WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Становлення та розвиток вищої аграрної освіти в Україні (ХІХ – початок ХХ століття) (автореферат) - Реферат

Становлення та розвиток вищої аграрної освіти в Україні (ХІХ – початок ХХ століття) (автореферат) - Реферат

В таблиці 2 надаються оптичні показники спектрів аутофлуоресценції епітелію шийки матки у разі простого ендоцервікозу, тяжкої дисплазії і пре- клінічних форм (Ca in situ, мікроінвазивний рак) раку шийки матки хворих контрольної і основної групи.

Таким чином, аутофлуоресценція епітелію шийки матки максимальна в синьо-зеленій області спектру (довжина хвилі 5455 нм) і монотонно спадає в довгохвильову сторону, що підтверджується літературними даними (Посудин Ю.И., Приезжев А.В., 1989, Belz C.S., Mehlmann M., 1999, Рогаткин Д.А., 2000). Диспластично змінений епітелій, збуджений лазерним випромінюванням (довжина хвилі 442 нм), флуоресцує з інтенсивністю мінімум у 2 рази меншою за інтенсивність спектру незміненого багатошарового сквамозного епітелію шийки матки в тій же синьо-зеленій області спектру (довжина хвилі 542,55,5 нм). У разі тяжкої дисплазії епітелію шийки матки та за преклінічних формах раку шийки матки (Cr in situ, мікроінвазивний рак) на кривій аутофлуоресценції спостерігається двi спектральнi піки, одна з яких знаходиться в тій же синьо-зеленій області спектру (довжина хвилі 549,87,6 нм – 546,35,6 нм), а друга - на довжині хвилі 605,15,6 нм - 606,88,7 нм (в жовтій-жовто-гарячий області спектру). Інтенсивність 1-ї спектральної піки менша за інтенсивність спектру аутофлуоресценції незміненого багатошарового сквамозного епітелію в 2-5 рази у разі тяжкого ступеня дисплазії, в 5-10 разів за преклінічних формах раку шийки матки. Інтенсивність 2-ї спектральної піки спектру диспластично зміненого епітелію шийки матки більша за інтенсивність 1-ї спектральної піки у разі вище названої патології. У разі початкової стадії клінічно виражених форм раку шийки матки (стадія I Б) аутофлуоресценція також максимальна в синьо-зеленій області спектру (довжина хвилі 546,44,9 нм). При тому інтенсивність спектру менша за інтенсивність спектру аутофлуоресценції незміненого багатошарового сквамозного епітелію мінімум у 10 разів.

Використовуючи вивчені оптичні показники аутофлуоресценції патологічних станів шийки матки, ми змогли знизити кількість необхідних біопсій шийки матки в основній групі хворих на генітальний ендометріоз, сполучений з дисплазією епітелію шийки матки на 84,15 %. Біопсію було виконано у 13 хворих з тяжкою дисплазією епітелію шийки матки.

Для з'ясування частоти змін і характеру патології епітелію шийки матки у жінок, прооперованих з приводу генітального ендометріозу, проведено ретроспективний аналіз 500 історій хвороб. За результатами гістологічного дослідження післяопераційного матеріалу підтверджено діагноз внутрішнього ендометріозу. Середній вік жінок склав 47,54 6,75 років. За даними гістологічного дослідження у 80 (16 %) жінок був незмінений багатошаровий сквамозний епітелій. У 56 (11,42 %) жінок виявлено дисплазію епітелію шийки матки, у 4 жінок (0,8 %) – рак шийки матки. Доброякісні патологічні процеси шийки матки виявлено у 360 жінок (72,0 %).

ВИСНОВКИ

У дисертації наведені дані і нове вирішення наукової задачі сучасної гінекологі – покращення результатів ранньої і диференціальної діагностики патології епітелію шийки матки на тлі зниження частоти використання iнвазивних методів у хворих на генiтальний ендометрiоз із застосуванням флуоресцентної спектроскопії.

1. Метод флуоресцентної спектроскопії, який базується на застосуванні лазера в якості джерела світла і персонального комп'ютера як реєструючого пристроя при флуоресцентному ендоскопічному дослідженні шийки матки, високо ефективний в діагностиці патології епітелію шийки матки.

2. Для проведення флуоресцентної спектроскопії епітелію шийки матки доцільно використовувати гелій-кадмієвий лазер ЛГН-409 ("Полярон", Львів, Україна) з довжиною хвилі випромінювання 442 нм і вихідною потужністю 15 мВт. При цьому епітелій шийки матки має аутофлуоресценцію на довжині хвилі 5455 нм.

3. Аутофлуоресценція незміненого багатошарового сквамозного епітелію шийки матки відбувається на довжині хвилі 546,25,3 нм із інтенсивністю 0,880,05 умовних одиниць. Диспластично змінений епітелій у разі дисплазії легкого, середнього ступеня тяжкості флуоресцує на довжині хвилі 542,55,5 нм із інтенсивністю 0,360,1 умовних одиниць. У разі тяжкої дисплазії епітелію шийки матки на графіку спектрів окрім 1-ї піки на довжині хвилі 549,87,6 нм, виникає 2-а піка на довжині хвилі 605,15,6 нм, інтенсивність якої завжди перевищує інтенсивність 1-ї піки (0,290,04 у.о.) і дорівнює 0,390,03 у.о. Спектральна крива у разі преінвазивних форм раку шийки матки (Ca in situ, мікроінвазивний рак) має тіж самі піки на довжині хвилі 546,35,6 нм і 606,88,7 нм з інтенсивністю 0,090,03 у.о. і 0,160,03 у.о. відповідно. У разі початкової форми раку шийки матки (стадія І Б) епітелій шийки матки має аутофлуоресценцію на довжині хвилі 546,44,9 нм з інтенсивністю 0,080,1 у.о. Коефіциєнт флуоресцентної спектроскопії для діагностики патології епітелію шийки матки дорівнює: у разі дисплазії епітелію шийки матки 2

