WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Проблема виховання обдарованої дитини - Курсова робота

Проблема виховання обдарованої дитини - Курсова робота

займатися якоюсь цікавою для неї справою, будьте в курсі її занять, успіхів і труднощів при реалізації наміченої мети.
3. Давайте можливість дитині розвивати практичні навички, експериментувати, досліджувати.
4. Розвивайте незалежність, навички самоуправління та самодисципліни, адже школа переважно не ставить перед здібною дитиною важких для неї, серйозних завдань, а тому не спонукає її до самовдосконалення.
Отже, здібні діти - звичайнісінькі діти, хоча все ж вони вирізняються більшою енергією, ентузіазмом, допитливістю, ширшим колом інтересів і захоплень. Однак життя обдарованої дитини може скластись так, що певні труднощі в навчанні і вихованні, у спілкуванні з дорослими будуть гальмувати формування її здібностей, знебарвлювати їх. Які це труднощі? Назвемо деякі з них:
1. Несприятливий психологічний клімат у сім'ї, коли батьки не заохочують допитливість дитини, не розуміють її інтересів. Ідеал таких батьків - це дитина, яка переважно гуляє на дворі і не заважає дома.
2. Емоційна холодність, навіть черствість батьків або вчителів, які не вміють достатньою мірою співчувати й співпереживати внутрішньому стані дитини, її радощам і смутам. Не відчуваючи емоційної підтримки, дитина стає відчуженою, байдужою, іноді це призводить навіть до погіршення інтелектуального розвитку.
3. Невміння вчителя слідкувати за самопочуттям учня серед товаришів, за змінами його настрою на уроці, помічати негативні переживання під час спілкування з учителем (тривогу за те, як розцінять його поведінку: страх стати "вискочкою" в класі тощо). Ситуативна тривога як результат недоброзичливого ставлення учнів і навіть вчителя з часом може перерости в характерну особливість поведінки дитини, тобто проявлятись, як стала риса її особистості - тривожність.
4. Вчителі, необізнані із структурою інтересів учня, мотивами його навчання, а тому їх педагогічні впливи відносно здібної дитини виявляють непродуманими і не завжди доцільними. Дитина відчуває, що її не розуміють дорослі і замикається в собі.
Розділ 2. Особливості педагогічної роботи з обдарованими дітьми.
2.1. У роботі з обдарованими дітьми, в яких розвинуті й художньо-образне, й логічно-понаттєве мислення, ми керуємось настановою Я. Коменського: "Вчитель - помічник природи, а не її володар, її будівничий, а не реформатор". Виходячи з цього, добираємо форми, методи й прийоми, які сприяють розвитку природних нахилів. Олена Материнська мала яскраво виражені філологічні здібності: тонко відчувала слово, уміло ним користувалась, глибоко проникала в підтекст твору, легко знаходила ключові фрази, в тексті, які допомагали розкрити ідейний зміст, складала на різні теми висловлювання, писала нестандартні творчі роботи і таке інше.
У чому ж полягає особливість нашої роботи з такими дітьми? Наша технологія спирається на традиційні, багато разів випробовувані форми, методи й прийоми, але своєрідно поєднані, модифіковані та інтерпретовані, що дали добрі результати в роботі з обдарованими дітьми. Насамперед, ми цілеспрямовано поєднуємо раціональні та емоційні види діяльності, правильно організовуємо самостійну роботу цих учнів, надаємо простір їхній ініціативі. Використовуємо самостійну роботу лише практичного і творчого рівнів, завдання носять пізнавально-дослідницький характер і мають творче спрямування.
Працюючи з дітьми, у яких розвинене аналітичне мислення, надаєм перевагу методам, що сприяють розвиткові творчої уяви, у роботі з дітьми з розвиненим глобальним мисленням переважають методи, що розвивають логічні здібності, в дітей "змішаного" типу розвиваємо логічне, оригінальне і образне мислення однаковою мірою.
