WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Клініко-патогенетичні предиктори формування полінутрієнтної недостатності при хронічному панкреатиті, шляхи оптимізації профілактики та лікування (авт - Реферат

Клініко-патогенетичні предиктори формування полінутрієнтної недостатності при хронічному панкреатиті, шляхи оптимізації профілактики та лікування (авт - Реферат

2. Вдосконалити модель дієздатності-недієздатності у законодавстві (в редакції до 2003 р.).

3. Обґрунтувати рекомендації по внесенню змін у законодавство (в редакції до 2003 р.) щодо понять "дієздатність", "недієздатність", "обмежена дієздатність".

4. Провести аналіз випадків посмертної судово-психіатричної експертизи в цивільному процесі та виділити недоліки, типові помилки, причини утруднень та невідповідності сучасним вимогам при її виконанні.

5. Розробити методики оцінки об'єктів та складання акту посмертної судово-психіатричної експертизи в цивільному процесі, обґрунтування експертних висновків відповідно вимогам чинного законодавства та доказової медицини.

6. Розробити та науково обгрунтувати новий метод дослідження (експертний метод) і його принципи для методичного забезпечення проведення посмертної та інших видів судово-психіатричної експертизи в цивільному та кримінальному процесах.

Об'єкт дослідження – посмертна судово-психіатрична експертиза у цивільному процесі.

Предмет дослідження теоретичні та методичні аспекти проведення посмертної судово-психіатричної експертизи у цивільному процесі, психічний стан особи на період вчинення юридичної дії при цьому виді експертизи та його експертна оцінка.

Методи дослідження. Інформаційно-аналітичний – для системного аналізу ключових понять вітчизняного цивільного законодавства та обґрунтування на підставі цього пропозицій щодо змін до нього. Епідеміологічний – для встановлення поширеності судово-психіатричної експертизи в цивільному процесі, її структури та динаміки за певний період. Клініко-психопатологічний – для діагностичної оцінки та верифікації психічних розладів у підекспертних. Метод експертного дослідження документації – для всебічного вивчення матеріалу посмертних та очних судово-психіатричних експертиз (історій хвороб, амбулаторних карт, актів експертизи тощо) щодо їх призначення та виконання. Катамнестичний – для оцінки ефективності запропонованих експертних методик при проведенні повторних судово-психіатричних експертиз, розгляді справ та дачі роз'яснень по акту експертизи у судовому засіданні. Статистичний – для аналізу загальних статистичних показників та внутрішньогрупового порівняння клінічних, соціально-демографічних, експертних параметрів з застосуванням критеріїв Стьюдента і Фішера.

Наукова новизна одержаних результатів. У дисертаційній роботі вперше у вітчизняній судовій психіатрії проведене дослідження та аналіз статей та положень цивільного та цивільного процесуального кодексів, що регламентують визнання юридичної дії недійсною у зв'язку з психічним станом особи. Вперше розроблено теоретичні підходи та механізми практичної реалізації застосування категорії обмеженої дієздатності щодо осіб з психічними розладами і, в першу чергу, осіб похилого віку. запропоновано пропозиції щодо змін у цивільному законодавстві (у редакції до 2003 року).

Вперше у вітчизняній судовій психіатрії проведено всебічне дослідження одної з найбільш складних та відповідальних судово-психіатричних експертиз, а саме посмертної судово-психіатричної експертизи. Вперше, з урахуванням сучасних вимог, розглянуто предмет, завдання, специфічні особливості та відмінності цього виду експертизи.

Вперше проведено детальне вивчення і аналіз практики призначення, виконання посмертної судово-психіатричної експертизи, складання акту експертизи, обґрунтування експертних та діагностичних висновків, з визначенням недоліків, труднощів та типових помилок, які при цьому спостерігалися. Уточнено клінічні та діагностичні критерії оцінки психічного стану особи на юридично значущий період часу при певних психічних розладах.

Вперше для удосконалення судово-психіатричної експертизи в цивільному процесі та її приведення у відповідність сучасним науковим вимогам запропоновано нові методичні підходи, а саме методики оцінки об'єктів та складання акту посмертної судово-психіатричної експертизи. Вперше опрацьовано новий – експертний метод, який разом з клініко-психопатологічним, забезпечує якість та доказовість експертних висновків.

Вперше запропоновано теоретичні та методичні концептуальні підходи, які є новим напрямком розвитку судово-психіатричної експертизи в цивільному процесі як в Україні, так і за її межами.

Практичне значення одержаних результатів. Практичне значення результатів дисертаційної роботи полягає у введенні обґрунтованих доповнень і змін до цивільного та цивільного процесуального кодексів України. Отримані дані суттєво доповнюють існуючі уявлення щодо базових понять судової психіатрії та цивільного законодавства – „дієздатність", „недієздатність", „обмежена дієздатність", „дієздатність на період юридичної дії".

