WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Клініко-патогенетичні предиктори формування полінутрієнтної недостатності при хронічному панкреатиті, шляхи оптимізації профілактики та лікування (авт - Реферат

Клініко-патогенетичні предиктори формування полінутрієнтної недостатності при хронічному панкреатиті, шляхи оптимізації профілактики та лікування (авт - Реферат

Принцип обґрунтованості висновків має відношення до мотивувальної частини та висновків і відображає перебіг думки експерта при обґрунтуванні діагностичного та експертного рішення, висновків. Він є динамічною характеристикою процесу експертного дослідження і висвітлює декілька його аспектів. По-перше, це відповідність логічним прийомам формування поняття (аналіз, синтез, порівняння, абстрагування, узагальнення). Тобто, як експертний висновок формується на основі узагальнення суттєвих характеристик досліджуємого психічного стану. По-друге, відповідність вимогам теорії аргументації, а саме структурі доказу з його складовими: теза, аргументи, демонстрація. При цьому тезою є експертний висновок, відповідність якого істині експерт має показати і довести; аргументами є факти про психічний стан, які він здобув в процесі експертизи, досліджуючи об'єкти експертизи, а демонстрацією є систематизація отриманих фактів, їх аналіз, співставлення, з усуненням протиріч, обгрунтуванням проміжних та кінцевих висновків. Тобто демонстрація – це зведення здобутих фактів до певної системи.

Методики оцінки об'єктів посмертної СПЕ передбачають певний і послідовний порядок дій експерта при отриманні, дослідженні цих об'єктів, а саме медичної документації та матеріалів справи і, зокрема, свідчень свідків. Найбільш суттєвими елементами пропонуємих методик є: а) ідентифікація (встановлення ознак) документу, що надано; б) забезпечення повноти експертного дослідження; в) вивчення та аналіз усіх фактичних даних щодо психічного стану особи з наданням переваги при цьому не нозологічним, феноменологічним, синдромологічним узагальнен-ням, а опису психічних розладів, що мали місце; г) подолання труднощів, що є основною причиною відмови від вирішення експертних питань ( насамперед це стосується оцінки суперечливих, взаємовиключних даних щодо психічного стану особи), з використанням способів щодо усунення протиріч; д) зрозуміле для суду мотивування та доведення діагностичних та експертних висновків.

Методика складання акту посмертної експертизи, припускає обов'язкову наявність відповідної структури акту СПЕ з її основними частинами – вступною, досліджувальною, мотивувальною та висновками. Побудова цих частин повинна бути наступною:

I. Вступна частина (не позначається): 1. Найменування експертної установи. 2. Дата проведення та номер Акту експертизи, вид і форма проведення (відзначити чи є експертиза повторною, додатковою, комісійною, комплексною), найменування та номер цивільної справи, П.І.Б. підекспертного у відношенні якого проводиться посмертна експертиза. 3. Найменування органу, що призначив експертизу, і дата ухвали про призначення експертизи. 4. Відомості про експерта (експертів): фамілія, ініціали, фах, посада, кваліфікаційний клас судового експерта, стаж експертної роботи, наукова ступінь та звання. 5. Підпис експерта (експертів) під попередженням про кримінальну відповідальність за відмову або видачу завідомо неправдивого висновку за ст. 384, 385 КК України. 6. Дата надходження матеріалів на експертизу. Дата надходження додаткових матеріалів. Дата початку та закінчення проведення експертизи. 7. Обставини справи. 8. Питання до експерта у формулюванні ухвали суду (постанови судді). 9. Питання, що поставлені за ініціативою експерта. 10. Перелік об'єктів, що представлені на експертизу. Додаткові матеріали, що запитані та результати розгляду клопотання. 11. Мотиви призначення повторної чи додаткової експертизи (зазначається хто проводив попередні експертизи, номер і дата заключень, їх висновки).

II. Досліджувальна частина. 1. Методи дослідження, довідково-нормативні та інструктивно-методичні документи, якими експерт керувався при проведенні експертизи.

2. Матеріали справи (опис стану матеріалів справи), спосіб доставки, вид упакування. 2.1. Факт події юридично значущої дії. 2.2. Медична документація (опис стану, спосіб доставки, вид упакування). 2.2.1. Медична картка стаціонарного хворого. 2.2.2. Медична картка амбулаторного хворого. 2.2.3. Інші медичні документи. 2.2.4. Акти експертиз. 2.3. Свідчення учасників процесу. 2.3.1. Свідки. 2.3.2. Медичні працівники. 2.3.3. Нотаріус. 2.3.4. Експерти. 2.4. Інші документи.

