WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Наслідки спінальної травми з ураженням спинного мозку на рівні поперекового відділу хребта та методи їх корекції в період реабілітації (автореферат) - Реферат

Наслідки спінальної травми з ураженням спинного мозку на рівні поперекового відділу хребта та методи їх корекції в період реабілітації (автореферат) - Реферат

Наукова новизна отриманих результатів. Вперше висвітлено вплив психовегетативних розбіжностей гірників на ступінь функціонального напруження організму в трудовій діяльності. Установлено, що рівень функціонального напруження визначається потужністю резервів регуляції та спроможністю до їх ефективного використання, забезпечується відповідними механізмами психовегетативної організації та обумовлює типовість зрушень, що відбуваються. На основі досліджень встановлено структуру психологічних особливостей гірників, зайнятих молотковим вийманням вугілля, стосовно їхньої інтроекстравертированості, емоційної стійкості й тривожності.

На основі проведених досліджень вперше виділений як окремий фактор ризику професійного здоров'я гірників – "емоційна вразливість – висока тривожність", який сприяє розвитку втоми.

Удосконалено принципи формування груп ризику порушення здоров'я гірників, обгрунтовано допустимі сполучення рівнів вертированості та емоційної стійкості при виконанні важких робіт, розроблено фізіолого-гігієнічні заходи профілактики негативного впливу на гірників важкої праці у шкідливих умовах з урахуванням індивідуальної стійкості організму.

Теоретична цінність отриманих результатів. На основі проведених досліджень встановлено зв'язок між психологічними і вегетативними особливостями гірників, з одного боку, характером трудової діяльності та ступенем її важкості, з іншого. Визначено кількісний вплив психоемоційної стійкості та ергономічних параметрів діяльності на рівень функціонального напруження, фізіологічну ефективність і продуктивність праці гірників.

Науково обгрунтовано прогноз розвитку станів стомлення з урахуванням важкості праці та психовегетативних особливостей гірників.

Практичне значення отриманих результатів. В результаті проведених комплексних досліджень умов і характеру праці установлено кількісну міру дозового навантаження пилу, шуму і вібрації продовж робочої зміни й розраховано професійні ризики порушення здоров'я, визначено критерії допустимих виробничих навантажень з урахуванням психоемоційної стійкості гірників, важкості й шкідливості праці, запропоновані відповідні підходи щодо формування груп ризику, заходи профілактики впливу на працюючих важкої праці у шкідливих умовах.

Впровадження результатів роботи в практику.

1. Державні санітарні правила та норми "Підприємства вугільної промисловості" ДСП 3.3.1.095 – 2002 / В.В.Мухін, В.С.Гриценко, В.В.Суханов та ін. - Київ, 2003. - 36 с

2. Медико-физиологические методы профилактики простудных заболеваний и поддержания работоспособности горнорабочих глубоких угольных шахт и рудников, часто болеющих ОРЗ: Метод. рекомендации. – Москва, 1989. – 27 с.

3. Методы выявления и немедикаментозной профилактики состояний перенапряжения и переутомления у горнорабочих глубоких угольных шахт: Метод. рекомендации. – Донецк, 1990. – 25 с.

4. Методика оценки функционального напряжения организма горнорабочих в процессе труда: Информационное письмо. – Киев, 1988. – 2 с.

5. Способ определения функционального состояния людей / Авторское свидетельство на изобретение №1745208 СССР, МКИ А 61 В 10/00/ - №4634167/14. Заявлено 09.01.1989. Опубликовано 07.07.1992. Бюл. №25. – 2с.

Особистий внесок здобувача. Дисертантом самостійно проведено дослідження параметрів мікроклімату, фізіологічних та ергономічних показників трудової діяльності, функціональне та психологічне тестування обстежених з метою визначення структури особистості, її вегетативного статусу і потужності резервів регуляції, особливостей психовегетативної організації в різних функціональних станах, ефективності трудової діяльності, проведено статистичну обробку та аналіз отриманих результатів, написані всі розділи дисертаційної роботи, сформульовано висновки, практичні рекомендації.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційної роботи доповідались та обговорювались на: 1-му з'їзді геронтологів і геріатрів УССР (Дніпропетровськ, 1988), Республіканській науково-практичній конференції "Науково-технічний прогрес і проблеми гігієни праці" (Київ, 1988), 2-му Всесоюзному симпозіумі "Фізіологічне нормування праці" (Донецьк, 1989), Обласній науково-практичній конференції "Форми, методи і шляхи удосконалення медико-профілактичного обслуговування працюючих" (Донецьк, 1989), 1-му Всеросійському конгрессі "Профессия и здоровье" (Москва, 2002), XIV з'їзді гігієністів "Гігієнічна наука та практика на рубежі століть" (Дніпропетровськ, 2004).

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 16 робіт, які відображають її основні положення. З них одна монографія (у співавторстві), шість - в наукових виданнях, перелік яких затверджений ВАК України, дев'ять – в матеріалах і тезах конференцій, з'їздів, симпозіумів.

