WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Стан нейро-імунно-ендокринноп регуляцiї у хворих на ювенільний ревматоїдний артрит на санаторно-курортному етапі реабілітації (автореферат) - Реферат

Стан нейро-імунно-ендокринноп регуляцiї у хворих на ювенільний ревматоїдний артрит на санаторно-курортному етапі реабілітації (автореферат) - Реферат

Особистий внесок здобувача. Внесок автора в отриманні результатів дослідження є основним і полягає в підборі, обстеженні та лікуванні хворих на пептичну дуоденальну виразку в поєднанні з ГХ. Пошукувачем визначені клініко-патогенетичні особливості перебігу ПДВ у хворих з ГХ та розроблена патогенетично обґрунтована схема лікування цих хворих. Авторкою самостійно проведено аналіз отриманих даних, статистичну обробку результатів та впровадження їх у практику. Провідною є участь пошукувача у підготовці результатів досліджень до публікацій. Здобувач не скористалася результатами та ідеями інших дослідників.

Апробація результатів дисертації. Апробація дисертаційної роботи відбулася на спільному засіданні кафедри госпітальної терапії та клінічної фармакології і кафедри загальної практики-сімейної медицини Харківського державного медичного університету та співробітників відділу захворювань печінки та шлунково-кишкового тракту Інституту терапії ім. Л.Т.Малої АМН України (червень 2005 року); на науково-практичній конференції молодих вчених, присвяченої 350-річчю міста Харкова (Харків, 2004); на науково-практичній конференції "Терапевтичні читання: алгоритми сучасної діагностики та лікування внутрішніх хвороб" (Харків, 2005); засіданні Харківської обласної асоціації гастроентерологів (Харків, 2005); на "Одиннадцатой Российской Гастроентерологической Неделе" (Москва, 2005).

Публікації. За темою дисертації опубліковано 12 наукових праць, серед яких 7 журнальних статей, 2 статті в збірках наукових праць та 3 тез. Всі статті у фахових виданнях, затверджених ВАК України, одноосібні.

Структура і обсяг дисертації. Дисертацію викладено українською мовою на 129 сторінках тексту; вона складається із вступу, огляду літератури, опису матеріалу та методів дослідження, 6 розділів власних спостережень, аналізу та узагальнення отриманих результатів, висновків, практичних рекомендацій, списку використаних джерел літератури, який містить 298 найменувань (143 кирилицею і 155 латиницею). Матеріали дисертації ілюстровано 37 таблицями, 9 рисунками та 2клінічними прикладами.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріали та методи дослідження. Обстежено 121 хворий, в тому числі 69 пацієнтів з пептичною дуоденальною виразкою в поєднанні з ГХ, 20 осіб з пептичною дуоденальною виразкою та 32 пацієнта з ГХ, віком від 17 до 52 років та тривалістю захворювання від 6 місяців до 15 років. Більшість складали чоловіки (69,6%) працездатного віку. Хворі всіх груп були повністю рандомізовані за віком, статтю та тривалістю захворювання. Діагноз пептичної дуоденальної виразки встановлювали на підставі скарг хворих, даних анамнезу та лабораторно-інструментального дослідження (ФГДС з біопсією). Наявність Н.pylori веріфікували трьома методами: при гістологічному дослідженні біоптату СОШ, імуноферментним експрес-тестом Hexagon H.pylori test (Німеччина) та уреазним експрес-тестом з біоптатом СОШ. Діагноз ГХ підтверджували: динамічним спостереженням за АТ, рентгенологічним дослідженням органів грудної клітки, ЕКГ та змінами на очному дні. Динамічний поверхневий натяг (ПН) сироватки крові та шлункового соку вивчено за допомогою комп'ютерного тензіографа "MPT-LAUDA" (Німеччина) в Міжнародному медичному науковому фізико-хімічному центрі при Донецькому державному медичному університеті ім. М.Горького. Принцип даного методу заснований на максимальному тиску в бульбашці. Для інтегральної оцінки ПН на тензіограмах (кривих залежності ПН від часу) комп'ютер визначав точки, що відповідають t=0,01 с (ПН1), t=1 с (ПН2), а також рівновагомого ПН (ПН3) при t→∞. Окрім того підраховувався кут нахилу кривої (КНК) тензіограм у координатах ПН (t–1/2). Діапазон аналізованого "життя поверхні" за допомогою "МРТ" складав від 0,001 до 100 с, а абсолютна експериментальна похибка вимірювань не перевищувала 0,2%. Вміст рівня метаболітів оксиду азоту у сироватці крові вивчали в реакторі-відновлювачі ("Nitrate reductor"). Показники ПОЛ оцінювали за вмістом в крові малонового диальдегіду (МДА) без ініціації та з ініціацією НАДФН2 й аскорбатом (Ю.Владимиров, О.Арчаков, 1972); вміст дієнових кон'югатів (ДК) – за методом Гаврилова Б. та Мишкорудної М. (1983). Активність ферментів системи антиоксидантного захисту (АОЗ) – супероксиддисмутази (СОД) та каталази (КТ) вивчали спектрофотометрично (Чевари С. та співав., 1985). Стан імунної системи оцінювали за результатами обчислювання фагоцитарного індексу (ФІ) й фагоцитарного числа (ФЧ) та за вмістом С-РБ, фактору некрозу пухлини-альфа (ФНП-α) та інтерлейкіну-1-бета (ІЛ-1β) - набір реагентів ProCon, ООО "Протеиновый контур", Санкт-Петербург. Всі дослідження проводилися на біохімічному та імуноферментному аналізаторах фірми Stat Factor (США).

