WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Увага та її роль в організації навчальної діяльності молодших школярів - Курсова робота

Увага та її роль в організації навчальної діяльності молодших школярів - Курсова робота

формується в міру становлення навчальної діяльності, а в дорослих - оволодіння професією.
Розподіл - властивість уваги, з якою пов'язана можливість одночасного виконання індивідом дій з різнорідними об'єктами. Завдяки цій властивості індивід може займатися відразу кількома справами. Це залежить від характеру, ступеня складності дій і, особливо, рівня оволодіння ними. Що складніша дія, то важче розподіляти увагу, що більше автоматизований операційний склад однієї з них - то легше. У процесі реальної діяльності властивість уваги виконують різні функції і перебувають між собою в різних відношеннях. Так, стійкість і концентрація нерідко порушуються під впливом переключення, останній може змінитися розподілом, який, у свою чергу, залежатиме від обсягу. Водночас кожна властивість має відносну самостійність: висока концентрація уваги може поєднуватися зі слабким переключенням, що характерно, наприклад, для нервовості зосереджених на якійсь проблемі людей.
У зв'язку з відносною самостійністю кожної з цих властивостей можна говорити про типи уваги. Відтак, увага може бути стійкою або нестійкою, концентрованою або флуктуюваною (від лат. fluctuatio - хвилювання, безперервний рух), з гарним чи поганим переключенням, вузьким чи широким обсягом, з ефективним чи неефективним розподілом.
Рівень розвитку і властивості уваги істотно позначаються на успішності діяльності, наприклад навчальної. Про те, це не означає, що вчитель, викладач повинен лише привернути увагу учня до певного матеріалу. Їхня навчальна д-сть має бути побудована таким чином, щоб увага "йшла" за навчальними діями. Я обслуговувала процес їх виконання. Для цього навчальний матеріал доцільно надавати у вигляді задач, розв'язування яких передбачає і організацію уваги, і перехід довільної форми в післядовільну.
Увага та її властивості є особливим значенням для організації навчальної діяльності молодших школярів. Адже, щоб зрозуміти суть предмету, який ми розглядаємо, нам необхідно звернути на нього неабияку увагу.
Увага першокласника ще багато в чому зберігає риси характерні для дошкільників. Обсяг уваги вузький, першокласники не здатні одночасно розглядати картину і слухати розповіді учителя про життя і діяльність її автора - художника. Сприймаючи складний для них зміст (записані арифметичні вирази), діти швидко виконують знайомі дії, але відразу забувають, якими числами доти оперували, в результаті яких дій дістали правильну відповідь, бо кожний момент зосереджуються лише на якомусь одному змісті своєї діяльності. Учні І-ІІ класів не вміють ще спрямовувати свою увагу на головне істотне в оповіданні, картині або реченні. Якщо, наприклад, у задачі мова йде про жовті і червоні троянди, на які прилетіли метелики, діти легко "сповзають" з оперування числами на обговорення кольору метеликів, їх видів, починають пригадувати, де і коли вони їх ловили. Увага до деталей оповідання (події) - внаслідок характерної для маленьких дітей зайнятості і ситуативності сприймання складних для них явищ, невміння аналізувати, виділяти головне і бачити істотні зв'язки в цілому, що сприймається. Невміння відокремити істотне від другорядного змінюється, якщо вчитель неодноразово підкреслює і таким чином спеціально виділяє певний елемент цілого. Стаючи акцентованим компонентом комплексного подразника, що сприймається, такий елемент привертає до себе увагу учнів. Так, під час вивчення літери "ь" діти починають "чути" м'який приголосний звук скрізь. Вони пишуть "синья" (замість "синя"), "вьзяв", "рьяма". Оперуючи числами під час розв'язання арифметичних прикладів, учні почавши розв'язувати задачі, насамперед звертають увагу на числа. Діти прагнуть відразу виконувати з ними різні математичні дії: додавати, віднімати, не замислюючись над тим, для чого їм це потрібно.
Підвищена емоційна збудливість, яка має місце в учнів 1-4 класів, також заважає їм розібратися у виконуваній ними роботі або в розповіді вчителя. Надзвичайно акцентованими компонентами цілою, що привертають її увагу, стають шари, окремі персонажі які не відіграють основної ролі в оповіданні або картині окремі дії персонажів, такі як ударив, помчав, сховався, часом навіть певні риси зовнішнього обличчя: зачіска героїні, біла стрічка, на якій висіла шабля. З цієї причини діти частіше і краще запам'ятовують приклад, що його повідомила вчителька на уроці, ніж правило для закріплення якого вона використала приклад.
Ці риси серед уваги молодших школярів, пов'язані з віковими особливостями вищої нервової діяльності, посилюються в зв'язку з недостатньою їх підготовленістю до навчальної праці.
Вузький обсяг уваги, невміння розподіляти їх протягом довгого часу між різними людьми: дивитися на дошку, слухати відповіді товариша, вказівки вчителя та ще й стежити за своєю роботою в зошиті, деякі вчителі розглядають звичайно як неуважність, неприпустиму в школі. Справді, в навчальній роботі треба вміти застосовувати це. Дуже в багатьох дітей які тільки-но вступили до школи, замічення, що утворилась надто слабка. Вона утворюється дуже нелегко і легко гасне. На зміну одній, що швидко зникає, з'являється інша. Увага дитини ковзає з одного предмета на інший, ніде не затримуючись довго; її відвертає будь-який, навіть незначний вплив із зовні, бо сила її концентрації поки що дуже мала.
Першокласники, іноді й другокласники, часто неуважні. Причини неуважності різні. Їх треба знати, щоб успішно виховувати увагу дітей.
Неуважність, звичайно, найчастіше характерна для маленьких дітей, ніж для старших. Проте це зовсім не означає, що нестійкість уваги є такою віковою особливістю, яка визначає безумовну неможливість тривалого зосередження молодших школярів: адже 6-8 річні діти можуть довго слухати цікаве оповідання, тривалий час конструювати модель. Досвід експериментального навчання в молодших класах, а також спеціальні дослідження показують, що навіть діти 1 класу здатні до сильної, тобто концентрованої і стійкої уваги протягом усього 45-хвилинного уроку. Але для цього треба додержуватись певних умов організації навчальної діяльності дітей.
Увага людини передає її спрямованість на щось і є умовою вибіркового відображення людиною певного об'єкта з безлічі об'єктів, що діють на нервову систему людини в кожний окремий момент.
Виникаючи на основі безумовного (орієнтувального) рефлексу, увага дитини вже на другому уроці життя набуває умовно-рефлекторного характеру. У тривалості зосередження (стійкості) уваги дедалі більшу роль починають відігравати спрямованість особистості, її інтереси, мислення і мова.
Оскількифізіологічною основою уваги є вогнище оптимального збудження (домінанта), що виникає в корі головного мозку і лише за умови гальмування всіх інших ділянок кори, маленькі діти не здатні до тривалого зосередження, стійкості і розподілу уваги.
Увагу малечі привертає яскравий, потужний подразник. Це мимовільна увага. Пізнавальне ставлення до навколишнього світу, що формується в дошкільника, перебудовує й увагу дитини. Вона стає мимовільно (вторинною), тобто спирається на інтерес. Після того, як дитина навчиться говорити і виконувати правли, зважати на вимоги дорослих, в неї формується довільна (вольова) увага і
Loading...

 
 

Цікаве