Структура і обсяг дисертації. Робота складається із вступу, огляду літератури, методів досліджень, 3 розділів власних досліджень, аналізу і узагальнення отриманих результатів, висновків, практичних рекомендацій, списку використаних джерел із 338 найменувань, з яких 68 - іноземних авторів. Дисертація викладена на 210 сторінках машинописного тексту, проілюстрована 35 таблицями і 37 рисунками.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

В розділі 1"Фізіолого-гігієнічні основи збереження професійного здоров'я гірників, зайнятих видобуванням вугілля" наведений аналітичний огляд публікацій вітчизняних та зарубіжних авторів, що присвячені питанням медицини праці у вугільній галузі, перспективам її подальшого розвитку, технічної модернізації, розробці санітарно безпечних технологій, гігієнічному прогнозу щодо зміни умов праці та професійного здоров'я гірників. Установлено, що переважають публікації стосовно грунтовного вивчення окремих шкідливих та небезпечних факторів трудової діяльності або комплексної гігієнічної оцінки умов праці в шахті та їхнього впливу на здоров'я гірників з наступним обгрунтуванням загальних принципів і заходів оздоровлення виробничого середовища і працюючих, підтримання працездатності та профілактики професійних захворювань.

Водночас майже відсутні науково-практичні розробки стосовно вивчення взаємозв'язку індивідуальних властивостей і якостей організму з рівнем професійного здоров'я гірників, визначення серед різноманіття індивідуальних розбіжностей працюючих біологічно значущих для прогнозування ризиків порушення здоров'я та ідентифікація цих розбіжностей як факторів ризику. Насамперед, це стосується досліджень впливу психологічних характеристик на індивідуальну схильність особи до певних способів реагування, індивідуальний ризик порушення здоров'я, а звідси – розробки і оцінки ефективності заходів профілактики негативного впливу на людину факторів праці, що враховують її індивідуальність.

В першу чергу, це стосується гірників, зайнятих на шкідливих, важких і дуже важких роботах по вийманню вугілля відбійними молотками в умовах психоемоційного напруження внаслідок ризику раптового вибуху метану або пилу, викиду вугілля, виникнення пожежі, травмування внаслідок механічного обрушення покрівлі тощо. Розкриття індивідуальних механiзмiв стійкості та схильності гірників до дiї виробничих факторів дозволить не тільки зрозуміти механізм вибору стратегії індивідуальної адаптації до стресових дiй, тобто природу "антистресового імунітету", але і підвищити ефективність заходів профілактики професійних захворювань і підтримання професійного здоров'я.

Аналіз публікацій дозволив зробити висновок про необхідність вивчення механізмів впливу на гірників, зайнятих молотковим вийманням вугілля, понаднормативних рівнів виробничих навантажень, розробки та впровадження індивідуальних заходів профілактики ризиків їх професійного здоров'я.

В розділі 2 "Методи і обсяг досліджень" представлено організацію, використані методичні підходи і комплекс методів досліджень, що проводилися на вугільних шахтах ім. Калiнiна та iм. Леніна виробничого об`єднання "Артемвугілля" із крутим заляганням пластів, а також ім. Стаханова та ім. Калiнiна виробничих об`єднань "Червоноармiйськвугiлля" й "Донецьквугiлля" із пологим заляганням пластів.

В умовах шахтних оздоровчих пунктів у вільний вiд роботи час були обстежені 72 забійника і 64 гірника очисного вибою, що зайняті вийманням ніші відбійними молотками. Крім того до і після зміни та в умовах трудової діяльності були обстежені 36 забійників і 13 гірників ніші. За результатами оцінки здоров'я 24 гірника були направлені до обласної клініки професійних захворювань чи шахтного санаторія-профілакторія для оздоровлення. Піч час оздоровлення вони були обстежені двічі: перед і по закінченню курсу. Після повернення до роботи для оцінки ефективності оздоровчо-профілактичних заходів гірники були обстежені повторно в звичайних умовах трудової діяльності.

Для вивчення впливу факторів праці на гірників до і після роботи оцінювали стан механізмів вегетативної регуляції за показниками вегетативного тонусу, реактивності та забезпечення діяльності серцево-судинної системи. Для цього використовували метод безперервної реєстрації серцевих скорочень на електрокардіографі (варіаційна пульсометрія) у спокою і при різних функціональних пробах (Даньіні-Ашнера, з глибоким диханням, активну ортостатичну, з вегетоактивними препаратами). Вимірювали артеріальний тиск і масу тіла. Визначення вегетативного тонусу здійснювали за показниками серцевого ритму, що отримані у спокої, і вегетативного індексу Кердо (ВІК, ум.од.). Вегетативний індекс Кердо розраховували за формулою: ВІК = (1 – АТд / ЧСС) 100. За результатами опитування гірників згідно стандартної анкети САН визначали їхнє самопочуття, активність і настрій.

Loading...

 
 

Цікаве