WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Ефективність комбінованого двохетапного методу хірургічного лікування первинної відкритокутової глаукоми (автореферат) - Реферат

Ефективність комбінованого двохетапного методу хірургічного лікування первинної відкритокутової глаукоми (автореферат) - Реферат

Рис. 3. Вікові спектри ценопопуляций Festucavalesiaca: асоціації: 1 – Elytrigietum (repentis) bromopsiosum (inermis) (пирійна стадія), 2 – Festucetum (valesiacae) bromopsiosum (ripariae) (типчакова стадія), 3 – Festucetum (valesiacae) festucosum (rupicolae) (типчакова стадія) (урочище "Піскуватий ліс"), 4 – Festucetum (valesiacae) stiposum (capillatae) (типчакова стадія) (РЛП "Донецький Кряж")

Ценопопуляці щільнодерновинних злаків у фітоценозах, які знаходяться на різних стадіях демутаці, належать до процвітаючого віталітетного типу (рис.4). Той факт, що більшість особин характеризується високим рівнем життєвості, дозволяє припустити, що у подальшому розвиток цих ценопопуляцій буде просуватись у напрямку зміцнення свого положення.

Відмічено формування контагіозного типу розміщення особин у ценопопуляціях степових едифікаторів, що може свідчити про слабкі конкурентні відносини або їх відсутність. Скупчення більшою мірою складають молоді рослини, які ще не досягли у процесі свого розвитку достатньої сили для здійснення помітного впливу один на одного або на особини іншого виду. Внаслідок розвитку рослин і досягнення видом порогової щільності в рослинному угрупованні можуть початися процеси самозрідження, що може спричинити зміну розташування рослин.

Що стосується ценопопуляцій видів, які складають різнотрав'я і формують угруповання перших ланок демутаційного процесу, то вони є зрілими або старими нормальними неповночленними, що свідчить, як і низька щільність, про їх належність до депресивного типу, контагіозне розміщення особин, про загрозу переходу х до регресивного стану.

Рис. 4. Віталітетні спектри ценопопуляцій Festucavalesiaca: асоціації 1 – Festucetum (valesiacae) bromopsiosum (ripariae), 2 – Festucetum (valesiacae) festucosum (rupicolae) (урочище "Піскуватий ліс");3 – Festucetum (valesiacae) stiposum (capillatae) (РЛП "Донецький Кряж").W – трапляння, с – нижчий клас, b – середній клас, а – вищий клас

Таким чином, простежено низку демутаційних змін фітоценозів на ценопопуляційному рівні, які призводять до відновлення знищено внаслідок господарсько діяльності степової рослинності. Зміни у структурі ценопопуляцій типово степових видів слугують надійним показником трансформаці угруповань, яка протікає у напрямку х стабілізаці.

РЕЗЕРВАТОГЕННІ ЗМІНИ ВІКОВОЇ, ВІТАЛІТЕТНО І ПРОСТОРОВО СТРУКТУРИ ЦЕНОПОПУЛЯЦІЙ СТЕПОВИХ ВИДІВ

У найбільш сприятливих умовах ценопопуляці степових видів розвиваються у резерватах. Аналіз вікового складу ценопопуляцій щільнодерновинних злаків дає підставу вважати їх сталими. Вони утворюють міцну основу степових фітоценозів. У цьому випадку віковий спектр ценопопуляцій степових модельних видів рослин, як правило, має максимум на зрілій або старій генеративних групах особин, що у поєднанні з невеликою участю у віковому складі молодих рослин дозволяє віднести досліджені ценопопуляці або до зрілих, або до старіючих нормальних повно членних. Велика кількість особин генеративної групи може бути обумовлена, по-перше, уповільненням онтогенезу на цій стадії, по-друге, партикуляцією генеративних рослин з утворенням подібних до себе.

Наявність у складі ценопопуляцій усіє гами вікових груп дає підставу говорити про безперервне оновлення, що зміцнює х позиці в угрупованнях, незважаючи на деякі коливання щільності особин, яка може бути і не дуже високою (рис. 5).

Рис. 5. Вікові спектри ценопопуляцій Festucavalesiaca: асоціації: 1 – Stipetum (capillatae) festucosum (valesiacae), 2 – Stipetum (capillatae) stiposum (joannis) (РЛП "Донецький Кряж"), 3 – Elytrigietum (repentis) elytrigiosum (trichophorae), 4 – Elytrigietum (repentis) poosum (angustifoliae) (режим абсолютного заповідання) (заповідник "Хомутовський степ")

Тривала підтримка режиму абсолютного заповідання може викликати мезофітну трансформацію рослинного покриву степу (заповідник "Хомутовський степ", асоціаці Elytrigietum (repentis) elytrigiosum (triphophorae), Elytrigietum (repentis) poosum (angustifoliae), Elytrigietum (repentis) viciosum (tenuifoliae)), що негативно відбивається на структурі деяких степових видів (Stipacapillatа, Festucavalesiaca, Adonisvernalis, Veronicasclerophylla).

