WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Невротичні, особистісні і сексуальні розлади в овдовілих чоловіків без партнерки та їх психотерапевтична корек-ція (автореферат) - Реферат

Невротичні, особистісні і сексуальні розлади в овдовілих чоловіків без партнерки та їх психотерапевтична корек-ція (автореферат) - Реферат

Частою знахідкою з боку органів черевної порожнини плода при ВУІ були гепатомегалія (14,62,3*), нефромегалія (10,32,0*). Віруси володіють тропністю до паренхіматозних тканин, чим пояснюється більша питома вага цих ознак у групі з вірусним інфікуванням (22,26,2* та 15,65,4* відповідно). При гематогенному (трансплацентарному) шляху поширення інфекції, характерному для вірусів, найбільш типовим було пошкодження печінки. Периваскулярна інфільтрація печінки була визначена в 23,62,8* спостережень і значно перевищувала показники контролю (6,42,2). Така ехографічна ознака як гастромегалія була достовірною при бактеріальних інфекціях (13,33,7*). На нашу думку це обумовлено тим, що при висхідному шляху поширення інфекції, спочатку виникає інфікування навколоплідної рідини, заковтуючи яку, інфікується і плід. При ехографії це виявляється змінами з боку шлунково-кишковного тракту, про що свідчать гастромегалія, підвищена ехогенність контурів шлунка (43,33,2*), гіперехогенний кишковник (79,82,6*). Достовірною ознакою ВУІ була визначена пиєлектазія, яка відзначена у 21,52,7* спостережень, а також синдром затримки внутрішньоутробного розвитку плода (13,72,2*).

Розроблена і впроваджена нами система дослідження провізорних органів з урахуванням якісних та кількісних даних показала, що зміни хоріальної пластинки, характерні для ВУІ (її підвищена ехогенність), в основній групі зустрічалися вірогідно частіше (28,32,2*). Зміни базальної пластинки, такі як гіперехогенні включення (11,62,1*), відзначалися в основній групі вірогідно частіше при вірусних і змішаних інфекціях і були наслідком склерозування ворсин у децидуальній оболонці, що було обумовлено редукцією їхнього судинного русла. Зміни безпосередньо плацентарної тканини при ВУІ були різноманітні: підвищення ехогенності (22,32,7*), її гіперплазія (32,63,1*), розширення міжворсинчатого простору (30,53,0*), поля неоднорідної ехогенності (14,62,3*), наявність кальцифікатів (13,72,2*) і були наслідком компенсаторної проліферації ворсин, надлишкової васкуляризації ворсинчатого хоріона. Кальцифікати, що утворюються в місцях відкладення фібрину і фібриноїду розглядалися як своєрідна антигенна пастка, що перешкоджає масивному проникненню антигенів до плода. Заслуговувала на увагу така ехографічна ознака, як незріла плацента (6,91,7*). У вивченій нами літературі ми не знайшли даних про такий ультразвуковий маркер ВУІ, хоча морфологічні дослідження вказували, що компенсаторна проліферація ворсин при інфікуванні супроводжується утворенням великої кількості незрілих ворсин, позбавлених синцитіокапілярних мембран. При дослідженні навколоплідної рідини відзначено, що зміна її нормальної кількості (маловоддя – 16,72,4* і багатоводдя -10,72,0*) з високою ймовірністю супроводжувала ВУІ. Дослідження навколоплідної рідини вимагало не тільки кількісної, але й якісної оцінки. Дрібнодисперсні включення у навколоплідній рідині при ВУІ з високою достовірністю визначалися в основній групі (16,72,4*).

