WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Наслідки спінальної травми з ураженням спинного мозку на рівні поперекового відділу хребта та методи їх корекції в період реабілітації (автореферат) - Реферат

Наслідки спінальної травми з ураженням спинного мозку на рівні поперекового відділу хребта та методи їх корекції в період реабілітації (автореферат) - Реферат

4. Більш економічна стратегія регуляції поза роботи із домінуванням автономних механізмів забезпечує емоційно стійким особам більші, ніж у емоційно вразливих, резерви для використання в умовах діяльності. Їх мобілізація для забезпечення діяльності є типовою реакцією більшості. На відміну від неї емоційно вразливі інтроверти в період, що передує роботі, не застосовують стратегію мобілізації. Структура психовегетативної організації та обрана стратегія забезпечення готовності визначає рівень напруження організму в роботі у такий спосіб: пульс екстравертів та інтровертів емоційно стійких становить відповідно 106 хв-1 і 107 хв-1, емоційно вразливих - 120 хв-1 і 140 хв–1. Після роботи останні зазнають стійкого підвищення артеріального тиску, погіршення самопочуття і зниження активності.

5. Вплив умов і характеру праці забійників на автономну нервову систему виявляється у вигляді вегетативного дисбалансу в бік переваги на периферії симпатичних ефектів. Доля осіб із вираженою і помірною ваготонією, нормотонією, помірною і вираженою симпатикотонією прогресивно зростає від 0 % до 11 %, 30 %, 37 % та 22 %. На відміну від забійників у гірників ніші домінування симпатичних ефектів не є таким вираженим. Доля осіб із вираженим вегетативним дисбалансом парасимпатичної чи симпатикотонічної спрямованості не перевищує 5 – 8 %. Інші гірники належать до тих, хто має збалансовану регуляцію (25 %), або помірну перевагу парасимпатичної (14 %) чи симпатичної (48 %) ланки.

6. Тонус автономної нервової системи відбиває ступінь залучення до регуляції центрально-периферійних механізмів. При послідовному зіставленні парасимпатичних, нормальних і симпатікотоничних ефектів регуляції виявляється збільшення втричі співвідношення в потужності між низько- і високочастотними складовими серцевого ритму, зменшення на третину тривалості кардіоінтервалів, майже на порядок - їх дисперсії, обмеження не менше ніж вдвічі симпатичних і парасимпатичних резервів. Такі результати відбивають зміну регуляторної стратегії в напрямку її централізації. У симпатикотоніків відзначаються низькі, а у парасимпатикотоніків високі рівні фізичної працездатності, продуктивності та ефективності праці. Різниця в показниках становить 21 %, 38 % та 51 %. При нормотонії параметри зазначених показників мають проміжне значення.

7. Сумарний вплив виробничих та особистих факторів гірників на формування функціонального стану діяльності становить майже 70 %. Внесок виробничих й особистих факторів та їх спільний вплив визначається співвідношенням 1,0:0,7:1,2, що у відсотках становить 23, 16 і 27. Стійки залежності між параметрами мікроклімату, ергономічними характеристиками діяльності й психологічними особливостями гірників, з одного боку, і зрушеннями в організмі, з іншого, визначають кількісну міру реакції працюючих у наступному вигляді: на кожний градус приросту температури повітря понад гранично допустимого рівня перевищення допустимої величини пульсу дорівнює одному удару, на кожну годину збільшення тривалості робочого часу – двом ударам, при переході з важкої на дуже важку роботу - одинадцяти ударам. Зростання емоційної вразливості чи акцентуація вертированості з кожним балом викликає приріст пульсу на 1,5-2 удари.

8. Обгрунтовано принципи та критерії диференціювання гірників на групи ризику здоров'я за показниками стійкості до впливу виробничих факторів і станом регуляторних систем. Заходи профілактики спрямовані на підвищення стійкості і темпів відновлення гірників, уникання в роботі недопустимих функціональних станів через неадекватні виробничі навантаження. Вони включають водяні та фiзiопроцедури, методи психологічного впливу, адаптогено-, вiтамiно-, рефлексопрофiлактики і фізіологічні режими праці. Ефект впровадження заходів виявляється у зниженні важкості праці приблизно на категорію і розширення меж безпечної роботи гірників за психологічними оцінками Айзенка у підсумку на 7 балів.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

1. Сполучення акцентуйованих проявів вертированості з невідповідною умовам виробничої діяльності емоційною стійкістю гірників, що зайняті молотковим вийманням вугілля, вважається особистим фактором ризику перевтоми й наступного розвитку вегетативної чи іншої патології. Позитивна оцінка вегетативних зрушень у вигляді певного донозологічного симптому вегетативної незбалансованості засвідчує невідповідність стійкості гірників виробничим умовам і доповнює перелік особистих факторів ризику здоров'я. За цими принципами формуються групи диспансерного спостереження.

2. Особи, що мають особисті фактори ризику, підлягають додатковому спеціалізованому обстеженню на виявлення гострих чи хронічних захворювань. Спрямованість таких обстежень визначається імовірністю порушення роботи певних органів і систем гірників під впливом діючих шкідливих факторів праці. Для оцінки здоров'я залучаються вузькі спеціалісти, насамперед, профпатологи, невропатологи, кардіологи та ін.