Ценопопуляці неповночленні, що проявляється у відсутності молодих особин у групі зрілих генеративних рослин, вони стоять на межі переходу до регресивного стану і зникнення із складу фітоценозів.

Встановлено, що у частини більш мезофітних видів, які здатні до вегетативного розмноження (Galiumruthenicum, Filipendulavulgaris, Fragariaviridis) ценопопуляції є нормальними повночленними з правостороннім віковим спектром і займають більш стале положення у фітоценозах, ніж ценопопуляції едифікаторів.

Ценопопуляці степових видів, як правило, належать до процвітаючого віталітетного типу. Депресивні ценопопуляці відзначались і на природно-заповідних територіях, що скоріше пояснюється несприятливими еколого-фітоценотичними умовами (рис. 6).

Сталість положення більшості ценопопуляцій підтверджує і просторова їх структура: особини, у першу чергу в ценопопуляціях едифікаторів степових фітоценозів, розташовуються, як правило, регулярно.

Рис. 6. Віталітетні спектри ценопопуляцій Festucavalesiaca: асоціації: 1 – Stipetum (capillatae) festucosum (valesiacae), 2 – Stipetum (capillatae) stiposum (joannis) (РЛП "Донецький Кряж"), 3 – Elytrigietum (repentis) elytrigiosum (trichophorae) (режим абсолютного заповідання) (заповідник "Хомутовський степ").W – трапляння, с – нижчий клас, b – середній клас, а – вищий клас

Таким чином, неварто зовсім відмовлятися від впливу на степовий рослинний покрив тих або інших чинників, які до певного ступеня впливу проявляють стабілізуючий ефект на структуру ценопопуляцій степових видів, зберігаючи тим самим вигляд рослинних угруповань. У протилежному випадку спостерігається сильне заглиблення резерватогенних змін, що призводить до поширення рослинності лучно-степового характеру, завдяки поступовому зникненню степових видів внаслідок сильних змін у структурі ценопопуляцій і зменшення х сталості у фітоценозах.

ВІКОВА, ВІТАЛІТЕТНА, ПРОСТОРОВА СТРУКТУРИ ІНТРОДУКЦІЙНИХ ПОПУЛЯЦІЙ СТЕПОВИХ ВИДІВ У ШТУЧНИХ ФІТОЦЕНОЗАХ

Інтродукційні популяці модельних степових видів у штучних степових угрупованнях належать до нормальних з лівостороннім або симетричним віковим спектром, неповночленних внаслідок відсутності в х віковому складі особин сенільно групи.

Дані популяці є сталими, тому що йде безперервний процес заміни старіючих особин зростаючими, що свідчить про х наближення до природних ценопопуляцій, які не залежать від заносу зачатків ззовні, тобто про здатність до самопідтримання.

Під час спостереження віковий склад інтродукційних популяцій не зазнав суттєвих змін. Було відмічено коливання в молодій частині вікового спектру, що проявляється у переміщенні максимуму внаслідок чергування процесів омолодження і старіння (рис. 7).

Рис. 7. Динаміка вікової структури ценопопуляції Festuca valesiaca в асоціації Festucetum (valesiacae) stiposum (lessingianae) (Донецький ботанічний сад НАН України)

В цілому щільність інтродукційних популяцій степових видів не поступається щільності природних, що обумовлено підтриманням практично на одному рівні внутрішньовидової і міжвидової конкуренці. Аналіз динаміки щільності особин показав, що щільність найбільш мінлива в групах особин ранніх вікових станів і змінюється незначною мірою протягом сезону і щорічно.

Коливання щільності особин відбилися на значенні індексу віковості ценопопуляцій, який свідчить про те, що вікова структура багатьох ценопопуляцій модельних видів зазнає невеликих змін, які виражаються у чергуванні процесів омолодження і старіння. Старіння трохи посилюється в період після посухи (літо 2002 р.). Невелике омолодження за рахунок появи ювенільних особин відмічено у червні – липні 2003 р. після опадів.

Віковий розвиток протікає повільними темпами і виражається у переході молодих рослин у наступний віковий стан.

Найбільш чутливим індикатором змін еколого-фітоценотичних умов є генеративні особини, пригнічення яких послаблює популяцію, і тільки завдяки раціональному розміщенню особин у просторі у вигляді компактних груп і різкого збільшення внаслідок цього в них напруженості фітогенного поля, популяці здатні витримувати конкуренцію з іншими видами. Наявність досить великої кількості генеративних рослин у складі більшості ценопопуляцій дає їм можливість швидко збільшити щільність у випадку поліпшення умов існування, що сприятиме зміцненню позицій виду у фітоценозах і посиленню його впливу на середовище.

Loading...

 
 

Цікаве