WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Самостійна робота учнів на уроках математики - Реферат

Самостійна робота учнів на уроках математики - Реферат

розв'язування завдань нової теми і передує контрольній роботі по темі.
При проведенні самостійних робіт ми, вчителі стикаємося із наступними труднощами.
1. Учні закінчують роботу не одночасно. Для цього потрібно мати додаткові завдання, для тих учнів, що працюють швидше.
2. Тяжко підібрати завдання , одинаково посильні всім учням. Якщо виконується ряд простих однотипних вправ. Наприклад на множення і ділення дробів, то тут посильність регулюється кількістю, об'ємом завдань.
Важче підібрати геометричні завдання, одинаково посильні для всіх.
В цьому випадку добре помагає прийом сукупності усних і письмових вправ.
Спочатку розв'язують декілька задач усно, а потім деякі з них включається в самостійну роботу.
Трудно організувати перевірку самостійної роботи. Інколи вчитель збирає зошити всіх учнів. Це хороша форма перевірки, але її не завжди можна зробити. Тому слід використовувати інші методи перевірки самостійної роботи. Серед цих методів є нераціональні методи. Наприклад , спочатку виконують самостійну роботу, а в кінці її один з учнів записує розв'язок задачі на дошці для перевірки. Це проводить до лишньої трати часу. Значно краще , коли один-два учні виконують самостійну роботу на відкидних дошках. До кінця самостійної роботи пропонують перевірити розв'язки задач за допомогою кодоскопа. На уроках треба давати можливість максимально зосередитись, не переривати учнів всякими указами, репліками, зауваженнями. Замітивши помилку в одного-двох учнів не потрібно відривати від роботи весь клас, вказуючина помилки.
Доцільно на уроках самостійної роботи використовувати мікрокалькулятор.
Це прийом вдало використовувати при вивченні дій з додатними і від'ємними числами, з десятковими дробами.
Після введення нового правила, наприклад додавання додатних і від'ємних чисел проводиться колективна робота. Потім знову переходимо до самостійної роботи. І тут є певні труднощі, а саме:
1) використовуючи нові правила, учні не завжди впевнені у своїх можливостях, у правильності виконання певної задачі і часто просить прокоментувати, перевірити, але це не завжди можна зробити.
2) Коли класу пропонується, перевірити виконання самостійної роботи, наприклад по наперед заготовлених відомостях, то багато учнів виправляють помилки не вникаючи у їх зміст і суть, що приводить до прогалин у знаннях невпевненості. Це пояснюється тим, що після всіх вправ самостійної роботи учням важко переключатися до осуджень.
В.А.Сухомлинський писав: Учитель готується до кожного уроку ціле життя. Така духовна і філософська основа нашої професії і технології нашої праці. Щоб дати учням знання, вчителю треба відібрати ціле море світла". Перед вивченням кожного конкретного розділу він повинен продумати, що основне в тому чи іншому розділі, а що другорядне, що повинно залишитися в пам'яті опрацювання розділу, які нові поняття учень повинен засвоїти, які нові властивості зрозуміти, які нові типи задач навчити розв'язувати. Коли розумові зусилля школярів спрямовані на те, щоб зрозуміти, осмислити матеріал, перед ними не можна ставити ще одну мету - запам'ятовувати. Учитель повинен подбати про те, щоб учні запам'ятали цей матеріал, закріпили його.
Одним із прийомів закріплення є повторення. Основна мета повторення - домогтися щоб учні краще запам'ятовували вивчений матеріал.
Учителі математики повинні розвивати і збагачувати пам'ять учнів. Розв'язання задач дає можливість пов'язувати викладання математики з життям виховувати в учнів активність, самостійність мислення, наполегливість.
Один із першочергових завдань вивчення математики є вміння здійснювати індивідуальний підхід до учня, враховувати особливості його розумових сил допомогти йому подолати свої недоліки і глибоко осмислити навчальний матеріал, міцно засвоїти його.
Практика показує, що забезпечити ефективність навчання шляхом постійної фронтальної роботи з класом практично неможливо. Для цього потрібно використовувати інші форми навчання, зокрема потрібно здійснювати індивідуальне навчання і диференційований підхід до учня. Індивідуалізація навчання обумовлюється тим, що рівень підготовки й розвитку здібностей до сприйняття у всіх учнів не одинаків. Для цього потрібно знати можливості кожного учня.
Застосування диференційованого підходу до учнів на різних етапах навчання в кінцевому результаті спрямоване на оволодіння всіма учнями певного мінімуму знань , умінь і навичок. Для учнів з низьким рівнем знань, які мають прогалини в знаннях або не володіють прийомами раціональної розумової діяльності, досягти рівня програмових вимог. "Сильні" учні мають при цьому можливість покращувати свої знання й розширювати інтереси й нахили до наукових знань.
Поширеною формою диференціації навчання є варіативно-групова.
Надаючи право на самостійний вибір варіантів , а також на перехід від менш складного варіанта до важчого, прогнозується робота учнів на різному рівні у відповідності з їх навчальними можливостями, тобто в міру їх сил і здібностей.
Однією з основних умов успішного і всебічного розвитку школярів є глибоке знання вчителем їх індивідуально-психологічних особливостей, сильних і слабких сторін.
Розумне і цілеспрямоване використання вчителем методів і прийомів навчання учнів з урахуванням темпів їх просування, дає можливість забезпечити ефективність навчальної праці кожного школяра.
Loading...

 
 

Цікаве