WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Ефективність комбінованого двохетапного методу хірургічного лікування первинної відкритокутової глаукоми (автореферат) - Реферат

Ефективність комбінованого двохетапного методу хірургічного лікування первинної відкритокутової глаукоми (автореферат) - Реферат

Публікаці. За темою дисертаці опубліковано 12 робіт, з них 4 статті у фахових виданнях, що входять до переліку, затвердженого ВАК України.

Структура та обсяг дисертації. Дисертаційна робота викладена на 338 сторінках машинописного тексту, вона складається зі вступу, 8 розділів, висновків, списку використаної літератури (394 найменувань, з них 31 іноземних авторів), 4 додатків, включає 60 таблиць, 207 рисунків.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

ХАРАКТЕРИСТИКА РАЙОНУ ДОСЛІДЖЕНЬ

Дослідження проводили у межах Донецької області, яка розташована на південному сході України і належить до степової зони. Клімат краю континентальний. Характеризується значними добовими, річними і абсолютними коливаннями температури повітря. Найбільш холодний місяць – січень (- 8,2 °С), найбільш теплий – липень (22,9 °С). Річна сума опадів мінімальна на півдні області, де складає 400 – 420 мм. Не менш 90 % території займають чорноземи. Для даного району є характерним лучні, справжні, петрофітні степи, рослинність кам'янистих відслонень, широколисті ліси.

СТАН ВИВЧЕНОСТІ ЦЕНОПОПУЛЯЦІЙНИХ СТРУКТУР ТРАВ'ЯНИСТИХ РОСЛИН

Дослідження структури ценопопуляцій має велике значення для вивчення механізмів змін рослинності внаслідок ді антропогенного фактору. Широко вивчають поширення вторинних фітоценозів, які в процесі антропогенних перебудов проходять череду послідовних сукцесивних стадій (Жиляев, 1984; Царик, 1986; Ткаченко, 1990). Тому приділяють велику увагу вивченню механізмів цього процесу, які безпосередньо проявляються на популяційному рівні. Зібраний великий матеріал унаслідок популяційно-кількісних досліджень видів у порушених фітоценозах шляхом вивчення х онтогенезу, обліку вікового складу, віталітетно і просторово структур, щільності ценопопуляцій є перспективним під час розробки ефективно системи дій, що спрямовані на охорону рослинності, яка включає і популяційний моніторинг рослин.

Одним з активних методів охорони рослинних ресурсів, розробці якого почали приділяти велику увагу, є створення штучних фітоценозів, де ценопопуляційні і генетичні фактори сприяють історично обумовленому процесу розвитку рослин (Остапко, Хархота, 1995; Чуприна, 1992).

В Украні досить інтенсивно ведуться роботи в еколого-фітоценотичному напрямку, але якщо чисельність, щільність і вікова структура ценопопуляцій більш або менш вивчено у значно кількості видів, то х просторова структура і самопідтримання – у небагатьох видів. В Украні в меншій мірі вивчено віталітетну структуру ценопопуляцій рослин, особливо степових видів. Що стосується різних життєвих форм, то необхідно підкреслити, що велика увага приділяється вегетативно-рухливим видам.

Популяційні дослідження в основному проводяться у західних регіонах і стосуються ценопопуляцій лісових видів. У подібних дослідженнях часто приділяється увага резерватогенним, демутаційним, регресивним змінам у структурі ценопопуляцій. Ценопопуляці видів природних степових фітоценозів залишаються маловивченими.

ОБ'ЄКТИ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ

Об'єктами нашого дослідження є ценопопуляці степових видів, що належать до наступних родин: Ranunculaceae Juss. (Adonis vernalis L., A. wolgensis Steven, Pulsatilla nigricans Stцrk., Тhalictrum minus L.), Paeoniaceae Rudolphi (Paeonia tenuifolia L.), Rosaceae Juss. (Filipendula vulgaris Moench., Fragaria viridis Duch.), Linaceae S. F. Gray (Linum austriacum. L., L. czerniaёvii Klokov, L. nervosum Waldst. et Kit., L. tenuifolium L.), Rubiaceae Juss. (Galium ruthenicum Willd.), Scrophulariaceae Juss. (Veronica barrelieri Schott., V. sclerophylla Dubovik), Lamiaceae Lindl. (Marrubium praecox Janka, Nepeta parviflora Bieb., Phlomis tuberosa L., Salvia nutans L., S. tesquicola Klokov et Pobed., Stachys transsylvanica Schur.), Asteraceae Dum. (Jurinea arachnoidea Bunge), Liliaceae Juss. (Bellevalia sarmatica (Georgi) Woronow), Poaceae Barnhart (Festuca rupicola Heuff., F. valesiaca Gaudin, Koeleria cristata (L.) Pers., Stipa capillata L., S. dasyphylla Czern., S. joannis Čelak., S. lessingiana Trin. et Rupr., S. rubentiformis P. Smirn.). Дані види відіграють різну роль у фітоценозах і належать до різних життєвих форм відповідно до класифікаці С.М. Зиман (1976).

Дослідження проводили протягом 2002 – 2004 рр. в межах Донецько області на територіях різного землекористування (пасовища, рекреаційні землі, перелоги, резервати степово рослинності). Був охоплений широкий діапазон еколого-фітоценотичних умов. На територі Донецького ботанічного саду НАН Украни дослідження проводили на двох експериментальних ділянках штучних степових фітоценозів, розвиток яких здійснюється більше тридцяти років.

