WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Проблема виховання обдарованої дитини - Курсова робота

Проблема виховання обдарованої дитини - Курсова робота

Острогорським, Ф. С. Матвєєвим, Н. Булигіним та іншими прогресивними педагогами Росії ідеї про недопустимість "вирівнювання" здібностей (тим більше "пригальмовування" видатних якостей) та про необхідність враховувати вже сформовані нахили обдарованої дитини, пристосовуючи до них тип навчання. У першу чергу це має досягатися за допомогою диференційованих, а в деяких випадках індивідуальних навчальних планів. Такий підхід не виключає й того, що з окремих навчальних предметів обдарованому учневі буде дозволено не тільки вивчати програму в меншому обсязі (що вже практикується в старших класах деяких наших шкіл), але навіть і з меншою результативністю. (Сьогодні вже очевидно, що в багатьох обдарованих дітей структура розумової сфери, її природні основи відзначаються певною дисгармонійністю, яка погано узгоджується із стандартним навчальним планом.) І, нарешті, таким учням треба залишати більше вільного часу, яким вони могли б розпорядитися на свій розсуд для самостійних занять відповідно до їхніх нахилів.
Менш за все нам хотілося б, щоб викладені тут міркування були сприйняті як цілком сформована позиція. Скоріше їх треба розглядати як роздуми над спостережуваними в психолого-педагогічній практиці фактами, підкріплені екскурсом до глибинних джерел досліджуваної проблеми у вітчизняній педагогіці.
Рекомендації педагогам у роботі з обдарованими дітьми
1. Учитель не повинен повсякчас розхвалювати кращого учня. Не слід виділяти обдаровану дитину за індивідуальні успіхи, краще заохотити спільні заняття з іншими дітьми.
2. Учителеві не варто приділяти багато уваги навчанню з елементами змагання. Обдарована дитина буде частіше від інших переможцем, що може викликати неприязнь до неї.
3. Учитель не повинен робити з обдарованої дитини "вундеркінда". Недоречне випинання винятковості породжує найчастіше роздратованість, ревнощі друзів, однокласників. Інша крайність - зловмисне прилюдне приниження унікальних можливостей і навіть сарказм з боку вчителя - звичайно, недопустимі.
4. Учителеві треба пам'ятати, що в більшості випадків обдаровані діти погано сприймають суворо регламентовані заняття, що повторюються.
Якості, якими має володіти вчитель для роботи з обдарованими дітьми.
1. Бути доброзичливим і чуйним.
2. Розбиратися в особливостях психології обдарованих дітей, відчувати їхні потреби та інтереси.
3. Мати високий рівень інтелектуального розвитку.
4. Мати широке коло інтересів.
5. Бути готовим до виконання різноманітних обов'язків, пов'язаних з навчанням обдарованих дітей.
6. Мати педагогічну і спеціальну освіту.
7. Мати живий та активний характер.
8. Володіти почуттям гумору.
9. Виявляти гнучкість, бути готовим до перегляду свої поглядів і до постійного самовдосконалення.
10. Мати творчий, можливо, нетрадиційний особистий світогляд.
11. Бути цілеспрямованим і наполегливим.
12. Володіти емоційною стабільністю.
13. Уміти переконувати.
14. Мати схильність до самоаналізу.
Існують критерії за якими можна визначити обдарованість дитини
Обдарованими можна вважати дітей, якщо вони:
часто "перескакують" через послідовні етапи свого розвитку;
у них чудова пам'ять, яка базується на ранньому мовленні;
рано починають класифікувати і категорувати інформацію, що надходить до них;
Із задоволенням віддаються колекціонуванню. При цьому їхня мета - не приведення колекції в ідеальний і досить постійний порядок, а реорганізація, систематизація її на нових підстановках;
мають великий словниковий запас, із задоволенням читають словники та енциклопедії, придумують нові слова і поняття;