Наші дослідження показали, що при бактеріальних і вірусних інфекціях ехографічні показники відрізняються. При інфікуванні вірусними збудниками, для яких здебільшого притаманний гематогенний шлях поширення інфекції, характерними ознаками явились вентрикуломегалія (20,06,0*), кісти судинних сплетінь (6,73,7), гіпоплазія грудної клітини (20,06,0*), гепатомегалія (22,26,2*), незріла плацента (22,26,2*), маловоддя (28,96,8*). Доліхоцефалічна форма голівки плода (32,55,1*), гастромегалія (13,33,7*), кальцифікати плаценти (21,74,5*), багатоводдя (15,74,0*) визначались при бактеріальному інфікуванні (висхідний шлях поширення інфекції). Для змішаної (бактеріально-вірусної) інфекції характерні зміни, що зустрічались як при вірусній так і при бактеріальній інфекції. Причому ехографічні ознаки змішаних інфекцій є менше вираженими, ніж бактеріальної і вірусної окремо, оскільки деякі відповідні їм ультразвукові зміни (наприклад, багатоводдя і маловоддя) нівелюють один одного. При змішаних інфекціях відзначається зниження загальної кількості імунокомпетентних клітин, недостатність гуморальної та клітинної ланки імунитету, чим можна пояснити високу частоту латентних форм при бактеріально-вірусних інфекціях.Таким чином, ультразвукове соматогенетичне дослідження дозволило визначити маркерні ультразвукові ознаки внутрішньоутробного інфікування плода, виділити раніше не описані ехографічні критерії (доліхоцефалічна форма голівки, недозріла плацента, підвищена ехогенність хоріальної пластинки), знайти диференційні пренатальні ознаки бактеріальних, вірусних і змішаних інфекцій.

Для оцінки інформативності ультразвукових ознак внутрішньоутробного інфікування, вивчення можливості прогнозування інфекцій на основі клініко-генетичних показників та даних ехографії був проведений дискримінантний аналіз. По F-критерію інформативними клініко-генетичними ознаками були визначені: термін вагітності, ознаки сполучнотканинної і мезенхімальної дисплазії, загроза переривання вагітності, загострення хронічного пієлонефриту під час вагітності, патологія нефроурінарної і гепатобіліарної системи у родичів I-II ступеня споріднення; ехографічні – вентрикуломегалія, підвищена ехогенність вентрикулярної системи, гастромегалія, підвищена ехогенність кишковника, гепатонефромегалія, периваскулярна інфільтрація печінки, кальцифікати базальної пластинки, гіперплазія плаценти, кальцифікати ворсинчатого хоріону, неоднорідна ехогенність плаценти (табл.1). При наявності цих ознак у вагітної та оцінці їх у балах проводився розрахунок лінійних класифікаційних функцій (ЛКФ). ЛКФ розраховували по формулі: ЛКФ = b0+b1x1+b2x2+...bnxn, де b0-константа, b1, b2, bn, - коефіцієнти симптомів, x1, x2, xn, - можливі значення симптомів в балах. Вагітну відносили до групи, для якої ЛКФ приймала найбільше значення: 1-ї (вагітні з ВУІ) чи 2-ї (вагітні з нормальними мікробіологічними показниками).

Таблиця 1.

Лінійні класифікаційні функції (ЛКФ) при ультразвуковомуі клініко-генетичному обстеженню вагітних

Ознаки

Групи

1

2

Вентрикуломегалія

0,659

-0,466

Підвищена ехогенність вентрикулярної системи

-0,478

0,148

Гастромегалія

2,101

0,165

Підвищена ехогенність кишковника

3,817

0,090

Гепатомегалія

-1,774

-0,308

Периваскулярна інфільтрація печінки

1,355

0,354

Нефромегалія

1,218

-0,036

Кальцифікати базальної пластинки

2,221

0,598

Гіперплазія плаценти

1,091

0,181

Неоднорідна ехогенність плаценти

1,045

-0,259

Кальцифікати ворсинчатого хоріону

-0,100

0,782

Термін вагітності

3,250

3,681

Загроза переривання вагітності

1,381

0,457

Ознаки сполучнотканинної дисплазії

2,675

0,606

Ознаки мезенхімальної дисплазії

2,179

0,239

Захворювання сечовидільної системи у рідних І-ІІ ступеня

2,032

0,849

Захворювання гепатобіліарної системи у рідних І-ІІ ступеня

2,202

1,540

Загострення хронічного пієлонефриту

1,030

-0,642

Константа

-6,878

-4,417

Кращим за об'ємом розрахунків являлось рішення діагностичної задачі по канонічним лінійним дискримінантним функціям (КЛДФ). Внесок КЛДФ у міжгрупову дисперсію симптомів оцінювався за критерієм Пірсона на рівні значущості р0,05. Значущою отримана КЛДФ, зазначена F1 (табл.2). Розрахована F1 дозволяла віднести вагітну до групи з ВУІ чи до групи з нормальними мікробіологічними показниками (мал. 1, мал. 2).

Таблиця 2

Канонічна лінійна дискримінантна функція (КЛДФ) при ультразвуковому і клініко-генетичному обстеженню вагітних

Loading...

 
 

Цікаве