WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Клініко-патогенетична характеристика та лікування холестерозу жовчного міхура в поєднанні з ожирінням (автореферат) - Реферат

Клініко-патогенетична характеристика та лікування холестерозу жовчного міхура в поєднанні з ожирінням (автореферат) - Реферат

Пояснення цього феномена полягає в тому, що вказана лінза має достатню площу оптичної частини, яка надійно утримує, тампонує склоподібне тіло в його природному положенні. ІОЛ US–301 тонша за природний кришталик, закріплена на верхніх "ніжках", вона відтягує корінь райдужки, зумовлюючи поглиблення передньої камери, внаслідок чого відбувається розширення його кута і покращуються умови відтоку внутрішньоочної вологи. Гаптичні елементи лінзи, вставлені в базальні колобоми, полегшують циркуляцію вологи між камерами, оскільки вони є своєрідним дренажним пристроєм. Гаптика лінзи надійно спирається на райдужку, використовуючи при цьому практично всю її площу, що утримує ІОЛ у зоні зіниці, запобігаючи децентрації і ротації навіть при наявності нерівномірного тиску, відсутності капсули кришталика і гіалоїдної мембрани склоподібного тіла, як це трапляється після втручань на склоподібному тілі при деструктивних станах вітреуму. Оскільки лінза фіксується на периферії райдужки, функція зіниці не порушується.

Нами було проаналізовано 29 випадків післяопераційної офтальмогіпертензії. Операції було виконано хворим з дислокованими в склоподібне тіло кришталиками через травму. Кришталики видаляли шляхом ленсвітректомії або за допомогою введення перфтордекаліну. Після вітректомії імплантувалася задньокамерна ІОЛ US–301. Перші симптоми реактивної гіпертензії з'явилися у оперованих у строки від декількох годин до 3 діб після операції. Всім хворим разом з проведенням інтенсивної протизапальної терапії проводили гіпотензивну терапію, що включала сечогінні препарати, β-блокатори, осмопрепарати. В зв'язку з відсутністю клінічного покращення хворим проводили хірургічну маніпуляцію – випускання вологи передньої камери за методикою, що отримала назву "burp" (Shepard D., 2000; Іошин І.Е. зі співавт., 2002). Особливістю даного досвіду було застосування методу при ускладненому перебігу операцій.

В усіх хворих процедура "burp" приводила до нормалізації внутрішньоочного тиску. Повна відміна лікарської гіпотензивної терапії була досягнута у 21 хворого (72,4%). У 8 хворих (27,6%) нормотонус зберігався лише при інстиляціях у кон'юнктивальний мішок 0,5% розчину арутимолу.

Наш досвід застосування методу "burp" виявився позитивним, що дало змогу вважати доцільним його застосування у складних випадках реактивної офтальмогіпертензії при імплантації ІОЛ у нестандартних ситуаціях.

Аналізуючи результати власних досліджень, ми дійшли висновку, що повне зруйнування капсули кришталика є критичним і достатнім фактором, що потребує відмови від наміченого плану операції і подальшого її ведення за запропонованим алгоритмом оптимальних дій. Інші обставини, що ускладнюють хід операції: необхідність вітреоретинальних втручань, іридодіаліз, виразка склоподібного тіла, зрощення зіниці, дисекція синехій, зрощення райдужки з гіалоїдною мембраною та її дефекти, значні геморагії, початок експульсивної кровотечі і т. ін. – збільшують доцільність застосування запропонованого алгоритму оперативного втручання по імплантації ІОЛ. Крім того, показаннями до використання цього алгоритму є афакія з відсутністю чи неспроможністю капсули кришталика, включаючи і додаткові ускладнюючі обставини, коли окуляри або контактні лінзи не дають змоги досягти достатньої корекції афакії.

Для імплантації ІОЛ US–301 ми розробили метод закритої техніки через малий розтин, що пропускає оптичну частину лінзи, з використанням основного розрізу і додаткового парацентезу від факоемульсифікації з прикріпленням її шляхом защемлення, іриденклейзису райдужки в розсіченому нижньому опорному елементі, а у випадках, коли структура райдужки неадекватна для підтримування стабільної центрації ІОЛ, – шляхом підшивання нижнього гаптичного елемента.

Таким чином, розроблена система діагностики і хірургічного лікування катаракти і афакії, насамперед в екстремальних випадках, пов'язаних з відсутністю капсулярної підтримки, використання ІОЛ US–301 і запропонованих в результаті проведених досліджень хірургічних прийомів і операційних технологій, уможливлює забезпечити високий і стабільний функціональний ефект лікування і достатній рівень медичної і соціальної реабілітації хворих (91,8%).

ВИСНОВКИ

В дисертації наведено теоретичне узагальнення результатів вирішення науково-клінічної проблеми імплантації ІОЛ при відсутності капсульної опори. Проблема вирішується шляхом правильного критерію вибору моделі ІОЛ для імплантації на основі зіставлення її з математично розрахованою умовноідеальною лінзою, створення оптимального алгоритму ведення ускладненої операціії на сучасному науковому і технічному рівні, що зводить до мінімуму наслідки будь-якого інтраопераційного ускладнення.

  1. Інтраокулярна корекція безкапсульної афакії залишається складною і актуальною проблемою. Відсутність капсули кришталика зустрічається не тільки після інтраокулярної екстракції катаракти, але й при травматичних ушкодженнях очного яблука (не менше 3,5% і 50% випадків в Україні, відповідно). Впровадження новітніх технологій екстракцій не виключає виникнення руйнування капсулярної опори (до 4,4% у розвинутих країнах світу).

  2. Розроблено математичну модель ідеальноумовної інтраокулярної лінзи, необхідної для ускладнених хірургічних ситуацій. Як показав порівняльний аналіз, за параметрами і конструкцією найбільшою мірою відповідає розрахованій умовній моделі інтраокулярна лінза US–301 виробництва U.S. Optics (Україна).

  3. Розвиток сучасних технологій екстракції катаракти з імплантацією ІОЛ при використанні "малих розтинів", у тому числі факоемульсифікації, не виключає виникнення інтраопераційних ускладнень у 8–11% випадків із зруйнуванням капсули кришталика, для виходу з яких потрібне застосування в різних хірургічних ситуаціях при первинній і вторинній імплантаціях найближчої до умовної ІОЛ US–301 і розробленої нами методики її імплантації, ефективної у 91,2% хворих.

  4. Задньокамерна лінза US–301 може використовуватися за новим призначенням в хірургії "малих розтинів" при ускладненому перебігу оперативного видалення катаракти, у тому числі при відсутності капсулярної опори, при первинній глаукомі, міопічній хворобі, слабкості війкових зв'язок, підвивиху кришталика та інших можливих ускладненнях. У найближчому і віддаленому післяопераційних періодах лінза в усіх оперованих хворих зберігає стале надане їй положення з високими функціональними результатами у 91,8% хворих.

  5. Конструкція ІОЛ US–301 і особливість її кріплення в зоні кореня райдужної оболонки сприяє відкриттю кута передньої камери і додатковому дренажу вологи із задньої камери в передню, що призводить до нормалізації гідродинаміки ока у 72,4% хворих.

  6. Розроблений алгоритм ведення операції імплантації ІОЛ в ускладнених ситуаціях шляхом хірургічної методики закритої техніки через малий рогівково-тунельний розтин, що включає крапельну анестезію, утворення вітреотомічним ножем колобом райдужки для кріплення верхніх гаптичних елеметів ІОЛ, розсічення нижної гаптичної петлі під кутом 300-450, кліщоподібну ірис-фіксацію лінзи за допомогою запропонованого нами інструменту дає змогу істотно підвищити ефективність операції на 44,5%. Спосіб не потребує шовної фіксації і може бути використаним у випадках ускладненого перебігу операції факоемульсифікації катаракти, при первинній і вторинній імплантаціях ІОЛ.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

З метою забезпечення високого і стабільного функціонального ефекту при видаленні катаракти та корекції афакії ІОЛ, у випадках ускладнень операції, зумовленої порушенням капсульної опори, рекомендується використовувати розроблений нами оптимальний алгоритм хірургічних дій по завершенню оперативного втручання, оснований на застосуванні замість запланованої інраокулярної лінзи модель US–301.

Критичним і достатнім методом, що вказує на необхідність відмови від наявного плану хірургічних дій, є повне зруйнування капсули кришталика. Інші обтяжуючі і ускладнюючі обставини, зокрема необхідність вітреоретинальних втручань, усунення іридодіалізу, синехій тощо збільшують доцільність таких дій. Іншими показаннями до застосування запропонованого алгоритму хірургічних дій є давні афакічні очі з відсутністю капсули кришталика.

Loading...

 
 

Цікаве