WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Роль генотипу шовковичного шовкопряда в прояві ефекту гетерозису, неспецифічної стійкості та успадкуванні кількісних ознак після електромагнітного опр - Реферат

Роль генотипу шовковичного шовкопряда в прояві ефекту гетерозису, неспецифічної стійкості та успадкуванні кількісних ознак після електромагнітного опр - Реферат

АКАДЕМІЯ МЕДИЧНИХ НАУК УКРАЇНИ

ІНСТИТУТ СЕРЦЕВО-СУДИННОЇ ХІРУРГІЇ

імені М.М.АМОСОВА

На правах рукопису

ЖУК Ростислав Андрійович

УДК: 617.582 - 089.28:

616.136 - 005.6 - 039.12 - 089

Сучасні принципи хірургічного лікування пізніх тромбозів аорто-стегнових протезів

14.01.04 –серцево-судинна хірургія

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Київ – 2005

Дисертацією є рукопис

Робота виконана у Львівському національному медичному університеті імені Данила Галицького МОЗ України

Науковий керівник:

доктор медичних наук, професор

Кобза Ігор Іванович,

Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького МОЗ України, завідувач кафедри шпитальної хірургії з курсом судинної хірургії

Офіційні опоненти:

доктор медичних наук, професор

Мішалов Володимир Григорович,

Національний медичний університет імені О.О.Богомольця МОЗ України, проректор з лікувальної роботи, завідувач кафедри госпітальної хірургії №2 з курсом грудної та судинної хірургії

доктор медичних наук, професор

Венгер Ігор Касьянович,

Тернопільська державна медична академія імені І.Я.Горбачевського МОЗ України, професор кафедри шпитальної хірургії

Провідна установа:

Інститут хірургії і трансплантології АМН України (м.Київ)

Захист відбудеться "15" березня 2005 р. о 1300 год на засіданні спеціалізованої вченої ради Д26.555.01 в Інституті серцево-судинної хірургії ім. М.М.Амосова АМН України за адресою: 03680, м. Київ, вул. Амосова, 6.

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Інституту серцево-судинної хірургії ім. М.М.Амосова АМН України за адресою: 03680, м. Київ, вул. Амосова, 6.

Автореферат розісланий "12" лютого 2005 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради,

доктор медичних наук Руденко А.В.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність проблеми. Майже півстолітній досвід реконструктивної хірургії аорто-стегнової зони дозволив чітко окреслити реальні можливості реваскуляризації ішемізованих кінцівок та забезпечення належної якості життя пацієнтів з оклюзійно-стенотичними ураженнями черевної аорти (ЧА) та її гілок [Ващенко М.А., 1999; Покровский А.В., Зотиков А.Е., 1996; Сухарєв І.І. та ін., 1997,2002; Brewster D.C., 1997; Cron J.P. et al., 1994; Onohara T. et al., 2000].

Поряд з тим, широке впровадження аорто-стегнових реконструкцій зумовило зростання числа пацієнтів з ускладненнями, пов'язаними з порушенням функції протезів. Частота повторних реконструкцій збільшилась за останні роки майже на 10% і складає до 1/3 усіх первинних операцій на аорто-стегновій зоні [Доминяк А.Б., 1997; Никоненко А.С. и др., 2000; Desgranges P. et al., 2002; SwedVasc, 1997]. Складні та малостандартизовані, виконуються вони переважно з приводу рецидиву ішемії нижніх кінцівок, який спостерігають у віддалені терміни після реконструктивних операцій на ЧА та її гілках у 7,9-34,1% пацієнтів внаслідок пізніх тромбозів аорто-стегнових протезів (ПТ АСП) [Богдан В.В. и др., 2000; Гусак В.К. и др., 2002; Mate M. et al., 2001; Madiba T.E. et al., 2000].

Важливу роль у визначенні показань до повторних реконструкцій відіграє вираженість рецидиву недокрів'я, причому в 70-87% хворих розвивається хронічна критична ішемія нижніх кінцівок (КІНК) [Восканян Ю.Э. и др., 2000; Иваненко А.А. и др., 2002; Andziak P. et al., 1998]. Залежність клінічного перебігу від причини ПТ АСП не встановлена, подальшого вивчення потребує вагомість окремих факторів ризику їх розвитку [Гусак В.К. та ін., 2001; Reed A. et al., 2003].

Адекватна оцінка операбельності вимагає встановлення не тільки кількісних, а й якісних характеристик ураження, що зумовлює застосування як інвазивних, так і неінвазивних методів діагностики [Гуч А.А., 2003; Мішалов В.Г. та ін., 2000]. Доведена можливість виконання аорто-стегнових реконструкцій без ангіографічного (АГ) обстеження, проте придатність неінвазивного дуплексного ультразвукового скенування (УЗС) для вирішення тактики повторних операцій залишається дискутабельною [Bostrom Ardin A. et al., 2002; Van der Zaag E.S. et al., 1998].

