WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Невротичні, особистісні і сексуальні розлади в овдовілих чоловіків без партнерки та їх психотерапевтична корек-ція (автореферат) - Реферат

Невротичні, особистісні і сексуальні розлади в овдовілих чоловіків без партнерки та їх психотерапевтична корек-ція (автореферат) - Реферат

ІНСТИТУТ ГІГІЄНИ ТА МЕДИЧНОЇ ЕКОЛОГІЇ ЇМ. О.М. МАРЗЕЄВА

АКАДЕМІЇ МЕДИЧНИХ НАУК УКРАЇНИ

ЖАДАН ІРИНА АНДРІЇВНА

УДК: 618.3+618.33-022.7-056.7-07-036.8-084

Система перинатального прогнозування, діагностики і профілактики внутрішньоутробних інфекцій на основі вивчення клініко-генетичних особливостей сім'ї

03.00.15 – генетика

14.01.01 – акушерство та гінекологія

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

доктора медичних наук

Київ – 2005

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Харківській медичній академії післядипломної освіти

Наукові консультанти:

доктор медичних наук, член-кореспондент АМН України, професор, завідувач кафедри медичної генетики Харківського державного медичного університету МОЗ України Гречаніна Олена Яківна

доктор медичних наук, головний науковий співробітник Інституту гігієни та медичної екології ім. О.М. Марзеєва АМН України Богатирьова Раїса Василівна

Офіційні опоненти:

доктор медичних наук, член кореспондент АМН України, професор, завідувач кафедри медичної генетики, алергології та клінічної імунології Київської медичної академії післядипломної освіти МОЗ України

Горовенко Наталія Григорівна

доктор медичних наук, професор, завідувач відділенням медицини плода Інституту педіатрії, акушерства та гінекології АМН України

Гордієнко Ірина Юріївна

доктор медичних наук, професор, завідувач кафедри акушерства та гінекології Харківського державного медичного університету МОЗ України Паращук Юрій Степанович

Провідна установа:

Інститут спадкової патології АМН України, відділ епідеміології вродженої та спадкової патології, м. Львів

Захист відбудеться " 19 " травня 2005 р. о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д26.604.02 Інституту гігієни та медичної екології ім. О.М. Марзеєва АМН України (02660, м. Київ, вул. Попудренка, 50).

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту гігієни та медичної екології ім. О.М. Марзеєва АМН України.

Автореферат розісланий " 18 " квітня 2005 року

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Омельченко Е.М.

bookfoldsheets0ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність проблеми. Вивчення причин перинатальної захворюваності і смертності, визначення генетичного вантажу, який впливає на її показники є сьогодні пріоритетним напрямком медичної науки і охорони здоров'я (О.Я.Гречаніна, 2000; Р.В.Богатирьова, 2000; В.І.Грищенко, 2001; Г.К.Степанківська, 2000). Аналіз дитячої смертності в Україні свідчить про те, що в її структурі перше місце займає перинатальна патологія, питома ваги якої складає 35-38% (О.М.Лук'янова, 1999; Н.Г.Гойда, 1999, 2002). Великого значення набуває поглиблене вивчення проблем перинатології, яке спрямоване на антенатальну охорону плода, профілактику перинатальної смертності. Внутрішньоутробна інфекція (ВУІ) грає значну роль у виникненні репродуктивних втрат і привертає до себе особливу увагу світової медичної громадськості (О.Я.Гречаніна, 1993, 2000І; Ю.Гордієнко, 1995, 2000; Б.М.Венцківський, 1997, 2001; Е.К.Айламазян, 1999; Р.В.Богатирьова, 2000; Ю.С.Паращук 2000; Н.Г.Горовенко, 2002; H.Al-Kouatly et al., 2001; G.R.Kinghorn et al., 2002).

Материнська імунна система під час вагітності пригнічена, що підвищує ризик материнської інфекції і може стати причиною дисемінації патогенних організмів через плаценту до плода. ВУІ розвивається в 27,4-36,6% живонароджених дітей, а в структурі смертності новонароджених інфекційна патологія займає І-ІІІ місця, обумовлюючи від 11% до 45% втрат. Показник мертвонароджень при цій патології сягає 14,9-16,8% (Ю.П.Вдовиченко, 1999; В.М.Запорожан 2000; А.Г. Коломійцева, 2001; О.В.Грищенко, 2003; E.Gratacos et al., 1999; A.M.Arvin et al., 2002).

