WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Становлення та розвиток вищої аграрної освіти в Україні (ХІХ – початок ХХ століття) (автореферат) - Реферат

Становлення та розвиток вищої аграрної освіти в Україні (ХІХ – початок ХХ століття) (автореферат) - Реферат

Апробація результатів дисертації. Основні результати та положення дисертації доповідались та обговорювались на: XI з'їзді онкогінекологiв України (Львів, 9-11 жовтня 2002); Міжнародному конгресі по кольпоскопії і патології нижнього генітального жіночого тракту для країн Центральної і Східної Європи (Польща, Краков, 5-8 червня 2003). Розроблено і впроваджено 3 нововведення за темою дисертації.

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 6 наукових робіт, у тому числі 5 в фахових виданнях, затверджених переліком ВАК України, 3 патенти на винахід.

Об'єм та структура дисертації. Дисертаційна робота викладена на 124 сторінках комп'ютерного друку, складається із вступу, огляду літератури, 5 розділів власних досліджень, аналізу і узагальнення результатів дослідження, висновків та практичних рекомендацій, списку використаних джерел, що включає 199 першоджерел, в тому числі 87- зарубіжних. Робота ілюстрована 65 таблицями, 10 малюнками.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріал і методи дослідження. У відповідності з метою та задачами даного наукового дослідження було проведено комплексне клініко-лабораторне обстеження 432 жiнок. Контрольну групу склали 243 жінки, а саме: з незміненим багатошаровим сквамозним епітелієм шийки матки – 30 жінок; з ендоцервікозом - 94 жінки (в тому числі: з простим ендоцервікозом – 21, з простим ендоцервікозом і кольпітом - 21, з проліферуючим ендоцервікозом – 26, з проліферуючим ендоцервікозм і кольпітом – 26 жінок); з дисплазією епітелію шийки матки – 90 жінок (у тому числі: з дисплазією епітелію шийки матки легкого і середнього ступеня тяжкості – 52, з дисплазією епітелію шийки матки легкого, середнього ступеня тяжкості і кольпітом – 23 і з дисплазією епітелію шийки матки тяжкого ступеня – 15 жінок); з преклінічними формами раку шийки матки (Cr in situ, мікроінвазивний рак) – 12 жінок; з початковою формою клінічно вираженого раку шийки матки (стадія Т1Б) – 17 жінок.

Основну групу склали 189 жінок з генітальним ендометріозом, в тому числі: з незміненим багатошаровим сквамозним епітелієм шийки матки було 20 жінок; з ендоцервікозом - 87 жінок (у тому числі: з простим ендоцервікозом – 22, з простим ендоцервікозом і кольпітом - 20, з проліферуючим ендоцервікозом – 25, з проліферуючим ендоцервікозм і кольпітом – 20 жінок); з дисплазією епітелію шийки матки – 82 жінки (в тому числі: з дисплазією епітелію шийки матки легкого і середнього ступеня тяжкості – 50, з дисплазією епітелію шийки матки легкого і середнього ступеня тяжкості і кольпітом – 19 і з дисплазією епітелію шийки матки тяжкого ступеня – 13 жінок).

Обстеження хворих проводили на базі 4-го пологового будинку м. Києва, гінекологічного відділення Київської міської онкологічної лікарні, жіночої консультації Київської центральної басейнової клінічної лікарні.

Було проведено ретроспективний аналіз історій хвороби 500 хворих з генітальним ендометріозом після гістеректомії, в тому числі гістеректомії з придатками - 283, з маточними трубами (з збереженням яєчників) - 113, з збереженням одного яєчника – 71, без придатків – 29, розширеної пангістеректомії по Вертгейму-Губареву – 4.

Ступінь цитологічних змін у цервікальних мазках проводився за методом Папаніколау в модифікацiї А.В.Руденко (1982).

Оцінка кольпоскопічних епітеліальних і судинних тестів проводилась за класифікацією К.П.Ганіной, Є.В.Коханевич (1984).

Оцінка результатів гістологічного дослідження проводилася відповідно класифікації фонових захворювань, передракових станів і раку шийки матки І. А. Яковлевої і Б. Г. Кукутэ (1977).

Флуоресцентна спектроскопія епітелію шийки матки проводилась за допомогою системи флуоресцентної діагностики (розробленої на кафедрі акушерства, гінекології та репродуктології КМАПО ім.П.Л.Шупика спільно з кафедрою оптичних і оптико-електронних приладів НТТУ "КПІ"), що структурно включала два канали (канал збудження флуоресценції епітелію шийки матки і канал реєстрації випромінювання флуоресценції), а також пристрій контролю і управління на базі персонального комп'ютера.

В якості джерела збудження випромінювання флуоресценції використовувався гелій-кадмієвий лазер ЛГН-409 ("Полярон", Львів, Україна) з довжиною хвилі випромінювання 442 нм і вихідною потужністю 15 мВт. Реєстрація спектрів флуоресценції здійснювалася волоконно-оптичним спектрометром S2000 (Ocean Optics, Inc., Dunedin, FL, США) у спектральному діапазоні 500-800 нм. Вибір лазеру з цією довжиною випромінювання обумовлен тим, що лазерне випромінювання з довжиною хвилі 300-500 нм проникає на глибину 0,3 мм, а багатошаровий сквамозний епітелій має товщину 150-200 мкм.

