WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Наслідки спінальної травми з ураженням спинного мозку на рівні поперекового відділу хребта та методи їх корекції в період реабілітації (автореферат) - Реферат

Наслідки спінальної травми з ураженням спинного мозку на рівні поперекового відділу хребта та методи їх корекції в період реабілітації (автореферат) - Реферат

Перед зміною вивчали рівні фізичної працездатності, вертированості, нейротизму й тривожності. Фізичну працездатність оцінювали за результатами стандартного навантаження у вигляді сходинки на подвійний східець в регламентованому темпі. Розраховували показник максимального споживання кисню. Психологічну характеристику гірників визначали за результатами особистого опитування за тестами Айзенка і Тейлора. Досліджували вертированість, нейротизм і тривожність. Критерієм диференціації обстежених на групи щодо їх вертированості та тривожності в умовах виробничої діяльності був показник у 12 балів. До інтровертів і емоційно стійких осіб відносили тих, які мали суму балів за відповідною шкалою нижче 12. Інших обстежених відносили до екстравертів та емоційно нестійких (вразливих). При обстежені гірників поза роботи їх диференціацію проводили не за одним, а за сьома критеріями. Сумарна оцінка у 25 балів була критерієм розподілу обстежених на нетривожних і тривожних.

Трудову дiяльнiсть гiрникiв вивчали в реальних умовах діяльності. Для цього проводили хронометраж трудових дiй i реєстрацію результатів праці. Синхронно вимірювали частоту пульсу. Функціональний стан гiрникiв досліджували протягом змiни з використанням природних пауз i технічних перерв в роботі. Пальпаторно впродовж зміни вимірювали пульс. Паралельно реєстрували час послідовних трудових операцій і пауз, а також обсягів роботи у вигляді обсягів відбитого вугілля, кількості стояків кріплення. Визначали фактичну тривалість робочої змiни, окремих трудових операцiй, періодів безперервної роботи i наступного відпочинку, коефіцієнти часу роботи i відпочинку, темп окремих трудових операцiй, індивідуальну продуктивність праці. Аналізували три групи показникiв: ергономічні, власне фізіологічні та інтегральні. Оцінку важкості й напруженості робіт проводили за "Санітарними характеристиками основних робочих професій вугільних шахт" (1983).

На робочих місцях гірників вимірювали температуру i швидкість руху повітря, за номограмою розраховували його відносну вологість. Вимірювання показникiв мікроклімату проводили протягом змiни тричі: на початку, в середині i кінці зміни. Для вимірювання показників мікроклімату використовували аспіраційний психрометр Асмана МВ-4М i крильчастий анемометр АСО-3. Комплексну оцінка мікроклімату давали відповідно до "Гігієнічної класифікації праці ... " (1986).

Дози шкідливих виробничих факторів та професійні ризики гірників визначали у відповідності до загальноприйнятих принципів й підходів щодо їх розрахунку (Суханов В.В. та ін., 1987; Чернюк В.І. та ін., 2000 тощо).

Результати обстеження піддавались статистичній обробці з використанням системи Excel 97 (Microsoft Excel 97; Microsoft Corporation, 1985-1997, all rights observed; copy s/n: 53491-111-1111111-82036) із застосуванням алгоритму організації медичних статистичних досліджень С.Н.Лапача із співавт. (2000).

В розділі 3 "Фізіолого-гігієнічна характеристика трудової діяльності гірників, зайнятих молотковим вийманням вугілля" представлені ототожнені результати фізіолого-гігієнічних досліджень забійників і гірників ніші.

Аналіз трудової діяльності гірників відбиває 2-5-разову перевагу в роботі забійників, в порівнянні з гірниками ніші, долі енергоємних операцій щодо відбивання вугілля і установлення кріплення за рахунок 6-кратного обмеження питомої ваги пауз. Внаслідок цього час активних трудових дій у відсотках до тривалості робочого часу серед забійників перевищує 94, а у гірників ніші становить лише 63. Інша суттєва відмінність в діяльності обстежених виявляється у неможливості забійників працювати в безпечній позі з опором на грунт. Представники обох професій безперервно відчувають відповідальність за безпеку осіб, що поряд, і безпеку щодо особистого життя. Протягом зміни середня частота пульсу у гірників ніші та забійників становить відповідно 102 хв-1 та 127 хв-1. Згідно із класифікацією робіт щодо їх важкості й напруженості за більшістю ергономічних показників труд гірників ніші є важким і напруженим, забійників – дуже важким і дуже напруженим.

