WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Клінічні, гормональні та метаболічні особливості нейроендокринного ожиріння з урахуванням рівня пролактину у жінок (автореферат) - Реферат

Клінічні, гормональні та метаболічні особливості нейроендокринного ожиріння з урахуванням рівня пролактину у жінок (автореферат) - Реферат

Сечовина крові, ммоль/л

Креатинін крові, мкмоль/л

Сечовина сечі, ммоль/л

Креатинін сечі, мкмоль/л

ГГТ сечі, мккат/л

Сс/Ск

Крс/Крк

ГГТ/Кр

Аск/Крк

ККР

Відносна густина

Величина рН

>8,0

<3,0

>180

<100

<250

<7360

>35760

>0,63

<14,0

14,0–40,0

<50,0

50–250

>60,0

25–60

<6,0

>15,0

<98,4

>1,055

<1,020

<7,5

16,7

83,3

16,7

16,7

16,7

50,0

50,0

16,7

66,7

33,4

33,4

60,0

100,0

100,0

80,0

80,0

20,0

20,0

80,0

20,0

100,0

60,0

60,0

30,0

90,0

100,0

20,0

60,0

20,0

60,0

80,0

20,0

10,0

30,0

70,0

63,6

54,5

50,0

100,0

100,0

ВИСНОВКИ

1. У дисертації на основі результатів вивчення особливостей дослідження сечі у коней розроблені інформативні тести діагностики нефропатії при аліментарному виснаженні, гастроентериті, міоглобінурії та полімікозному отруєнні, теоретично узагальнено механізми розвитку патології нирок у коней при аліментарному виснаженні та отруєнні, запропонована й експериментально обґрунтована схема відновлення функціонального стану нирок при отруєнні кормами, ураженими діаспорами грибів. Одержані результати є новим розв΄язанням важливого наукового завдання ветеринарної нефрології.

2. Експериментально обґрунтовані та удосконалені методи дослідження сечі в коней. Встановлено, що визначати відносну густину сечі необхідно лише урометром, білок у сечі дорослих коней – фотометрично з 3 %-ним розчином сульфосаліцилової кислоти, а у лошат, крім цього, індикаторними смужками та реакцією з 20 %-ним розчином сульфосаліцилової кислоти. Індикаторні смужки фірми LaChema у коней можна використовувати для визначення кетонових тіл, білірубіну, уробіліногену, еритроцитів (гемоглобіну) та глюкози. При визначенні білірубіну пробою Фуше сечу попередньо слід підкислювати 10 %-ною оцтовою кислотою та додавати декілька крапель пероксиду водню. При дослідженні свіжозібраної сечі на кетони краще використовувати індикаторні смужки та пробу Легаля.

3. Встановлено норми інформативних біохімічних показників функціонального стану нирок у коней: уміст у сечі сечовини становить 250,0–600,0 ммоль/л; креатиніну – 7360,0–35760,0 мкмоль/л; коефіцієнт канальцевої реабсорбції – 98,4–100,0 %; активність ГГТ – 0–0,63 мккат/л; відношення креатиніну сечі до крові 80,0–358,0; сечовини сечі до крові – 40,0–130,0; активності ГГТ до креатиніну в сечі – 0–17,4; азоту сечовини сироватки крові до креатиніну – 6,0–15,0.

4. Аліментарне виснаження у коней супроводжується розвитком хронічної ниркової недостатності, яку діагностують за зниженим умістом у сечі сечовини, хлоридів і кліренсу кальцію (у 100 % тварин), збільшеним умістом у сироватці крові креатиніну (у 90 % тварин), а в сечі – зростанням активності ГГТ (у 60 % тварин), підвищенням індексу Крс/Крк (у 80 %). Важливим у діагностиці нефропатії є дослідження осаду сечі (поодинокий епітелій і гіалінові циліндри). Гістологічним дослідженням встановлені деструктивні та проліферативні процеси в паренхімі нирок, заміщення функціональної тканини сполучною, що є характерним для хронічного гломерулонефриту і нефросклерозу.

5. На основі клінічних, біохімічних та гістологічних досліджень і даних літератури обґрунтовані механізми розвитку нефропатії при аліментарному виснаженні у коней, які полягають у виникненні гіпоксичних та дистрофічних явищ в усіх органах і тканинах, пригніченні роботи серцево-судинної системи внаслідок чого виникають порушення гемодинаміки у нирках. Стаз крові спричиняє розвиток деструктивних змін у паренхімі нирок та порушення фільтраційної і реабсорбційної функцій нирок.

6. У коней, хворих на міоглобінурію, зміни ренальної системи характерні для гострої ниркової недостатності, яку діагностують за збільшенням умісту креатиніну в сироватці крові (у 83,3 % тварин), низькими показниками індексів креатиніну (Крс/Крк у 100 %, ККР – у 66,7 % тварин) та порушенням електролітного обміну, що проявляється гіпохлорурією (у 100 %), гіпомагніємією (у 66,7 %). Важливими діагностичними критеріями нефропатії є наявність патологічних елементів в осаді сечі (велика кількість ниркового епітелію, еритроцитів, гіалінових й еритроцитарних циліндрів) та порушення її фізичних властивостей (зниження відносної густини і зменшення величини рН у 33,4 %).