Контрольні результати біохімічних та імунологічних показників були отримані при обстеженні 20 здорових осіб аналогічного віку та статі.

Статистична обробка отриманого матеріалу проводилася на персональному комп'ютері за допомогою спеціальних програм із використанням описової статистики, дисперсійного аналізу, методу множинного порівняння (за критеріями Ньюмена-Кейсла), з використанням критерію достовірності Ст'юдента та коефіцієнту кореляції Персона, факторного аналізу (програми BIOSTAT, "Statistica 5" for Windows). Значення по групах показників представлені як вибіркове середнє () вибіркове стандартне відхилення (XS). Оцінювали середні значення (М), їх помилки (m), коефіцієнти кореляції (r), Хі-квадрат (χ2) і достовірність статистичних показників (p). При цьому використовували комп'ютер ПК "Pentium II", за допомогою якого проводили також графічну обробку матеріалу.

Результати роботи та їх обговорення. При обстеженні хворих на ПДВ у поєднанні з ГХ було визначено, що тривалість виразкового анамнезу складала від 6 місяців до 15 років; однак в більшості випадків не перевершувала 5 років (59,4%). У 29 (42%) хворих даний діагноз було встановлено вперше. При розподілі за стадією ГХ хворих на пептичну дуоденальну виразку у поєднанні з ГХ були отримані наступні дані. Так, у 21 пацієнта була зареєстрована ГХ I стадії з середніми цифрами систолічного артеріального тиску (САТ) - 142,45,7 мм рт.ст.; діастолічного АТ (ДАТ) – 88,26,1 мм рт.ст. В 48 випадках мала місце II ст. ГХ з підвищенням АТ в середньому по групі до 158,47,3 та 99,16,5 мм рт.ст. (ДАТ) відповідно. Диспансерне спостереження при ГХ тривало від 2 до 17 років.

Серед клінічних проявів ПДВ у хворих з ГХ переважав больовий синдром, який спостерігався в 97,1% випадках (67 хворих). Біль локалізувався в різних ділянках живота та практично не іррадіював. Класичний характер болю, для якого характерні зміни протягом доби в залежності від прийому їжі, спостерігався у 32 пацієнтів (46,4%). Прояви диспепсичного синдрому були зазначені у 63 хворих (91,3%). Значна частина хворих відзначала порушення стільця (48 осіб – 69,5%): у 30,4% випадків виявлялися закрепи, в 26,1% - чергування проносів та закрепів, 21 пацієнт (30,4%) таких змін не визначав. Астено-невротичний синдром був найбільш розповсюдженим та в цілому по групі зустрічався з частотою 97,1% (67 хворих) Йому були притаманні: загальна слабкість (97,1%), підвищена втомлюваність (78,3%), емоційна лабільність (53,6%), понижування працездатності (89,9%) тощо. Така частота диспепсичного та астено-невротичного синдромів пояснюється, на нашу думку, нашаруванням клінічних проявів ГХ у хворих на ПДВ. Так, у 27 випадках (39,1%) виразна нудота та повторна блювота були зумовлені різкими змінами церебрального кровообігу при підвищенні АТ (за даними реовазографії та доплерографії). Періодичний біль в ділянці серця відзначали 59,4% хворих, серцебиття - 76,8%, "перебої" - 40,7%. На ЕКГ реєструвалися різні порушення провідності (23 особи) та ритму (22 особи).

При об'єктивному дослідженні у даних хворих виявляли позитивні симптоми Лаенека (33,3%), Менделя (73,9%), Боаса (18,8%), Опенховського (27,5%); болючість в пілородуоденальній зоні спостерігали у 63 осіб (91,3%). Розширення меж серця виявили у 69,6% осіб, приглушеність його тонів - у 59,4% та наявність систолічного шуму над верхівкою - 30,4% випадків.

