмета, складається з учіння - дії учнів на засвоєння навчального матеріалу научіння - дії вчителя, спрямовані на перетворення і подачу учням навчального матеріалу для засвоєння. 3 метою індивідуалізації научіння повинно бути таким, при якому оптимізується пізнавальна діяльність кожного школяра з урахуванням його індивідуальних особливостей та можливостей в учінні.
Об'єктом діяльності учня є навчальний матеріал, засвоєння якого відбувається шляхом сприймання інформації від учителя, самостійного вивчення за текстом підручника, виконання цілеспрямованих дій, запрограмованих дидактичними засобами У процесі трудового чавкання учень, учитель і навчальний матеріал перебувають у таких основних зв'язках "учитель - учень", "учень - навчальний матеріал", "учень - дидактичний засіб - навчальний матеріал", "учитель - навчальний матеріал". Ці зв'язки в реальному дидактичному процесі визначають провідні види діяльності обох суб'єктів процесу учня і вчителя. У відносинах "учитель - учень" виражається засвоєння учнем навчальною матеріалу з безпосередньою допомогою вчителя процесі педагогічного спілкування, зокрема, сприймання усної інформації учнем, спостереження демонстрованих учителем нових дій Відносини "учень - навчальний матеріал" і "учень - дидактичний засіб - навчальний матеріал" реалізуються у самостійній роботі учнів без допомоги вчителя за підручником і за допомогою дидактичного засобу Закономірності індивідуалізації дидактичного процесу, які проявляються у вказаних зв'язках, підпорядковані досягненню основної мети - оптимізації суб'єктивної для кожного учня трудності навчання, що дає змогу зробити цей процес розвиваючим і виховуючим. У відносинах "учитель - навчальний матеріал" реалізується підготовка вчителя до уроку, до спілкування з учнями, зокрема, щодо перетворення навчального матеріалу, його адаптації до індивідуальних та вікових особливостей учнів.
У загальному плані трудність - це розрив між підготовленістю учня до процесу навчання І тими вимогами, які цей процес перед ним ставить Трудність є вираженням основної суперечності процесу навчання, - суперечність між тим новим, що повинні пізнати учні, і наявним у них запасом знань, уявлень, умінь Щоб подібна суперечність стала рушійною силою навчання, вона повинна висуватися логікою дидактичного процесу.
Вирішальну роль учителя в організації індивідуалізованою навчання, у визначенні того, в якому фрагменті навчального процесу (уроку) доцільна індивідуалізація діяльності школярів, а в якому вона дидактично не виправдана, в якому разі на дати перевагу фронтальній або груповій формі організації навчального процесу, а в якому - індивідуальній, якими методами і засобами здійснювати навчання для того, щоб забезпечити його доступність, пробудити, підтримати або підсилити внутрішні стимули, інтерес до роботи, активізувати ініціативу і самодіяльність кожного учня тим самим сприяти формуванню його індивідуальності.
2.2. Методичні рекомендації вчителям в реалізації індивідуальної роботи.
Л. Зоріна зробила спробу створення моделі дидактичного циклу, яка включає п'ять структурних ланок: 1) постановка загальної дидактичної мети (пізнавальної задачі) і прийняття її учнями; 2) подача нового фрагменту навчального матеріалу і його усвідомлене сприймання; 3) організація і самоорганізація учнів під час застосування нового (первинно засвоєного) навчального матеріалу до оптимального його рівня; 4) організація зворотного зв'язку, контроль і самоконтроль; 5) підготовка до роботи учнів поза школою. На первісному етапі формування умінь і навичок у трудовому навчанні переважає пізнавальна діяльність над практичною. Але навіть первісне ознайомлення з механізмами, інструментами, способами обробки конструкційних матеріалів, здійснення перших пробних навчальних дій щодо підготовки і виконання технологічних операцій - друга структурна ланка моделі дидактичного циклу - відзначається предметним характером розумових пізнавальних дій які спрямовані на матеріальні об'єкти або трудові практичні дії з ними.
У процесі трудового навчання третя ланка дидактичного циклу - організація учнями застосування первісне отриманих знань - відрізняється від цієї ланки в інших предметах, по-перше, своєю великою питомою вагою, і тим що в його реалізації переважає самостійна індивідуалізована робота щодо виконання спеціальних трудових завдань або вправ.
Для уроків трудового навчання типовою є ситуація, коли деякі із ланок дидактичного циклу випадають. Це стосується тих випадків, коли школярі засвоюють практичні вміння і навички у процесі самостійної роботи без постановки вчителем пізнавальних задач поурочне (перша ланка), без пред'явлення нових знань (друга ланка) і без підготовки до виконання домашніх завдань (п'ята ланка). Необхідний рівень засвоєння навчального матеріалу і сам характер цього матеріалу (теоретичні знання чи практичні навички тощо) зумовлюють можливість його засвоєння до цього рівня у неповних циклах або змішано в процесі реалізації цілого ряду уроків.
Для того щоб розкрити внутрішні рушійні сили трудовою навчання, пов'язані з суб'єктивацією учнем навчального матеріалу, не обов'язково аналізувати однаковою мірою всі ланки дидактичного циклу і всі відносини, зв'язки, які виявляються у цих ланках. Достатньо з цією метою виділити найголовніші з них, а саме: подача нового навчального матеріалу і його застосування. Мається на увазі, що решта ланок переплітаються з цими двома головними і розглядаються у разі потреби як їхні складові.
Слідом за принциповою логікою побудови сучасного навчального процесу, згідно з якою будь-яке навчання насамперед починається за допомогою пояснювально-ілюстративного методу, можна стверджувати, що традиційно перша і частково друга ланки циклу трудового навчання також починаються з подання вчителем матеріалу для сприймання іусвідомлення учнями. Рівень його складності при цьому
Loading...

 
 

Цікаве