WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Клінічні, гормональні та метаболічні особливості нейроендокринного ожиріння з урахуванням рівня пролактину у жінок (автореферат) - Реферат

Клінічні, гормональні та метаболічні особливості нейроендокринного ожиріння з урахуванням рівня пролактину у жінок (автореферат) - Реферат

При дослідженні сечі дорослих коней на наявність білка якісними реакціями найбільш показовою виявилася проба з кип΄ятінням. Інші проби (з 20 %-ною сульфосаліциловою кислотою та кільцева з азотною кислотою) непридатні через присутність слизу та муцину в сечі. Із кількісних реакцій визначення вмісту білка в сечі дорослих коней найбільш інформативним є фотометричний метод із 3 %-ною сульфосаліциловою кислотою. Встановлено, що максимальна кількість білка в сечі у клінічно здорових коней має не перевищувати 0,23 г/л.

На відміну від дорослих коней, сеча більшості лошат до 5-місячного віку рідка і прозора, в інших – нагадує рідкий кисіль із незначним помутнінням. Колір її – від світло-лимонного до насиченого жовтого. Такі фізичні властивості дають змогу проводити хімічне дослідження сечі у лошат без попередньої підготовки (відстоювання, підкислення чи фільтрування) та використання проби з 20 %-ною сульфосаліциловою кислотою для визначення білка в сечі. Проба із азотною кислотою непридатна для дослідження, оскільки біло-коричневе кільце утворювалося навіть в розведенні її 1:20. Найбільш надійним є визначення білка в сечі фотометричним методом з 3 %-ним розчином сульфосаліцилової кислоти.

В умовах господарства для визначення білка в сечі використовують індикаторні смужки, тому ми порівняли їх інформативність з 3 %-ним розчином сульфосаліцилової кислоти. Проведена робота дає змогу зробити наступний висновок: за вмісту білка в межах 0,01–0,23 г/л (фотометричний метод) індикаторні смужки фірми „LaChema" показували негативний результат (5,8 % коней) або давали показання в межах 0,3–1 г/л (79,6 %) і навіть 3–10 г/л (14,5 % коней). Виходячи з цих даних, можна припустити, що результати, одержані індикаторними смужками, не завжди об'єктивні, а щодо вмісту білка в межах до 1,0 г/л є такими, що відповідають фізіологічним величинам (до 0,23 г/л).

Визначення глюкози в сечі коней можна проводити індикаторними смужками, а за їх відсутності – пробою Гайнеса з попереднім видаленням білка шляхом кип΄ятіння (до повного згортання білка).

Наявність білірубіну в сечі найбільш практично визначати індикаторними смужками та пробою Фуше. Однак, для підвищення контрастності й оцінки кольорів під час підкислення сечі слід додавати декілька крапель 3 %-ного перекису водню. Проба Розіна виявилася непридатною, оскільки при оцінці результатів реакції неможливо розрізнити наявність кільця на межі двох рідин.

При визначенні уробіліногену в сечі проба Флоренса (з ефірною витяжкою) та індикаторні смужки показували одні й ті ж результати. Проба Богомолова, за нашими дослідженнями, виявилася непридатною, оскільки при додаванні до сечі міді сульфату утворювалися коричневі пластівці і реакція припинялася (згідно з методикою, за наявності уробіліногену хлороформ забарвлюється в рожево-червоний колір). Утворення цих пластівців, імовірно, зумовлено окисненням міді індиканом, жовчними пігментами, сечовою кислотою та кетоновими тілами.

Вміст гемоглобіну в сечі коней слід визначати за допомогою індикаторних смужок та пробою з амідопірином. Проба з амідопірином специфічна на гемоглобін, тоді як індикаторні смужки виявляють в сечі як гемоглобін, так і еритроцити, які нерідко важко розрізнити при оцінці реакції. Тому при появі в сечі гемоглобіну (при дослідженні смужками) необхідно перевіряти осад сечі на наявність еритроцитів та порівнювати зміни кольору сечі до і після відстоювання.

Для виявлення міоглобіну інформативною є проба з кристалічним амонію сульфатом.

При визначенні кетонових тіл в сечі слід застосовувати індикаторні смужки та пробу Легаля. Пробою Легаля виявляють кетони у свіжовідібраній сечі, а індикаторними смужками можна досліджувати сечу протягом доби. Проба з розчином Люголя не придатна для визначення кетонових тіл у сечі коней.

Особливе місце при дослідженні сечі у коней, на нашу думку, має зайняти проба з азотною кислотою на фільтрувальному папері. Її використовують для дослідження білірубіну. При потраплянні азотної кислоти на фільтрувальний папір (попередньо змочений сечею) утворюються кільця різного кольору. Ми вважаємо, що білий колір на початку реакції вказує на наявність білка в сечі, але оскільки його у більшості випадків незначна кількість і реакція не припиняється, то білий колір через певний час замінюється на більш насичені, зокрема зелений (вказує на наявність білірубіну), фіолетовий та коричневий (індикану та уробіліну). Перевірка цього методу іншими якісними пробами та індикаторними смужками давала ідентичні результати, що дає змогу використовувати його у практичній ветеринарній медицині. Єдиний недолік цієї реакції – необхідність ретельно стежити за зміною забарвлення, оскільки за незначної кількості тієї чи іншої речовини можна побачити лише відтінок певного кольору, який швидко змінюється на більш інтенсивний.

