WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Експериментальне обгрунтування можливості використання нової комбінованої мазі для ліку-вання тромбофлебіту (автореферат) - Реферат

Експериментальне обгрунтування можливості використання нової комбінованої мазі для ліку-вання тромбофлебіту (автореферат) - Реферат

Практична значущість дослідження полягає у розробці комплексної програми фізичної реабілітації для хворих на статичну форму плоскостопості та поперековим остеохондрозом хребта з науково обґрунтованим вибором основних засобів і методів, що можуть бути використані як у практичній діяльності спеціалізованих лікувальних та санаторно-курортних закладів, так і у домашніх умовах.

Результати досліджень впроваджені у навчальний процес кафедри фізичної реабілітації Національного університету фізичного виховання і спорту України у викладанні курсу "Фізична реабілітація при травмах та захворюваннях нервової системи", а також у лікувальний процес відділення реабілітації Інституту травматології та ортопедії Академії медичних наук України та санаторію "Жовтень", що підтверджено відповідними актами впровадження.

Особистий внесок здобувача полягає в ідеї, організації та проведенні комплексних досліджень; відборі та апробації методів дослідження; розробці програми фізичної реабілітації; роботі з хворими за пропонованою програмою; кількісному та якісному аналізі одержаних результатів; узагальненні результуючих даних дисертаційної роботи; підготовці публікацій.

У спільних публікаціях авторові належать дані педагогічних та інструментальних досліджень.

Апробація результатів дисертації. Матеріали дисертації доповідалися на методичних кафедральних конференціях Національного університету фізичного виховання і спорту України (2002-2005 рр.); науково-методичній конференції "Фізична реабілітація як напрям підготовки фахівців" (Київ, 2003 р.); міжнародній науково-практичній конференції "Основні напрями розвитку фізичної культури, спорту та фізичної реабілітації в Україні" (Дніпропетровськ, 2004, 2005 рр.), ІХ науково-практичній конференції "Молода спортивна наука України" (Львів, 2005 р.).

Публікації. Основні положення дисертаційних досліджень викладено у 10 наукових працях, з них 8 - у спеціалізованих виданнях, затверджених ВАК України.

Обсяг і структура дисертації. Дисертаційна робота складається зі вступу, шести розділів, висновків, практичних рекомендацій, списку використаних джерел.

Текст дисертаційної роботи викладений на 199 сторінках, включає 24 таблиці, 33 рисунки. У роботі використано 234 джерела наукової та спеціальної літератури, з яких 48 - іноземні.

Основний зміст роботи

У вступі обґрунтовано актуальність проблеми, визначено об'єкт, предмет, мету і завдання дослідження; розкрито новизну і практичну значущість роботи, особистий внесок здобувача; описано сферу апробації результатів досліджень, вказано кількість публікацій; представлено структуру та обсяг дисертації.

У першому розділі"Сучасне уявлення про фізичну реабілітацію в ортопедії та відновну терапію хворих на остеохондроз та плоскостопість" розглянуто основні теорії виникнення плоскостопості та остеохондрозу, їхнього ступеня та класифікації, проаналізовано та узагальнено дані про закономірність формування порушень рухової функції стопи та хребта, відомості про біокінематичну єдність цих ланок опорно-рухового апарату і, з урахуванням одержаних даних, про взаємозв'язок плоскостопості та остеохондрозу. Також представлено відомості про основні напрями у системі відновного лікування в ортопедичній клініці, вплив фізичних вправ та інших фізичних чинників на організм людини, принципи та особливості застосування фізичних вправ у реабілітації осіб з остеохондрозом та плоскостопістю.

Аналіз науково-методичної літератури свідчить про те, що є окремі нечисленні повідомлення про взаємозв'язок дистрофічних процесів у хребті зі статичними деформаціями стоп і, саме через ці причини, нині не існує програм фізичної реабілітації для осіб зі сполученою патологією ОРА. У зв'язку з цим постала гостра необхідність у розв'язанні питань щодо розробки такої програми з метою лікування та профілактики виникнення поперекового остеохондрозу та плоскостопості.

У другому розділі "Методи та організація досліджень" описано і обґрунтовано систему взаємодоповнюючих методів дослідження, адекватних об'єкту, предмету, меті та завданням дослідження. Матеріали роботи одержані під час проведення досліджень на базі Інституту ортопедії і травматології Академії медичних наук України (відділення реабілітації) протягом двох років, що дало змогу простежити їхню динаміку.

