WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Клініко-патогенетична характеристика та лікування холестерозу жовчного міхура в поєднанні з ожирінням (автореферат) - Реферат

Клініко-патогенетична характеристика та лікування холестерозу жовчного міхура в поєднанні з ожирінням (автореферат) - Реферат

За даними клініко-функціональних досліджень, було виділено хворих з найвираженішими змінами – 73 пацієнта (21,4%), об'єднаних у групу ризику за ймовірністю післяопераційного запалення, що вимагало відповідної доопераційної підготовки.

Хірургічне втручання виконувалося за допомогою факоемульсифікатора Millennium (фірми Baush&Lomb, USA) і мікроскопу фірми Carl Zeiss (Germany).

Під час статистичної обробки одержаних у дослідженні даних вірогідність різниці між парними незалежними вибірками установлювалася за допомогою рангового U-критерію Mann-Whitney при р≤0,05. Порівняльні розрахунки тих самих вибірок за t-критерієм Стьюдента виявили практично повний збіг визначення значимості різниць. Відмінність між залежними вибірками (пов'язані явища) оцінювали за допомогою рангового критерію Wilcoxon.

Результати власних досліджень та їх обговорення.

Теоретичним обґрунтуванням проведених досліджень було математичне моделювання ідеальноумовної лінзи для ускладненої, нестандартної операційної ситуації видалення катаракти у випадках відсутності або неспроможності капсули кришталика. Одержану умовну модель зіставляли з відомими в Україні моделями ІОЛ щодо найближчої подібності. Порівняння проводили шляхом анкетування провідних офтальмохірургів України і Росії з метою виявлення їхньої думки про найважливіші ознаки лінзи.

Порівняльна оцінка якості, що проводилася за десятибальною системою, показала, що за технічними параметрами найбільше наближається до умовної лінзи задньокамерна інтраокулярна лінза US–301, у зв'язку з чим ми використовували цю лінзу в усіх оперованих нами хворих і вивчили результати її імплантації в різних хірургічних ситуаціях.

Лінзу US–301 імплантували при суттєвому ускладненні перебігу операції факоемульсифікації, зумовленої тотальним розривом задньої капсули, проміненції або випадінням склоподібного тіла, а також загрозі або початку експульсивної геморагії. В усіх випадках початково планувалося використання м'яких і жорстких задньокамерних вітчизняних та імпортних лінз, при чому у 37 випадках передбачалося використання спеціальних кілець з рознімом для розширення капсульного мішка, оскільки мали місце сублюксації кришталика, дефекти зв'язочного апарата, зумовлені псевдоексфоліативним синдромом, травмою чи міопічною хворобою. Однак інтраопераційні ускладнення, що виникли, змусили використати ІОЛ US–301 фірми U.S. Optics (Україна) в умовах безкапсульної підтримки лінзи, причому техніку імплантації ІОЛ US–301 нами було удосконалено.

При виникненні ускладнень ми запропонували основну її стратегію, яку було названо алгоритмом оптимальних дій. Запропонований алгоритм представлено на схемі 1.

Передбачуваний післяопераційний ефект

5

Видалення вітреопротекторної суміші з-під лінзи, кута і решти частин передньої камери, накладення шва на основний розріз.

3

Пересічення ножицями під кутом 300–450 нижнього гаптичного елемента; введення ІОЛ петлею вперед у передню камеру під райдужку; розворот штовхачем-маніпулятором лінзи на 900 до орієнтування верхніх гаптичних елементів до базальних колобом і заправлення в колобому одної "ніжки"; підтягування маніпулятором другого гаптичного елемента до другої колобоми і звільнення його таким чином, щоб елемент самостійно заправився в неї.

4

Захоплюють цанговим пінцетом тіло лінзи однією рукою, а спеціально розробленим інструментом (гачком), введеним через рогівковий порт, другою рукою здійснюють центрацію оптичної частини ІОЛ у зіниці, зустрічним рухом гачка на райдужку вдавлюючи строму в розріз нижньої гаптики і створюючи кліщоподібну ірис-фіксацію лінзи по типу іриденклейзису.

