WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Iндивідуалізація методів декомпресії жовчних проток при механічній жовтяниці з використанням мініінвазивних оперативних втручань (автореферат) - Реферат

Iндивідуалізація методів декомпресії жовчних проток при механічній жовтяниці з використанням мініінвазивних оперативних втручань (автореферат) - Реферат

Детальніше фітоценотична характеристика угруповань із участю P. daurica та P. tenuifolia розкривається під час синтаксономічного аналізу.

На основі бальних таблиць за фітоіндикаційними шкалами визначено, до яких екогруп належать види за кожним із факторів, і широту їх екологічної амплітуди. Встановлено, що P. daurica – рослина сухуватих лісо-лучних екотопів із повним промочуванням кореневмісного шару ґрунту опадами і талими водами; ґрунти слабокислі (рН 5,5-6,5), збагачені солями (150-200 мг/мл) із вмістом 4-16 мг/100 г ґрунту НСО3-, а також слідами SO42- та Cl- у деяких типах ґрунтів; вміст карбонатів (СаО, MgO) незначний (0,5-1,5%) – сірі ґрунти; відносно бідні щодо мінерального азоту (0,2-03 %). P. tenuifolia приурочений до сухуватих лучно-степових екотопів із незначним промочуванням кореневмісного шару ґрунту опадами і талими водами; ґрунти нейтральні (рН 6,5-7,1), збагачені карбонатами (на лесовій основі) (СаО, MgO = 1,5-5%) – чорноземи; за трофністю і вмістом азоту ґрунти, на яких зростають види, майже подібні. Кліматичні умови для P. daurica та P. tenuifolia подібні: ареали обох видів знаходяться в межах геміокеанічного (Чорноморське узбережжя) та субконтинентального (степова зона Причорномор'я) клімату; діапазон омброрежиму становить 1400-800 мм/рік; показники терморежиму коливаються в межах 35-45 ккал см-2 рік-1 (min відповідає висоті ~ 1000 м н. р. м., а max – північно-східній рівнинній частині України), а показники морозності клімату – в межах -2– -14.

БІОМОРФОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ Й АНАЛІЗ ПОПУЛЯЦІЙ

Р. DAURICA І P. TENUIFOLIA

Сезонний ритм розвитку та онтоморфогенез P. daurica та P. tenuifolia. За терміном початку вегетації обидва види є ранніми, за терміном зацвітання відносно сезону – пізньовесняними, за тривалістю цвітіння – швидкоквітучими, за тривалістю обсіменіння (від початку цвітіння до початку утворення насіння) – швидкообнасінюваними, за тривалістю дозрівання насіння – середньо-дозріваючими. За тривалістю вегетації обидва види належать до ІІ групи феноритмотипів – переривчасто вегетуючих, із вираженим періодом спокою, весняно-літньозелених (вегетація 3,5 – 6,5 місяця, період спокою – осінь-зима, 1 генерація листків). На основі комплексу якісних ознак і кількісних характеристик та порівняння з літературними даними в онтогенезі Р. dаurіса і Р. tеnuіfоlіа простежено такі періоди: латентний, віргінільний (вікові стани: проростки, ювенільні, іматурні, віргінільні або дорослі вегетативні), генеративний (вікові стани: молоді, зрілі та старі генеративні). Субсенільних та сенільних особин у популяціях не виявлено, що пов'язано з активним вегетативним відновленням.

Вікова структура ценопопуляцій. Ценопопуляціям Р. daurica у розріджених лісових ценозах характерні лівосторонні повночленні одноверхівкові з абсолютним максимумом особин у стані проростків та неповночленні двоверхівкові з максимумом у молодій та старій частинах популяцій вікові спектри. Популяція вищого гірського поясу (300-350 м н. р. м.), де зімкнутість крон приблизно 0,6-0,8 – повночленна, віковий спектр проміжного характеру.

Популяції P. daurica. Карадазький заповідник:

1. Північний перевал, балки І, ІІ, 2. Карадазька долина, 3. cхили г.Легенер,

4. Підніжжя г.Сюрю-Кая, 5. Хребет Хоба-Тепе

Рівнинні популяції P. tenuifolia на заповідних територіях за віковим складом такі: повночленні проміжного типу, повночленні з лівостороннім спектром та з абсолютним максимумом на ювенільних особинах, неповночленні з правостороннім спектром та з максимумом на генеративних особинах.

Рівнинні популяції P. tenuifolia на заповідних територіях

"Хомутовський степ": 1.Балка Брандта, не викошена ділянка, 2.Викошена у 2003 році ділянка, 3.Розсіяно по території заповідника; „Стрільцівський степ": 4.Ставок №21, 5.Балка „Великі терни", 6.Крейдяний яр, 7.Глиняний яр, 8.Садиба, інтродукційна популяція

Рівнинні популяції на не заповідних територіях – повночленні з правостороннім спектром, гірські – повночленні з правостороннім спектром або проміжного характеру.

