WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Невротичні, особистісні і сексуальні розлади в овдовілих чоловіків без партнерки та їх психотерапевтична корек-ція (автореферат) - Реферат

Невротичні, особистісні і сексуальні розлади в овдовілих чоловіків без партнерки та їх психотерапевтична корек-ція (автореферат) - Реферат

Ознаки

F1

Вентрикуломегалія

0,551

Підвищена ехогенність вентрикулярної системи

-0,324

Гастромегалія

0,947

Підвищена ехогенність кишковника

1,824

Гепатомегалія

-0,718

Периваскулярна інфільтрація печінки

0,490

Нефромегалія

0,614

Кальцифікати базальної пластинки

0,794

Гіперплазія плаценти

0,445

Неоднорідна ехогенність плаценти

0,638

Кальцифікати ворсинчатого хоріону

-0,432

Термін вагітності

-0,211

Загроза переривання вагітності

0,452

Ознаки сполучнотканинної дисплазії

1,013

Ознаки мезенхімальної дисплазії

0,949

Захворювання сечовидільної системи у рідних І-ІІ ступеня

0,579

Захворювання гепатобіліарної системи у рідних І-ІІ ступеня

0,324

Загострення хронічного пієлонефриту

0,819

Константа

-1,513

Мал. 1. Канонічна дискримінантна функція при інфікуванні (група 1).

Мал. 2. Канонічна дискримінантна функція при нормальних мікробіологічних показниках (група 2)

Як видно з представлених малюнків, показник F1 від 2,5 до –1,0 дозволяє прогнозувати наявність інфекції у вагітної, призначити їй своєчасне мікробіологічне обстеження, F1<-1,0 дає можливість віднести вагітну до групи з нормальними мікробіологічними показниками.Оцінка ефективності даного методу прогнозування показала, що вагітні з наявністю інфекції виявлені у 79,0% випадків, вагітні, що не мають інфекцій, у 89,6%, що свідчить про інформативність визначених ознак, достатню чутливість (79%) та високу специфічність (89,6%) методу. У 82,7% випадків прогнозування було коректним.Таким чином, встановлено, що інформативними ознаками, які дозволяють прогнозувати внутрішньоутробні інфекції, є не тільки клінічні (термін вагітності, загроза переривання вагітності, загострення хронічного пієлонефриту), але і фенотипічні особливості вагітних (ознаки сполучнотканинної та мезенхімальної дисплазії), обтяженість родоводу мультифакторіальними захворюваннями (патологія нефроурінарної і гепатобіліарної системи у родичів I-II ступеня споріднення).

Відомо, що у 27,8% дітей у постнатальному періоді маніфестує патологія нирок, східна з материнською (Є.Н.Бабаджанян, 1997). Зважаючи на це, а також у зв'язку з тим, що у 18,02,5 вагітних відмічалась патологія сечовидільної системи, всім вагітним при ультразвуковому скринінгу проводилась ехографія нирок. Це дозволило діагностувати ті або інші ознаки патології нирок у вагітних в 76,02,8*. З високою вірогідністю в основній групі визначалися запальні зміни нирок (26,22,9*), гідронефротична трансформація (9,01,9*), пієлектазія (16,32,4*). Визначено, що безсимптомний перебіг ренальної патології у матері сполучався з вираженими ознаками внутрішньоутробного інфікування плода, діагностованими при ехографії. Проведене бактеріологічне і вірусологічне обстеження дозволило отримати наступні результати: бактеріальна інфекція урінарного тракту виділена в 127 (71,7%) випадках, вірусна - в 50 (28,3%). У 75,1% спостережень жінки були контаміновані різними асоціаціями збудників, що є прогностично несприятливим для перебігу вагітності і стану внутрішньоутробного плода. При цьому кількість асоціантів була не менше трьох-чотирьох. При ехографічних ознаках запального процесу сечовидільної системи мікробіологічне обстеження виявило інфекційні збудники у 50 вагітних (81,9%), при пієлектазії у 28 (73,7%), гідронефрозі у 13 (61,9%), кістах нирок, їх подвоєнні, сечокам'яній хворобі у 12 (66,7%), при сечокислому діатезі у 17 (43,6%). Серед обстежених вагітних, плоди яких мали ознаки внутрішньоутробного інфікування та зміни з боку нирок, у трьох були виявлені синдроми Альпорта, МЕН, базально-клітинного невусу. Патологія плода з'явилась спонукальним мотивом для поглибленої оцінки фенотипу вагітної, генеалогічного аналізу, цитогенетичного дослідження. Ці дані вказують на наявність ефекту антиципації, коли уражений плід дозволяє виявити стерті форми патології у матері. Проведене дослідження показало, що ехографічне обстеження сечовидільної системи вагітної є необхідним при проведенні масового ультразвукового скринінгу, тому що дозволяє знайти вогнища латентної інфекції. Особливо інформативними є такі зміни як пієлектазія, ознаки запального процесу, що вказують на наявність асоціацій збудників: бактеріально-бактеріальних, бактеріально-вірусних, вірусно-вірусних.

