WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Патоморфологія провідної системи серця при гос-трій ішемії міокарда (автореферат) - Реферат

Патоморфологія провідної системи серця при гос-трій ішемії міокарда (автореферат) - Реферат

ІНСТИТУТ СЕРЦЕВО-СУДИННОЇ ХІРУРГІЇ

ім. М.М. Амосова АМН УКРАЇНИ

ІСАЄНКО Володимир Владиславович

УДК: 616.126,42 – 002 – 022 – 089.843

Хірургічна корекція уражень мітрального клапану при інфекційному ендокардиті

14. 01. 04 – серцево-судинна хірургія

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Київ – 2005

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Інституті серцево-судинної хірургії ім. М.М. Амосова АМН України

Науковий керівник:

доктор медичних наук Руденко Анатолій Вікторович, завідувач відділенням хірургічного лікування коронарної недостатності ІССХ ім. М.М. Амосова АМН України.

Офіційні опоненти:

доктор медичних наук, професор Ніконенко Олександр Семенович, ректор Запорізького інституту удосконалення лікарів МОЗ України.

доктор медичних наук, професор Ситар Леонід Лукич, завідувач відділу хірургії набутих вад серця ІССХ ім. М.М. Амосова АМН України.

Провідна установа – Інститут хірургії і трансплантології АМН України.

Захист відбудеться " 6 " вересня 2005 р. о 13.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.555.01 в Інституті серцево-судинної хірургії імені М.М. Амосова АМН України за адресою: 03680, м. Київ, вул. Амосова, 6.

З дисертацією можна ознайомитись у науковій бібліотеці Інституту серцево-судинної хірургії імені М.М. Амосова АМН України за адресою: 03680, м. Київ, вул. Амосова, 6.

Автореферат розісланий „ 2 " серпня 2005 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради

доктор медичних наук Ю.В. Панічкін

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність проблеми.

Частота виявлення інфекційного ендокардиту (ІЕ) в структурі НВС за останнє десятиліття збільшилася в 10 разів (Буткевіч О.М., 1997, Книшов Г.В., 2002). В Україні щорічно це захворювання виникає у 2 тисяч пацієнтів. У загальній структурі захворюваності цією нозологічною формою ураження МК складає від 19,2% до 21,8% і є другим за частотою після ураження інфекційним процесом АК (Aranki S. F., 1995, David T.E., 1990). За підрахунками – це 300-400 хворих, які вимагають екстреного оперативного втручання. За нашими даними, впродовж останніх 9 років (з 1995г. по 2004г.) хірургічні втручання з приводу ураження МК при ІЕ, ізольовані і в поєднанні з корекцією АК, склали 30,5% від всіх операцій при ІЕ. Про важливість своєчасної діагностики і адекватного хірургічного лікування таких пацієнтів свідчить збільшення частки ІЕ в структурі частоти причин формування мітральної вади більш ніж в 3 рази за останні 10 років (з 2,8% до 10,1%) (Крікунов А.А., 2002). Інфекційний ендокардит мітрального клапана (ІЕМК) серця – захворювання з надзвичайно поліморфною клінічною картиною і несприятливим природним перебігом. Використання в клінічній практиці нових діагностичних методів - ЕхоКГ, комп'ютерної і магнітно-резонансної томографії, а також вдосконалення кардіохірургічних методів лікування, дозволило істотно поліпшити прогноз при ІЕМК. Однак, дотепер своєчасна діагностика ІЕМК і хірургічне лікування таких хворих складають серйозну проблему (Boudoulas H., 1994, Michel P.L., 1994). Це обумовлено складністю виявлення захворювання і необхідністю індивідуального застосування різноманітних оперативних втручань залежно від ступеня деструкції МК, зокрема на підставі аналізу патоморфологічних змін МК, а також вихідного статусу хворих. Летальність при консервативному лікуванні даної патології складає від 80% до 100% (Ambrose J., 1997, Bille J., 1995). Найчастіше при ІЕМК виконується протезування мітрального клапана (ПМК), дана операція супроводжується високою шпитальною летальністю, розвитком клапанозалежних ускладнень: рецидив ІЕ (22-27%), тромбоемболії, дисфункції штучного клапана серця (ШКС), кровотечі; а також необхідністю повторних операцій (10-15%) (Шевченко Ю.Л., 1995, Lee E.M.,1996). Переваги клапанозберігаючої операції (КЗО) на МК перед ПМК освітлені в численних дослідженнях при вадах МК неінфекційної етіології і обумовлені невисокою частотою перерахованих ускладнень, а також збереженням нагнітальної функції лівого шлуночку (ЛШ) (Carpentier А., 1983, Staub U., 1996). Застосування реконструктивних втручань при ІЕМК має обмежений досвід в провідних кардіохірургічних центрах Європи і США. Вдосконалення діагностики і хірургічного лікування ІЕМК, всебічний аналіз результатів оперативних втручань, ускладнень і причин летальних результатів дозволяють поліпшити результати хірургічного лікування даного захворювання. Це зумовило актуальність теми наукової роботи і поставлених задач.

