WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Iндивідуалізація методів декомпресії жовчних проток при механічній жовтяниці з використанням мініінвазивних оперативних втручань (автореферат) - Реферат

Iндивідуалізація методів декомпресії жовчних проток при механічній жовтяниці з використанням мініінвазивних оперативних втручань (автореферат) - Реферат

Природні причини скорочення ареалів обох видів, зумовлені особливостями їх онтогенезу (тривале проростання насіння та повільний розвиток проростків), значно поступаються дедалі зростаючим масштабам антропічного тиску. Порушення та знищення природних екотопів призводять до того, що популяції даних видів або збереглися на заповідних територіях, або оселилися на невгіддях. Чи не найголовніша причина скорочення популяцій обох видів на всій території поширення – висока декоративність, яка стає справжнім лихом для цих рослин. Неконтрольоване збирання надземних органів (квіток, вегетативних і генеративних пагонів) та викопування підземних частин (як правило, зрілих та старих генеративних особин) не тільки порушує репродуктивний процес, але й послаблює рослини.

Слід відзначити також окремі випадки знищення дикорослих півоній з метою отримання лікарської сировини як аналога P. anomala L., що останнім часом є особливо популярною завдяки онкопротекторній дії екстрактів із підземних частин рослини. Щоб пересвідчитись у онкопротекторній дії P. daurica та P. tenuifolia, нами було проведене дослідження цитостатичної активності екстрактивних речовин з підземних частин цих видів і з'ясовано, що P. daurica та P. tenuifolia не є активними цитостатиками, а тому використання їх з даною метою не може бути ефективним.

P. daurica та P. tenuifolia рекомендовано для охорони в природних умовах (in situ) шляхом заповідання та в умовах культури (ex situ) – в ботанічних садах, дендропарках та інших інтродукційних центрах (in vivo), а також in vitro – у спеціальних сховищах зародкової плазми у вигляді пилку, клітинної і тканинної культур, вегетативних органів і в банках насіння.

Вирощування P. daurica і P. tenuifolia в культурі та охорона ex situ. За даними власних фенологічних спостережень, обидва види в умовах Києва проходять повний цикл розвитку, добре ростуть і розвиваються. Обидва види в останні роки утворюють життєздатне насіння, яке бажано висівати в ґрунт відразу після дозрівання. Самосів не спостерігався, що, можливо, пов'язано з постійним обробітком ґрунту або посушливими кліматичними умовами під час дозрівання насіння. Найкращі терміни висівання свіжозібраного насіння (поточного року збирання) – влітку або восени (під зиму), пересаджування – рано навесні (у квітні) або восени (вересень) без поливу. У перші роки життя рослинам необхідний мінімальний догляд (розпушення ґрунту просапуванням та ручне видалення бур'янів). Однак для прискореного масового розмноження ефективнішим є вегетативний спосіб відновлення.

У процесі інтродукції на експериментальних ділянках ботсаду ім. О.В. Фоміна рослини не ушкоджуються заморозками і не втрачають декоративності, за морфологічними ознаками мало поступаються рослинам природних популяцій, не розмножуються штучним вегетативним способом – живцюванням і не утворюють інтродукційних популяцій. Тому за шкалою оцінки успішності інтродукції рідкісних і зникаючих рослин обидва види мають бал 4 – стійкі, проходять усі фази розвитку (фенодати практично такі ж, як у природних місцезростаннях). За оцінкою перспективності для інтродукції в умовах Києва P. daurica і P. tenuifolia слід віднести до групи перспективних.

Репатріація як один зі шляхів збільшення чисельності популяцій даних видів, є можливою, але не зовсім ефективною для віддалених від інтродукційного центру природних місцезростань, що пояснюється особливостями біології цих рослин. Хоча дані види перспективні для інтродукції як декоративні, все ж доцільніше було б зберігати їх природні місцезростання, що певною мірою залежить від подальшого поліпщення юридичної охорони цих рослин.

ВИСНОВКИ

У результаті дослідження проведено комплексне вивчення місцезростань P. daurica та P. tenuifolia в Україні, уточнено сучасні місцезнаходження їх популяцій, дано фітоценотичну характеристику угруповань з участю цих видів та їх фітоіндикаційну оцінку, зроблено детальний кількісно-популяційний аналіз, визначено основні причини скорочення чисельності популяцій досліджуваних видів.

