WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Невротичні, особистісні і сексуальні розлади в овдовілих чоловіків без партнерки та їх психотерапевтична корек-ція (автореферат) - Реферат

Невротичні, особистісні і сексуальні розлади в овдовілих чоловіків без партнерки та їх психотерапевтична корек-ція (автореферат) - Реферат

При вірусній інфекції у вагітної в плаценті виявлялись ознаки плацентиту, переважно у виді децидуїту і хоріоамніоніту, рідше вілузиту та інтервілузиту, з перевагою серед елементів запального інфільтрату CD3, CD8, CD4, CD22, CD16, а серед плазмобластів клітин з IgA і IgG і наявністю одиничних нейтрофільних гранулоцитів (CD18). Підвищення супресорної і цитотоксичної активності направлене на безпосереднє ушкодження клітин, уражених вірусом. Переважна кількість серед плазмобластів клітин з IgА і IgG свідчила про наявність хронічної вірусної інфекції. Значно частіше, ніж у групі бактеріальних інфекцій, визначались ділянки недозрілих ворсин з "повзучим" характером зросту. Поля ворсинок-регенератів з дворядним синцитіальним укриттям, значною кількістю синцитіальних гіперхромних вузликів були проявом компенсаторно-адаптаційних реакцій. Відмінною рисою була також перевага процесів десквамації епітелію амніону і гладкого хоріону над процесами проліферації, що, можливо, було обумовлено порушенням колагеноутворення: посиленням продукції колагену IV типу в базальній мембрані амніотичного епітелію і заміщення колагену IV типу на інтерстиціальні колагени I і III типів у субепітеліальних зонах амніону. Наслідком дистрофічних, некробіотичних і некротичних процесів в амніотичному епітелії могло бути маловоддя.

Характерною рисою плацент при бактеріально-вірусному інфікуванні було виражене ушкодження судинного русла ворсинчастого хоріону, що виявлялось проліферацією і десквамацією ендотелію судин, облітерацією їхніх просвітів у сполученні зі склерозом судинних стінок, що призводило до розвитку великих ішемічних інфарктів. Неоднорідним був стан амніотичного епітеліального укриття. У деяких спостереженнях проліферативна активність була посилена, наслідком чого було формування численних амніотичних ворсинок, тоді як в інших випадках переважали процеси десквамації епітелію. Загалом, в цій групі відмічалась неоднорідна макро- і мікроскопічна картина плацент, мабуть, обумовлена перевагою і терміном виникнення бактеріальної або вірусної інфекції.

Постнатальна верифікація діагнозу, зіставлення ультразвукових і морфологічних даних, отриманих при дослідженні плода і плаценти дозволили провести ехографічні і морфологічні паралелі при бактеріальній, вірусній і бактеріально-вірусній інфекції, визначити морфологічну основу візуалізуємих змін, оцінити механізм впливу бактеріальних і вірусних збудників, а також їхніх асоціацій, на плаценту.

Вивчені наслідки вагітності у 221 спостереженні основної групи (79 при бактеріальній інфекції у вагітної, 44 при вірусній і 98 при бактеріально-вірусній). Проведено порівняння отриманих результатів з наслідками вагітності в контрольній групі (118 спостережень) і групі порівняння (наслідки вагітності і стан новонароджених за даними генетичних карт 155 вагітних з внутрішньоутробними інфекціями). Нормальними пологами закінчилось 79,62,7 вагітностей основної групи і 85,63,2 контрольної. Достовірної різниці в цих показниках не відзначено. Достовірно вищою була питома вага нормальних пологів в основній і контрольній групах відносно групи порівняння (70,33,4). Питома вага передчасних пологів, самовільних викиднів, мертвонароджень в основній групі вірогідно не відрізнялась від таких же показників контрольної: передчасні пологи - 4,91,4 та 3,41,7, самовільні викидні - 1,41,0 та 0,80,8, мертвонародження – 4,11,3 та 2,51,4 відповідно. У групі порівняння відзначено збільшення кількості самовільних викиднів (3,21,4) відносно основної і контрольної. Ці дані вказують на важливість правильної оцінки чинників ризику, що дає можливість своєчасного обстеження та лікування вагітних і приводити до зменшення репродуктивних втрат при внутрішньоутробних інфекціях. При інфекціях бактеріальної етіології нормальними пологами закінчилось 82,34,3 вагітностей, при вірусній інфекції – 79,56,1, при бактеріально-вірусній 77,64,2. Репродуктивні втрати (самовільні викидні, мертвонародження, летальні ПВР) склали 12,74,0 при бактеріальних, 15,95,5 при вірусних, 19,44,0 при бактеріально-вірусних, що вказує на більш виражене ушкодження плода при змішаних інфекціях. Пологи оперативним шляхом в основній групі були проведені 7,21,7, тоді як в групі порівняння – 18,73,1, що вказувало на високий ризик акушерських ускладнень при ВУІ. В контрольній групі цей показник склав 6,82,3 і практично не відрізнявся від аналогічного в основній. Народження дітей в стані асфіксії в основній групі статистично не відрізнялось від такого ж в контрольній (8,11,8 та 7,62,4). В групі порівняння цей показник був достовірно вищий (15,52,9*). Питома вага новонароджених з синдромом затримки внутрішньоутробного розвитку в основній і контрольній групі не мала достовірних відмінностей (8,11,8 та 7,62,4 відповідно), але в групі порівняння була в 1,5 рази вищою, що вказувало на скомпрометований стан фетоплацентарного комплексу при внутрішньоутробних інфекціях. Оцінка фенотипу новонароджених показала, що ознаки сполучнотканинної дисплазії вірогідно частіше відзначалися в основній групі (29,93,1*) та групі порівняння (31,63,7*) відносно контрольної (18,63,6). Ці ознаки успадковуються по домінантному типу наслідування і вказують на роль сполучної тканини в розвитку ВУІ. Питома вага множинних стигм дізембріогенезу була достовірно вища в групі порівняння (21,93,3*) і в 1,5 рази більша в основній (17,22,5), ніж у контрольній (10,12,8), що, на нашу думку, показувало можливість впливу інфекційних збудників на геном плода.

