WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → собливості взаємодії помірного бактеріофага р1 escherichia coli з фітопатогенними бактеріями роду erwinia (автореферат) - Реферат

собливості взаємодії помірного бактеріофага р1 escherichia coli з фітопатогенними бактеріями роду erwinia (автореферат) - Реферат

У четвертому розділі„Корекція статури жінок 25-32 років з урахуванням індивідуальних особливостей геометрії мас їх тіла" викладено теоретичне обґрунтування програми корекції статури жінок з урахуванням просторової організації їхнього тіла та фізичної підготовленості.

Розробляючи методику корекції статури жінок, ми дотримувалися таких умов:

  • програмування та конкретне планування засобів фізичного виховання проводилося з урахуванням індивідуальних характеристик геометрії мас тіла, рівня фізичної підготовленості жінок та послідовності розв'язання ними завдання фізичного удосконалення;

  • регламентація і суворе дозування навантаження та адекватність їх застосування;

  • систематичне використання у заняттях оздоровчим фітнесом фізичних вправ різної біомеханічної спрямованості з метою забезпечення контролю перебігу адаптаційних процесів у морфологічних та функціональних системах, удосконалення рухової функції жінок;

  • систематичне використання у фітнес-програмах фізичних вправ, спрямованих на корекцію геометрії мас окремих біоланок, котрі дозволяють надалі раціонально управлять вертикальною позою та успішно розв'язувати різноманітні рухові завдання;

  • систематичне використання у фітнес-програмах фізичних вправ, що запобігають збільшенню перекидного моменту сил відносно сагітальної та фронтальної площин;

  • розроблення програм змін просторової організації тіла жінок з метою корекції статури та збереження їхнього здоров'я.

Порівняно з іншими методиками корекції статури жінок розроблена технологія має ряд відмінностей:

  • для оцінки вихідних даних фізичного розвитку жінок, окрім загальноприйнятих характеристик, використовуються показники просторової організації статури;

  • процес оздоровчого тренування здійснюється за допомогою зберігаючих здоров'я технологій, що ґрунтуються на побудові ефективних прогностичних біомеханічних моделей просторової організації тіла людини відносно соматичної системи координат (В.К. Бальсевич, 2000; 2004; А.М. Лапутин, В.О. Кашуба, 2004);

  • контроль корекції статури жінок у процесі занять оздоровчим фітнесом здійснюється на основі біомеханічного мониторингу;

  • процес оздоровчих занять забезпечується наявністю сучасних комп'ютерних інформаційних технологій, починаючи зі скринінгу та аналітичної оцінки вихідного стану людини до супутнього зберігання архіву інформації щодо фізичного стану досліджуваних, з метою аналізу динаміки цих показників для коригування процесу фізичного виховання.

З урахуванням цих особливостей було розроблено загальну структуру річного циклу тренувальних занять жінок першого зрілого віку, які займаються оздоровчим фітнесом (рис. 2).

Рис.2. Структура і зміст річного циклу тренувальних занять жінок першого зрілого віку, які займаються оздоровчим фітнесом

Під час розробки загальної структури річного циклу оздоровчих занять нами ураховувалися: особливості геометрії мас тіла жінок, рівень фізичної підготовленості, а також їхні мотиви та зацікавленість.

Процес розробки структури занять та планування динаміки фізичних навантажень у річному циклі оздоровчих занять складався з таких етапів:

  • визначення структури заняття та тривалості його частин залежно від спрямованості макроциклу;

  • вибір засобів фізичного виховання, адекватних рівню фізичної підготовленості та просторовій організації тіла людини;

  • визначення дозування фізичного навантаження;

  • планування динаміки параметрів інтенсивності фізичних вправ у річному циклі тренувальних занять.

Нами розроблено алгоритм організації річного циклу занять оздоровчим фітнесом для жінок 25-32 років. У річному циклі занять оздоровчим фітнесом було виділено три макроцикли: утягуючий, корекційно-профілактичний та підтримуючо-оздоровчий.

Основними завданнями утягуючого макроциклу є скринінг просторової організації біоланок тіла, фізичної підготовленості та адаптація організму жінок до фізичних навантажень.

Корекційно-профілактичний макроцикл спрямований на зниження маси тіла, зміну м'язової топографії, корекцію порушень просторової організації тіла жінок першого зрілого віку, профілактику функціональних порушень опорно-рухового апарату, а також на підвищення рівня фізичної підготовленості.

