WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Стан нейро-імунно-ендокринноп регуляцiї у хворих на ювенільний ревматоїдний артрит на санаторно-курортному етапі реабілітації (автореферат) - Реферат

Стан нейро-імунно-ендокринноп регуляцiї у хворих на ювенільний ревматоїдний артрит на санаторно-курортному етапі реабілітації (автореферат) - Реферат

Призначення запропонованої терапії оказувало значний позитивний вплив на вміст NO в крові. Так, у хворих основної групи рівень нітритів в крові достовірно підвищувався і складав 4,780,04 мкМ/л, в групі порівняння - до 4,490,02 мкМ/л. Також відзначена позитивна динаміка в показниках ПОЛ, що проявлялось зменшенням вмісту ДК до 12,31,0 мкмоль/л та МДА до 7,420,14 мкмоль/л (Р<0,001). В групі співставлення також спостерігались зміни в показниках ПОЛ, однак достовірно відрізнялися від показників основної групи (до 8,60,12 мкмоль/л та до 19,11,1 мкмоль/л відповідно). Одночасно у хворих основної групи підвищувалася активність КТ з 173,811,5 МО мг/Hb до 263,712,4 МО мг/Hb (P<0,01), а в групі співставлення - до 211,511,3 МО мг/Hb (P<0,5). Така сама динаміка показника була характерна при вивченні активності СОД.

При динамічному дослідженні показників клітинної ланки неспецифічного імунітету визначена активізації ФЧ та ФІ, достовірне зменшення вмісту С-РБ як в основній групі (з 5,20,06 мг/л до 2,40,05 мг/л, Р<0,001), так і в контрольній групі (до 3,50,03 мг/л, Р<0,01). Концентрація ФНП-α та ІЛ-1β на тлі проведеного лікування достовірно знижувалась як в основній групі (до 76,510,3 нг/л та 61,97,5 нг/л відповідно), так і в групі порівняння (до 132,911,2 нг/л та 94,38,1нг/л відповідно), однак ці зміни в основній групі вірогідно відрізнялися від таких у групі співставлення, так і від норми. Таким чином, призначена терапія вірогідно впливала на біохімічні, фізико-хімічні та імунологічні показники, що було підтверджено результатами клінічного спостереження.

ВИСНОВКИ

1. В дисертації подано теоретичне обґрунтування результатів і досягнуто вирішення наукової задачі – встановлені клініко-патогенетичні особливості перебігу пептичної дуоденальної виразки в поєднанні з гіпертонічною хворобою та розроблено метод терапії, що дозволило підвищити ефективність лікування.

2. Клінічна картина пептичної дуоденальної виразки в поєднанні з гіпертонічною хворобою характеризується нашарування ознак артеріальної гіпертензії, що збільшує частоту виявлення диспепсичного (91,7%) та астеноневротичного (97,1%) синдромів. Клінічні ознаки захворювання мають найбільш виразні прояви при II стадії гіпертонічної хвороби та взаємопов'язані зі ступенем обсіменіння слизової оболонки шлунку H.pylori. Морфо-функціональні зміни у слизової оболонці шлунку та дванадцятипалої кишки у період загострення пептичної дуоденальної виразки у поєднанні з гіпертонічною хворобою мають деякі особливості: помірну глибину виразкового дефекту, переважне запалення всієї товщі слизової оболонки, наявність діапедезних крововиливів, поверхневих ерозій, більшу ступень виразності активності запалення та меншу - атрофічних процесів, помірну ступінь обсіменіння слизової оболонки шлунку Н.рylori та ІІ тип запального інфільтрату.

3. Для загострення пептичної дуоденальної виразки, що сполучена з гіпертонічною хворобою, характерно збільшення продуктів перекісного окислення ліпідів, про що свідчить накопичення у крові продуктів ліпопероксидації – малонового диальдегіду й дієнових кон'югатів. Водночас у хворих з даними захворюваннями має місце суттєве пригнічення активності системи антиоксидантного захисту, що підтверджено зниженням активності її ферментів – каталази й супероксиддисмутази. Також наявність виразкового дефекту в слизовій оболонці дванадцятипалої кишки при сполучанні з гіпертонічною хворобою супроводжується зменшенням рівню метаболітів оксиду азоту.

