WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Теоретико-методичні засади трансформації сучасної шкільної історичної освіти (автореферат) - Реферат

Теоретико-методичні засади трансформації сучасної шкільної історичної освіти (автореферат) - Реферат

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ

КИЇВСЬКА МЕДИЧНА АКАДЕМІЯ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ОСВІТИ

ім. П.Л. ШУПИКА

ІВАНОВ РУСЛАН ПЕТРОВИЧ

УДК: 616-002.3-089:615.36

Визначення межі некрозу кишки при гострій тонкокишковій непрохідності

14.01.03 - хірургія

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеню

кандидата медичних наук

Київ – 2005

Дисертацією є рукопис

Робота виконана на кафедрі загальної хірургії Української медичної стоматологічної академії МОЗ України

Науковий керівник:

доктор медичних наук, професор Лігоненко ОлексійВікторович завідувач кафедри загальної хірургії Української медичної стоматологічної академії МОЗ України

Офіційні опоненти:

доктор медичних наук, професор БобровОлег Євгенович, професор кафедри хірургії та опікової хвороби Київської медичної академії післядипломної освіти ім. П.Л.Шупика МОЗ України

доктор медичних наук, професор Дронов Олексій Іванович, завідувач кафедри загальної хірургії Київського Національного медичного університету ім. О.О.Богомольця МОЗ України

Провідна установа Дніпропетровська державна медична академія МОЗ України

Захист дисертації відбудеться "_27_" _квітня_______ 2005 року в _11_ годин на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.613.08 при Київській медичній академії післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика МОЗ України (04112, м. Київ, вул. Дорогожицька, 9)

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Київської медичної академії післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика МОЗ України (04112, м. Київ, вул. Дорогожицька, 9)

Автореферат розісланий "_25___" __березня____2005 р.

Вчений секретар спеціалізованої

вченої ради Д 26.613.08

кандидат медичних наук, доцент Гвоздяк М.М.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Гостра тонкокишкова непрохідність (ГТКН) – це тяжка патологія черевної порожнини, яка відноситься до однієї з найважливіших проблем екстреної хірургії. В структурі захворювань ургентної хірургії ГТКН займає одне з провідних місць. Незважаючи на прогрес, який був досягнутий протягом останніх років, результати комплексного лікування цього важкого захворювання не можуть задовольнити клініцистів, оскільки післяопераційна летальність залишається високою і сягає 25-35% і не має тенденції до зменшення (О.О.Бєляєва 1999; О.Є.Бобров і співавт., 2000; В.Ф.Саєнко і співавт.,2001; О.В.Лігоненко і співавт., 2004; K.N.Bass et al., 1997; D.Nonaka 1998).

На думку багатьох дослідників незадовільні результати в лікуванні ГТКН пов'язані з неправильною оцінкою життєздатності кишки і неадекватним визначенням меж резекції кишки (Ахмадудінов М.Г., 1992; Платонов С.М., 1997; Лігоненко О.А. і співавт., 2004; Brolin R.E., 1995; Dilek O.N. et al., 1996). Запропоновані методи визначення життєздатності кишечнику шляхом – виявлення пульсації судин брижі, визначення кольору серозної оболонки, характеру перитонеального ексудату, зігрівання кишки, уведення розчину новокаїну в брижу – не можна вважати вірогідними навіть при тривалому спостереженні за кишкою.

Неправильна оцінка життєздатності кишки під час операції призводить у післяопераційному періоді до трьох основних груп ускладнень: по-перше, до помилкової переоцінки життєздатності кишки і в подальшому до її некрозу з розвитком перитоніту; по-друге, до неправильного визнання життєздатності незміненої кишки; по-третє, до дефектів об'єктивної ідентифікації меж життєздатності кишки з неспроможністю швів анастомозу, в основі яких лежать крайові ішемічні некрози ділянок кишки, що анастомозуються. Вони зустрічаються в 1,25-6,25% випадків (В.П.Петров і співавт., 1989; В.В.Сумін і співавт., 1992; S.J.Baumrucker 1998).

Отже, назріла необхідність розробки нових інформативних інтраопераційних методів діагностики життєздатності кишки для визначення межі резекції, що дозволить запобігти неспроможності кишкових анастомозів – це суттєво вплине на зниження післяопераційної летальності. Цьому і присвячене наше дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана відповідно до плану науково-дослідної роботи Української медичної стоматологічної академії (м. Полтава) "Запальні і незапальні захворювання органів і систем людини, що сформувалися під впливом екологічних, стресових, імунних, метаболічних і інфекційних факторів. Стан гемо-гомеостазу, гемодинаміки при застосуванні традиційних і нетрадиційних способів лікування" (№ державної реєстрації 018U000143).

Мета і задачі дослідження. Мета роботи - покращити результати хірургічного лікування хворих з ГТКН шляхом розробки і впровадження способу інтраопераційної діагностики межі життєздатності кишки і стандартизацією до-, інтра- та післяопераційного їх ведення.

