WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Клінічні, гормональні та метаболічні особливості нейроендокринного ожиріння з урахуванням рівня пролактину у жінок (автореферат) - Реферат

Клінічні, гормональні та метаболічні особливості нейроендокринного ожиріння з урахуванням рівня пролактину у жінок (автореферат) - Реферат

Особистий внесок здобувача. Автором самостійно виконано, проаналізовано та узагальнено весь обсяг клініко-експериментальних досліджень. Окремі аналізи проведені в науково-дослідних інститутах УААН: мікробіологічні – у лабораторії вивчення хвороб молодняку ІЕКВМ (завідувач – доктор ветеринарних наук Ушкалов В.О.), токсикологічні – у лабораторії токсикологічного моніторингу ІЕКВМ (завідувач – канд. вет. наук Куцан О.Т.), хімічний аналіз кормів – в Інституті свинарства ім. Квасницького (завідувач лабораторією біохімічних і зоотехнічних досліджень Шостя А.М.). Гістологічні дослідження нирок проведені разом з доцентом М.В. Утеченком на кафедрі ветеринарно-санітарної експертизи і патологічної анатомії Білоцерківського державного аграрного університету.

Апробація результатів. Матеріали дисертації доповідалися та обговорювалися на міжнародній конференції „Ветеринарна медицина – 2004" (Феодосія, 2004), Всеукраїнській конференції молодих учених „Сучасні проблеми діагностики інфекційних хвороб тварин" (Харків, 2003) та на наукових конференціях науково-педагогічних працівників факультету ветеринарної медицини (Біла Церква, 2001–2003); конференції молодих учених, докторантів, аспірантів „Наукові пошуки молоді на початку 21 століття" (Біла Церква, 2004).

Публікації. Результати досліджень опубліковані у 6 статтях, що вийшли у фахових виданнях: Віснику Білоцерківського державного аграрного університету (4), міжвідомчому тематичному науковому збірнику ІЕКВМ „Ветеринарна медицина" (2) та у методичних рекомендаціях (1).

Структура та обсяг дисертації. Дисертаційна робота включає вступ, огляд літератури, вибір напрямів досліджень, матеріали та методи виконання роботи, результатів власних досліджень (5 розділів), узагальнення результатів досліджень та їх аналіз, висновки та пропозиції виробництву, список використаних джерел і додатки. Робота викладена на 142 сторінках комп΄ютерного тексту, ілюстрована 53 таблицями та 22 рисунками. Список використаних джерел включає 247 найменувань, у тому числі 164 – із далекого зарубіжжя. У додатку наведено 4 документи.

Вибір напрямів досліджень, матеріал та методи виконання роботи. Робота виконувалася протягом 2001–2004 років на базі НДІ внутрішніх хвороб тварин при Білоцерківському ДАУ, лабораторії патологічної анатомії НДІ ветеринарно-санітарної експертизи продуктів тваринництва. Частину досліджень проводили у Інституті експериментальної та клінічної ветеринарної медицини УААН та Інституті свинарства ім. О.В.Квасницького УААН.

Дослідну частину роботи виконували в кінних заводах України: Олександрійському (м. Олександрія), приватному „Інкопмарк" (м. Кіровоград), приватній конюшні (м. Луцьк), СТОВ „Ківшовате" (Таращанський район Київської області), Московському центральному іподромі (Росія) та тваринах приватних осіб. Об΄єктом досліджень були кобили і жеребці віком від 3 до 9 років, лошата – від народження до 1-річного віку, молодняк коней – від 1 до 3 років.

Дослідну роботу виконували за наступним планом: а) оцінка різних методів дослідження сечі у коней (n=459); б) визначення фізіологічних лімітів вмісту креатиніну, сечовини, білка у сироватці крові та сечі, активності ГГТ в сечі (n=164); в) на основі одержаних показників вираховували фізіологічні величини індексів сечі і крові (відношення креатиніну сечі до крові, сечовини сечі до крові, активності ГГТ до креатиніну в сечі, азоту сечовини до креатиніну в крові, умісту білка до креатиніну в сечі), кліренсу кальцію, хлоридів, магнію та вивчення інформативності їх змін для діагностики нефропатії у коней; г) вивчення функціонального стану нирок при метаболічних порушеннях у нежеребних кобил і лошат та хронічному перебізі гастроентериту і визначення інформативних показників для діагностики ниркової недостатності; д) вивчення змін функціонального стану ренальної системи у коней при міоглобінурії та отруєнні кормами, контамінованими діаспорами грибів і визначення інформативних показників для діагностики нефропатії; е) відновлювальна терапія ниркової недостатності при отруєнні коней кормами, контамінованими діаспорами грибів.

На першому етапі густину сечі визначали урометром та індикаторними смужками; водневий показник (рН) – індикаторними смужками; наявність білка в сечі – реакціями з азотною і сульфосаліциловою кислотами, пробою з кип΄ятінням та індикаторними смужками; глюкози – індикаторними смужками та пробою Гайнеса; кетонів – індикаторними смужками, пробою Легаля та з розчином Люголя; уробіліну – індикаторними смужками та пробою Флоренса; білірубіну – індикаторними смужками, пробами Розіна та Фуше; наявність лейкоцитів та еритроцитів – індикаторними смужками та мікроскопією осаду сечі; гемоглобіну – індикаторними смужками та пробою з амідопірином; міоглобіну – пробами з 3 %-ною сульфосаліциловою кислотою та кристалічним амонію сульфатом.

