WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Увага та її роль в організації навчальної діяльності молодших школярів - Курсова робота

Увага та її роль в організації навчальної діяльності молодших школярів - Курсова робота

наукові обґрунтовані курси навчальних предметів вивчають починаючи з молодших класів.
2. Увага та її місце в навчальному процесі.
Основний вид діяльності дитини після 7 років - навчання в школі. Ця діяльність істотно впливає на всі психічні процеси. Змінюється й увага, бо до неї в зв'язку з навчальною діяльністю ставлять нові високі вимоги. Не випадково непідготовленість старших дошкільників до роботи в класі насамперед виявляєтьсь в їх невмінні зосередитися на змісті уроку, на вимогах учителя і на власних ідеях, що й спричинює нерідко серйозні зауваження педагога.
Проте якості уваги, потрібні для успішної роботи в класі і дома, лише частково можна розвинути й підготувати в дитячому садку в навчальній діяльності маленького школяра.
Аналіз зосередженості дітей одного класу під час різних занять протягом трьох днів показало такі причини відвернень уваги:
- індивідуальні голосні зауваження вчителя під час колективної роботи класу 15 раз порушували зосередженість дітей;
- відвернення уваги сусідами - 40 раз;
- пауза у роботі вчителя (бо не все готове) - 15 раз;
- учень не бачить зразка, не зрозумів завдання, перепитує, спізнюється - 14 раз;
- закінчив роботу раніше за інших - 9 раз.
У 1964-1966 рр. кафедра гігієни дітей і підлітків Ленінградського інституту санітарії і гігієни (А.П. Родіна) вивчало стомлюваність дітей 1-2 експериментальних класів, що працювали з більшим навантаженням, ніж звичайні класи. Дослідження показало, що коли на уроках додержують дію правильної організації уваги, навіть складні завдання, при виконанні яких діти повинні виявити певне розумове напруження, не тільки не стомлюють школярів більше, ніж робота в звичайних класах, а й навіть в окремих випадках підвищують їх працездатність. Це положення підтверджує думку, висловлену ще К.Д. Ушинським, про те, що діти стомлюються не від праці, а від неробства.
Для мобілізації уваги потрібно активізувати повчальну працю дітей. Треба, щоб вони більше думали, і все, що їм під силу ,виконували самостійно. Є багато прийомів активізації навчальної праці молодших школярів. Навіть, здавалося б, дрібниці можуть відігравати велику роль. Так, наприклад, здебільшого недоцільно називати спочатку прізвище учня, а потім ставити йому запитання. У цей момент увага більшості учнів може бути спрямована на щось інше, а не на обдумування відповіді, бо запитання звернене вже не до них. Щоб усі діти зосередили свою увагу на цьому запитанні, спочатку треба його поставити всьому класу, а потім вже викликати того учня, який на дошці пише речення або робить обчислення. У цей час окремі діти, як правило, слабкі учні, пасивні. Вони чекають, поки щось з'явиться на дошці, щоб переписати його собі в зошит. Внаслідок цього увага і розумова активність цих школярів мінімальні.
Інакше буде, коли учень якого викликають, записує продиктоване речення або розв'язує задачу на зворотному боці дошки, що повертається. Тоді кожен учень деякий час змушений працювати самостійно. Потім написане на дошці показують класу і колективно перевіряють те, що зроблено на дошці і написано в зошитах учнів.
Урізноманітнювати працю на уроці можна не лише змінюючи види занять. Треба, щоб викладення матеріалу було не монотонним і одноманітним ,а жвавим, динамічним. Відомо, що бесіда, під час якої учні не тільки слухають, а й відповідають на запитання вчителя, більше активізує їхню працю, краще привертає увагу, ніж лекція чи оповідання. Але і в початкових класах учителю іноді доводиться певний час розповідати або пояснювати. У таких випадках важливо, щоб мова вчителя не була довгим монологом. Добре, коли вчитель ставить запитання, на які сам дає відповідь. Тоді його мова нагадує жваву бесіду, діалог. Така форма викладання легше привертає увагу молодшого школяра.
Невеликий відпочинок (2-3 хвилини), фізкультхвилинка на уроці позитивно впливають на відновлення уваги учня.
Увагу малят привертає яскравий, потужний подразник. Це мимовільна увага. Пізнавальне ставлення до навколишнього світу, що формується у дошкільника, перебудовує й увагу дитини. Вона стає мимовільно (вторинною), тобто опирається на інтерес. Після того як дитина навчиться говорити і опановувати правила, зважати на вимоги дорослих, в неї формується довільна (вольова) увага і водночас зростають можливості розподіляти й переключати увагу, тобто керувати нею.
Увагу, що виникає в активній діяльності дитини, не тільки зумовлює, а й підтримує раціонально організована її діяльність, і насамперед активно-розумова праця. Організована вчителем навчальна діяльність дітей, що ґрунтується на різних формах її мислительної активності, формує особливу рису особистості - уважність.
Провести тестові дослідження (декілька) на стійкість, переключення, концентрацію ... уваги. Визначити і порівняти результати.
Для більш обґрунтованого й точного вивчення уваги в психології використовують ряд методик (бланкових і апаратурних), які дають змогу виявити окремі властивості й дати їм якісну та кількісну оцінку. Це може бути психологічний експеримент із використанням тестових методик, що значно підвищує надійність психодіагностики.
1). Методика "Переплутані лінії" дає можливість визначити ступінь стійкості та концентрації уваги в умовах напруженої діяльності. Методика передбачає роботу піддослідного з бланком зображень 25 переплутаних ліній (мал.1) із завданням простежити зоровим контролем хід кожної лінії, й поставити на кінцевій точці цієї лінії той самий номер що стоїть на її початку. За допомогою плаката може проводитися колективний експеримент. На виконання завдання дається 7 хвилин. Потрібно безпомилково відзначити 15-18 ліній. Можна фіксувати витрати часу на виконання всього завдання і дія кожного етапу, враховуючи помилки, що відкриває можливість аналізу й оцінкивластивостей уваги кожної особистості, впливу тренування і втомлюваності, залежності від об'єктивних і суб'єктивних умов діяльності.
У 2-Б класі Коломийської школи І-ІІІ ступенів № 4 був проведений психологічний експеримент із тестової методики "Переплутані лінії".
Участь брали 8 учнів з класу, 5-ть з них слабкі учні. У ході експерименту було виявлено, що 4-ри перших сильніших учнів виконали завдання успішно. А за 4-ри наступних учасників, можна сказати: "У них була виявлена дуже низька концентрації, тобто вони із завданням не справились".
Але не опускаючи рук, я все ж таки вирішила спробувати ще раз провести тестове дослідження, але вже через місяць, тобто з 2 березня 2006 року. І як на диво, усі 8-м учнів, як сильніші так і слабші справились із завданням успішно. Тільки слабші учні виконували завдання помаліше і вони використали більше часу ніж було заплановано.
2). Методика коректурної проби дає змогу визначити стійкість уваги в умовах, близьких до роботи коректора, які вимагають її розподілу й переключення. Для проведення дослідів потрібні спеціальні бланки (мал.. 2) з літерами (40 рядків по 40 літер у кожному). Необхідно придивлятись рядки зліва направо немов читаючи, і закреслюючи букву "и", та підкреслювати "к". Через кожну хвилину за командою "Риска" позначається рискою місце до якого вдалося дійти за хвилину. Результати правильних
Loading...

 
 

Цікаве