1. У флорі України рід Paeonia L. монотипної родини репрезентований двома дикорослими видами – Paeonia daurica Andrewsта P. tenuifolia L. s. l., які є двома напрямами еволюційного розвитку. P. daurica є типовим представником давнішої мезоморфної лінії, а P. tenuifolia – молодшої ксеромезоморфної, хоча загалом ксеромофність у півоній виражена досить слабко.

2. P. tenuifolia – паннонсько-причорноморсько-прикаспійський вид на північній межі ареалу в Україні.Внаслідок активного знищення та руйнування місцезростань зберігся в основному на степових ділянках південного сходу України та у степах і на яйлах Криму. Регресивні зміни в хорології виду відбулися і в інших країнах. Тип ареалу Р. daurica – кримсько-новоросійський; є гірсько-кримсько-новоросійським ендеміком.

3. За допомогою еколого-фітоценотичних досліджень підтверджено, що умови місцезростання досліджуваних видів відмінні: P. tenuifolia приурочений до екотопів типових та кам'янистих степів, а P. daurica – типовий лісовий вид.

Обидва види ростуть групами, рідше – поодинці. P. tenuifolia за сприятливих умов утворює суцільні зарості.

4. З'ясовано, що зумовлена антропічним фактором інсуляризація особливо добре помітна на стрічкових рівнинних популяціях P. tenuifolia у долинах річок та на місцях масових вирубувань лісів у популяціях Р. daurica. В антропічно мало- та не порушених екотопах спостерігаються переважно гомеостатичні повночленні популяції; неповночленні спектри онтогенетичних станів з переважанням генеративних особин характерні популяціям на територіях, де антропічний тиск помірний або значний (порушено відповідно до 20% та від 21 до 50% рослинного покриву).

5. Визначено, що відносно численні популяції P. tenuifolia ще збереглися на заповідних територіях (Стрільцівський степ – на 30 га, Хомутовський степ – на 28 га, із щільністю ~ 1 особина/м, Карадаг – до 10 тис. особин, Гірський Крим – близько 1 млн. особин), а популяції Р. daurica поки ще є рясними по всьому Гірському Криму в лісах, площі яких, на жаль, неухильно скорочуються.

6. Встановлено, що спосіб тривалого самопідтримання популяцій обох видів – комбінований, з переважанням насінного або вегетативного розмноження залежно від еколого-фітоценотичної приуроченості. Оскільки в природі рослини обох видів значною мірою розмножуються вегетативно, і насіння швидко втрачає схожість, ґрунтовий банк насіння практично не формується.

7. Причини зміни чисельності і P. daurica, і P. tenuifolia в цілому можна диференціювати на антропічні та природні. Незважаючи на вжиті заходи охорони, масове знищення цих рослин призводить до того, що ступінь природного поновлення особин у популяціях є незадовільним.

Рідкісність P. tenuifolia визначається скороченням чисельності особин у популяціях на всій площі розповсюдження, хоча цей вид має досить широкий ареал; у Р. daurica – навпаки, при відносно невеликій площі поширення, трапляння є частішим.

8. Перспективним способом збереження ех situ є вирощування в штучно створених екосистемах (культурфітоценозах) у ботанічних садах; а там, де немає такої можливості (умов, території тощо), доцільною може бути й монокультура.

У культурі рослини не втрачають декоративності, а в процесі адаптації навіть поліпшують її.

9. Уперше досліджено цитостатичну активність екстрактивних речовин підземних органів видів роду Paeonia природної флори України – P. daurica і P. tenuifolia. Доведено, що дані види не є активними цитостатиками та інгібіторами проліферації, тому нераціонально використовувати сировину цих рослин з лікувальною метою як онкопротектори.

СПИСОК ПРАЦЬ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮДИСЕРТАЦІЇ

1. Журавель Н.М. Еколого-біологічні особливості видів роду Paeonia L. природної флори України // Вісник ПДПУ ім. В.Г. Короленка. Збірник наук. праць. Серія "Екологія. Біологічні науки". – Полтава, 2002. – Вип. 3 (24). – С. 17-20.

2. Журавель Н.М. Інтродукція рідкісних видів роду Paeonia L. у Ботанічному саду ім. акад. О.В. Фоміна Київського університету імені Тараса Шевченка // Вісник КНУ імені Тараса Шевченка. Інтродукція та збереження рослинного різноманіття. – К.: ВПЦ „Київський університет", 2003. – Вип. 6. – С. 15-16.

Loading...

 
 

Цікаве