Для досягнення поставленої мети були сформульовані наступні задачі:

  1. Провести ретроспективний аналіз результатів лікування хворих на ГТКН у лікувальних закладах м. Полтави і вивчити причини незадовільних результатів.

  2. Розробити модель ГТКН, яка б була максимально близькою за клінічними, лабораторними і морфологічними проявами і перебігом до клініки.

  3. Вивчити динаміку лабораторних і патоморфологічних змін у тварин з ГТКН для розробки стандартів післяопераційного лікування.

  4. Вивчити інформативність і динаміку лабораторних і патоморфологічних змін у хворих з ГТКН.

  5. Розробити способи передопераційної підготовки, хірургічної корекції моторно-евакуаторних розладів шлунково-кишкового тракту та комплексної профілактики злукової хвороби при ГТКН.

  6. Розробити об'єктивний спосіб інтраопераційної діагностики межі життєздатності кишки при ГТКН і обґрунтувати доцільність його застосування в клініці при резекції кишки.

Об'єкт дослідження. Хворі на гостру тонко-кишкову непрохідність.

Предмет дослідження. Методи інтраопераційної діагностики і технології резекції кишки у хворих на ГТКН.

Методи дослідження. Загальноклінічні, лабораторні, інструментальні, патоморфологічні та статистичні.

Наукова новизна отриманих результатів. Вперше, на підставі зіставлення результатів клінічних, лабораторних і патоморфологічних експериментальних досліджень, запропоновано об'єктивний інтраопераційний спосіб діагностики межі життєздатності кишки при кишковій непрохідності.

Запропонований новий спосіб моделювання ГТКН, який максимально близький за клінічними, лабораторними і морфологічними проявами і протіканням до клініки (Патент України № 3616).

Розроблено "Спосіб передопераційної підготовки хворих на гостру кишкову непрохідність (Патент України 62507 А), "Спосіб хірургічної корекції моторно-евакуаторних розладів шлунково-кишкового тракту при гострій тонкокишковій непрохідності" (Патент України 62510 А) та "Спосіб комплексної профілактики злукової хвороби при гострій тонкокишковій непрохідності" (Патент України 61525 А).

Вивчені в динаміці зміни клінічних і лабораторних досліджень дали змогу розробити заходи для корекції порушень білкового, електролітного, проміжного обміну з постійною корекцією порушень дезінтоксикаційної функції печінки.

Вперше вивчена динаміка лабораторних і патоморфологічних змін у хворих з ГТКН з використанням запропонованих способів діагностики і лікування.

Практичне значення отриманих результатів. Розроблено і впроваджено новий інтраопераційний спосіб визначення межі некрозу кишки, який дозволяє хірургу у короткий термін визначити межі нежиттєздатної ділянки і провести її видалення - це дозволило в післяопераційному періоді запобігти неспроможності швів анастомозу.

Використання і впровадження способу передопераційної підготовки хворих на ГТКН дозволило суттєво знизити рівень інтоксикації.

Використання способу хірургічної корекції моторно-евакуаторних розладів шлунково-кишкового тракту дозволило досягти більш швидкого відновлення моторної функції кишечнику.

Впровадження способу комплексної профілактики злукової хвороби при ГТКН дало можливість уникнути цих ускладнень в ранньому післяопераційному періоді.

Використання вищеназваних способів в комплексному лікуванні хворих дозволило суттєво знизити післяопераційну летальність.

Результати й основні положення дисертації впроваджені в практичну роботу хірургічних відділень Центральної районної клінічної лікарні м. Полтави, відділкової залізничної клінічної лікарні ст.Полтава-Південна, 1-ї клінічної лікарні м.Києва. Теоретичні і практичні положення дисертаційної роботи використовуються в навчальному процесі кафедри загальної хірургії УМСА.

Особистий внесок здобувача. Отримані в роботі дані є результатом самостійного виконання клінічних, біохімічних, морфологічних та експериментальних досліджень. Дисертантом зібраний і оброблений фактичний матеріал, проведені клініко-біохімічні дослідження у хворих. Матеріал для патоморфологічних досліджень зібраний автором особисто. Самостійно провів експериментальні дослідження. Модель ГТКН, яку використовували для проведення експерименту запропонована автором. Вивчив динаміку лабораторних і патоморфологічних змін у тварин з ГТКН, що дало можливість запропонувати і впровадити для клінічного застосування спосіб передопераційної підготовки хворих на ГТКН, хірургічної корекції моторно-евакуаторних розладів шлунково-кишкового тракту та комплексної профілактики злукової хвороби при ГТКН. У клініці самостійно проводив лікування хворих на ГТКН, безпосередньо приймав участь при виконанні оперативних втручань.

Loading...

 
 

Цікаве