Принципи хірургічного лікування ПТ АСП включають відновлення центрального кровоплину по тромбованому протезу та адекватну реконструкцію шляхів відтоку крові [Бойко В.В. и др., 2002; Сухарев И.И. и др., 2002; Шор Н.А., Чумак Ю.Ф., 2000; De Vries S.O. et al., 1997]. Безпосередні результати засвідчують виправданість повторних втручань, однак у віддаленому періоді кумулятивна прохідність становить 47-59% на 5-й рік, знижуючись до 25-35% після 7 років спостереження [Восканян Ю.Є. и др., 2000; Гусак В.К. и др., 2002; Доминяк А.Б. и др., 2002; Otto M. et al., 2000]. Необхідність додаткових стегново-дистальних реконструкцій при ПТ АСП складає від 8,9% до 38,3%, що підтверджує неоднозначність хірургічної тактики при багаторівневих ураженнях [Белов Ю.В. и др., 2002; Otto S.J. et al., 1999]. Описані способи формування дистального анастомозу (ДА) АСП малопридатні за потреби стегново-дистального шунтування при дифузному ураженні глибокої артерії стегна (ГАС), що нерідко розглядають як протипоказання до відновлюючої операції, враховуючи недовговічність прямих аорто-підколінних реконструкцій [Дадвани С.А. и др., 2000; Cardia G. et al., 2002].

Хірургічна тактика при ПТ АСП визначається також важкістю супутньої серцево-судинної патології [Затевахин И.И. и др.,1997; Сухарев И.И. и др., 1998]. Ризик і шляхи профілактики ускладнень, пов'язаних з ІХС, яку виявляють у 43,2%-69,6% хворих з оклюзійно-стенотичними ураженнями ЧА та її гілок, підкреслені рядом досліджень [Ващенко М.А., 1999; Мішалов В.Г. та ін., 2002; Clement D.L., 2002]. Другу ж позицію серед причин летальності у віддаленому періоді після імплантації АСП займають ішемічні інсульти з частотою 11-16%, а доцільність, показання та етапність хірургічної корекції поєднаних уражень БЦА остаточно не встановлені [Barc P. et al., 2000; Poredos P., 2003].

Проблемою залишається висока частота післяопераційних судинних ускладнень. Здебільшого, це ранні тромбози повторно реконструйованих сегментів у 12,8-19,5% хворих [Венгер І.К., 1997; Максимов А.В. и др., 2000] та прогресування ішемії нижніх кінцівок після реваскуляризації через ГАС у 3,4-9% пацієнтів з ПТ АСП [Восканян Ю.Є., 2000; Zakhariev T. et al., 2000]. Шляхи й доцільність їх медикаментозної профілактики та корекції при вичерпаних можливостях реконструктивної хірургії остаточно не встановлені [Геник С.М. 1998; Gruss J.D., 1997; Dormandy J.A et al., 1996].

Отже, для покращення результатів хірургічного лікування необхідно уточнити причини та особливості рецидиву ішемії, систематизувати і вдосконалити методи повторних реконструктивних операцій при ПТ АСП, оптимізувати профілактику та медикаментозну корекцію періопераційних ускладнень. Шляхами впливу є детальне доопераційне вивчення стану різних судинних басейнів, розробка та вибір раціональних способів оперативних втручань, прогнозування та профілактика післяопераційних ускладнень.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота виконана при кафедрі шпитальної хірургії з курсом судинної хірургії Львівського національного медичного університету та у відділенні судинної хірургії Львівської обласної клінічної лікарні. Тема затверджена на засіданні Вченої ради медичного факультету №2 Львівського національного медичного університету (протокол засідання № 6 від 23.05.2001 р.) і є пов'язана з комплексною темою науково-дослідної роботи кафедри шпитальної хірургії Львівського національного медичного університету "Комплексне вивчення та корекція порушень гомеостазу в серцево-судинній та абдомінальній хірургії", шифр 0100U002264.

Мета і задачі дослідження. Метою дослідження є покращення результатів хірургічного лікування ПТ АСП шляхом оптимізації комплексної діагностично-лікувальної тактики та вдосконалення методів повторних реконструктивних операцій відповідно до причин та характеру перебігу рецидиву ішемії, а також профілактики післяопераційних ускладнень.

Для досягнення поставленої мети вирішувались наступні задачі:

  1. Дослідити безпосередні причини та особливості клінічного перебігу рецидиву ішемії нижніх кінцівок при ПТ АСП.

  2. Встановити діагностичну цінність дуплексного УЗС та визначити його місце в комплексі передопераційного обстеження хворих з ПТ АСП.

  3. Оптимізувати тактику хірургічного лікування, виявити переваги окремих методів повторних реконструктивних операцій, встановити доцільність і показання до корекції поєднаних уражень БЦА у хворих з ПТ АСП.

  4. Розробити ефективний спосіб реконструкції ДА при множинних оклюзійно-стенотичних ураженнях дистального русла.

  5. Визначити шляхи медикаментозної профілактики ретромбозів після повторних реконструктивних операцій та встановити можливості консервативної терапії резидуальної ішемії нижніх кінцівок при реваскуляризації через систему ГАС.

  6. Оцінити ефективність впровадженої комплексної діагностично-лікувальної тактики при ПТ АСП згідно з безпосередніми та віддаленими результатами.

Loading...

 
 

Цікаве