Другий етап роботи був присвячений вивченню показників сечі і крові та їхніх індексів у клінічно здорових коней української верхової і тракененської порід (164 гол.). Для цього в сечі визначали уміст сечовини (кольоровою реакцією з діацетилмонооксимом); креатиніну (кольоровою реакцією Яффе – метод Поппера); уміст білка (із 3 %-ною сульфосаліциловою кислотою на КФК-3) та активність ГГТ (методом Szasz). Вираховували коефіцієнт канальцевої реабсорбції (ККР), індекси: сечовини сечі до крові (Сс/Ск), креатиніну сечі до крові (Крс/Крк), азоту сечовини до креатиніну в крові (Ас/Кр), активності ГГТ до креатиніну в сечі (ГГТ/Кр), та білка сечі до креатиніну сечі (білок/Кр).

Ґрунтуючись на одержаних результатах, третій етап дослідної роботи був направлений на вивчення змін ренальної системи при різних захворюваннях, що дало змогу визначити найбільш інформативні показники для діагностики її патології і теоретично обґрунтувати механізми розвитку ураження нирок при окремих хворобах. Для цього функціональний стан нирок вивчали при наступних хворобах: аліментарному виснаженні (17 нежеребих кобил віком 6–9 років) та 15 лошат (віком 9–11 міс. тракененської породи); міоглобінурії (9 коней 2–5-річного віку чистокровної верхової породи); гастроентериті, спричиненому патогенними штамами E. сoli і Ps. аеrugіnosa (16 коней віком 1–3 роки чистокровної верхової породи) та отруєнні сіном, ураженому грибами (10 коней 3–5-річного віку чистокровної верхової породи).

При всіх захворюваннях досліджували стан гемопоезу: визначали кількість еритроцитів і лейкоцитів (пробірочним методом), величину гематокриту (мікрометодом у модифікації Й. Тодорова), уміст гемоглобіну (геміглобінціанідним методом). Білковий обмін вивчали за рівнем у сироватці крові загального білка (рефрактометрично), його фракцій – нефелометричним (турбідиметричним) методом.

Функціональний стан нирок вивчали за показниками сечі: фізичними (колір, консистенція, прозорість, густина); хімічними (рН, уміст білка, глюкози, кетонових тіл, кров΄яних пігментів, сечовини, креатиніну та активності ГГТ); мікроскопічними (аналіз осаду на еритроцити, лейкоцити, циліндри, епітелій, неорганічні компоненти). Мінеральний обмін вивчали за концентрацією натрію (з уранілацетатом магнію), калію (турбідиметрично), магнію (набором реактивів фірми „Simko Ltd"), кальцію (набором реактивів фірми „Simko Ltd"), фосфору (з молібдатом амонію) та хлоридів (з родонітом ртуті) у сироватці крові і сечі. Математично підраховували індекси сечі і крові та кліренс електролітів нирками за концентрацією креатиніну в сечі і крові.

На основі проведених досліджень нами встановлені найбільш інформативні діагностичні критерії при окремих патологіях. Аналіз результатів власних досліджень з урахуванням даних літератури дав можливість теоретично узагальнити патогенез патології нирок при окремих хворобах.

Наступним етапом дослідної роботи було проведення відновлювальної терапії ниркової недостатності у коней при гострому кормовому отруєнні діаспорами грибів з врахуванням ступеня ураження нирок і стану водно-електролітного балансу. Лікування проводили за наступною схемою: ізотонічні розчини натрію хлориду (120,0 мг/кг), глюкози (830,0 мг/кг), Рінгера-Локка (8,0 мл/кг), аскорбінова кислота (3,0 мг/кг), катозал (0,03 мл/кг), маніт (0,5 г/кг), трентал (1 мг/кг), есенціалє (0,05 мл/кг двічі на день) та сирепар (0,03 мл/кг). Перераховані препарати вводили внутрішньовенно 5–7 днів (в залежності від стану тварини). Есенціалє через три дні було замінено на сирепар, який вводили внутрішньом΄язово. Застосовували клізми з 3 %-ним теплим мильним розчином, після чого заливали відвар льону. Внутрішньо вводили пасту ентеросгелю в дозі 35,0–40,0 г двічі на добу.

Одержані результати досліджень обробляли з використанням методів варіаційної статистики.

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ ТА ЇХ АНАЛІЗ

Порівняльна оцінка різних методів дослідження сечі у коней

Важливим елементом, від якого залежить достовірність результатів, є правильний відбір сечі. Ґрунтуючись на результатах нашої роботи, одержання сечі у кобил краще проводити катетеризацією (ефективність – 85–90%). У жеребців сечу краще збирати у спеціальні сечозбиральні мішки. Єдиним недоліком цього методу є забруднення сечі мікроорганізмами (визначали пробою Брауде), спермою, клітинами уротелію, що може давати завищені результати при дослідженні на білок та нітрити. Перед дослідженням сечу відстоювали 2–3 години, верхній шар фільтрували і лише потім проводили її аналіз.

Loading...

 
 

Цікаве