3. Гірники, що належать до групи диспансерного спостереження через наявність особистих психологічних факторів ризику, отримують сеанси психологічної релаксації, електросну, аероіонізації, масажу, гідропроцедур з наступним укутуванням та сном; при донозологічних проявах вегетативної незбалансованості обсяг заходів реабілітації призначають з урахуванням структури зрушень з боку автономної нервової системи.

4. На період оздоровлення без відриву від роботи і після захворювань з ТВП гірники, що мають особисті фактори ризику, переводяться на роботи з обмеженою тривалістю робочого часу у відповідності до рівня їх вертированості й емоційної стійкості, ступеня важкості роботи, величини перевищення температури повітря ГДР. Терміни трудової реабілітації для гірників ніші становлять 5 – 6 днів, забійників 7 – 8 днів. В умовах нагріваючого мікроклімату тривалість реабілітації збільшується на 2 – 4 дня.

ПЕРЕЛІК ПУБЛІКАЦІЙ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Статті у наукових фахових виданнях, затверджених ВАК України:

1. Іванов В.В. Профілактика впливу важкої праці у вугільній галузі // Вісник

соціальної гігієни та організації охорони здоров'я України. – 2005. - №1. – С. 39-43.

2. Передерій Г.С., Іванов В.В. Особливості регуляції вегетативних функцій у гірників, які працюють за важких умов вугільних шахт //Фізіологічний журнал. – 2004. – Т. 50, № 1. – С.66-75. (Дисертантом проведено експериментальні дослідження, аналіз літератури та інтерпретація одержаних результатів).

3. Іванов В.В. Вплив індивідуально-психологічних якостей гірників, зайнятих молотковим вийманням вугілля, на їхній функціональний стан і працездатність // Гигиена труда: Респ. межвед. сб. - Киев: Здоров'я, 2003. – Вып. 34. – С. 493-507.

  1. Передерий Г.С., Тарасенко В.Т., Мухин В.В., Трунова О.А., Куляс В.М.,

Иванов В.В. Физиологические механизмы адаптации и реадаптации // Медицина труда в угольной промышленности / Под ред. Мухина В.В. – Донецк, 2000. – С.63-80

( 75% -обстеження шахтарів та аналітична обробка матеріалів).

5. Передерий Г.С., Николаев Г.Н., Тарасенко В.Т., Иванов В.В., Иванец С.В., Росинский В.В. Работоспособность горнорабочих очистных забоев угольных шахт Донбасса, работающих при нормальной и высокой температуре // Медицина труда и промышленная экология. - 1993. - № 3-4. - С. 17-19. (Здобувачем сформульовано задачу, проведено порівняльну характеристику робітників, працюючих при нормальній та високій температурі).

6. Передерий Г.С., Тарасенко В.Т., Иванов В.В. Физиолого-эргометрическая характеристика труда шахтеров // Медицина труда в угольной промышленности / Под ред. Мухина В.В. – Донецк, 2000. – С.51-57 ( 70% - збір та обробка матеріалу, аналіз одержаних результатів).

7. Передерий Г.С., Тарасенко В.Т., Иванов В.В. Физиологическое нормирование и рационализация труда // Медицина труда в угольной промышленности / Под ред. Мухина В.В. – Донецк, 2000. – С.190-195 ( 70% - збір та обробка матеріалу, 50% - вибір методичних підходів для оцінки працездатності гірників).

8. Передерий Г.С., Гребняк В.П., Иванов В.В. Яковлева И.Г. Особенности физиологических реакций в процессе труда у горнорабочих угольных шахт, страдающих гипертонической болезнью // Гигиена труда и профессиональные заболевания. - 1991. - № 3. - С. 5-7. ( Дисертантом проведено аналіз літератури та одержаних результатів).

9. Кобец Г.П., Передерий Г.С., Ткаченко Л.Н., Иванов В.В., Кива А.И. Методы медицинской профилактики пограничных состояний и поддержания работоспособности горнорабочих глубоких угольных шахт // Гигиена труда и профессиональные заболевания. - 1990. - № 1.- С. 17-20. ( Здобувачем проведено експериментальні дослідження та аналіз одержаних результатів).

в інших наукових та науково-практичних виданнях:

10. Іванов В.В., Передерій Г.С., Харковенко Н.М. Вплив умов праці та психологічних характеристик гірників, зайнятих молотковим вийманням вугілля, на їхній функціональний стан // Гігієнічна наука і практика на рубежі століть: Матер. ХІV з'їзду гігієністів України. – Дніпропетровськ, 2004. – Том ІІ. – С.155-156.

11. Передерий Г.С., Иванов В.В. Профессиональное старение горнорабочих угольных шахт Донбасса // Материалы 1-го Всероссийского конгресса "Профессия и здоровье". – М., 2002. – С.591-592.

12. Иванов В.В. Особенности системной организации кардиореспираторной функции у горнорабочих с высокой и низкой профессиональной надежностью // Актуальные вопросы гигиены труда и профпатологии: Тез.докл.пленума секции молодых ученых и специалистов проблемной комиссии "Научные основы гигиены труда и профпатологии". – Волгоград, 1990. – С.28.

Loading...

 
 

Цікаве