4. Визначена висока ефективність флуоресцентної спектроскопії. В діагностиці дисплазії епітелію шийки матки чутливість метода складає 96,15 %, специфічність – 94,34 %. В діагностиці преклінічних форм (Ca in situ, мікроінвазивний рак) i початкової форми клiнiчно вираженого раку шийки матки (стадія Т1Б) чутливість і специфічність метода складає 100 %.

5. Частота патологiї шийки матки значно бiльша у хворих на генітальний ендометріоз нiж в загальнiй популяції. Диспластично змінений епітелій шийки матки виявили в 12,22 %, доброякісні патологічні процеси шийки матки – в 72,0 % випадків у хворих, прооперованих з приводу генітального ендометріозу.

6. Застосування метода флуоресцентної спектроскопії дозволило пiдвищити ефективнiсть добiопсiйної діагностики в 1,5 разів i знизити кількість традиційних біопсій у хворих з дисплазією епітелію шийки матки, сполученою з генітальним ендометріозом на 84,2 %.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

У разі взяття біопсійного матеріалу епітелію шийки матки для проведення гістологічного дослідження на підставі застосування результатів флуоресцентної спектроскопії необхідно притримуватись наступної тактики. У разі падіння інтенсивності спектру аутофлуоресценції патологічно зміненого епітелію шийки матки в 2-5 рази в порівнянні з інтенсивністью незміненого багатошарового сквамозного епітелію, проведення гістологічного дослідження недоцільно. В цьому випадку лікувальна тактика проводиться як стосовно дисплазії епітелію шики матки легкого, середнього ступеня тяжкості. У разі виникнення на кривій аутофлуоресценції патологічно зміненого епітелію шийки матки другої спектральної піки на довжині хвилі 605,35,3 нм, обов'язково проводити гістологічне дослідження. При цьому, в випадках, коли визначається падіння інтенсивності спектру 1-ї спектральної піки в 2-5 разів в порівнянні з інтенсивністью незміненого багатошарового сквамозного епітелію шийки матки діагностується тяжка дисплазія епітелію шийки матки. В випадках, коли визначається падіння інтенсивності спектру 1-ї спектральної піки в 5-10 разів в порівнянні з інтенсивністью незміненого багатошарового сквамозного епітелію шийки матки діагностуються преклінічні форми раку шийки матки (Ca in situ, мікроінвазивний рак). У разі падіння інтенсивності спектру аутофлуоресценції патологічно зміненого епітелію шийки матки в 10-100 разів у порівнянні з інтенсивністью незміненого багатошарового сквамозного епітелію гістологічне дослідження обов'язково проводити. В цих випадках діагностується початкова форма клінічно вираженого раку шийки матки (стадія І Б).

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

  1. 1. Коханевич Е.В., Иоффе С.Е., Суханова А.А., Денисов Н.А. Применение метода оптической биопсии для обследования пациенток с патологией эпителия шейки матки в сочетании с генитальным эндометриозом. Збірник наукових праць співробітників КМАПО ім. П.Л.Шупика. Випуск 10. Книга 1. Київ – 2001. С.593-598. (Проводила клінічні, ендоскопічні методи дослідження, флуоресцентну спектроскопію, статистичну обробку, аналітичну інтерпретацію та узагальнення результатів, підготовку статті до друку).

  2. 2. Іоффе С.Є. Обгрунтування застосування оптичної біопсії для визначення тактики ведення хворих на генітальний ендометріоз у сполученні з дисплазією епітелію шийки матки. Збірник наукових праць співробітників КМАПО ім. П.Л.Шупика. Випуск 11. Книга 1. Київ – 2002. С.519-523.

  3. 3. Суханова А.А., Коханевич Е.В., Иоффе С.Е. Связь цервикальной интраэпителиальной неоплазии с инфекциями. Збірник наукових праць співробітників КМАПО ім. П.Л.Шупика. Випуск 13. Книга 1. Київ – 2004. С. 445-451. (Проводила статистичну обробку, аналітичну інтерпретацію та узагальнення результатів, підготовку статті до друку).

  4. 4. Суханова А.А., Иоффе С.Е. Возрастные категории больных дисплазией эпителия шейки матки. Збірник наукових праць співробітників КМАПО ім. П.Л.Шупика. Випуск 13. Книга 2. Київ – 2004. С. 660-663. (Проводила статистичну обробку, аналітичну інтерпретацію та узагальнення результатів, підготовку статті до друку).

  5. 5. Иоффе С.Е., Габорец Ю.Ю., Коханевич Е.В. Патология шейки матки у больных генитальным эндометриозом // Ліки України – 2005. - № 5 (94). – С. 105-106. (Опрацювала архівний матеріал, провела статистичну обробку, узагальнення результатів, підготовку статті до друку).

Loading...

 
 

Цікаве