WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Освіта і самоосвіта у духовному становленні особистості - Реферат

Освіта і самоосвіта у духовному становленні особистості - Реферат

удосконалення. Важливу роль у самоконтролі відіграють педагогічна оцінка та самооцінка. Від ефективності самооцінки залежить здатність учня знаходити помилкові дії, запобігати їм і таким чином підвищувати результати самоконтролю. Для самоконтролю нерідко використовують звукозапис. Прослуховуючи запис власного читання тексту, учень може виявити недоліки в техніці читання, інтонуванні, артикуляції окремих звуків. За наявності записів окремих тем підручника з іноземної мови учням неважко виявити й виправити свої мовні огріхи.
Метод самооцінки передбачає критичне ставлення учня до своїх здібностей і можливостей та об'єктивне оцінювання досягнутих успіхів. Стосовно самооцінки учнів поділяють на таких, що переоцінюють себе, недооцінюють себе, оцінюють себе адекватно. Для формування самокон-тролю і самооцінки педагог повинен мотивувати виставлену учневі оцінку, пропонувати йому оцінити свою відповідь; організовувати в класі взаємоконтроль,рецензування відповідей інших учнів тощо.
Самоконтроль та самооцінку можна застосовувати до тієї частини знань, умінь і навичок, рівень засвоєння яких можуть легко визначити самі учні - формул, правил, географічних назв, історичних фактів, віршів тощо.
Для організації самоконтролю знань учнів ознайомлюють з нормами і критеріями оцінювання знань, звертаючи увагу, що помилки можуть бути істотні та менш істотні з огляду на мету контролю. Результати самоконтролю і самооцінки знань з окремих тем фіксують у класному жур-налі. Це робить їх вагомими, впливає на посилення відповідальності учнів за навчальну роботу, виховання почуття власної гідності, чесності.
4. Релігійні цінності та їх роль
у процесі становлення особистості
Соціологи спостерігають, що для сучасного суспільства, особливо для молоді, все більш характерним стає наростання меркантильно-прагматичних орієнтацій, зневажливе ставлення до релігії і моральних цінностей. Людство володіє здатністю одухотворювати все і одночасно з усього може викорінювати духовність. Це вічна проблема співіснування добра і зла, смислу і абсурду, творення і деструкції. З втратою релігії особистість втрачає основу свого життєвого благополуччя. Те ж саме відбувається і в суспільстві, де духовна культура перестає користуватися повагою, підтримкою і розумінням. Ця проблема набуває особливого значення ще й у зв'язку з наступом створеної за американськими стандартами масової культури. Претендуючи на домінування у світі, США прагнуть нав'язати європейським країнам свою ідеологію, свій образ життя. Голлівуд розробив і систематизував економічні та організаційні методи конвеєрного способу виробництва кінокартин, замінюючи творче змагання талантів комерційною конкуренцією. Зрозуміло ж, що за таких умов проблема релігійних цінностей набуває особливого значення як і культурологічна складова виховання, покликана актуалізувати проблему смислу буття, ціннісних орієнтирів, розвитку у підростаючої молоді здатності оцінювати свої вчинки за гуманістичними критеріями, адже духовна криза сучасного суспільства є нічим іншим як відчуттям значною кількістю людей безцільності свого існування, неможливістю знайти його пози­тивний смисл.
Відомий сучасний філософ В.Франкл у своєму дослідженні "Людина у пошуках смислу" писав, що "пошуком смислу життя є власне осмислення життя, розкриття і внесення в нього смислу, котрий поза нашою релігійною діяльністю не тільки не міг би бути знайденим, але і не існував би". Саме в цьому, в орієнтації націленості молодої людини на активне осмислення власного життя, на наш погляд, і полягає основна проблематика духовного становлення особистості. Безперечно, що ціннісна основа виховання повинна бути в рівній мірі орієнтованою на почуття і смисл. Психологи твердять, що умови для розвитку особистості складають екологічні і естетичні цінності; засоби її розвитку - цінності інтелектуальні і професійні, а результатом особистістного розвитку стають цінності моральні, громадянські і професійні.
Проте особливого статусу сьогодні набувають цінності екзистенційні, бо вони стосуються самих глибин людського існування. В ситуації релігійної кризи суспільства переакцентація .ролі духовності у становленні людини стає очевидною. Це виражається у процесах осмислення себе і свого місця у світі, оволодіння конкретним смислом життя. У своїй відомій роботі "Протестантська етика і дух підприємництва" Макс Вебер показав, що сучасний розвинутий капіталізм виник не на притоках нових великих грошей, а в результаті "притоку нового релігійного духу"[2], тобто особливої психологічної настроєності людей і специфічних етичних правил, які народились разом із протестантством. Отож переконуємось, що суто екзистенційний дух буття здатний формувати цілі пласти суспільної свідомості, що згодом можуть стати домінуючими. Тому становлення екзистенційних цінностей відіграє важливу роль у формуванні життєвих орієнтирів.
Найприкметнішим показником суспільного релігійного простору завжди були релігійні книги, а у XX - поч. XXI століттях залишається вагомою художня література, що особливо тонко і точно відобразила трагічну і оптимістичну філософію людського існування. В художній формі письменники поставили проблеми людського існування: життя, смерть, туга, сум, неспокій.
Сьогодні у світі пропагуються діалогічні стосунки людей визнання свободи і культурної повноцінності свого партнера. Людина сама здійснює вибір цінностей із створених людством смислів. Загальнолюдські цінності, закріплені у свідомості людини нормами моралі, релігії, культурної традиції, багато в чому визначають її поведінку в суспільстві, проте існують лише як обставини, при яких вона все ж вирішує сама, що для неї значимо, а що ні.
Використана література
1. Державна національна програма "Освіта" ("Україна XXI століття"). - К., 1994.
2. Державні стандарти загальної середньої освіти в Україні. - К., 1997.
3. Закон України "Про загальну середню освіту" // Законодавство України про загальну середню освіту. Бюлетень законодавства І юридичної політики України. - К., 1999. - № 9. - С. 31-54.
4. Матюша І. К. Гуманізація навчання І виховання в загальноосвітній школі. - К., 1995.
5. Зорина Л. Я. Программа - учебник - учитель. - М., 1989.
6. Концепція професійної освіти України. - К., 1991.
7. Теоретические основи содержания общего среднего образования / Под ред. В.В.Краевского, И.Л.Лернера. - М., 1983.
8. Філософія. Курс лекцій. - К.: "Либідь", 1993. - С. 2.
9. "Школа духовності" - 1999. - №1. - С. 43.
Loading...

 
 

Цікаве