WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Становлення та розвиток вищої аграрної освіти в Україні (ХІХ – початок ХХ століття) (автореферат) - Реферат

Становлення та розвиток вищої аграрної освіти в Україні (ХІХ – початок ХХ століття) (автореферат) - Реферат

Диспластично змінений епітелій у разі дисплазії епітелію шийки матки легкого і середнього ступеня тяжкості у хворих контрольної групи має максимальні спектри аутофлуоресценції на довжині хвилі 542,55,5 нм (від 535,3 до 555,4 нм) із інтенсивністью 0,360,1 в.о. (від 0,2 до 0,49 в.о.).

Статистично доведено, що незмінений багатошаровий сквамозний епітелій і диспластично змінений епітелій у разі дисплазії епітелію шийки матки легкого і середнього ступеня тяжкості флуоресцують на однаковій довжині хвилі (р>0,05). При тому інтенсивність максимального спектру аутофлуоресценції цих двох видів епітелію шийки матки статистично істотно різниться, а саме менша в 2-5 разів у разі дисплазії епітелію шийки матки (р<0,05). Запальний процес не впливає на оптичні характеристики спектрів аутофлуоресценції диспластично зміненого епітелію шийки матки (р>0,05).

Диспластично змінений епітелій хворих контрольної групи у разі дисплазії епітелію шийки матки тяжкого ступеня має дві піки максимальних спектрів аутофлуоресценції на довжині хвилі 549,87,6 нм (від 539,0 до 558,3 нм) і 605,15,6 нм (від 595,3 до 615,3 нм) з відповідною інтенсивністью 0,290,04 в.о. (від 0,2 до 0,4 в.о.) і 0,390,03 в.о. (від 0,25 до 0,42 в.о.).

Незмінений багатошаровий сквамозний епітелій і диспластично змінений епітелій у разі тяжкої дисплазії епітелію шийки матки у хворих контрольної групи флуоресцують на однаковій довжині хвилі (р>0,05). При цьому, інтенсивність максимального спектру аутофлуоресценції цих двох видів епітелію статистично істотно різниться (р<0,05).

Диспластично змінений епітелій хворих контрольної групи у разі преклінічних форм раку шийки матки (Ca in situ, мікроінвазивний рак) має дві піки максимальних спектрів аутофлуоресценції на довжині хвилі 546,35,6 нм (від 540,5 до 554,6 нм) і 606,88,7 нм (від 596,0 до 624,0 нм) з відповідною інтенсивністью 0,090,03 в.о. (від 0,1 до 0,18 в.о.) і 0,160,03 в.о. (від 0,1 до 0,2 в.о.).

Таким чином, спектри аутофлуоресценції епітелію шийки матки у разі тяжкої дисплазії, преклінічних формах раку шийки матки мають спільні характерні риси: наявність двох спектральних пік і падіння інтенсивності максимальних спектрів у порівнянні з незміненим багатошаровим сквамозним епітелієм шийки матки. Спектри аутофлуоресценції епітелію шийки матки у разі тяжкої дисплазії і преклінічних форм раку шийки матки статистично істотно відрізняються між собою за інтенсивністью, а саме: у разі преклінічних форм раку шийки матки інтенсивність 1-ї спектральної піки зменшується в 10-20 разів, тяжкої дисплазії – в 2-10 разів у порівнянні з інтенсивністю максимального спектру ауто флуоресценції незміненого багатошарового сквамозного епітелію шийки матки. Спектри епітелію шийки матки у разі тяжкої дисплазії і преклінічних форм раку шийки мати статистично істотно відрізняються від спектрів аутофлуоресценції циліндричного епітелію, а саме: довжина хвилі 1-ї спектральної піки останнього менша за довжину цієї же піки спектрів аутофлуоресценції у разі тяжкої дисплазії і преклінічних форм раку шийки матки. Інтенсивність же 1-ї спектральної піки у разі преклінічних форм раку шийки матки менша, а у разі тяжкої дисплазії більша за інтенсивність 1-ї спектральної піки циліндричного епітелію шийки матки.

Диспластично змінений епітелій у разі початкової форми клінічно вираженого раку шийки матки (стадія I Б) у хворих контрольної групи має максимальні спектри аутофлуоресценції на довжині хвилі 546,44,9 нм (від 540,5 до 553,1 нм) з інтенсивністью 0,080,1 в.о. (від 0,03 до 0,18 в.о.).

У хворих із дисплазією епітелію шийки матки остаточний діагноз повинен встновлюватися при проведенні гістологічного дослідження бiоптату (Русакевич П.С., 2000, Голубкова О.В., 2003, Коханевич Є.В., 2005). Наслідки цього втручання можуть бути різними: развиток запальної реакції, прогресування існуючого запалення, утворення стріктур, прогресування генітального ендометріозу i ракового процесу. Згідно з теорією пухлинного поля Вілліса, поряд можуть знаходитися ділянки з різним ступенєм дисплазії епітелію шийки матки і Ca in situ. При цьому біоптат може бути взятий з ділянки з меньшим градієнтом злоякісності, що може привести до дезорієнтування клініциста в проведенні заходів лікування, від чого буде залежати прогноз захворювання і життя пацієнтки.

