WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Аналітичні системи на основі спряжених реакцій окиснення органічних відновників гідроген(ацил)пероксидами та їх застосування у фармацевтичному аналізі - Реферат

Аналітичні системи на основі спряжених реакцій окиснення органічних відновників гідроген(ацил)пероксидами та їх застосування у фармацевтичному аналізі - Реферат

Симарп через 0,5 міс. знижував титр ГГА на 55%, збільшував абсолютну кількість нейтрофілів, їх функціональну активність на 128%, а також рівень ЦІК – на 23% (р0,05). В подальшому функціональна активність нейтрофілів зростала, але через 6 місяців виявлено зниження РБТЛ на 27%, абсолютної маси тимуса – на 16% (р0,05). В червоній пульпі селезінки визначались лімфоїдні вузлики, спостерігалась помірна гіперплазія білої пульпи, гермінативні центри фолікул були розширені, серед клітинних елементів збільшувалась кількість бластних форм. Тканина тимуса була розрізнена невеликими долями, жирова клітковина займала більшу частину площини зрізу. Судини клітковини були різко гіпереміровані, виявлені геморагії. Межа між корою і мозковою речовиною була зтушована. Кількість лімфоцитів в корі зменшувалась, в мозковій речовині виявлені епітеліальні клітини (по 3-5 клітин в групі).

Циклофос в дозі 0,63 мг/кг інгібував N-деметилазну активність в 1,5 рази більше, ніж в дозі 6,3 мг/кг.Через 1 і 6 місяців виявлено збільшення функціональної активності нейтрофілів на 39% і 79% відповідно. Симарп (2,3 мг/кг) в кінці експерименту збільшував абсолютну кількість нейтрофілів на 104% і їх функціональну активність – на 87%.

У імунізованих еритроцитами барана щурів (рис. 1), яким перорально вводили циклофос в дозі 6,3 мг/кг або симарп – 23 мг/кг, виявлено зниження титрів ГГА, рівня ЦІК, функціональної активності нейтрофілів, що свідчить про гальмування імунної відповіді на додатковий антигенний стимул. При імунізації щурів, які отримували симарп в дозі 2,3 мг/кг значимих змін досліджених показників не встановлено. За дії циклофоса (0,63 мг/кг) у імунізованих щурів виявлено підвищення функціональної активності нейтрофілів (р0,05), але в меншому ступені (на 21%), ніж у тварин, які не піддавались імунізації. Це свідчить про те, що істинної адаптації імунної системи за дії циклофоса не відбувається. Тому, за імунологічними критеріями шкідливості дозу циклофоса – 0,63 мг/кг можна визнати пороговою, симарпа – 2,3 мг/кг – підпороговою.

Рис. 1. Імунологічні показники у щурів, отруєних циклофосом (6,3 мг/кг) або симарпом (23 мг/кг), після імунізації еритроцитами барана.

Тут і на рис. 2-5 * – Р0,05 у порівнянні з контролем

Таким чином, циклофос і симарп викликають імунодепресивний ефект за Т-типом. При оцінці шкідливої дії хімічних речовин критеріальними є показники стану НРО та імунної системи, що підтверджує попередні дослідження (П.Г. Жминько, 1988, 1989) та дані літератури (В.А. Желтов, 1980; I.K. Thomas, Т. Imamura, 1986). Імунізація щурів еритроцитами барана знижує імунну реактивність і продукцію антитіл, що узгоджуються з іншими даними (А.И. Олефир, 1978; I. Desi et. al., 1978; R. Repetto, S.S. Baliga, 1996) і може бути використана для диференціації порогових і недіючих рівнів засобів захисту рослин. На основі власних досліджень та даних літератури розроблені підходи щодо регламентації хімічних речовин в об'єктах довкілля з урахуванням імунологічних порушень, які викладені в Методичних рекомендаціях (№356 від 25.07.2003 року). У комплексі показників, що застосовуються для виявлення токсичного ефекту, імунологічні показники розглядаються як інтегральні. При оцінці порогових доз необхідно враховувати спрямованість і стійкість змін імунологічних показників. Для диференціації адаптації організму від пошкоджень може бути застосована імунізація тварин еритроцитами барана.

Дослідження ролі неспецифічної реактивності організму в токсичній дії хімічних засобів захисту рослин. Вираженістьтоксикогенної стадіїхімічного стресу може залежати від багатьох неспецифічних ефектів, які в сукупності з специфічним формують відповідну патологію (С.Н. Голиков, 1986). Методом рівноважного діалізу встановлено, що найбільшу спорідненість ФОП до альбуміну мали афос, етафос і оксифосфонат (в структурі яких є атоми хлору). Гетерофос і тіоловий ізомер циклофоса зв'язувались з альбуміном в меншому ступені. Ступінь зв'язування з ЛСА афоса становила 98,7%, етафоса – 78%, тіолового ізомеру циклофоса – 48%, гетерофоса – 30,9%. Спорідненість до білків сироватки крові різних видів тварин (табл. 1) найбільш виражена у етафоса. Ступінь зв'язування етафоса з білками сироватки крові знижувалась в ряду – кріль, щур, людина, курка; гетерофоса – щур, кріль, людина, курка.

Таблиця 1

Ступінь зв'язування ФОП з білками сироватки крові, %

Найменування речовин

Щури

Кролі

Курки

Людина

Етафос

81,2

87,2

67,8

75,0

Тіол-ізомер циклофоса

48,3

48,7

47,9

42,2

Гетерофос

32,4

25,2

16,9

24,9

Тіон-ізомер циклофоса

2,0

6,8

0

0

Тіоновий ізомер циклофоса не зв'язувався з білками сироватки крові. Відмінностей в зв'язуванні з білками сироватки крові досліджених видів ссавців у тіолового ізомеру циклофоса не виявлено. Найбільша відмінність в зв'язуванні з білками, в залежності від виду ссавців, характерна для гетерофоса: в порівнянні з щурами, у курок ступінь зв'язування був меншим на 47,8%, у людини – на 23,1%, у кролів – на 22,2%.

Аналіз гострої токсичності досліджених ФОП показав, що ЛД50 гетерофоса і етафоса для курок, у порівнянні з щурами, вища в 17,5, циклофоса – в 12,8 разів. Це вказує на те, що зв'язування з білками сироватки крові сприяє зменшенню токсичності і, в залежності від видоспецифічності білку, може обумовлювати видову чутливість до дії ФОП.

Між ступенем зв'язування ФОП з білками і їх антихолінестеразною дією (in vitro) встановлено пряму залежність. Так, зв'язування ФОП з ЛСА сприяло значному зменшенню інгібування чистої АХЕ еритроцитів людини, на що вказує збільшення I50: за дії оксифосфоната і афоса – більше, ніж на 2,0; етафоса – на 1,6; тіолового ізомера циклофоса – на 1,05, гетерофоса – на 0,7 порядки. I50 після зв'язування ФОП з IgM сироватки крові людини, в порівнянні з ЛСА, була в 3-6 разів більшою. Це свідчить про те, що ФОП зв'язуються з IgM в меншому ступені, ніж з ЛСА і узгоджується з даними А. Альберт (1989). Після інкубації ФОП з ЛСА інгібування АХЕ нативних еритроцитів або ХЕ сироватки крові щурів зменшувалось в більшому ступені, ніж чистої АХЕ еритроцитів людини, що обумовлено додатковою сорбцією їх на мембранах та взаємодією з білками сироватки крові (імуноглобулінами, неспецифічними естеразами, ліпопротеїдами).

Оскільки ФОП зв'язуються з імуноглобулінами і природними антитілами (А.Я. Кульберг та ін., 1986), то не виключено, що цей процес може залежати від стану імунної системи. Встановлено, що у імунізованих еритроцитами барана щурів в період активного антитілогенезу гостра токсичність ФОП збільшувалась (за винятком циклофоса): ТОКФ – в 1,2; гетерофоса і афоса – в 1,3; етафоса – в 1,4 рази. Холінергічні симптомами інтоксикації наступали раніше і були більш виразніші, ніж у неімунізованих щурів. Величина ЕТ50 при імунізації щурів знижувалась за дії ТОКФ, циклофоса і гетерофоса на 26, 17 і 69%, і збільшувалась за дії афоса і етафоса – на 24% і 130% відповідно. За дії етафоса виявлено збільшення Iкум,, ТОКФ, циклофоса і афоса – зменшення. Це свідчить про те, що на фоні імунізації еритроцитами барана кумулятивний ефект у етафоса збільшується, у ТОКФ, циклофоса і афоса – зменшується.

Із даних рис. 2 видно, що у імунізованих щурів за умов гострої дії ФОП, через добу із зменшенням рівня ЦІК зростало інгібування активності АХЕ еритроцитів (до 20%), а також АХЕ головного мозку, особливо при дії циклофоса – на 17,9%, афоса – на 11,4%, ТОКФ – на 12,2%, ніж у інтактних тварин. Оскільки, у імунізованих щурів не утворювались ЦІК, то збільшення антихолінестеразної дії ФОП можна пояснити збільшенням їх вільної концентрації в крові. Більш виражена токсична і кумулятивна дія етафоса може бути обумовлена тим, що взаємодія з альбуміном і імуноглобулінами крові перешкоджають проникненню його в мозок і реалізація токсичного ефекту відбувається на периферії.

Рис. 2. Ступінь інгібування активності АХЕ еритроцитів і рівень ЦІК сироватки крові інтактних і імунізованих щурів при однократній дії ФОП (1/2 ЛД50)

Для підтвердження ролі імунної системи в детоксикації ксенобіотиків (на прикладі етафоса) показано, що при надходженні його в організм інтактних щурів в дозі 1/2 ЛД50 функціональна активність нейтрофілів на 1 добу забезпечувалась за рахунок збільшення кількості нейтрофілів в крові. В подальшому (рис. 3) спостерігались збільшення рівня ЦІК та виражена метаболічна активація нейтрофілів (у 2-3 рази), в крові накопичувались великодисперсні ЦІК, які легко піддаються солюбілізації і виведенню з організму за допомогою фагоцитозу.

Loading...

 
 

Цікаве