Основними методами, якими ми керуємось в нашій роботі, є словесні, практичні та дидактичної гри. Причому серед словесних методів найрезультативнішими виявились методи бесіди (евристичної та аналогічної), коментування і творчого переказу. Серед практичних вибираємо лише проблемно-пошукові та творчого характеру. Метод дидактичної гри має найбільшу силу впливу на обдарованих дітей, розвиває їхні потенціальні можливості дає змогу самореалізуватися, за умови, коли діти є співавторами й виконавцями, а не тільки виконавцями.
Серед практичних методів великого значення надаємо творчим роботам та проблемно-ситуативним завданням, які формулюються таким чином, щоб набули характеру морально-етичної чи суспільно-політичної проблеми, яку необхідно розв'язати учням, користуючись різними мислительськими операціями. При цьому такі завдання відзначаються великою мірою впливу на емоційну сферу дитини. У процесі їхнього виконання учні можуть запропонувати кілька відповідей на питання: дискусійних, правильних, неправильних, неординарних тощо.
2.1. Завдяки особливостям поведінки, умінню абстрагувати, ставити цікаві запитання, робити висновки, обдаровані учні привертають до себе увагу.
Науковцями виділено такі характерні особливості обдарованих дітей:
- мають добру пам'ять, добре розвинуте абстрактне мислення;
- як правило, дуже активні й завжди чимось зайняті;
- ставлять високі вимоги до себе, боляче сприймають суспільну несправедливість, у них гостро розвинуте почуття справедливості;
- наполегливі в досягненні результату в галузі, яка їх цікавить; для них характерний творчий пошук;
- хочуть навчатися і досягають у навчанні успіхів, що дає їм задоволення;
- завдяки численним умінням здатні краще за інших займатися самостійною діяльністю;
- уміють фантазувати, критично оцінювати навколишню дійсність і прагнуть зрозуміти суть речей і явищ;
- ставлять багато запитань і зацікавленні в позитивних відповідях на них;
- урок для них дуже цікавий тоді, коли використовують дослідницькийметод;
- виявляють інтерес до читання, мають великий словниковий запас;
- із задоволенням виконують складні й довготривалі завдання;
- завдяки частому звертанню до засобів масової інформації, уміють швидко виділяти най значущі відомості, самостійно знайти важливі джерела інформації;
- ставлять перед собою завдання, виконання яких потребує багато часу;
- їм притаманне почуття гумору, вони життєрадісні;
- у них перебільшене почуття страху, емоційна залежність.
Виділяють три категорії обдарованих дітей:
1. Учні з ранньою розумовою реалізацією.
2. Учні з прискореним розумовим розвитком.
3. Учні з окремими ознаками нестандартних здібностей.
Учні з ранньою розумовою реалізацією - це учні, у яких за звичайного рівня інтелекту спостерігається особливий інтерес до якогось окремого навчального предмета. Такий учень захоплюється математикою, фізикою, біологією чи мовою, літературою, історією, значно випереджаючи ровесників легкістю засвоєння специфіки матеріалу. Уроки з інших предметів можуть його обтяжувати.
Учні з прискореним розумовим розвитком - це учні, які за однакових умов різко виділяються високим рівнем інтелекту, особливо вони бувають помітні в молодших класах. Прискорений розвиток інтелекту завжди пов'язаний з великою розумовою активністю та пізнавальною потребою.
Учні з окремими ознаками нестандартних здібностей не виділяються розумовими особливостями, не випереджають ровесників у загальному розвитку інтелекту та не виявляють яскравих успіхів з того чи іншого навчального предмета, але вирізняються особливими якостями окремих психологічних процесів (надзвичайна пам'ять на які-небудь об'єкти, багатство уяви або здатність до спостереження).
Серед таких школярів зустрічаються учні з нелегким характером: незалежні, вперті, недостатньо контактні. На допомогу педагогам є рекомендації в роботі з обдарованими дітьми (див. дод. 1).
Розрізняють шість
Loading...

 
 

Цікаве