На першому етапі дослідження (2002 - 2003 рр.) був проведений аналіз сучасних літературних джерел, що дозволило установити і зрозуміти загальний стан проблеми. Розроблено карти обстеження хворих та програму фізичної реабілітації з науково-обґрунтованим вибором засобів і методів реабілітації. Встановлено мету і завдання роботи, терміни проведення досліджень, опановано клінічні та інструментальні методи оцінки стану хворих та поглиблені методики вивчення функціонального статусу їхнього ОРА.

На другому етапі дослідження (2003 – 2004 рр.) було проведено основні дослідження та отримано матеріали, що дозволяють об'єктивно оцінити функціональні спроможності хворих на статичну форму плоскостопості та поперековим остеохондроз хребта, охарактеризувати вплив деформацій стоп на стан хребта і навпаки, провести початкову обробку одержаних даних, скоригувати завдання досліджень, удосконалити програму фізичної реабілітації для даного контингенту.

Наше дослідження ґрунтується на результатах спостереження за 92 особами, з яких 60 хворих мали різні синдроми поперекового остеохондрозу хребта та статичну плоскостопість, 16 - "чистий" остеохондроз і 16 - "чисту" плоскостопість.

На третьому етапі дослідження (2004 - 2005 рр.) було оцінено ефективність пропонованої програми фізичної реабілітації для хворих на поперековий остеохондроз хребта і статичну форму плоскостопості, узагальнено та проаналізовано одержані дані.

У третьому розділі "Характеристика вихідного морфофункціонального стану осіб з поперековим остеохондрозом та плоскостопістю" розв'язувалися завдання вивчення характеру суті взаємозв'язку остеохондрозу та плоскостопості і впливу деформації одного органу опори на інший, а також порівняльної характеристики функціонального стану ОРА осіб зі сполученою патологією, осіб з "чистим" остеохондрозом та "чистою" плоскостопістю.

Вивчення анамнезу і динамічне спостереження за різними групами хворих на плоскостопість, остеохондроз та зі сполученням обох форм показало, що в осіб зі статичною формою плоскостопості частіше виявляється остеохондроз поперекового відділу хребта (86 %), рідше - шийного (10,5 %) та грудного (3,5%).

У результаті проведених досліджень було відмічено, що у групі осіб зі сполученою патологією (n = 40) у 17 хворих симптоми плоскостопості передували болі, 23 особи відмітили появу характерних скарг на плоскостопість після наявного болю у поперековому відділі хребта. З цього випливає, що симптоми остеохондрозу з'являються майже однаково часто як перед, так і після появи ознак плоскостопості, що не дозволяє нам встановити причинно-наслідкові відносини обох цих форм.

Проведені дослідження дали змогу виявити перевагу рефлекторних синдромів поперекового остеохондрозу як в осіб зі сполученою патологією, так і в осіб з остеохондрозом, необтяженим плоскостопістю. Таким чином, зв'язок синдромів ураження поперекового відділу хребта і стопи - двох ланок загального біокінематичного ланцюга - проявляється рядом загальних м'язово-тонічних, нейроваскуляторних і нейродистрофічних порушень, що переплітаються.

Домінуючим порушенням кривини хребта у групі з остеохондрозом є згладжений лордоз (58%); вертебральний синдром при сполученні остеохондрозу з плоскостопістю характеризується гіперлордозом (в 46% випадків). Це дозволяє поставити питання про опосередкований вплив плоскостопості на формування остеохондрозу через гіперлордоз, що узгоджується з думкою Г.О. Іваничєва (1975).

Результатами дослідження також встановлено, що суб'єктивні та об'єктивні ознаки плоскостопості притаманні не тільки хворим з цією патологією, але й особам з "чистим" остеохондрозом. Це дозволяє зробити висновок про вплив остеохондрозу на стан нижніх кінцівок.

З проведеного комплексу інструментальних досліджень ми встановили, що всі одержані при цьому показники (біомеханіки ходьби, вертикальної стійкості тіла, сила м'язів, стан терморегуляції) значно нижчі у групі осіб зі сполученою патологією і деякі з них мають тенденцію до достовірності.

Так, результати досліджень опорних реакцій у хворих на поперековий остеохондроз та плоскостопість свідчать про збільшення загального опорного часу до 1,2 с, що супроводжувалося зміною тривалості окремих перекатів - збільшенням часу переднього поштовху (31,10,67%) та міжпоштовхового періоду (50,60,96%), зниженням часу заднього поштовху (18,30,64%). Ці показники статистично достовірно відрізнялися від аналогічних показників груп з необтяженими патологіями (P<0,05).

Під час аналізу стабілографічних показників ми встановили, що у групі хворих на остеохондроз та плоскостопість коливання ЗЦМ тіла відбуваються з більшою амплітудою і меншою частотою, ніж у групах з "чистим" остеохондрозом та "чистою" плоскостопістю (табл. 1).

Loading...

 
 

Цікаве