7. При хронічному перебігу гастроентериту ураження ренальної системи характеризуються зростанням умісту сечовини в сироватці крові (у 63,6 % тварин), гіпокреатинінемією (у 54,5 %), зниженням індексів Крс/Крк, Сс/Ск та збільшенням відношення Аск/Крк. Такі зміни вказують на хронічну ниркову недостатність, яка підтверджується наявністю патологічних елементів в осаді сечі (поодинокі клітини епітелію нирок і сечового міхура, гіалінові і зернисті циліндри) та супроводжується зниженням кліренсу кальцію (у 100 % коней), умісту магнію і хлоридів у сироватці крові (відповідно у 72,7 та 45,4 %) і гіпернатріємією (45,4 %).

8. Гострий перебіг отруєння коней кормами, ураженими діаспорами грибів, проявляється розвитком гепато-ренального синдрому, показниками якого є: збільшення вмісту в сироватці крові креатиніну (у 100 %), сечовини (у 60 % коней), активності ГГТ в сечі (100 % коней), зменшення ККР (100 %), відношення креатиніну сечі до крові і сечовини сечі до крові (у 80 % коней). Розвиток гепатодистрофії підтверджується високою активністю АСТ, АЛТ (у 100 % тварин), ГГТ (у 80 %) та гіпербілірубінемією (у 80 %). Клінічно ураження ренальної системи діагностується частими позивами до сечовиділення, олігурією та анурією.

9. Гепато-ренальний синдром є результатом дії продуктів життєдіяльності грибів, які спричияють порушення порозності судин та розвитку серцево-судинної недостатності, внаслідок чого виникають розлади кровообігу. Порушення гемодинаміки призводить до гострої застійної гіперемії, що є причиною руйнування паренхіми нирок та порушення фільтраційної і реабсорбційної функцій нефронів.

10. Лікування коней при гепато-ренальному синдромі, зумовленому мікозним отруєнням, із застосуванням дезінтоксикаційних засобів (ізотонічні розчини натрію хлориду, глюкози та Рінгера-Локка) у поєднанні з аскорбіновою кислотою і катозалом та препаратами, що поліпшують кровопостачання нирок і клубочкову фільтрацію (маніт і трентал) та функціональний стан гепатоцитів (есенціалє і сирепар), відновлює цитозольну і мітохондріальну структури гепатоцитів та кровообіг у нирках, поліпшуючи фільтраційно-реабсорбційну властивість їхнього клубочково-канальцевого апарату.

ПРОПОЗИЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ

1. Визначення відносної густини сечі коней слід проводити лише урометром, умісту білка у сечі дорослих коней – фотометрично з 3 %-ним розчином сульфосаліцилової кислоти. Рекомендуємо використовувати індикаторні смужки фірми „LaChema" як експрес-метод для визначення умісту білка в сечі лошат (до 5-місячного віку), білірубіну, уробіліногену, гемоглобіну та глюкози; при визначенні білірубіну пробою Фуше сечу попередньо підкислити 10 %-ним розчином оцтової кислоти та додати декілька крапель перекису водню. Кетонові тіла пропонуємо визначати пробою Легаля та індикаторними смужками фірми „LaChema".

2. Діагностику патології нирок у коней проводити з урахуванням визначених нами лімітів біохімічних показників функціонального стану: сечовина в сечі – 250,0–600,0 ммоль/л; креатинін в сечі – 7360,0–35760,0 мкмоль/л; активність ГГТ в сечі – 0–0,63 мккат/л; відношення креатиніну сечі до крові – 80,0–358,0; відношення сечовини сечі до крові – 40,0–130,0; коефіцієнт канальцевої реабсорбції – 98,4 % і більше; відношення активності ГГТ до креатиніну в сечі – 0–17,4; відношення азоту сечовини до креатиніну в крові – 6,0–15,0.

3. При гострому кормовому отруєнні в схему лікування коней слід включати препарати для поліпшення функціонального стану нирок (внутрішньовенно маніт у дозі 0,5 г на 1 кг маси тіла і трентал в дозі 1 мг/кг) та гепатопротектори (внутрішньовенно або внутрішньом΄язово есенціалє в дозі 0,05 мл/кг двічі на день та сирепар в дозі 0,03 мл/кг), детоксикаційні засоби (внутрішньовенно ізотонічні розчини натрію хлориду в дозі 120,0 мг/кг, глюкози в дозі 830,0 мг/кг та Рінгера-Локка в дозі 8,0 мл/кг у поєднанні з аскорбіновою кислотою в дозі 3,0 мг/кг та катозалом в дозі 0,03 мл/кг).


 
 

Цікаве

Загрузка...