На підставі аналізу існуючої практики проведення посмертних судово-психіатричних експертиз у цивільному процесі, розроблені нові методичні підходи, які стандартизують та суттєво оптимізують цю експертну практику в Україні та відповідають сучасним науковим уявленням і вимогам експертології та доказової медицини.

Сформульовані у роботі методичні підходи доцільно використовувати при посмертній експертизі як у цивільному, так і в кримінальному процесах, а також при судово-психіатричній експертизі взагалі, де йдеться про ретроспективну оцінку психічного стану особи на період часу, що цікавить слідство та суд.

Результати дослідження розраховані на судових психіатрів, судових психологів, загальних психіатрів, юристів.

Результати дослідження впроваджено у роботу відділу СПЕ Українського НДІ соціальної і судової психіатрії та наркології, Київського міського центру СПЕ, Донецького обласного центру СПЕ. Результати дисертаційного дослідження впроваджено у педагогічний процес: кафедри дитячої, соціальної та судової психіатрії Київської медичної академії післядипломної освіти ім. П.Л.Шупика (передатестаційний цикл за спеціальністю "судово-психіатрична експертиза"); кафедри криміналістики Державного національного університету ім. Т.Г.Шевченко (цикл "судово-психіатрична експертиза").

Особистий внесок здобувача. Дисертантом самостійно виконано аналітичний огляд літературних наукових джерел відповідно до теми роботи та статей і положень цивільного законодавства України. Самостійно проведено теоретичне дослідження понять "дієздатність", "недієздатність", "обмежена дієздатність" і запропоновано їх дефініції. Дисертантом розроблено інструментарій дослідження (карти обстеження випадку посмертної та очної СПЕ у цивільному процесі), здійснено відбір та проведено дослідження 269 випадків посмертної та очної СПЕ у цивільному процесі, сформовано базу отриманих даних, виконано їх статистичну обробку, аналіз та інтерпретацію. Автором у якості безпосереднього виконавця (доповідача, члена експертної комісії) проведено 103 посмертних та очних судово-психіатричних експертиз у цивільному процесі з апробацією при цьому нових методик експертної оцінки об'єктів експертизи та нового метода експертного дослідження. Дисертантом особисто розроблено основні теоретичні та практичні положення роботи, сформульовано висновки, практичні рекомендації та пропозиції.

Основні положення роботи повною мірою відображені у 36 публікаціях. Особистий внесок здобувача до публікацій в наукових фахових виданнях, затверджених ВАК України, які написані у співавторстві з В.Б.Первомайським, полягав у наступному: у роботах № № 3, 4, 14 зі списку праць, наведених наприкінці автореферату, автором самостійно поставлено мету й завдання дослідження, проведено теоретичний аналіз суттєвих характеристик понять „дієздатність", „недієздатність", „обмежена дієздатність", обґрунтовані пропозиції щодо необхідних змін у статтях цивільного законодавства України; у роботі № 15, автором проаналізовано існуючи підходи щодо можливостей використання деяких статей цивільного законодавства для експертної оцінки психічного стану особи в межах проблеми обмеженої дієздатності, окреслено вплив різних чинників (клініко-психопатологічних, психологічних, ситуаційних, тощо) на здатність особи усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними на період правочину; у роботах № № 18, 21 автором поставлено мету й завдання дослідження, проведено обстеження випадків посмертної та очної СПЕ, узагальнення результатів та пропозиції щодо сучасних методичних підходів, які повинні використовуватися при експертній оцінці об'єктів експертизи, обґрунтуванні експертних висновків.

Апробація результатів дисертації. Основні положення та результати роботи доповідалися й обговорювалися на: науково-практичній конференції "Актуальні проблеми судової психіатрії та криміналістики" (Київ, 1993); Пленумі Правління науково-медичного товариства невропатологів, психіатрів та наркологів (Чернівці, 1993); обласній науково-практичній конференції „Казуїстика в клінічній психіатрії" (Стрелечье, 1993); другій науково-практичній конференції молодих психіатрів і психологів „Медичні, соціально-психологічні і етичні аспекти психіатрії" (Київ, 1994); міжнародній конференції "Судова і соціальна психіатрія 90-х років" (Київ-Харків-Дніпропетровськ, 1994); I Національному Конгресі неврологів, психіатрів та наркологів України (Харків, 1997); II Національному Конгресі неврологів, психіатрів та наркологів України „Психоневрологія ХХI століття" (Харків, 2002); міжнародній науково-практичній конференції "Актуальні проблеми соціальної і судової психіатрії та наркології" (Київ, 2001); міжнародній науково-практичній конференції „Біопсихосоціальна модель як нова парадигма (концептуальний напрямок) розвитку психіатрії в Україні (Сімеїз, 2002); науково-практичній нараді „Актуальні питання судової психіатрії" (Дніпропетровськ, 2004); науково-практичній конференції з міжнародною участю „Актуальні проблеми впровадження засад доказової медицини в психіатричну, наркологічну, судово-психіатричну та психотерапевтичну практику (Ялта, 2004).

Loading...

 
 

Цікаве