WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Адаптація серцево-судинної системи (автореферат) - Реферат

Адаптація серцево-судинної системи (автореферат) - Реферат

Практичне значення одержаних результатів. Результати дослідження є практичним внеском в розробку теоретичних основ фітоценології. Вивчення життєдіяльності рослин засолених місцезростань і дослідження їх структурної організації, дають змогу зрозуміти суть адаптаційних механізмів, що лежать в основі солестійкості рослинного організму. Пізнання еколого-фізіологічних основ солестійкості знаходяться в тісному взаємозв'язку з питанням створення толерантних до засолення ґрунту сортів культурних рослин і розробок технологій господарського використання галофітів як біомеліорантів. Одержані дані використовуються при підготовці лекційного курсу "Ботаніка. Анатомія і морфологія рослин"; викладанні спецкурсів "Геоботаніка", "Екологія рослин", "Екологічна анатомія і морфологія рослин", "Математичні методи в ботаніці", а також при проведенні польової практики з геоботаніки на кафедрі ботаніки Таврійського національного університету ім. В.І. Вернадського.

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота над якою автор працював з 1997 р. по 2004 р., є самостійним дослідженням. Вивчено 12 ценопопуляцій Salicornia europaea і 4 ценопопуляції Suaeda acuminata. Оцінюючи вплив еколого-ценотичних чинників на анатомо-морфологічну будову і продукційну діяльність рослин, здобувачем було вивчено близько 9 тис. особин Salicornia europaea і 3 тис. особин Suaeda acuminata. Одержані експериментальні дані, надалі, статистично оброблені і проаналізовані.

Апробація результатів дисертації. Результати дослідження доповідались на VI Міжнародній науковій конференції "Актуальні питання збереження та відновлення степових екосистем" (Асканія-Нова, 1998); VIII Міжнародному симпозіумі "Нетрадиционное растениеводство, экология и здоровье" (Алушта, 1999, 2000); конференції, присвяченій 85 - річчю біологічної станції Харківського державного університету "Биологические исследования на природных территориях и биологических стационарах " (Харків, 1999); Міжнародних конференціях "Проблеми сучасної екології" (Запоріжжя, 2000, 2002) і VII Молодіжній конференції ботаніків (С.-Петербург, 2000); науковій конференції молодих учених "Еколого-біологічні дослідження на природних та антропогенно-змінених територіях" (Кривий-Ріг, 2002); II Міжнародній конференції з анатомії і морфології рослин (С.- Петербург, 2002); 7-й Пущинській школі-конференції молодих учених "Биология - наука XXI века" (Пущино, 2003); конференціях молодих учених - ботаніків України "Актуальні питання ботаніки та екології" (Ніжин, 1999, 2001; Львів, 2002; Канів, 2004); конференціях професорсько-викладацького складу Таврійського національного університету ім. В.І. Вернадського.

Публікації. За результатами досліджень опубліковано 23 наукові роботи, з них 8 статей у наукових виданнях, які включені в перелік фахових видань, затверджених ВАК України, одна в збірнику "Й.К. Пачоський та сучасна ботаніка" і 14 тез доповідей.

Структура і об'єм дисертації. Дисертаційну роботу викладено на 206 сторінках машинописного тексту, складається зі вступу, 7 розділів, висновків, списку використаної літератури (386 найменувань, з них 82 іноземних авторів), додатків, включає 39 таблиць, 26 рисунків.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

ВЗАЄМОДІЯ РОСЛИН – ОСНОВА ФУНКЦІОНАЛЬНОЇ СТРУКТУРИ ПОПУЛЯЦІЇ

Популяція як система (системно-ієрархічний підхід і основні поняття). Завдяки всесторонньому вивченню популяції рослин в даний час в біології склалося системне уявлення про її структурну організацію, яку можна охарактеризувати за такими ознаками: 1) популяція складається з особин одного виду, що займають певну територію; 2) популяція володіє деякою генетичною структурою, яка здатна до самостійного існування і підтримки чисельності на певному рівні; 3) популяція має цілий комплекс специфічних, системоутворювальних зв'язків, які зв'язують її елементи між собою і з середовищем існування (Куркин, Матвеева, 1981; Ценопопуляции растений, 1988).