Під час вивчення структури ценопопуляцій використовували маршрутний і стаціонарний методи. Було закладено 1860 облікових ділянок, зроблено описи 62 рослинних угруповань.

У визначенні фітоценозів використовували морфолого-флористичні принципи (Ипатов, Кирикова, 1999). У вивченні віково структури використовували методи, які розробили Т.О. Работнов (1950), А.А. Уранов (1969, 1975), Л.Б. Заугольнова (1994), О.В. Смірнова (1987), віталітетну структуру вивчали за Ю.А. Злобіним (1989).

Життєвий стан особин визначали за висотою рослин. Для визначення провідних ознак використано факторний аналіз (Злобін, 1989). Основні типи просторового розміщення визначали за Б.М. Міркіним (1987), В.І. Василевічем (1969), А.М. Гіляровим (1990).

Щільність визначали як кількість особин або облікових одиниць на 1 м2 (Воронов, 1973). Характер обліково одиниці визначали залежно від того, до яко життєво форми належить рослина (Заугольнова, 1994). Отримані цифрові дані обчислювали за варіаційно-статистичними методами (Лакин, 1973; Злобин, 1989).

При визначенні стадій деградаційної, демутаційної, резерватогенної сукцесій використовували засоби, які викладені у роботах Б.М. Міркіна (1984), Б.А. Бикова (1957), В.С. Ткаченка (1990, 1992, 2002), І.В. Савченка (1971), Й.В. Царика (1984, 1986).

СТИСЛА ФІТОЦЕНОТИЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА СТЕПОВИХ УГРУПОВАНЬ

До корінних або слабопорушених зональних фітоценозів типчаково-ковилових і різнотравно-типчаково-ковилових степів південного сходу Украни належить формація Stipeta capillatae. Але такі ділянки зустрічаються досить рідко і є зникаючими.

Дуже поширеними є фітоценози, що належать до інших таксономічних одиниць, у яких фітоценотична роль Stipacapillata є менш виразною. Такі асоціації зустрічаються досить часто і є одними із початкових ланок пасовищно дигресі корінних фітоценозів. Зі зростанням пасовищного навантаження у складі цих рослинних угруповань починають переважати Festucavalesiaca, Koeleriacristata, K. sabuletorumCzern. ex Klokov, потім EuphorbiastepposaZoz, E. seguieranaNeck., CentaureadiffusaLam., Crinitariavillosa(L.) Grossh., TeucriumpoliumL. та інші. Загальне проективне покриття таких фітоценозів варіює в межах 50 – 90 %.

Найбільш поширеною є формація Festuceta valеsiacae. На цій стаді пасовищно дигресі знаходиться більшість сучасних залишків степово рослинності. На слабопорушених ділянках степу, розташованих на важкодоступних схилах, ще значною є роль видів роду Stipa (S. lessingiana, S. capillata, S. dasyphylla, S. joannis), часткове проективне покриття яких досягає 5 – 35 % від загального 50 – 90 %. На сьогодні дуже поширеними є непридатні до освоювання типчакові травосто (фітоценози з домінуванням видів родів Euphorbia і Crinitaria за участю PoabulbosaL., а також чебрецеві типчатники з тенденцією до збільшення ролі ThymusdimorphusKlokov et Des.-Shost.

На відміну від природних процес розвитку штучних угруповань є швидкою акумуляцією видів і протікає протягом декількох років за прискореною схемою демутаді перелогів. На даний час сформувалися два фітоценози на першій експериментальній ділянці, які належать до асоціацій Festucetum (valesiacae) stiposum (lessingianae), Festucetum (valesiacae) bromopsiosum (ripariae). На другій ділянці також сформувалися два фітоценози: асоціаці Festucetum (valesiacae) elytrigiosum (repentis), Festucetum (valesiacae) viciosum (tenuifoliae). У фітоценозі першої асоціаці (загальне проективне покриття 60 %) субедифікатором і субдомінатом є Stipalessingiana (проективне покриття 20 %), рясність якого у другій асоціаці значно зменшується (покриття 5 %). Довгокореневі злаки відіграють невелику фітоценотичну роль (асектатори другого – третього рангів). Серед різнотрав'я домінують Salvia nutans, Galatella dracunculoides (Lam.) Ness, Thalictrum minus. Подібна ситуація спостерігалась у другому фітоценозі. Видова насиченість на 1 м2 складає 13 – 18.

Асоціаці Festucetum (valesiacae) elytrigiosum (repentis), Festucetum (valesiacae) viciosum (tenuifoliae) характеризуються високою рясністю довгокореневих лучних еврімезофітів –Bromopsisinermis, Elytrigiarepens (проективне покриття 10 – 20 %), степово-лучного ксеромезофіту Poaangustifolia (покриття 5 %) і короткокореневого елементу – Bromopsisriparia (покриття 10 – 20 %), які виконують роль субедифікаторів. Серед різнотрав'я домінують ТrifoliumambiguumM. Bieb., T. montanumL., PlantagolanceolataL., P. urvilleiOpiz, Galatelladracunculoides, Thalictrumminus, Fragariaviridis, ViciatenuifoliaRoht. Загальне проективне покриття складає у першому фітоценозі 70 %, у другому – 90 %, видова насиченість на 100 м2 – 45 – 50, на 1 м2 – 11 – 12.

Loading...

 
 

Цікаве