WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Характеристика локального імунітету як критерій прогнозу та імунореабілітації хворих після операції на органах черевної порожнини (автореферат) - Реферат

Характеристика локального імунітету як критерій прогнозу та імунореабілітації хворих після операції на органах черевної порожнини (автореферат) - Реферат

Предмет дослідження: загальне клінічне обстеження, електрокардіографія, ехокардіографія, показники якості життя, клініки, гемодинаміки та варіабельності серцевого ритму та їх зміни під час гострих фармакологічних тестів та тривалої терапії еналаприла малеатом та метопрололом.

Методи дослідження. Загально-клінічний, тест з 6-хвилинною ходою, електрокардіографія, ультразвукове дослідження серця та нирок, варіабельність серцевого ритму, клінічний аналізи крові та сечі, визначення загального рівня холестерину, креатинину, сечовини крові. Якість життя пацієнтів оцінювали за допомогою Міннесотського запитальника для хворих на ХСН. Результати оцінювались за допомогою параметричних та непараметричних методів статистики.

Наукова новизна отриманих результатів. Обґрунтована доцільність використання гострих фармакологічних тестів з ЕМ та МТ з метою прогнозування змін ВР під впливом терапії цими препаратами. Встановлені під час ГФТ реакції показників ВСР на терапію ЕМ та МТ, що проявляються у їхньому підвищенні чи зниженні, зберігаються під час тривалої терапії цими препаратами.

Виявлено, що більш ранній та виражений позитивний клінічний ефект терапії ХСН за допомогою ЕМ та МТ спостерігається серед більш молодих пацієнтів, в першу чергу жіночої статі, що супроводжується швидшим покращенням серед них стану ВР.

Вперше показано, що результати терапії ХСН з використанням ЕМ та МТ кращі серед пацієнтів з більш високою початковою ТР ВСР та позитивними змінами потужності показників ВСР в реакції на гострі фармакологічні тести з цими препаратами і можуть бути прогнозованими за їх результатами, причому реакція ТР ВСР більш значуща для прогнозування ефективності лікування ХСН ІІ-ІІІ ФК, ніж початковий ФК ХСН.

Вперше встановлено критерії, які до початку лікування дозволяють прогнозувати напрямок змін якості життя пацієнтів під впливом ЕМ та МТ у амбулаторних умовах.

Доведено існування взаємозв'язків між показниками ВСР та виживанням хворих з ХСН. Досліджено та встановлено, що статистично достовірно кращий прогноз виживання протягом 3 років спостереження виявляється серед пацієнтів з підвищенням ТР ВСР в гострих фармакологічних тестах з еналаприла малеатом та/або з метопрололом чи протягом терапії цими препаратами.

Практичне значення отриманих результатів. Встановлені взаємозв'язки між показниками ВСР, клініко-гемодинамічним станом, якістю життя пацієнтів з ефективністю терапії ХСН з використанням ЕМ та МТ. Доведено доцільність використання в амбулаторних умовах методу ВСР та гострих фармакологічних тестів з ЕМ та МТ з метою прогнозування ефективності терапії ними ХСН.

Впровадження результатів дослідження. Результаті дослідження впроваджені та використовуються в наступних лікувальних закладах: поліклініці № 6 м. Харкова (акт від 20.12.04), Державному лікувально-профілактичному закладі "ЦКЛ Укрзалізниці" (акт від 08.12.04), Київській міській лікарні №1 (акт від 03.12.04), міській клінічній лікарні № 8 м. Харкова (акт від 02.12.04), Запорізькому облкардіодиспансері (акт від 08.12.04), Харківському військовому шпиталі (акт від 22.12.04), Клінічному об'єднанні швидкої медичної допомоги м. Дніпропетровська (акт від 23.05.05), на кафедрах ХНУ ім. В.Н. Каразіна (акт від 15.11.04).

Особистий внесок здобувача. Усі частини дисертаційної роботи виконані дисертантом особисто. Підбір та клінічне обстеження пацієнтів, електрофізіологічне дослідження, що складалося із запису та аналізу електрокардіограм та ВСР, аналіз результатів ультразвукового дослідження серця та нирок, опитування пацієнтів за запитальником якості життя проводилися самостійно. Створення бази даних у програмі Excel for Windows, математичну та статистичну обробку даних та їх аналіз, узагальнення отриманих результатів, підготовку даних до друку та їх публікацію автор проводив особисто. