WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Концептуальні методи діяльності класного керівника в умовах відродження національної школи України. - Реферат

Концептуальні методи діяльності класного керівника в умовах відродження національної школи України. - Реферат

говорять про загальні цілі виховання школяра, то мають на увазі, що реалізувати їх не може тільки вчитель-предметник, тільки класний керівник, тільки батьки. Формування особистості відбувається під впливом усіх інститутів виховання разом.
Мета виховання - це ідеал, до якого прагне і суспільство, і окремі вихователі. Тому мова піде про такі орієнтири, які повинен мати і класний керівник, і сім'я, і кожен педагог. Цілі виховання не можуть бути виведені ні з чого іншого крім як із суспільних потреб. Іншими словами, основою для визначення цілей виховання школярів сьогодні стає їх практична досяжність, реалізм.
У цьому розумінні програмне завдання - формування гармонійно, всебічно розвиненої особистості - повинно розглядатися як ідеальна мета, до якої прагне і суспільство, і школа. Але цілі, як відомо, бувають близькі і далекі. Чи можемо ми говорити про всебічний розвиток як про близьку перспективу? Чи є такі можливості у суспільства уже сьогодні? Можливостей, щокожний без виключення міг максимально розвинути свої розумові і художні здібності, технічний талант, дійсно оволодів фізичною і духовною культурою (а не просто познайомився з нею), щоб працював у тій сфері, яка найбільше сприятлива для розвитку його особистості і де б він міг розкрити весь свій творчий потенціал, - поки що немає.
Заявляючи про всебічний розвиток особистості, як мету виховання, деякі теоретики мали на увазі створення матеріальних умов для занять дітей тією чи іншою діяльністю. Але не можна не враховувати і такий суб'єктивний фактор, як бажання і готовність самих учнів розвивати свої дарування і здібності. Цей фактор формується, звичайно, у результаті шкільного і сімейного виховання. Але у першу чергу є результатом впливу суспільної культури. Вона ж розвивається десятиліттями, якщо не віками.
У розумінні цілей освіти і виховання нам слід відмовитися від формалізму і стати на реальний грунт. Сьогодні актуальною є розмова про базову освіту як про найближчу перспективу, про той мінімум, який необхідний кожному і який держава, суспільство можуть і повинні реально забезпечити, а учні, у залежності від здібностей, засвоїти. Ці питання займають головне місце в новій концепції виховання.
Базова освіта включає у себе те обов'язкове, що дає можливість школяреві включитися у самостійне життя і вдосконалювати себе - свій розум, талант, свої індивідуальні обдарування - усе наступне життя.
Реальна мета сьогодні - дати кожному школяреві базову освіту і культуру, і на їх основі надати умови для розвитку тих сторін особистості, для яких є найбільш сприятливі суб'єктивні умови (бажання індивіда) і об'єктивні можливості сім'ї, школи, громадськості. Реалістичний підхід до мети виховання відводить нас ще до одного важливого поняття - базова культура особистості.
Базова структура особистості - це центральна мета в роботі класного керівника. В епоху побудови нашого суспільства повинні бути висунені такі цілі, які забезпечують не обов'язково універсальні, але обов'язково об'єктивно необхідні (базисні) якості для розвитку і людини, і суспільства на конкретному етапі. Центральним поняттям для групування цих базисних рис особистості повинно стати поняття базової культури.
Чому ж необхідно зупинитися на цьому понятті? По-перше, саме у культурі (вірніше, у її відсутності) концентруються наші недоліки у вихованні і першочергові проблеми, вирішення яких повинно стати фундаментом всебічного розвитку майбутніх поколінь. По-друге, базова культура - це певна цілісність, що включає у себе мінімальну, а точніше оптимальну наявність властивостей, якостей, орієнтацій особистості, які дозволяють індивіду розвиватися у гармонії із суспільною культурою.
Гармонія - це не просто поєднання емоційного, раціонального і поведінки в людині. Для різноманітного життя потрібні творчість, гнучкість, появилися необхідність звернутися до досвіду всього людства, тобто необхідна культура. Поняття "культура" - це гармонія культури знань, культури творчих дій, культури почуттів і спілкування. Культура - це досягнення особистістю певної гармонії, яка дає їй соціальне життя і працю, а також особистий комфорт.
В базову культуру входять нехай і небагаточисельні, але кращі зразки світової, загальнолюдської, національної, загальнонародної культури, традиційні і сучасні їх зразки. Тим самим підкреслюється загально-культурне значення гуманістичного виховання. Такий підхід встановлює відношення з світовою культурою, забезпечує включення вітчизняної культури в світову культуру як її частину.
Виходячи із сучасної соціально-педагогічної ситуації, доцільно виділити пріоритетні напрями базової культури, які можуть скласти основу змісту виховання. Це культура життєвого самовизначення і культура сімейних відносин; економічна культура і культура праці; політична, правова культура; інтелектуальна, моральна і культура спілкування; екологічна, художня і фізична культура.
Базова основа культури містить в якості ядра загальнолюдські цінності і передбачає слідування актуальним вимогам з усунення недоліків виховання. Так, у плані культури праці сьогодні важливо формувати такі якості як діловитість, планомірність, робітнича гідність, вірність обов'язкам перед колегами і споживачами. Демократична культура вимагає розуміння нових відносин у системі "людина - суспільство - держава", вміння вести дискусію, відстоювати свою точку зору, знання демократичних процедур, прав і обов'язків.
Нові підходи до виховання, які можуть дати розробку базових основ культури, найбільш чітко проявляються у культурі життєвого самовизначення особистості, що є центральним поняттям базової культури. А тому культура життєвого самовизначення виступає теж як мета діяльності класного керівника.
У системі цілей виховання, на жаль, ставились лише ті завдання, які виходять безпосередньо на суспільні потреби. У соціальному замовленні на виховання не вказувалося, чітко і наполегливо, на необхідність формування індивідуального стилю життя, забезпечуючи умови для повноцінного
Loading...

 
 

Цікаве