Мета роботи.

Мета роботи полягала в покращенні безпосередніх та віддалених результатів лікування хворих ІЕМК на основі удосконалення методів діагностики та хірургічного лікування.

Для виконання цієї мети передбачалось вирішення наступних завдань:

  1. Вивчити динаміку частоти ІЕМК та його етіологічні, гемодинамічні та демографічні характеристики.

  2. Визначити інформативність різноманітних методів дослідження серцево-судинної системи в діагностиці ІЕМК.

  3. Розробити показання до різних методів корекції ІЕМК.

  4. Розробити методики КЗО при ІЕМК, які відповідали б логіці хірургічного лікування даної патології.

  5. Розробити методи профілактики основних операційних ускладнень при хірургічній корекції ІЕМК.

  6. Вивчити безпосередні і віддалені результати оперативних втручань при ІЕМК та розробити рекомендації щодо їх покращення.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами.

Дисертаційна робота виконана у відповідності з основними напрямками науково-дослідної роботи Інституту серцево-судинної хірургії ім. М.М.Амосова АМН України і є фрагментом комплексної теми "Удосконалення клапанозберігаючих операцій при інфекційному ендокардиті клапанів лівих відділів серця" (шифр роботи ГК. 04.01.05, № державної реєстрації 0103U000150), строки виконання 2004 – 2006 рр. Автор дисертації є відповідальним виконавцем цієї НДР.

Наукова новизна одержаних результатів.

Вперше на Україні представлено всебічний аналіз проблеми лікування ІЕМК. Представлені дані про збільшення частоти хірургічних втручань з приводу ІЕ в структурі мітральної вади за останнє десятиріччя з 2,8% до 10,1% на великому клінічному матеріалі.

Вперше систематизовані варіанти хірургічної корекції ІЕМК у відповідності з патоморфологічними змінами клапанного апарату. Вперше доведено можливість обмеженої резекції вогнищ деструкції МК на основі гістологічних даних та виконання клапанозберігаючої корекції при активному ІЕМК. Збереження нативних клапанних структур при КЗО дозволило уникнути використання синтетичного матеріалу в інфікованих зонах, зокрема – імплантації синтетичної манжети опорного кільця, що сприяло покращенню безпосередніх та віддалених результатів при ІЕМК, а саме – більш низької частоти рецидивів ІЕ після КЗО.

Вперше обґрунтовано ефективність раннього оперативного лікування ІЕМК у контексті можливості виконання клапанозберігаючих втручань. Доведено неефективність тривалого консервативного лікування активного ІЕМК. Розроблено нові методики використання аутоперикарду, для виконання корекції ускладнених форм уражень МК, а також при супутніх ураженнях АК. Науково обґрунтовано заходи з підвищення ефективності хірургічного лікування, покращенню безпосередніх та віддалених результатів оперативного втручання при ІЕМК, та профілактиці рецидивів інфекційного процесу.

Практичне значення одержаних результатів.

На основі даних сучасних патогенетичних досліджень представлено алгоритм методів діагностики та хірургічних методів лікування ІЕМК. У відповідності з інформативністю різних діагностичних методів представлено основні критерії діагностики активності даної патології, визначені показання та оптимізовані строки виконання хірургічних втручань при ІЕМК. Розроблений і впроваджений в практику спосіб реконструктивного хірургічного лікування мітральної недостатності (деклараційний патент № 52517 А від 16.12.2002р., бюл.№ 12) при даній патології, суть якого полягає в імплантації опорного кільця з інертного матеріалу, огорнутого аутоперикардом, обробленого глютаральдегідом. В подальшому розроблено та впроваджено в клінічну практику використання сегментарного опорного кільця, покритого аутоперикардом, при інфекційному ендокардиті мітрального та тристулкового клапанів (позитивне рішення по заявці на винахід № 20040705356 від 05.07.2004р.). Апробовано заходи щодо зниження частоти основних післяопераційних ускладнень, що знизило шпитальну летальність у 2 рази. Розроблено і впроваджено в клінічну практику алгоритм методів профілактики рецидивів ІЕМК, що дозволив зменшити частоту даного ускладнення до 5,3%, що в 1,9 разів нижче даних відомих зарубіжних досліджень.

Впровадження результатів дослідження в практику.

Результати дослідження впроваджені в практику Інституту серцево-судинної хірургії ім. М.М. Амосова АМН України, в Інституті загальної та невідкладної хірургії АМН України м. Харкова, в кардіохірургічному відділенні Дніпропетровського обласного діагностичного центру, в кардіохірургічному відділенні Львівської обласної лікарні.

Loading...

 
 

Цікаве