3

Введення ІОЛ петлею вперед у передню камеру під райдужку; розворот штовхачем-маніпулятором лінзи на 900 до орієнтування верхніх гаптичних елементів до базальних колобом і заправлення в колобому одної "ніжки"; підтягування маніпулятором другого гаптичного елемента до другої колобоми і звільнення його таким чином, щоб елемент самостійно заправився в неї.

4

Підшивання лінзи без розрізу її нижнього гаптичного елемента за спеціальною щадною методикою і в разі необхідності – пластика райдужки.

Ускладнення операції видалення катаракти, що призвело до розвитку ситуації втрати капсульної підтримки: значний дефект капсули кришталика або тотальний розрив війкової зв'язки

1

Виключення хаотичних потоків рідини в оці шляхом відключення регульованого подання збалансованого розчину; утримування необхідного офтальмотонусу введенням у передню камеру віскопротекторних матеріалів

2

Наступна підтримка герметичності очного яблука і необхідного офтальмотонусу; розмітка на склері спеціальним розмітником місць розташування колобом; введення у передню камеру вітреотомічного ножа і усунення з його допомогою решток кришталикових мас і його капсули, геморагій; проведення передньої вітректомії, підсмоктування вакуумом до наконечника вітреотома райдужки і утворення в намічених місцях двох базальних колобом; розширення основного розрізу до розміру оптичної частини ІОЛ; наповнення передньої камери сумішшю віскопротекторного матеріалу

при відсутності дефекту райдужки

з дефектом райдужки понад 1/3

А

В

Умови

Схема 1. Алгоритм ведення операції імплантації ІОЛ в ускладнених ситуаціях.

Чітко визначена послідовність дій і запропонований метод дає змогу закріпити лінзу при відсутності капсули кришталика без шовної фіксації при нормальній райдужці та просту й надійну шовну фіксацію ІОЛ при значних дефектах нижнього сектора райдужки, досягти у більшості випадків стабільного центрального положення лінзи, знизити ризик післяопераційних ускладнень і одержати високі функціональні результати.

Для полегшення імплантації ІОЛ US–301 ми розробили цанговий пінцет. При його використанні під час утворення колобом наконечником вітреотому створювали додаткову колобому райдужки в проекції внутрішнього краю темпорального рогівкового розтину. Після закріплення верхніх гаптичних елементів за описаною вище методикою, проходячи через основний розтин, далі через колобому райдужки під райдужку, цанговим пінцетом захоплювали, центрували і піднімали тіло лінзи. Потім за допомогою спеціально розробленого гачка через рогівковий порт на 2 чи 10 годинах (залежно від оперованого ока), натискуванням на райдужку вставляли між краями розрізаної петлі рухом від кореня до центру зіниці, що зменшувало ймовірність її деформації на 6 годинах.

Вторинну імплантацію лінзи US–301 було проведено 22 пацієнтам, в яких окуляри або контактні лінзи не були достатніми для корекції, і з різних причин капсульної підтримки для інтраокулярної лінзи не виявлялося.

В усіх випадках імплантація лінзи US–301 зарекомендувала себе позитивно за такими ознаками: розташування відносно центру і оптичної вузлової точки ока, віддаленість від рогівки і війкового тіла, ступінь виразності факодонезу, умови маніпуляцій в передній камері і можливість хірургії на герметичному оці. Не було зареєстровано таких ускладнень після операції: увеїтів, ендофтальмітів, кістозного макулярного набряку, вторинної глаукоми, відшарування сітківки, субарахноїдальних або вітреальних крововиливів, що нерідко відмічають під час відкритої техніки операції, експульсивної геморагії.

Аналіз результатів імплантації ІОЛ US–301 після факоемульсифікації катаракти у хворих з первинною відкритокутовою глаукомою показав, що ця лінза достатньо чітко утримується у центрі зіниці, не зміщуючись і не ротируючись при зміні положення голови пацієнта. Позитивні результати були отримані і щодо показників гідродинаміки у 72,4% хворих на глаукому: коефіцієнт легкості відтоку підвищився, внутрішньоочний тиск без медикаментів виявився нижче на 2,00,5 мм рт. ст.

Loading...

 
 

Цікаве