WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Увага та її роль в організації навчальної діяльності молодших школярів - Курсова робота

Увага та її роль в організації навчальної діяльності молодших школярів - Курсова робота

що це основні ворота до свідомості, "єдині двері нашої душі" через які входять до нас усі свідомості про навколишній світ, чуттєві дані і знання. А.П.Ф. Кантерєв зробив таке порівняння: "Навчання неуважного - все одно, що наповнювати водою бочку без дна". Уважність - запорука успіхів у розв'язанні проблем життя і діяльності. Взаємні зв'язки наочної діяльності суб'єкта і об'єкта свідомості й предмета визначають механізми виникнення й розвитку уваги та підвищення її ефективності. При цьому увага виявляється у двохсторонню силу відносин суб'єкта й об'єкта. Так, чим більша активність свідомої діяльності суб'єкта, тим частіше виступає об'єкт; чим виразніше у свідомості виступає об'єкт, тим інтенсивнішою є сама свідомість, що виявляється в увазі. Розчленування концепція певною мірою асимілює й узагальнює окремі положення різних теорій і в цьому плані є універсальною.
Увага. ЇЇ властивість та значення для організації навчальної діяльності молодших школярів.
1. Увага. Її властивість та значення для організації навчальної діяльності молодших школярів.
Увага - зосередженість, спрямованість свідомості людини у деякий момент часу на якомусь реальному або ідеальному об'єкті - предметі, явищі, події, образі, думці. Увага посідає особливе місце серед психічних явищ. Виступаючи невід'ємною частиною пізнання, почуття та волі, вона не зводиться до жодної з цих трьох серед психічного. Увага - динамічна сторона свідомості, яка характеризує ступінь її спрямованості на об'єкт і зосередження на ньому з метою забезпечення свого адекватного відображення протягом часу ,необхідного для виконання певного акту діяльності або спілкування. Проявляється вона у вибірковому відображенні об'єктів відповідно до потреб суб'єкта й завдання його діяльності, спілкування чи роздумів. Особливу роль відіграє увага у навчальній роботі школярів. Зосередженість, спрямованість свідомості учня на певні предмети та явища на всіх етапах його навчальної діяльності. Часто нерозуміння навчального матеріалу, поява помилок під час виконання самостійних завдань, невміння починати і послідовно проводити роботу над заучуванням текстів, виконанням малюнків, технічних виробів пояснюється не відсутністю здібностей до цих видів занять, не слабкою кмітливістю або поганою пам'яттю, а не достатньою уважністю. Уважність містить три компоненти: а) сталість уваги як тривалість безперервного психічного процесу, необхідного для завершення даного завдання, дії; б) уміння довільно переключати увагу з одного об'єкта на інший; в) сталість, яка визначається опором щодо відволікаючого впливу сторонніх подразників.
Системоутворюючим компонентом у структурі уважності є сталість уваги. Згідно з дослідженнями вітчизняних учених [5], саме стала увага - найголовніша умова, що відрізняє добре встигаючих учнів від їх малопродуктивних однокласників. Увагу розглядають і як функцію внутрішнього контролю за відповідністю розумових дій програм їх виконання. Розвиток такого контролю покращує результативність будь-якої діяльності і її планомірне формування, корекція дає змогу перебороти деякі дефекти уваги.
Увага в молодшому шкільному віці стає довільною але ще досить довго, особливо в початкових класах сильною залишається мимовільна увага дітей. Обсяг і стійкість, переключення і концентрація довільної уваги до IV класу школи в дітей стають маже такими важливими, як і в дорослої людини. Що стосується переключення, то в цьому віці навіть вище, ніж у середньому у дорослих це пов'язано з молодістю організму і рухливістю процесів у центральній нервовій системі дитини. Молодші школярі можуть переходити від одного виду діяльності до іншого без особливих зусиль. Однак і тут увага дитини зберігає ще деякі ознаки "дитячості".
Увага відрізняє коло властивостей, що мають індивідуальний характерний рівень концентрації, стійкості, переключення, обсягу, стійкості.
Концентрація - ступінь зосередженості індивіда на певному об'єкті. Як і інші, ця властивість уваги характеризує зв'язок індивіда з певним об'єктом і водночас засвідчує ступінь його інтенсивності. Як правило, індивід зосереджується на якомусь одному об'єкті, його увага ніби поглинається ним тим більше, чим більше значення він для нього має. Щоб утримати цей об'єкт в колі своєї уваги, індивід іноді докладає вольових зусиль. Проте така концентрація може мати й післядовільний характер. Однак концентрація уваги має природні обмеження, і вони залежать від властивостей нервової системи індивіда. При набувані, носій сильної нервової системи здатний до більш тривалої концентрації уваги, ніж носій слабкої.
Стійкість - властивість, яка визначається часом, упродовж якого об'єкт є предметом діяльності - і внутрішньої, і зовнішньої. Загалом стійкість залежить від ступеня складності об'єкта, змісту відповідних йому дій, їх числу для індивіда, а також властивостей його нервової системи. Чим складніша задача і чим більше зусиль докладатиме індивід розв'язуючи її, тим більшою буде стійкість його уваги. Чим більше його захоплює процес розв'язування, тим тривалішим й інтенсивнішим буде його зосередження. За певних умов навіть у дітей 10-11 років увага може бути стійкою протягом 40 хв.
Переключення - властивість уваги, яка виявляється при довільному переході індивіда від однієї дії до іншої. Воно може бути легким чи важким, повним та неповним. Подекуди буває нелегко перейти від одних дій до інших, особливо, якщо новий об'єкт не приваблює. Неповне переключення має місце тоді, коли індивід перебуває від впливом попередньої діяльності. Ця властивість уваги також залежить від характеру об'єкта, виконуваних дій, їх смислу та індивідуально-психологічних особливостей індивіда. При цьому здатність до переключення є характеристикою гнучкості уваги, що істотно відрізняє одну людину від іншої. Наприклад, одна людина може легко перейти до іншого виду діяльності, тоді як для другої це буде нелегким завданням. Якість переключення також знижується при переході від нескладних дій до складніших, від значущої діяльності до нецікавої. Що цікавою була попередня діяльність, то важче зосереджуватись на наступній.
Переключення може мати б. мимовільний характер. У цьому разі воно набуває вигляду відокремлення уваги, що спричиняється тими самими подразниками, які привертають до себе мимовільну увагу. Прикладом відволікання є так звана неуважність. Проте з іншого боку, неуважністю буде такий ступінь концентрації уваги, за якого істотно звужується поле свідомості. Це власне, два види неуважності: перший може стати причиною зниження продуктивності діяльності, тоді як другий, навпаки - підвищення. Тому неуважність молодшого школяра пояснюється по іншому, ніж горезвісна неуважність ученого.
Обсяг - властивість уваги, що визначається кількістю об'єктів, на ниходночасно зосереджується індивід. Досліджуваному протягом короткого часу (від 10 до 100 мс.) демонстрували певну кількість об'єктів. У такий обсяг уваги дитини 2-3 об'єкти і майже не відрізняється від обсягу короткочасної пам'яті.
Отже, обсяг уваги залежить від організації матеріалу на якому зосереджується індивід, а також від його здатності відтворювати такий матеріал у формі образу. В школярів ця властивість
Loading...

 
 

Цікаве