WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Наслідки спінальної травми з ураженням спинного мозку на рівні поперекового відділу хребта та методи їх корекції в період реабілітації (автореферат) - Реферат

Наслідки спінальної травми з ураженням спинного мозку на рівні поперекового відділу хребта та методи їх корекції в період реабілітації (автореферат) - Реферат

Таблиця 2

Продуктивність та фізіологічна ефективність трудової діяльності гірників

Показники

Середнє значення показника (Х mх)

у гірників наступного психологічного типу

ЕС-ІВ

ЕС-ЕВ

ЕНС-ЕВ

ЕНС-ІВ

Темп кріплення, стояківхв-1

0,450,021

0,440,014

0,390,014***

0,390,018***

Тривалість роботи, хв

93,88,4

172,718,21*

204,222,82*

197,614,1*

Тривалість пауз, хв

22,12,25

20,71,83

7,10,82***

4,00,80***

Робочий час у підсумку, хв

116,014,94

193,320,05*

211,223,39*

201,614,18*

Пульс протягом зміни, хв-1

107,14,35

105,64,12

120,74,25***

139,65,96***

полегшити собі переживання стресу і водночас уникнути невиконання запланованих обсягів робіт. З боку вразливих інтровертів перебудова поведінки не обмежується зменшенням потужності роботи. Додатково використовується інший поведінковий механізм, який пов'язаний із обмеженням загального виробничого навантаження у вигляді зменшення тривалості робіт. Але поведінковий механізм психологічного захисту не здатний сповна захистити гірників від розвитку недопустимих станів діяльності. Особи з надмірною інтровертированістю чи емоційною вразливістю під впливом виробничих стресорів відповідають максимальними реакціями. Середня частота пульсу продовж зміни серед гірників стійких до впливу психоемоційних факторів не перевищує 110 хв-1, серед емоційно вразливих екстравертів – зростає до 121 хв-1, а якщо вони є інтровертами - до 140 хв-1. Після роботи останні зазнають стійкого підвищення артеріального тиску, погіршення самопочуття і зниження активності.

Доведено, що на ефективність діяльності й розвиток недопустимих зрушень в організмі під час роботи впливає вихідний стан резервів регуляції. Майже у 60 % гірників визначаються певні порушення збалансованості в роботі окремих вегетативних ланок. З боку серцевої діяльності це виявляється у вигляді тахікардії, коли частота пульсу у спокої перевищує 75 хв-1. Причому, частота пульсу приблизно у 8 % гірників ніші та 22 % забійників перевищує 90 хв-1. Виражена тахікардія є наслідком надмірного підсилення контролю за процесами вегетативної регуляції з боку церебральних надсегментарних утворень. Такі зміни доповнюються обмеженнями вегетативної реактивності, потужності механізмів забезпечення енергетичних й інших потреб організму. Надмірна централізація механізмів вегетативної регуляції в умовах трудової діяльності викликає у гірників зростання пульсу до 144 хв-1 й стійке підвищення діастолічного артеріального тиску. У симпатикотоніків відзначаються низькі, а у парасимпатикотоніків високі рівні фізичної працездатності, продуктивності та ефективності праці. Різниця в показниках становить 21 %, 38 % та 51 %.

В розділі 5 "Заходи профілактики впливу важкої праці у шкідливих умовах на гірників" досліджений генезіс недопустимих станів діяльності. Визначено силу і характер впливу факторів виробничого середовища (мікроклімату), технологічно-обумовлених (шуму, вібрації) та ергономічних (важкості, тривалості та щільності роботи) факторів, а також індивідуально-психологічних відмінностей гірників (вертированості й нейротизму) на функціональний стан в роботі. Доведено, що розглянуті фактори майже на 65 – 70 % визначають зміни, що відбуваються в організмі. Визначено кількісні залежності між мікрокліматичними, ергономічними параметрами та особистими характеристиками гірників, з одного боку, та функціональним станом діяльності, з іншого. На цій основі обгрунтовані допустимі сполучення ергономічних параметрів діяльності для умов нагріваючого й нормального мікроклімату з урахуванням індивідуальної стійкості гірників. Розроблено режими праці щодо реалізації допустимих виробничих навантажень.

Удосконалено існуючи підходи і принципи щодо діагностики і профілактики факторів ризику професійного здоров'я за рахунок додаткової оцінки індивідуальної відповідності гірників в умовах діяльності. Новий підхід враховує тезу про те, що професійна діяльність викликає з боку працюючих неоднакову реакцію захисту, в основі якої лежать індивідуальні механізми адаптації. Через надмірне й тривале напруження механізмів адаптації відбувається їх зрив і розвиток хвороби. Зазначений принцип оцінки здоров'я за станом резервів регуляції закладений нами у технологію донозологічної діагностики. До того ж, до переліку факторів ризику порушення професійного здоров'я запропоновано включити наявність у гірників акцентуйованих психологічних проявів у вигляді надмірної емоційної вразливості й вертированості. На підставі цих досліджень обгрунтовано критерії оцінки щодо психоемоційною відповідності гірників виробничим вимогам і принципи формування груп ризику, розроблені ефективні методи виявлення гірників, що входять до групи ризику порушення професійного здоров'я, а також заходи їх профілактики і превентивної реабілітації (рис. 3).