З огляду на те, що збудники внутрішньоутробних інфекцій пошкоджують фетоплацентарний комплекс, ми провели дослідження плодово-плацентарного кровотоку в артерії пуповини і кровообігу в середній мозковій артерії плода при неускладненому перебігу вагітності і при внутрішньоутробних інфекціях. Дослідження кровотоку в артерії пуповини показало, що при нормальному перебігу вагітності середнє значення систолічної швидкості кровотоку (С) склало 24,99 см/с, діастолічної (Д)– 9,09 см/с, систоло-діастоличне співвідношення (СДС) – 2,8, індекс резистентності (ІР) – 0,63. Порівнявши отримані результати з аналогічними показниками при ВУІ, ми визначили підвищення індексу резистентності (0,87 і 0,78), зниження діастолічної швидкості кровотоку (6,0 і 6,1 см/с) і підвищення систоло-діастолічного співвідношення (7,5 і 4,6) при змішаній і вірусній інфекції, що вказувало на роль інфекційних збудників у розвитку порушень плодово-плацентарного кровообігу.

При дослідженні кровотоку в середній мозковій артерії плода визначене середнє значення систолічної швидкості 35,48 см/с, діастолічної 11,01 см/с, СДС 3,3, ІР 0,69. Патологічні криві швидкостей кровотоку в мозкових судинах плода при внутрішньоутробних інфекціях характеризувались, з одного боку, підвищенням діастолічного кровотоку (16,02 см/с при бактеріальній інфекції), як компенсаторно-пристосувального механізму, спрямованого на посилення кровопостачання головного мозку. При цьому відбувався перерозподіл кровообігу за рахунок відкриття додаткових анастомозів, що приводило до зниження резистентності судин головного мозку, підвищення діастолічного компоненту кровотоку, зниження СДС (3,1). З іншого боку, при інфекційних ураженнях відбувався периваскулярний набряк, підвищення резистентності судин мозку, зниження діастолічного кровотоку (6,02 см/с при змішаній і 7,01 см/с при вірусній інфекції), збільшення систоло-діастолічного співвідношення (7,8 при змішанійу і 7,3 при вірусній інфекції). Підвищення периферійного судинного опору головного мозку вказувало на виснаження компенсаторно-пристосувальних реакцій, було чинником ризику ускладненого перебігу неонатального періоду, порушувало процеси адаптації. Проведені дослідження дозволили визначити, що допплерографічне обстеження плодово-плацентарного і мозкового кровотоку при внутрішньоутробних інфекціях - інформативний метод, який дає можливість оцінити стан фетоплацентарного комплексу, його компенсаторно-пристосувальні можливості.

Не виключено, що дестабілізація геному, індукована інфекційними факторами, може виникати не тільки в соматичних, але і в статевих клітинах, у зв'язку з чим в окремих випадках були застосовані інвазивні методи пренатальної діагностики. З огляду на те, що інфекційні захворювання у вагітної є протипоказанням до інвазивних маніпуляцій, втручання проводились тільки за визначеними показниками і після санації. Зроблено 8 біопсій хоріону, 7 амніоцентезів, 5 кордоцентезів. У 15 плодів (75,0%) був отриманий нормальний каріотип, зміни каріотипу визначені у 4 плодів (20%): у 1-го (5,0%) визначений хромосомний поліморфізм (супутнична хромосома 21). Спектр виявлених хромосомних аномалій представлено синдромом Патау – 1, синдромом Дауна (регулярна трисомія – 1, мозаїчна форма – 1), поліплоідією – 1.

На нашу думку, необхідний диференційований підхід до застосування інвазивних методів пренатальної діагностики, особливо при ознаках внутрішньоутробного інфікування у плода. Розглядаючи показники до інвазивних методів, можна відзначити, що в наших спостереженнях у 8 вагітних (40,0%) показниками з'явилися народження дитини з природженими вадами розвитку в анамнезі, підозра на ПВР при даній вагітності, при яких зміни можуть бути виявлені за допомогою неінвазивного методу пренатальної діагностики – ехографії. Визначення специфічних і неспецифічних маркерів хромосомних аномалій, набуття досвіду дослідниками, підвищення дозволяючої здатності ультразвукової апаратури знижують потребу в інвазивних методах дослідження, які можуть призвести до ряду ускладнень для матері й плода.

При внутрішньоутробних інфекціях однією з важливих проблем є питання про критерії переривання або пролонгування вагітності. Для рішення цього питання необхідна диференційна діагностика ВУІ та природжених вад розвитку, тому що інфекції часто сполучаються з вродженою і спадковою патологією і мають чимало загальних симптомів. При проведенні пренатальної ехографії ми звернули увагу на ознаки, які не могли розцінити як норму, але й аномаліями вони не являлись, що вказувало на тонку межу між нормою і патологією. Подальше обстеження дозволило в ряді випадків виявити інфекції, в інших спостереженнях підтвердити наявність природжених аномалій у плода. Проведено зіставлення ультразвукових ознак природжених вад розвитку, при яких не визначались інфекції (13 спостережень), і ознак інфікування плодів вагітних з ВУІ (195 спостережень), що дозволило визначити загальні і диференційні ультразвукові ознаки внутрішньоутробних інфекцій та природженої патології.

Loading...

 
 

Цікаве