4. Розвиток пептичної дуоденальної виразки відбувається на тлі пригнічення показників неспецифічної клітинної ланки імунітету (знижуються фагоцитарний індекс та фагоцитарне число) та підвищення С-реактивного білка й прозапальних цитокінів (фактора некрозу пухлини-α та інтерлейкіна-1β). Поєднання пептичної дуоденальної виразки з гіпертонічною хворобою сприяє виникненню більш виразних змін в даних показниках, що обумовлює тривалий перебіг захворювань.

5. При загостренні пептичної дуоденальної виразки в поєднанні з гіпертонічною хворобою спостерігаються вірогідні зміни в показниках міжфазної тензіометрії та реометрії, що проявляється підвищенням поверхневого натягу в ділянці коротких часів та часу релаксації на тлі пригнічення поверхневого натягу в ділянці довгих й дуже довгих часів життя поверхні та зниженням в'язкоеластичності крові. Фізико-хімічний стан крові тісно пов'язаний з показниками ліпідів та мав залежність від вмісту С-реактивного білка та прозапальних цитокінів; корелював з активність ферментної ланки системи антиоксидантного захисту та рівнем нітритемії. Зміни у фізико-хімічних властивостях шлункового соку проявлялися вірогідним підвищенням поверхневого натягу в ділянці коротких та довгих часів шлункового соку. Ці зміни мали залежність від виразності запального процесу в слизової оболонці шлунка, ступеню обсіменіння її Н.pylori, тривалості анамнезу, віку, та рН шлункового соку. Встановлено кореляційний зв'язок показників поверхневого натягу шлункового соку із вмістом показників перекісного окислення ліпідів та прозапальних цитокінів у крові

6. Додаткове застосування глутаргіну в комплексній терапії пептичних дуоденальних виразок в поєднанні з гіпертонічною хворобою, підвищує результати терапевтичних заходів, що відбивають дані додаткових досліджень: спостерігається вірогідне покращення фізико-хімічних властивостей крові та шлункового соку, достовірні зміни в показниках системи оксиду азоту, антиоксидантного захисту, показниках перекісного окислення ліпідів, та імунної системи, а виявлені між показниками кореляційні залежності дозволяють використовувати їх у якості критеріїв діагностики та оцінки якості терапії.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

1. Хворим на пептичну дуоденальну виразку у поєднанні з гіпертонічною хворобою з метою оптимізації лікування та досягнення стійкої ремісії захворювання доцільно включати в комплексну терапію вітчизняний препарат глутаргін, якому притаманно антиоксидантні, імуномоделюючі та мембраностабілізуючі властивості, в дозі по 2 таблетки 2 рази на добу протягом не менш місяцю.

2. В якості лабораторних критеріїв ефективності проведеної терапії пептичної дуоденальної виразки в поєднанні гіпертонічною хворобою рекомендується вивчати в динаміці показники системи оксиду азоту, АОЗ, ПОЛ, клітинної й цитокінової ланкок імунітету, морфо-функціональний стан слизової оболонки шлунку і дванадцятипалої кишки та фізико-хімічні властивості крові та шлункового соку.

СПИСОК НАУКОВИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

  1. Железнякова Н.М. Пути верификации Helicobacter pylori и оценка их информативности при язвенной болезни и хроническом гастрите // Сучасна гастроентерологія.- 2004.- №4(18).- С.46-48

  2. Железнякова Н.М. Иммунологические маркеры воспаления при впервые выявленной пептической язве двенадцатиперстной кишки // Український терапевтичний журнал. – 2005.- №1.- С.43-46

  3. Железнякова Н.М. Физико-химические свойства крови у больных с Helicobacter pylori-ассоциированными дуоденальными язвами и хроническими гастритами в сочетании с гипертонической болезнью в динамике лечения // Сучасна гастроентерологія.-2005.- № 4 (24).- С.43-46

  4. Железнякова Н.М. Возможности использования пробиотиков в комплексной терапии хеликобактер-зависимых заболеваний // Крымский терапевтический журнал.- 2005.-.№2(4).- С.97-101

