WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Хустка в обрядах українського народу - Реферат

Хустка в обрядах українського народу - Реферат

традиція - передавати від роду до роду хустину першого сповиточка, коли вперше в зіллячку купали немовля. (Група дівчат демонструє сповивання немовляти і примовляє):
Добрий час, добрий час,
Ангелята при нас
Розстелили м'якеньку хустинку,
Щоб заповити маленьку дитинку.
Постелити під головочку,
Притулити до вушка, заховали волоссячко,
Щоб не боліла головочка,
Щоб не блідло сонечко.
(тричіхрестяться, хрестять немовля, "мама" бере "дитя", співаючи колискову, підходить до колиски і укладає спати).
І росте дитя, сповите м'якою бабусиною хустиною та ніжними маминими колисковими піснями.
Літечко за літечком пролітає… Тішиться, не натішиться вся родина. Погляньте. Он воно уже на зарінку з дівчатами таночок заводить, грається у "хустинку".
Ця гра вам знайома з дитячого садка. А пам'ятаєте, яку ви пісеньку співали про хустинку? ("Галя по садочку ходила").
Радіють дідусь і бабуся, батько і мати, тішиться вся родина, бо розумною, чемною росте їх кровинка. А радіючи, привчають до всього доброго, до всякого діла. А ще привчають шанувати світлу пам'ять минувшини.
А в неділю візьме бабуся онучку за руку і поведе за село до могили. Перев'яжуть хустиною березовий хрест - як пам'ять борцям за волю України. І розкаже бабуся про славних героїв і про хлопця кароокого, якому дівчина дарувала хустину і який впав у бою, "мов той сухий листок й повік буде лежати".
І починає розуміти дитя, що має ще одну неньку, ім'я якої - Україна. І для неї потрібно жити, любити і ненавидіти. (Вірш "Хто ти?" звучить на фоні музики).
Повинна усвідомити кожна дитина, що живе в Україні, що Україна - це вона сама, це її рідні, це ми, це радість і смуток, і дума, і
пісня, це звичаї і традиції краю. Це хустина дана на прощання. (Дівчата співають пісню "На Україні я родилася" і одночасно вишивають хустину).
Цікаво, що хустина, яку так старанно вишивала дівчина, часто служила засобом знайомства з хлопцем. А відбувалося це так.
Хлопець, якому сподобалась дівчина, насамперед намагався заволодіти її хустинкою. Часто це приносило прикрощі, бо коли хлопець не подобався дівчині, вона не віддавала своєї хустини.
А коли хлопець був дівчині до вподоби, вона віддавала йому її. І часто таке знайомство приводило обох молодих на весільний рушник.
У нас на Прикарпатті дуже поширені пісні-коломийки, в яких хустка означає красу, вроду, працьовитість дівчини-українки. (Усі співають " Сватай брате").
У скрині кожної господині мала бути ось така звичайна ситцева хустка. Нею не зав'язували ні голову, ні шию; нею зав'язували миску з святою вечерею і несли її до родичів, хрещених. (Демонструю).
Такою ж хусткою перев'язувала жінка калачі, коли йде на весілля. Віддаючи їх господині, вона вітає її і примовляє "Дай, Боже, в добрий час почати, а в ще кращий закінчити". Господиня розв'язує, один калач забирає, а другий з хусткою віддає, бо не годиться повертатись з пустою хустиною.
Говорячи про використання хустки, не можна не згадати про хустину на спеченому хлібі, щоб не черствів, на дитячій колисці - від вітру і лихого ока.
Хустка здавна відіграла й оберегову функцію, тому чи не найбільше місце займає хустка у весільному обряді.
Починаючи із сватання, дівчина на знак згоди подавала на хлібі старостам хустку або рушник.
У різних регіонах і навіть у різних селах одного регіону хустку на весіллі використовують по-різному.
І по сьогодні зберігся обряд зав'язування молодої.
Весілля проходить окремо у молодого і молодої. В неділю під ранок молодий з дружбами, старостами, рідними приходить чи приїздить за молодою. Забирає її до себе. Через кілька годин батьки і рідні молодої приїжджають до молодого на обряд зав'язування молодої. (Діти, мама дівчинки - "молодої" і вчителі відтворюють обряд зав'язування молодої).
Хустка - невід'ємний атрибут і іншого обряду. Одна з Божих заповідей голосить: "Шануй вітця твого і матір твою, щоб тобі було добре і щоб довго прожив на землі". (Записано на плакаті на дошці
під образом).
Але якби ми не любили своїх батьків, якби їх не шанували, неминуча в житті хвилина, коли ми прощаємося з найдорожчими нам людьми мамою і батьком.
Ще відцвіте не раз весна,
І ще не раз віддзвонить осінь,
І все-таки прийде вона
Пора прощання й відголос ся.
І ось, коли приходить пора прощання і відголос ся за мамою у багатьох селах Прикарпаття під час похоронів, в той момент, коли священик промовить перше прощання "Простіть перший раз", рідні померлої роздають її хустки. Саму ж померлу покривають великою хусткою, котра за життя була їй найбільш до вподоби або найдорожча.
А хустка, яку залишала мама - в домі неоцінена реліквія.
Після смерті рідних, як жалобу, носять чорну хустку, з темними квітами. (Показую).
Про сумне і болюче в житті людини ми говоримо, але цього не обійти, тому про це треба знати.
Сьогодні ми маємо можливість побачити, які всі хустки різні, а як багато говорять вони, як глибоко хвилюють душу. (Розглядаємо хустки, принесені дітьми, слухаємо повідомлення дітей).
Оскільки хустка була обов'язковим елементом одягу жінки, то вона стала найкращим подарунком.
Подарована хустка гріла душу, лікувала рани, плекала віру, леліяла світлі надії.
В пісні стверджується:
Веселі ви чи сумовиті,
На схилах Ворскли чи Дінця, -
Нема таких жінок у світі,
Котрим вона не до лиця.
Тому не дивно, що в наш складний час знову пробуджується любов нашого народу до такого простого і одночасно незбагненного дива - української хустки. Пробіжить час непомітно, вас розкидає життя по світах. І мені дуже хочеться, щоб хлопці, повертаючись із армії, чи їдучи просто в гості везли в простих чемоданчиках своїм мамам, коханим, молодим дружинам у дарунок хустки.
Хустка - життя… Вона пам'ять роду, його святиня. (Всі
співають пісню "Квітчаста хустка").
Ось і підійшло до завершення наше знайомство з хусткою, яка супроводжувала жінку від народження до смерті, тобто від сповиточка до зеленого віночка. (Вказую на підтему заняття).
Підводячи підсумки нашого заняття, хочеться висловити сподівання, що ви не забудете, про що нам сьогодні повідала Берегиня і розкажете своїм мамам, рідним, а згодом - своїм дітям.
Цікаво, що ж Ви розповісте? (Діти діляться думками).
Отже, хустка - це оберіг жінки, бо оберігає її від усього злого, лиха, хвороби.
На цьому заняття з народознавства завершене.
Прошу господаря загасити свічку.
Loading...

 
 

Цікаве