Рівнинні популяції P. tenuifolia на не заповідних територіях

Луганська обл.: 1. Лутугинський район, "Балка Плоська", 2. околиці с.Георгіївка; між сс. Фабричне та Видне; 3. Слов'яносербський район, околиці с.Обозне; 4. АР Крим, околиці смт. Коктебель, степові схили

Гірські популяції P. tenuifolia

1. Ай-Петринська яйла, 2. Чатирдаг-яйла, 3. околиці с.Лозове, Сiмферопольського району. Карадазький природний заповідник: 4. джерело "Лягушка" , 5. "Верхні траси"

Популяції обох видів загалом нормальні, інвазійними їх важко назвати, оскільки особини прегенеративного періоду переважають кількісно, а ключовим віковим станом в онтогенезі все ж слід вважати генеративний, тому що проективне покриття генеративних особин значно більше, ніж проростків і ювенільних.

Просторова структура, щільність і життєвий стан особин у популяціях P. daurica та P. tenuifolia. Популяції P. tenuifolia в гірському поясі (Ай-Петринська яйла, Чатирдаг, Карадаг) – контагіозні, особини розміщуються плямами по всьому фітоценозу; рівнинні популяції характеризуються дифузним або груповим розміщенням, утворюючи скупчення особин різного порядку; популяції Р. daurica також контагіозні, розміщуються групами (в неоднорідних умовах) або дифузно по всьому фітоценозу в сприятливих умовах. За синтетичною шкалою Сукачова-Комарова трапляння P. tenuifolia оцінюється 4-5 балами (кількість 0,1-0,4 особини/м, рослини зустрічаються досить рясно або розсіяно у відносно невеликій кількості, відстань між ними у фітоценозі – 40-100 см), а Р. daurica – 4 балами.

Обидва види належать до класу життєвості 3 – вид у фітоценозі проходить повний цикл розвитку, що завершується утворенням плодів і насіння з малоактивним розсіюванням та поширенням, має добре розвинені органи вегетативного розмноження. Особини одного вікового стану можуть знаходитись на різних рівнях життєвості. Рівень життєвості популяцій можна визначити як проміжний між вищим (1) та середнім (2) залежно від впливу середовища і людини. За типом стратегії популяцій за синтетичною системою Міркіна-Раменського-Грайма обидва види, ймовірно, можна віднести до патієнтів (екотопічних або фітоценотичних).

Особливості поповнення популяцій P. daurica та P. tenuifolia новими генераціями особин у різних екологічних умовах. Популяції P. daurica і P. tenuifolia моноецичні, за способом розповсюдження насіння обидва види належать до комбінованих карпоекологічних типів: барохорів, меншою мірою геміанемохорів та синзоохорів (мірмекохорів). Спосіб тривалої самопідтримки популяцій обох видів можна визначити як комбінований, з переважанням насінного або вегетативного розмноження залежно від екологічної та фітоценотичної приуроченості. Загальною закономірністю при поєднанні вегетативного та генеративного способів розмноження у популяціях є збільшення частки раметів та зменшення генетів.

Морфолого-статистичний аналіз популяцій P. daurica та P. tenuifolia у зв'язку із різними екологічними умовами зростання. В природних умовах поліморфізм у P. tenuifolia порівняно з P. daurica значно більший, що пояснюється широтою ареалу та приуроченістю до різних екотопів. Біоморфологічні параметри P. tenuifolia з рівнинних та гірських місцезростань суттєво відрізняються, що є закономірним, але пересаджені у сприятливіші умови рослини P. tenuifolia зберігають первинні ознаки, і навіть вирощені з насіння – також. Отже, P. tenuifolia – вид, що характеризується значною біоморфологічною пластичністю; напевне, це пов'язано з приуроченістю його до декількох типів еколого-ценотичних умов.

ОХОРОНА ТА РАЦІОНАЛЬНЕ ВИКОРИСТАННЯ

Р. DAURICA І P. TENUIFOLIA В УКРАЇНІ

Охорона іn situ. Pаеоnia daurica і P. tenuifolia – рідкісні та зникаючі види, занесені до Червоної книги України з категорією − II (вразливі). P. tenuifolia як рідкісний і зникаючий вид флори Європизанесений до списку видів Бернської конвенції (додатку 1).Pослинні угруповання за участю обох видів занесені до „Зеленой книги УССР" та „Зеленої книги України. Ліси" (P. daurica).

Loading...

 
 

Цікаве