Підтримуючо-оздоровчий макроцикл спрямований на підтримання досягнутого рівня фізичної підготовленості та стану кінетики тіла жінок першого зрілого віку.

Під час розробки загальної структури занять оздоровчим фітнесом був використаний „блочний" принцип побудови занять (М.П. Івлев, 1987; М.Ю. Ростовцева, 1990;І.А. Грец, 2001; О.М. Губарева, 2001). У загальній структурі занять було виділено 7 блоків різної цільової спрямованості: розминочний, аеробний, корекційно-профілактичний, силовий, статичний, стретчинг – блок та відновний.

З урахуванням спрямованості мезоциклів нами було розроблено 9 моделей занять, що складаються з трьох, чотирьох, п'яти та шести блоків.

Для визначення ефективності пропонованої технології корекції статури жінок першого зрілого віку з урахуванням індивідуальних особливостей геометрії мас тіла, було проведено порівняльний педагогічний експеримент, що тривав з вересня 2003 до червня 2004 р.

Ефективність розробленої нами методики перевірялась у двох групах жінок 25-32 років. До першої (контрольної) групи були включені жінки, які займалися за програмою фітнес-клубу „Східний". Другу групу (експериментальну) склали жінки, які займалися за розробленою методикою корекції статури з урахуванням індивідуальних особливостей геометрії мас тіла. У кожній групі було 15 осіб.

Результати педагогічного експерименту свідчать про поліпшення просторової організації морфологічних складових організму жінок після застосування коригуючих програм. При цьому слід відмітити, що в експериментальній групі результати суттєво відрізняються від показників у контрольній групі.

Розглядаючи динаміку показників фізичного розвитку після педагогічного експерименту необхідно відмітити, що у жінок контрольної групи статистично достовірно змінився тільки один показник – обхват живота, сталося зменшення на 7,32% (р<0,05). Одночасно у жінок експериментальної групи сталися статистично достовірні зміни (р<0,05) таких морфологічних показників – маса тіла зменшилася на 8,33%, обхват живота на 6,84%, стегон на 4,8%, а обхват плеча збільшився на 5,2%.

Аналізуючи гоніометричні показники тіла, слід зазначити, що у жінок експериментальної групи було відмічено позитивний вплив біогеометричного профілю постави. Так кут, утворений вертикаллю та лінією, що з'єднує остистий відросток хребця СVII та ЦМ голови, зменшився на 19,63% (р<0,05), а кут, утвореного вертикаллю та лінією, що з'єднує остисті відростки хребців СVII та LV збільшився на 48,47% (р<0,05). Одночасно в випробовуваних контрольної групи достовірність відмінностей показників, що вивчаються, після проведення експерименту не відмічена (р<0,05).

Результати педагогічного експерименту свідчать про поліпшення показників фізичної підготовленості. Так, в випробовуваних експериментальної групи значно збільшився приріст силової витривалості м'язів: живота і шиї на 50% (р<0,05), розгиначів хребта на 65,28% (р<0,05), та прямих м'язів стегна на 61,63% (р<0,05), сідничних м'язів на 33,94% (р<0,05), більш ніж на 104% збільшилася кількість віджимань в упорі лежачи (р<0,05). Необхідно відмітити, що достовірно збільшувалися також показники гнучкості поперекового відділу хребта, еластичності м'язів та зв'язок 87,69% (р<0,05).

У контрольній групі позитивні статистично достовірні зміни були відміченні тільки у прирості показників силової витривалості м'язів живота і шиї 8,9% (р<0,05) та збільшенні кількості віджимань в упорі лежачі на 54,53% (р<0,05).

Аналіз тонусу скелетних м'язів, що беруть активну участь у забезпеченні просторової організації тіла, свідчить про те, що після проведення експериментальних досліджень в експериментальній групі спостерігалося достовірне збільшення тонусу m. glutaeus maximus на 9,24% (P<0,05), m. latissimus dorsi на 7,46% (P<0,05), m. erector spinae на 9,0% (P<0,05) и m. rectus abdominis на 9,79% (P<0,05). У контрольній групі достовірні зміни були зареєстровані лише щодо підвищення тонусу m. rectus abdominis на 4,27% (P<0,05), (рис. 3).

Рис.3.Показники тонусу м'язів, що вивчаються, експериментальної (А) та контрольної (Б) груп у стані ізотонічного напруження:

Loading...

 
 

Цікаве