  5. Железнякова Н.М. Показатели иммунитета в оценке компенсаторно-адаптационных процессов у больных с впервые выявленной пептической язвой // Медицина сьогодні і завтра.- 2005.- №2.- С.55-59

  6. Железнякова Н.М. Клініко-патогенетичне значення змін фізико-хімічних властивостей крові у хворих на хелікобактерасоційовані захворювання з супутньою гіпертонічною хворобою // Український терапевтичний журнал. – 2005.- №3.- С.67-71

  7. Железнякова Н.М. Патогенетические подходы к терапии больных с пептическими язвами в сочетании с гипертонической болезнью // Врачебная практика.- 2005.- №4.- С.92-97

  8. Железнякова Н.М. Возможные пути формирования анемии у больных с впервые выявленной пептической язвой // Збірник наукових праць „Проблеми екологічної та медичної генетики і клінічної імунології" Київ-Луганськ-Харків.-2004.-вип. 10 (63).- С. 212-217

  9. Железнякова Н.М. Клинические особенности сочетанного течения хеликобактерассоциированных заболеваний с гипертонической болезнью // Збірник наукових праць „Проблеми екологічної та медичної генетики і клінічної імунології" Київ-Луганськ-Харків. – 2005.- вип.3(66).- С. 166-173

  10. Железнякова Н.М. Шляхи визначення Helicobacter pylori та оцінка їх ефективності у хворих на виразкову хворобу та хронічний гастрит // Матер. наук.-практ. конференції молодих вчених, присвяченої 350-річчю міста Харкова. Харків.- 2004 – С. 32-33

  11. Железнякова Н.М. Цитокинзависимые механизмы реализации фазы репарации у больных пептической язвой двенадцатиперстной кишки // Матер. наук.-практ. конференції „Терапевтичні читання: алгоритми сучасної діагностики та лікування внутрішніх хвороб" присвячена пам'яті академіка Л.Т. Малої. Харків. - 2005.- С. 72

  12. Железнякова Н.М. Механизмы реализации действия пробиотиков в комплексной терапии пептической язвы // Матер. Одиннадцатой Российской Гастроэнтерологической Недели. Москва. – 2005. – С.149

АНОТАЦІЯ

Железнякова Н.М. Клініко-патогенетичне обґрунтування лікування хворих з Helicobacter pylori-асоційованими дуоденальними виразками у поєднанні з гіпертонічною хворобою. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за фахом 14.01.02 – внутрішні хвороби. – Луганський державний медичний університет МОЗ України, Луганськ, 2005.

Дисертацію присвячено підвищенню якості діагностики і лікування хворих на Helicobacter pylori-асоційовані дуоденальні виразки у поєднанні з гіпертонічною хворобою, вивченню спільних ланок патогенезу захворювань. Представлено результати дослідження фізико-хімічних властивостей крові та шлункового соку, системи оксиду азоту, ПОЛ, системи антирадикального захисту, плазматичної активності прозапальних цитокінів – фактора некрозу пухлини-α та інтерлейкіну-1β, показників неспецифічного імунітету. Показано, що при поєднанні пептичних дуоденальних виразок з ГХ спостерігається нашарування клінічних проявів захворювань, що є наслідком перехрестя патогенетичних ланок. У обстежених хворих виявлені зміни в фізико-хімічних властивостях крові та шлункового соку. Визначено коло кореляційних зв'язків між показниками міжфазної тензіометрії та реометрії крові і шлункового соку та морфо-функціональним станом слизової оболонки шлунку і дванадцятипалої кишки, рівнем нітритемії, станом системи ПОЛ та АОЗ, клітинною та цитокіновою ланкою імунітету, що дозволяє використовувати їх у якості критеріїв діагностики та оцінки якості терапії у хворих на пептичну дуоденальну виразку у поєднанні з ГХ. Оцінено ефективність комплексного лікування хворих на пептичну дуоденальну виразку у поєднанні з ГХ з використанням глутаргіну. В процесі лікування хворих прослідковується позитивний вплив запропонованої терапії на показники фізико-хімічних властивостей крові та шлункового соку, системи ПОЛ-АОС, системи оксиду азоту та імунного спектру крові.

Loading...

 
 

Цікаве