При візуальному дослідженні СОШ під час ФГДС у хворих на ПДВ у поєднанні з ГХ частіше визначали поодинокий виразковий дефект, який був локалізований в ділянці передньої стінки цибулини (53 особи – 76,8%); виразка частіше була малих (47 – 68,1%) або середніх розмірів (17 – 24,6%). Для поєднаної патології характерним була помірна глибина виразкового дефекту, переважне ураження всієї товщі СО (59 хворих – 85,5%), наявність діапедезних крововиливів (57 – 82,6%) та поверхневих ерозій - 65,2% осіб - частіше поодиноких – 39 (86,7%) випадків.

Фізико-хімічний стан крові у хворих на ПДВ в поєднанні з ГХ мав залежність від тривалості захворювання (W=0,004, R=3,565, р0,001), статі хворих (W=0,30, R=18,96, р0,001). Кореляційних залежностей між загальним фізико-хімічним станом крові і ступенем виразності патологічного процесу в СОШ (W=0,57, R=1,58, р=0,116) та ступенем обсіменіння її H.pylori (W=0,63, R=1,33, р=0,127) не виявлено. В той же час мав місце кореляційний зв'язок з рівнями систолічного (r=-0,587, р=0,016) і середнього (r=-0,527, р=0,034) АТ. На фізико-хімічний стан крові впливали концентрація холестерину (W=0,23, R=3,23, р=0,012), тригліцеридів (W=0,27, R=3,23, р=0,012), ліпопротеїдів високої (W=0,45, R=8,96, р=0,001), низької (W=0,16, R=16,90, р<0,001) і дуже низької (W=0,35, R=4,69, р=0,022) густини. Встановлено кореляційний зв'язок ПН1 крові із вмістом тригліцеридів (r=+0,565, р=0,014); ПН2 – з концентраціями тригліцеридів (r=+0,782, р<0,001), ліпопротеїдів низької (r=-0,707, р=0,001) і дуже низької густини (r=+0,688, р=0,001); ПН3 – з рівнями С-РБ (r=-0,446, р=0,006), тригліцеридів (r=+0,544, р=0,019), ліпопротеїдів високої (r=0,505, р=0,022), низької (r=-0,558, р=0,010) і дуже низької густини (r=+0,642, р=0,003). Визначено, що стать хворих оказувала незначний вплив на фізико-хімічні властивості шлункового соку (W=0,878, R=2,006, р=0,061), окрім ПН2 (КW=4,65, р=0,038), ПН4 (КW=4,05, р=0,049) та КНК (КW=9,78, р=0,003). Також встановлено прямий кореляційний зв'язок між віком хворих та ПН1(r=+0,178, р=0,052), ПН4 (r=+0,294, р=0,004). Виявлено залежність фізико-хімічного стану шлункового соку від тривалості захворювання (W=0,034, R=2,569, р<0,001). Також у обстежених хворих спостерігався кореляційний зв'язок між ПН1, ПН2 шлункового соку і Е крові (r=+0,282, р=0,024 та r=+0,287, р=0,016 відповідно); ПН3 шлункового соку і Т крові (r=+0,352, р=0,004); ПН4 шлункового соку та ПН3 крові (r=+0,257, р=0,028); Т шлункового соку та Т крові (r=+0,482, р<0,001). Виявлено кореляційну залежність ПН1 шлункового соку від ступеня виразності запалення в СОШ (r=-0,207, р=0,025) та ступеня обсіменіння її H.pylori (r=-0,563, р=0,021).

При визначенні рівню метаболітів NO у крові обстежених були отримані наступні дані. Так у пацієнтів на ПДВ рівень нітритемії склав 5,080,02 мкМ/л, у хворих на ГХ - 4,510,03 мкМ/л, а у хворих з поєднаним перебігом цих захворювань - 4,380,05 мкМ/л. Не виявлено кореляційних залежностей між рівнем нітритів та віком хворих, статтю та тривалістю захворювання. Водночас виявлено зворотній кореляційний зв'язок даного показника зі ступенем виразності морфологічних зміну СОШ та ДПК (r=-0,232, p=0,014) та ступенем її обсіменіння H.рylori (r=-0,542, p=0,012). На рівень метаболітів NO оказували вплив гатроезофагеальний (КW=10,8, p=0,001) та дуоденогастральний рефлюкси (КW=7,78, p=0,005). Виявлено, що рівень метаболітів NO оказує незначний вплив на фізико-хімічні властивості шлункового соку (W=0,672, R=1,098, p=0,318) та крові (W=0,618, R=0,879, p=0,694). Однак, в той же час, виявлено прямий кореляційний зв'язок між рівнем нітритемії та модулем в'язкоеластичності шлункового соку (r=+0,217 p=0,051)

Loading...

 
 

Цікаве