Мікробіологічне дослідження, проведене в 86 спостереженнях основної групи, дозволило в 25 випадках (29,14,9) виділити інфекційні збудники, тобто внутрішньоутробне інфікування у плода. У 5 випадках (5,82,5) у новонароджених були відзначені клінічні прояви інфекцій. Стафілококова інфекція визначена у 4 новонароджених. У тому випадку, коли вона сполучалася з токсоплазмозом і герпетичною інфекцією, відзначена клініка ентероколіту. Кандідозний ентероколіт діагностовано в одному спостереженні. Цитомегаловірус був виділений у 13 немовлят, клінічні прояви не визначались. Імуноглобуліни М до вірусу герпеса виявлені у 2 новонароджених: в одному випадку у дитини діагностовано гепатит, в іншому, при сполученні з лістерією, енцефаліт. Імуноглобуліни G до вірусу герпеса виділені у 15 дітей, клінічних проявів патології не було визначено. Хламідії виділені у 5 випадках, в одному – відзначені прояви інфекції у виді енцефаліту, пневмонії, ентероколіту. Мікоплазми, виявлені у 6 новонароджених, не мали клінічних проявів інфекції.

Мікробіологічне обстеження 47 новонароджених і 6 мертвонароджених групи порівняння (всього 53 спостереження) дозволило у 17 з них (32,16,4) знайти інфекційні збудники. У 14 (82,49,2) була визначена асоціація мікроорганізмів. У 7 випадках (13,24,6) діагностована реалізація внутрішньоутробних інфекцій, тобто відзначені клінічні прояви: у 2 випадках діагностована пневмонія (1 – обумовлена наявністю стафілококової інфекції, герпес-вірусу, мікоплазм, 1 – наявністю герпес-вірусу та хламідій), у 2 випадках встановлено діагноз енцефаліт (1 – обумовлений наявністю асоціації герпес-вірусу, уреаплазм, хламідій, 1 – наявністю асоціації герпес-вірусу та хламідій), в 1 випадку діагностовано ентероколіт, обумовлений наявністю стафілококової інфекції, в 1 випадку визначено гепатит, викликаний асоціацією вірусу герпеса, цитомегаловіруса та токсоплазм, в 1 випадку діагностована генералізована інфекція (енцефаліт, пневмонія, ентероколіт), обумовлена асоціацією збудників (вірус герпеса, цитомегаловірус, токсоплазма, мікоплазма).

З метою прогнозування наслідків вагітності при внутрішньоутробних інфекціях на підставі клініко-генетичних і ехографічних даних був проведений дискримінантний аналіз, який дозволив виділити інформативні анамнестичні, клінічні, фенотипічні й ультразвукові ознаки у вагітних із наявністю інфекцій і з нормальними мікробіологічними показниками. За F-критерієм інформативними ознаками з'явилися: термін вагітності, у який маніфестувала інфекція, особливості фенотипу вагітної – ознаки сполучнотканинної дисплазії і підвищений рівень стигматизації, а також загострення пієлонефриту під час вагітності. Інформативними ультразвуковими ознаками були визначені доліхоцефалічна форма голівки плода, вентрикуломегалія, гіпоплазія легень, гепатомегалія, пієлектазія, підвищена ехогенність базальної пластинки, гіперплазія плаценти, полі-олігогідрамніон, дрібнодисперсні включення у навколоплідній рідині. По цих ознаках були розраховані ЛКФ для досліджуваних груп.

Установлено, що ефективність прогнозування наслідків вагітності на підставі клініко-генетичних й ультразвукових даних досить висока: 83,4% для нормального виходу вагітності, 52,8% для змін, які коригуються (синдром затримки розвитку плода, асфіксія, вітальні ПВР), 67,6% для репродуктивних втрат (мимовільні аборти, мертвонародження, летальні ПВР). У 71,8% спостережень прогнозування було коректним.

Loading...

 
 

Цікаве