Інфекційна патологія є прикладом участі генетичних механізмів у виникненні та розвитку захворювання. Для реалізації інфекційних потенцій збудників, особливо деяких вірусів, необхідна участь геному хазяїна (Т.І.Бужієвська, 1996, 2000; З.А.Бутенко, 2000). В залежності від конкретних молекулярних механізмів взаємодії вірусної ДНК та ДНК хазяїна, патологічний процес може розвинутися чи в бік інфекційного ураження клітини, чи в бік її малігнізації. Доведена роль вірусів (вірусу герпеса, цитомегаловіруса) в асоціації з хламідіями і мікоплазмами у виникненні неопластичних процесів у людини, участь вірусів в ініціації судинних змін, патології внутрішніх органів (Ю.Б.Борис, 1999; В.І.Стариков, 2000). Хромосоми людини відзначаються високою чутливістю до дії екзогенних мутагенів – фізичних факторів (іонізуюча радіація), ряду хімічних речовин, деяких інфекційних збудників, внаслідок дії яких в соматичних клітинах людини виникають пошкодження структури хромосом – аберації хромосомного та хроматидного типу. Впливові збудників на геном хазяїна сприяють такі фактори, як генетична схильність, кліматогеографічні умови, особливості харчування, соціально-побутові характеристики, стан навколишнього середовища, паління, імунодефіцити різного генеза (Н.П.Бочков, 2001). Особливості екологічної ситуації в Україні сприяють негативним демографічним процесам (І.Р.Бариляк, 1993, 2002; О.З.Гнатейко, 2002; А.М.Сердюк, О.І.Тимченко, 2002), що потребує розвитку профілактичної медицини в зв'язку з впровадженням в Україні стратегії зміцнення здоров'я.

Багато дослідників, визнаючи полісистемність впливу внутрішньоутробних інфекцій, вивчають сукупність різних факторів, що обумовлюють ушкодження плода: соціально-побутові умови, соматичний статус вагітних, імунологічні порушення, запальні захворювання та ін. (О.В.Бенюк, 2001; С.С.Луб'яна, 2001; І.Б.Вовк, А.Г.Корнацька, 2004; Н.П.Писарєва, 2004; T.G.Berg et al., 1999; B. Guerra et al., 2000). Незважаючи на значний прогрес, досягнутий за останнє десятиріччя у вивченні внутрішньоутробних інфекцій, в цій проблемі залишається багато невирішених питань: відсутні достовірні критерії, що дозволяють розмежовувати різні стадії інфекційного процесу у фетоплацентарному комплексі, вимагають уточнення прогностичні ознаки стосовно наслідків вагітності для плода, потребують систематизації дані ультразвукової діагностики при ВУІ та їхнє обґрунтування по клініко-ехо-морфологічним паралелям, не відпрацьована система оцінки стану плода при внутрішньоутробних інфекціях в пре- і постнатальному періоді. В літературі практично відсутні дані про вплив внутрішньоутробних інфекцій на функцію органів і систем плода, його соматичний стан і стабільність геному, не вивчені механізми цього впливу.

Лише поява і широке практичне впровадження нових медичних технологій і діагностичних можливостей дозволить по-новому підійти до з'ясування цих питань, а також до проведення своєчасних профілактичних і лікувальних заходів, спрямованих на зниження частоти цієї патології, зменшення перинатальних втрат.

Вищевикладене свідчить про велику науково-практичну значущість поглибленого вивчення клініко-генетичних, мікробіологічних, цитогенетичних, ехо-морфологічних аспектів внутрішньоутробних інфекцій з метою розробки профілактичних програм, що є одним із перспективних резервів зниження репродуктивних втрат.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження виконане у рамках програми "Захист генофонду населення України" шифр 1.01./041-92, 1992-1995; "Цільової комплексної програми генетичного моніторингу на 1999-2003рр.", затвердженої Указом Президента України №118/99 от 04.02.99. і Міжрегіональної програми "Профілактика та генетичний моніторинг природженої та спадкової патології." Основні компоненти роботи увійшли в національну програму "Діти України", затверджену Указом Президента України №63/96 від 18.01.96. Дисертація виконана відповідно до плану науково-дослідних робіт Харківської медичної академії післядипломної освіти (номер державної реєстрації 0196U020616).

Мета дослідження. Вивчення клінічних, ехографічних, біохімічних, цитогенетичних характеристик вагітних із ВУІ і їхніх сімей для створення системи перинатального прогнозування, діагностики і профілактики внутрішньоутробних інфекцій.

Задачі дослідження.

1. Вивчити клініко-генеалогічні, фенотипічні особливості вагітних з внутрішньоутробною інфекцією і їхніх сімей.

2. Визначити частоту і структуру хромосомних аберацій у вагітних при внутрішньоутробних інфекціях.

3. Оцінити стан метаболізму сполучної тканини у вагітних в інфікованій сім'ї.

4. Дослідити стан плода при внутрішньоутробних інфекціях на основі кількісних та якісних ультразвукових параметрів, даних інвазивних методів пренатальної діагностики, допплерографії.

5. Визначити клініко-генетичні і ультразвукові маркерні ознаки внутрішньоутробних інфекцій, розробити систему прогнозування реалізації ВУІ.

6. Співставити ультразвукові і клініко-морфологічні характеристики провізорних органів плода при ВУІ, оцінити можливості компенсаторних механізмів плаценти.

7. Розробити схему пренатальної диспансеризації вагітних при внутрішньоутробних інфекціях з урахуванням клініко-генетичних особливостей сім"ї.

Loading...

 
 

Цікаве