можуть займатися кількома справами відразу, наприклад, стежити за двома чи більше подіями, що відбуваються навколо них;
дуже допитливі, активно досліджують навколишній світ і не терплять будь-яких обмежень свої досліджень;
у ранньому віці здатні простежувати причинно-наслідкові зв'язки, робити правильні висновки;
можуть тривалий час концентрувати свою увагу на одній справі, вони буквально "занурюються" в своє заняття, якщо воно їм цікаве;
мають сильно розвинуте почуття гумору;
постійно намагаються вирішувати проблеми, які їм поки що не під силу;
визначаються різноманітністю інтересів, що породжує схильність починати кілька справ одночасно;
часто роздратовують ровесниківзвичкою поправляти інших і вважають себе такими, що завжди мають рацію;
їм бракує емоціонального балансу, вони часто нетерпеливі та поривчасті;
У своїй діяльності я використовую творчі методи, які сприяють ефективній роботі з обдарованими дітьми:
повага до бажання учнів працювати самостійно;
вміння утримуватись в процесі творчої діяльності;
надання дитині свободи вибору галузі застосування свої здібностей, методів досягнення мети;
індивідуальне застосування навчальної програми залежно від особливостей учня;
заохочення роботи над проектами, запропонованими самими учням;
виключення будь-якого тиску на дітей, створення розкріпаченої атмосфери;
схвалення результатів діяльності дітей в одній галузі метою спонукати бажання випробувати себе в інших галузях діяльності;
підкреслювання позитивного значення індивідуальних відмінностей;
надання авторитетної допомоги дітям, які висловлюють відмінну від інших точку зору і у зв'язку з цим відчувають тиск з боку ровесників;
добування максимальної користі з хобі, конкретних захоплень та індивідуальних нахилів;
терпиме ставлення до можливого безладдя;
заохочення максимальної захопленості у спільній діяльності;
переконання учнів, що вчитель є їхнім однодумцем, а не ворогом.
При складанні індивідуальних програм потрібно врахувати проблеми обдарованих дітей:
неприязнь у школі часто з'являється тому, що навчальна програма нудна і нецікава для обдарованої дитини;
ігрові інтереси - обдарованим дітям подобаються складні ігри і нецікаві ті, якими захоплюються їхні ровесники. Як наслідок - дитина опиняється в ізоляції;
заглиблення у філософські проблеми - для обдарованих дітей є характерним замислюватися над такими явищами, як смерть, потойбічне життя, релігійні вірування набагато частіше, ніж для інших дітей;
невідповідність між фізичним, інтелектуальним та соціальним розвитком - обдаровані діти частіше віддають перевагу спілкуванню із дітьми старшого віку. Через це їм важко бути лідерами, бо вони поступаються фізичним розвитком;
прагнення до досконалості - для обдарованих дітей характерна внутрішня потреба досконалості - вони не заспокоюються, доки не досягнуть бажаного;
почуття незадоволеності - вони критично ставляться до своїх досягнень, мають низьку самооцінку;
нереальні цілі - вони часто ставлять перед собою завищені цілі, не маючи можливості досягти їх, переживають;
надмірні чутливість, вразливість;
потреба в уважному ставленні дорослих;
нетерплячість, зневажливість у відношенні до дітей, які сточть нижче від них в інтелектуальному розвитку.
Список використаної літератури
1. Б.Д. Кіндратюк С.Д. Литвин "Психологічна діагностика умов формування обдарованості учнів".
2. Л.В. Суходольська М.М. Фіцула "Методика виховної роботи".
3. "Рідна школа" (травень, червень 2000 р.).
4. К.Д. Ушинський Вибрані педагогічні твори.
5. І.Ф. Прокопенко "Школа і підготовка учнівської молоді".
6. А.С. Макаренко "Методика виховної роботи" Київ, 1990 р.
7. Ю.З. Гільбух "Розумово обдарована дитина".
8. "Початкова школа" (січень 2000 р.).
9. "Початкова школа" (червень 2005 р.).
10. "Обдарована дитина" (червень 2001 р.).
?
Loading...

 
 

Цікаве