Ценотичні взаємозв'язки між рослинами. Принципи і класифікація. Особини рослин або їх частини, будучи складовими елементами системної організації популяцій, здатні до взаємодій різного типу. Вивчення взаємозв'язків між рослинами, дало змогу сформулювати концепцію конкурентних взаємодій в рослинному угрупованні (Куркин, 1984; Работнов, 1983, 1984; Сукачев 1953, 1975). Суть взаємовпливу рослин трактується цілком чітко: "Конкуренция - это такое взаимодействие между особями, которое вызвано сходными потребностями в ограниченном ресурсе и которое приводит к снижению выживаемости, скорости роста и /или размножения конкурирующих особей" (Бигон, Харпер,1989: c.285). У підрозділі розглянуто різні класифікації, що систематизують конкурентні взаємозв'язки між рослинами (Ипатов, 2000; Марков, 1962, 1965; Сукачев, 1975; Harper, 1977 і ін.)

Фітогенне поле і його структурна організація. Будь-яка рослина в процесі своєї життєдіяльності трансформує навколишнє середовище за рахунок живильних речовин, води, виділення різного роду речовин тощо. Навколо особини утворюється простір або сфера впливу, де умови середовища змінені в результаті життєдіяльності рослини. За визначенням Уранова, фітогенне поле це: "... в пределах которого среда приобретает новые свойства, определяемые присутствием в ней данной особи растения" (Уранов, 1965: с.251). Конкурентні взаємодії між рослинами здійснюються через середовище, в результаті контакту і перекриття їх фітогенних полів (Кришень, 2000; Норин, 1987; Уранов, Михайлова 1974). Для фітогенного поля рослини характерна радіально-поясна структура: внутрішня частина, визначена зовнішнім контуром особини і її дією на параметри середовища; зовнішня частина, обмежена просторовим розміщенням та інтенсивністю дії коріння на ґрунт.

Вплив абіотичних факорів середовища на динаміку конкурентних взаємодій в популяціях рослин. Режим конкурентних взаємодій між особинами в популяціях рослин визначається процесами надходження і поглинання тих чи інших речовинно-енергетичних ресурсів середовища (Куркин, 1986; Tilman, 1982; Weiner, 1990) .Ослаблення або повне виключення конкуренції за той або інший ресурс, приводить до загострення взаємодій за інші. Інтенсивність конкурентних взаємодій визначається не тільки наявністю доступних форм живильних речовин в навколишньому середовищі, але і впливом на рослини інших абіотичних чинників, що не відносяться до ресурсів (наприклад: тепло, кислотність ґрунту, експозиція схилу тощо.) (Репецкая, 2001; Jefferies, 1983) На засолених територіях рівень зволоженості і засоленості екотопу є головними абіотичними чинниками середовища, що впливают на життєдіяльність рослин (Шахов, 1956; Chapman, 1978). Якщо значення даних чинників знаходяться в межах діапазону толерантності солестійких видів, то варіювання основних життєвих показників рослин залежить від інтенсивності конкурентних взаємодій в угрупованні (Котов, Репецкая, 2002; Keiffer, Ungar, 1997).

Вплив еколого-ценотичних факторів середовища на будову і життєдіяльність рослин. Вплив еколого-ценотичних факторів на популяцію рослин виявляється в зміні основних параметрів організму (Карманова 1976, Котов, 2001; Николаевский, 1961; Шохина,2003; Dickio, Casson, 1999). У підрозділі наведено дані, що відображають дію умов середовища на анатомо-морфологічну будову, процеси росту, формоутворення і продуктивність рослин.

МАТЕРІАЛ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ

Природні умови району дослідження. Дослідження проводилися в галофітних угрупованнях Кримського півострова на побережжі солоного озера Сасик (Північно-Західний Крим) і затоки Сиваш (Північно-Східний Крим). Своєрідні умови гідро-сольового режиму засолених ґрунтів приводять до формування специфічних угруповань солестійких рослин. При класифікації галофітної рослинності виучуваних територій Кримського півострова застосовували домінантний принцип класифікації рослинних угруповань (Александрова, 1969). Одновидові угруповання Salicornia europaea L. і Suaeda acuminata (C.A.Mey.)Moq. належать до галофітного типу рослинності (Halophyta); класу формацій - справжня солончакова рослинність (Eusalsa); група формацій - сукулентно-трав'яниста справжня солончакова рослинність (Eusalsa сrasso-herbosa). Формація Солонцю європейського (Salicornietа) об'єднує асоціації з домінантною роллю солонцю європейського (Salicornia europaea L.). Формація Содника загостреного (Suaedeta acuminatae) включає асоціації з домінантною роллю Содника загостреного (Suaeda acuminata (C.A.Mey.) Moq.) (Білик, 1963). Угруповання формуються на мокрих, вологих і пухлих солончаках уздовж прибережної зони затоки Сиваш і солоних озер Криму.

Loading...

 
 

Цікаве