Визначення індексів сечі і крові для діагностики нефропатії та

інтерпретація їх результатів

Визначення лімітів індексів сечі і крові (Крс/Крк, ККР, Сс/Ск, Аск/Крк, ГГТ/Кр) проводили за результатами дослідження 164 клінічно здорових коней, у яких встановлені фізіологічні коливання основних показників, що характеризують функціональний стан нирок, печінки і білково-мінерального обміну (сечовина, креатинін, загальний білок і його фракції, активність АСТ, АЛТ і ГГТ, кальцій, фосфор, калій, натрій, хлориди, магній).

Одним із найважливіших показників функції нирок, особливо клубочків, є вміст креатиніну в сироватці крові та сечі, оскільки він майже не реабсорбується у канальцях. У здорових коней вміст креатиніну в сироватці крові становить 100,0–180,0 мкмоль/л, а в сечі – від 7360 до 35760 мкмоль/л; коефіцієнт канальцевої реабсорбції (ККР) – від 98,4 до 100,0 % (в середньому 99,20,03 %). Тобто, у клінічно здорових коней в кров΄яне русло реабсорбується близько 1 % виділеного в первинну сечу креатиніну.

Для оцінки функціонального стану канальців та визначення виду азотемії використовують індекс креатиніну сечі до крові (Крс/Крк), який у середньому становить 157,06,0 (80,0–358,0). Уміст сечовини в сечі коней становить 250,0–600,0, а індекс сечовини сечі до крові (Сс/Ск) – 18,0–130,0. Нерідко у коней неможливо відібрати сечу. В такому випадку підраховують індекс вмісту азоту сечовини до креатиніну в сироватці крові (Аск/Крк), який становить 6,0–15,0.

Одним із основних ферментів сечі є ГГТ, який міститься у великій кількості у клітинах нирок. При порушенні нефронів він виходить у просвіт канальців і активність його в сечі зростає. У клінічно здорових коней за розрахунками середнього квадратичного активність ГГТ має не перевищувати 0,63 мккат/л. Важливим показником є відношення активності ГГТ до креатиніну в сечі (ГГТ/Кр). Цей індекс, згідно з нашими дослідженнями, має бути в межах від 0 до 17,4. Здебільшого високі величини ГГТ/Кр збігаються з низькими показниками Сс/Ск і Крс/Крк.

Таким чином, для діагностики нефропатії у коней, окрім результатів фізичного і мікроскопічного дослідження сечі, важливими є уміст білка, сечовини, креатиніну й активність ГГТ в сечі і сироватці крові та їх індекси (Крс/Крк, Сс/Ск, ГГТ/Кр, ККР, Аск/Кркта Бс/Крс). Їх фізіологічні ліміти подані у табл. 1.

Таблиця 1 – Фізіологічні величини показників ренального статусу в коней

Показник

Фізіологічна величина

Сечовина крові, ммоль/л

Сечовина сечі, ммоль/л

Креатинін крові, мкмоль/л

Креатинін сечі, мкмоль/л

ГГТ сечі

Крс/Крк

Сс/Ск

ГГТс/Крс

ККР

Аск/Крк

3,0–7,5

250,0–600,0

100,0–180,0

7360,0–35760,0

0–0,63

80,0–358,0

40,0–130,0

0–17,4

98,4–100,0

6,0–15,0

Функціональний стан нирок при аліментарній дистрофії та

діагностика ниркової недостатності

Серед неінфекційних хвороб у тварин усіх видів, у тому числі й коней, найбільшу частку становлять хвороби, спричинені порушенням обміну речовин, які виникають внаслідок незадовільної годівлі. Таку патологію ми виявили у нежеребних кобил тракененської породи. Основу їхнього раціону становили силос (6 кг), солома (8 кг), овес (0,5 кг) та вівсяні висівки (2 кг) низької якості. Повністю були відсутні вітамінні корми (морква, пророщений овес). При такій годівлі реєстрували нестачу кормових одиниць (36,6 %), перетравного протеїну (60,4 %) та надлишок клітковини (93,8 %). Окрім загального схуднення та набряків путових суглобів у тварин виявили ознаки нефропатії: олігурію, олігакіурію. У крові 40 % хворих коней виявили олігоцитемію та олігохромемію.

При біохімічному дослідженні встановили гіпокреатинінемію, зменшення вмісту сечовини в сироватці крові, підвищення активності ГГТ в сечі (у 60 % в межах 0,69–1,02 мккат/л), низькі індекси Крс/Крк, Сс/Ск та ГГТ/Кр (відповідно у 70 %, 80 і 20 %). При гістологічному дослідженні основна маса епітеліальних клітин звивистих канальців і клубочків перебувала в стані білкової зернистої та гіаліново-крапельної дистрофії, частина їх злущувалася і потрапляла у просвіт канальця. Подекуди спостерігали розростання інтерстиціальної сполучної тканини, яка заміщувала функціональну. Крім того, виявляли ознаки застійної гіперемії, особливо в мозковій речовині (прямі канальці та петля Генле). На ураження нирок вказували і показники осаду сечі – гіалінові та зернисті циліндри, еритроцити, лейкоцити та невелика кількість епітелію різного походження (нирок та сечового міхура).

Loading...

 
 

Цікаве