3. Непроцесуальні джерела інформації (витяги з текстів, що мають значення для відповіді на питання). 3.1. Інструктивні матеріали. 3.2. Методичні рекомендації. 3.3. Діагностичні стандарти. 3.4. Літературні джерела.

III. Мотивувальна частина. 1. Докази (аргументи). 1.1. Фактичні дані на користь експертного висновку відносно медичного критерію. 1.2. Фактичні дані на користь експертного висновку відносно психологічного критерію. 1.3. Фактичні дані, що протирічать експертному висновку відносно медичного критерію. 1.4. Фактичні дані, що протирічать експертному висновку відносно психологічного критерію. 1.5. Інші докази.

2. Демонстрація взаємозв'язку між фактичними даними на основі сукупності логічних правил, що використовуються при аргументації, з метою показати яка з тез необхідно обґрунтовується певною сукупністю фактичних даних і тому є висновком.

IY. Висновки. 1. Відповіді на питання: 1.1. Про психічний розлад. 1.2. Про стан здатності розуміти значення своїх дій та керувати ними на період часу, що цікавить суд. 1.3. Відповіді на інші питання суду. 1.4. Про причини за якими питання залишилося без відповіді.

2. Відповіді на питання, що поставлені експертом за своєю ініціативою.

Використання при посмертному судово-психіатричному експертному дослідженні вищевикладених відомостей та пропозицій, кваліфіковане застосування експертного методу з його клінічними принципами дозволить запобігти помилок, усунути протиріччя, в умовах дефіциту обєктивної інформації, необхідності приймання імовірного рішення та забезпечити науковість і доказовість експертних висновків.

ВИСНОВКИ

1. У дисертаційній роботі здійснено нове вирішення важливої та актуальної наукової проблеми – стандартизація виконання посмертної судово-психіатричної експертизи у цивільному процесі, що дозволяє забезпечити якість та обґрунтованість експертних висновків на основі принципів доказової медицини та сучасної експертології. В дисертації здійснено також дослідження ключових понять вітчизняного цивільного права, що пов'язані з психічним станом особи, і запропоновано пропозиції щодо змін статей цивільного законодавства, які регламентують визнання особи недієздатною, обмежено дієздатною, а також порядок визнання правочину недійсним.

2. У чинному законодавстві (в редакції до 2003 р.) формула недієздатності не відповідає сучасним науковим вимогам і потребує змін та уточнення. Поняття „обмежена дієздатність" потребує поширення на осіб з психічними розладами, що суттєво впливають на їх здатність усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними. Потребують заміни застарілі терміни та формулювання.

3. У проекті нового законодавства „недiєздатнiсть" слід визначити наступно: „Громадянин, який внаслiдок тяжкого розладу психічної діяльності нездатний усвiдомлювати значення своїх дiй та свiдомо керувати ними, може бути визнаний судом недiєздатним у порядку, передбаченому Цивiльним процесуальним кодексом України, з призначенням над ним опiки".

4. Поняття „обмежена дієздатність" є складовою поняття „дієздатність" і в експертній практиці повинно аналізуватися після експертного рішення щодо здатності особи усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними, коли є дані, що ця здатність була істотнообмежена наявним психічним розладом. Медичним критерієм обмеженої дієздатності (стосовно особи, що досягла повноліття) є психічний розлад непсихотичного рівня, а психологічним критерієм – здатність усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними, що істотно обмежена ним.

5. Статті ЦК України щодо обмеження дієздатності особи в новому законодавстві слід визначити: а) ст.15 – „Громадянин, може бути визнаним судом обмежено дієздатним, у порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України, якщо він страждає на психічний розлад, що істотно впливає на його здатність усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними, і над ним встановлюється піклування. У разі видужання або значного поліпшення здоров'я громадянина, визнаного обмежено дієздатним, суд поновлює його в дієздатності"; б) ст. 55 - „Угода може бути визнана недійсною, якщо здійснена особою з психічними розладами, що цілком не виключали її здатності усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними, але суттєво обмежували цю здатність (окремо, або в сукупності з іншими чинниками – психологічним, ситуаційним, тощо)".

Loading...

 
 

Цікаве