Заходи профілактики і превентивної реабілітації гірників від наслідків впливу шкідливих і важких умов праці спрямовані на підвищення стійкості та прискорення процесів відновлення організму після роботи. Це досягається шляхом фізіологічного нормування безпечних рівнів виробничих навантажень з урахуванням мікрокліматичних умов на робочому місці, ступеня важкості робіт, що виконуються, та стійкості гірників за рахунок впровадження відповідних режимів праці у сполученні з використанням ефектів оздоровлення природних та перетворених факторів. Гірники, що належать до групи диспансерного спостереження через наявність особистих психологічних факторів ризику, отримують сеанси психологічної релаксації, електросну, аероіонізації, масажу, гідропроцедур з послідуючим укутуванням та сном; при донозологічних проявах вегетативної незбалансованості обсяги заходів реабілітації призначають з урахуванням структури зрушень з боку автономної нервової системи.

В розділі 6 "Аналіз і узагальнення результатів досліджень" визначені реальні кроки щодо розв'язання скрутної ситуації із станом здоров'я шахтарів, що склалася в галузі. Насамперед це пов'язано із змінами соціальних умов в суспільстві, стосується удосконалення базових принципів побудови системи медичного обслуговування та забезпечення її відповідною правовою й нормативно-методичною базою. Доведено необхідність переходу від нереалістичної концепції створення абсолютно небезпечних умов праці у різних сферах професійної діяльності до концепції прийнятного ризику нанесення шкоди здоров'ю. Це дозволить більш ефективно використовувати встановлені закономірності щодо забезпечення безпеки праці. Саме на таку концепцію повинні опиратися в своїй роботі служби професійного відбору і надання соціальних пільг та компенсацій працюючим у шкідливих умовах, заходи щодо "захисту часом" у вигляді скорочення тривалості робочої зміни, диференціації термінів виходу на пенсію за стажем роботи, надання протягом року додаткових відпусток, стратегія соціального страхування трудящих від профзахворювань і нещасних випадків на виробництві та ін.

ВИСНОВКИ

1. Гігієнічною особливістю умов і характеру праці гірників при молотковому вийманні вугілля є вплив на працюючих комплексу шкідливих виробничих факторів (пил, шум, локальна вібрація, на глибоких горизонтах – мікроклімат, що є нагріваючим), рівень яких впродовж зміни визначається структурою і характером трудової діяльності, у сполученні із значним функціональним напруженням організму при виконанні чималих за обсягом та енергоємних за ступенем функціональних трат основних і допоміжних немеханізованих операцій з видобування вугілля в умовах особистого ризику за власне життя і безпеку інших осіб.

2. Вплив на забійників впродовж зміни провідних шкідливих факторів праці є більш вираженим, ніж на гірників ніші: по пилу - у 10 разів, шуму на 4-5 дБА , вібрації - на 3-8 дБ. Відмінності в трудовій діяльності виявляються у неможливості забійників працювати в безпечній позі з опором на грунт, граничній щільності активних дій, домінуванні енергоємних трудових операцій. За ергономічною оцінкою діяльності труд гірників ніші є важким і напруженим, забійників – дуже важким і дуже напруженим. На забійників впливають шкідливості переважно ІІІ–ІV ступеня, на гірників ніші - на І-ІІ ступеня нижче. В результаті професійні ризики забійників в 1,5 – 3 рази вище, ніж гірників ніші.

3. Умови і характер праці впливають на розподіл гірників за рівнями їх вертированості. Більш ніж 90 % гірників обох професій належать до тих, що є амбівертами, потенційними інтровертами і потенційними екстравертами, у наступному співвідношенні: 42 %, 35,7 % і 13,4 %. Приблизно 9 % гірників є інтровертами. Особи з акцентуйованими проявами надекстра- чи надінтровертированості відсутні. За показниками емоційної стійкості обстежені розподіляються за нормальним законом статистики у такий спосіб: нормостеніків 31,8 %, потенційних конкордантів і потенційних дискордантів – 25,5 % і 24,2 %, конкордантів і дискордантів – 7,0 % і 8,3 %, надконкордантів і наддискордантів – 1,9 % і 1,3 %.

Loading...

 
 

Цікаве