Під час роботи гірники підпадають під вплив шкідливих факторів виробничого середовища. Концентрація пилу на робочому місті гірників ніші перевищує ГДР в 1,9 - 4,9 рази, забійників – в 15– 24 рази (табл. 1). За рівнем шкідливості це відповідає I – ІІ

Таблиця 1

Дози впливу впродовж робочої зміни шкідливих виробничих факторів

і професійні ризики порушення здоров'я гірників

Професія

Доза впливу впродовж зміни

Очікуваний ризик (%)** від впливу

пилу*

шуму

(дБА )

вібрації (дБ )

пилу

шуму

вібрації

Гірник ніші

1,9 - 4,9

85 - 91

113 - 116

3,5–19 / 7–38

3–7 / 4–13

15-23 / 23-33

Забійник

15,3 – 24,1

90 - 96

116 - 124

10–39 / 20–78

5-18 / 11–27

23-53 / 34-64

ступеню і IV ступеню. При роботі з відбійними молотками на гірників впливають шум і локальна вібрація. В залежності від типу відбійного молотка, категорії відбійності вугілля, наявності порідних прошарків тощо рівні шуму становлять 96 – 102 дБА, а вібрації за показниками віброшвидкості – 122 - 130 дБ. З урахуванням тривалості дії цих факторів протягом зміни еквівалентні рівні впливу на гірників ніші шуму коливаються в діапазоні 85 - 91 дБА , вібрації – 113 - 116 дБ. Такі рівні дії віброакустичного фактора відповідають I-ІІ ступеню шкідливості. При вийманні вугілля забійниками доза шумового навантаження протягом зміни становить 90 - 96 дБА, вібрації – 116-124 дБ. За ступенем шкідливості такі навантаження дорівнюють відповідно ІV і ІІ-ІV категоріям. На глибоких горизонтах на гірників впливає ще й нагріваючий мікроклімат. За результатами отриманих доз впливу шкідливих виробничих факторів визначені очікувані ризики розвитку професійних захворювань на пневмоконіоз, нейросенсорну приглухуватість, вібраційну хворобу. Серед забійників вони є вищими, ніж серед гірників ніші, приблизно в 1,5 – 3 рази.

В розділі 4 "Вплив структури особистості та особливостей вегетативної регуляції гірників на функціональний стан і працездатність" доведено, що комбінація окремих психологічних властивостей гірників визначає типологічну структуру особистості, впливає на емоційно-вегетативні співвідношення в організмі та схильність до застосування тієї чи іншої стратегії функціонування механізмів вегетативної регуляції. Це виявляється у децентралізації механізмів регуляції та зниженні симпатичних ефектів на периферії серед емоційно стійких гірників та у проявах протилежної спрямованості серед емоційно вразливих (рис. 1). Зниження емоційної стійкості супроводжується зміною регуляторної стратегії децентралізації з потужними проявами периферичних вагальних ефектів на протилежну. Більш економічний режим функціонування нервових регуляторних утворень у звичайних умовах спокою, властивий емоційно стійким особам, створює значно більші можливості для забезпечення потреб організму при функціональних навантаженнях. Серед інтровертів визначається послаблення впливу на процеси вегетативної регуляції з боку центральних і підсилення впливу автономних нервових утворень. На відміну від амбівертів та екстравертів домінуючою регуляторною стратегією інтровертів є стратегія децентралізації.

Психологічні особливості гірників впливають на спрямованість змін в організмі не тільки поза роботою, але й у вихідному стані готовності щодо її виконання (рис. 2).

Типові реакції організму в цей період продиктовані потребами в активації ерготропних систем для забезпечення ефективного виконання діяльності, що має відбутися. Їх сутність полягає в перерозподілі ступеня втручання центральних і автономних механізмів в процеси вегетативної регуляції в напрямку активації центральних і відповідного зниження активності автономних регуляторних систем. Саме така стратегія регуляції визначається у стійких гірників. Відбувається відповідне підвищення потужності низькочастотних і зниження потужності високочастотних складових серцевого ритму, зростання індексу централізації, артеріального тиску й вегетативних резервів регуляції для забезпечення потреб організму при функціональних пробах. Серед емоційно вразливих описана стратегія регуляції використовується лише екстравертами. На відміну від них стратегія інтровертів базується на активному залученні механізмів автономної регуляції. Відсутність проявів втручання в роботу периферійних нервових утворень з боку центральних ланок регуляції відбиває невиправдану пасивність механізму залучення ерготропних систем до процесів формування готовності. Проте, після роботи у гірників-інтровертів зберігається активація ерготропних систем з підйомом діастолічного артеріального тиску, індексу централізації і відповідною перебудовою хвильової структури серцевого ритму.

Наявні резерви регуляції та їх ефективне використання у формуванні стану готовності відбиваються на фізіолого-ергономічних параметрах діяльності гірників (табл. 2). Емоційно вразливим гірникам притаманний уповільнений темп виконання найбільш важких і небезпечних трудових операцій за рахунок збільшення часу на їх виконання і обмеження наступного відпочинку. Можливо в такий спосіб робітники намагаються

Loading...

 
 

Цікаве