Таким чином, аналізуючи існуючі методи діагностики патології шийки матки, ми робимо наступний висновок: застосування кольпоскопічного метода дослідження дає можливість виключити з подальшого обстеження пацієнток з незміненим багатошаровим сквамозним епітелієм. Застосування кольпоскопічного і цитологічного методів дослідження надає можливість з впевненістю виключити з подальшого обстеження хворих з доброякісними захворюваннями епітелію шийки матки. Застосування кольпоскопічного, цитологічного методів і флуоресцентної спектроскопії у хворих з легким і середнім ступенем тяжкості дисплазії епітелію шийки матки дозволяє верифікувати цю патологiю без використання біопсії і наступного гістологічного дослідження. Застосування флуоресцентної спектроскопії дозволяє верифікувати тяжку дисплазію епітелію шийки матки і преклінічні форми раку шийки матки (Cr in situ, мікроінвазивний рак) на добіопсійному етапі, що дозволяє підвищити ефективність гiстологiчного дослiдження спрямованої біопсії.

Спектри аутофлуоресценції незміненого багатошарового сквамозного епітелію шийки матки у хворих на генітальний ендометріоз максимальні на довжині хвилі 546,04,8 нм (від 540,5 до 555,4 нм) і їх інтенсивність дорівнює 0,920,05 в.о. (від 0,82 до 1,0 в.о.).

Спектри аутофлуоресценції циліндричного епітелію шийки матки у хворих на генітальний ендометріоз мють дві піки, довжина хвилі яких припадає на 531,35,4 нм (від 525,6 до 540, 5 нм) і 605,65,3 нм (від 595,3 до 615,2 нм). Максимальна інтенсивність 1-ї спектральної піки складає 0,240,05 в.о. (від 0,13 до 0,33 в.о.), 2-ї спектральної піки – 0,170,04 в.о. (від 0,09 до 0,26 в.о.).

Довжина хвилі 1-ї і 2-ї піки спектру аутофлуоресценції циліндричного епітелію хворих на генітальний ендометріоз, сполучений з простим ендоцервікозом, статистично істотно різняться між собою (р<0,05). Також є статистично істотна різниця між довжиною хвилі і інтенсивністью аутофлуоресценції циліндричного і багатошарового сквамозного епітелію шийки матки (р<0,05). Запалення не впливає на оптичні характеристики спектрів аутофлуоресценції циліндричного епітелію у хворих на генітальний ендометріоз (р>0,05).

Спектри аутофлуоресценціі епітелію шийки матки у хворих на генітальний ендометріоз, сполучений з проліферуючим ендоцервікозом, максимальні на довжині хвилі 543,75,8 нм (від 535,3 до 550,0 нм) і інтенсивність спектру дорівнює 0,751,2 в.о. (від 0,61 до 0,78 в.о.).

Спектри аутофлуоресценції епітелію шийки матки з проліферуючим ендоцервікозом у хворих основної групи статистично істотно відрізняються від спектрів аутофлуоресценції незміненого багатошарового сквамозного епітелію за інтенсивністью (р<0,05). Аутофлуоресценція обох видів епітелію шийки матки відбувається на однаковій довжині хвилі (р>0,05). Запалення не впливає на оптичні характеристики спектрів аутофлуоресценції епітелію шийки матки у разі проліферуючого ендоцервікозу у хворих на генітальний ендометріоз (р>0,05).

Диспластично змінений епітелій у хворих на генітальний ендометріоз, сполучений з дисплазією епітелію шийки матки легкого і середнього ступеня тяжкості, має максимальні спектри аутофлуоресценції на довжині хвилі 544,75,5 нм (від 535,3 до 556,1 нм) з інтенсивністью 0,350,08 в.о. (від 0,21 до 0,48 в.о.).

Незмінений багатошаровий сквамозний епітелій і диспластично змінений епітелій у хворих на генітальний ендометріоз, сполучений з дисплазією епітелію шийки матки легкого і середнього ступеня тяжкості, флуоресцують на однаковій довжині хвилі (р>0,05). При тому інтенсивність максимального спектру аутофлуоресценції цих двох видів епітелію шийки матки статистично істотно різниться, а саме менша в 2-5 разів у разі дисплазії епітелію шийки матки (р<0,05). Запальний процес не впливає на оптичні характеристики спектрів аутофлуоресценції диспластично зміненого епітелію шийки матки у хворих на генітальний ендометріоз (р>0,05).

Диспластично змінений епітелій шийки матки у хворих на генітальний ендометріоз, сполучений з тяжкою дисплазією епітелію шийки матки, має дві піки максимальних спектрів аутофлуоресценції на довжині хвилі 546,86,1 нм (від 540,0 до 548,7 нм) і 605,35,6 нм (від 595,3 до 615,9 нм) з відповідною інтенсивністью 0,30,04 в.о. (від 0,11 до 0,32 в.о.) і 0,420,04 в.о. (від 0,25 до 0,44 в.о.).

Незмінений багатошаровий сквамозний епітелій і диспластично змінений епітелій шийки матки у разі тяжкої дисплазії у хворих на генітальний ендометріоз флуоресцують на однаковій довжині хвилі (р>0,05). При цьому, інтенсивність максимального спектру аутофлуоресценції цих двох видів епітелію статистично істотно різниться (р<0,05). В таблиці 1 надаються оптичні показники спектрів аутофлуоресценції незміненого багатошарового сквамозного епітелію, диспластично зміненого і епітелію у разі проліферуючого ендоцервікозу шийки матки хворих контрольної і основної групи.

Оптичні показники аутофлуоресценції епітелію шийки матки у разі доброякісних, диспластичних становищ і незміненого багатошарового сквамозного епітелію шийки матки являються патогноматичними. Вони залишаються притаманними для цих станів епітелію шийки матки у разі запального процесу. Наявність генітального ендометріозу також не впливає на оптичні показники спектрів аутофлуоресценції епітелію шийки матки за вище названою патологією.

Loading...

 
 

Цікаве