Аналіз і обробка статистичних даних проведених клінічних досліджень проводились на персональному комп'ютері з використанням пакета прикладних програм STATISTICA 5.0 та MS Excel XP.

Результати власних досліджень та їх обговорення. Як свідчать результати проведених досліджень середній вік обстежених пацієнток достовірно не відрізнявся по групах. Середній вік хворих з доброякісними станами епітелію шийки матки становив 21, 0,5 років, з дисплазією епітелію шийки матки – 31,1 1,0 років. Середній вік з цією ж патологією у хворих на генітальний ендометріоз становив 23,9 1,7 років і 34,5 1,7 років відповідно. Середній вік хворих з преклінічними формами раку шийки матки склав 34,8 2,3 роки, з початковою формою клінічно вираженого раку шийки матки (І Б стадія) – 46,8 4,1 роки.

Для визначення репрезентативності контрольної і основної групи було вивчено також клінічні характеристики пацієнток: середній вік менархе, менструальну, репродуктивну функцію. Групи пацієнток статистично достовірно не різнилися за названими показниками.

За результатами проведення флуоресцентної спектроскопії було визначено оптичні показники спектрів аутофлуоресценції незміненого багатошарового сквомозного, а також патологічно зміненого епітелію шийки матки при: ендоцервікозах, дисплазіях епітелію шийки матки, преклінічних формах раку шийки матки, початковій формі клінічно вираженого раку шийки матки (стадія I Б).

Диференціація стану дільниць епітелію шийки матки здійснювалася з урахуванням зміни інтенсивності флуоресценції на довжині хвилі 5455 нм, що відповідає максимуму спектру аутофлуоресценції незміненого багатошарового сквамозного епітелію. Згідно методиці, що пропонується, перший вимір проводився зі здорової дільниці шийки матки (інтенсивність І0), а наступні – з дільниць, заздалегідь відібраних на підставі кольпоскопії (інтенсивності Іі). Співвідношення означених інтенсивностей (k=І0/Іі) було прийняте в якості кількісного показника дисплатичних змін епітелію шийки матки. Причому, у разі k < 2 зміни характеризувалися як несуттєві, при k > 2 дільниця епітелію характеризувалася як диспластично змінена. У подальшому для гістологічного дослідження вибиралася дільниця з найбільшим значенням k.

Порівнюючи результати флуоресцентної спектроскопії з даними кольпоскопічного, цитологічного і гістологічного дослідження, ми визначили критерії оптичних показників спектрів аутофлуоресценції незміненого багатошарового сквамозного, циліндричного епітелію шийки матки і диспластично зміненого епітелію у разі дисплазій різного ступеня тяжкості, преклінічних форм раку шийки матки (Ca in situ, мікроінвазивний рак), початкової форми клінічно вираженого раку шийки матки (стадія I Б).

Спектри аутофлуоресценціі незміненого багатошарового сквамозного епітелію шийки матки у хворих контрольної групи були максимальні на довжині хвилі 546,25,3 нм (від 540,3 до 549,8 нм) і їх інтенсивність дорівнювала 0,880,05 в.о. (від 0,81 до 1,0 в.о.).

Спектри аутофлуоресценції циліндричного епітелію шийки матки у хворих контрольної групи мють дві піки, довжина хвилі яких припадає на 531,15,3 нм (від 525,6 до 540, 5 нм) і 605,65,4 нм (від 595,3 до 615,2 нм). Максимальна інтенсивність 1-ї спектральної піки складає 0,230,06 в.о. (від 0,11 до 0,32 в.о.), 2-ї спектральної піки – 0,170,05 в.о. (від 0,09 до 0,26 в.о.).

Довжина хвилі 1-ї і 2-ї піки спектру аутофлуоресценції циліндричного епітелію хворих з простим ендоцервікозом контрольної групи статистично істотно різняться між собою. (р<0,05). Спектри аутофлуоресценції циліндричного і незміненого багатошарового сквамозного епітелію шийки матки статистично достовірно різняться між собою за довжиною хвилі і інтенсивністью. (р<0,05). Запалення не впливає на оптичні характеристики спектрів аутофлуоресценції циліндричного епітелію. (р>0,05).

Спектри аутофлуоресценціі епітелію шийки матки у разі проліферуючого ендоцервікозу у хворих контрольної групи максимальні на довжині хвилі 540,93,8 нм (від 535,3 до 550,2 нм) і інтенсивність спектру дорівнює 0,741,1 в.о. (від 0,57 до 0,78 в.о.).

Спектри аутофлуоресценції епітелію шийки матки з проліферуючим ендоцервікозом у хворих контрольної групи статистично достовірно відрізняються від спектрів аутофлуоресценції незміненого багатошарового сквамозного епітелію за інтенсивністью (р<0,05). Аутофлуоресценція обох видів епітелію шийки матки відбувається на однаковій довжині хвилі (р>0,05). Це надає можливість віддиференціювати епітелій шийки матки у разі проліферуючого ендоцервікозу від незміненого багатошарового сквамозного епітелію на підставі визначення оптичних показників. Запалення не впливає на оптичні характеристики спектрів аутофлуоресценції епітелію шийки матки у разі проліферуючого ендоцервікозу (р>0,05).

Loading...

 
 

Цікаве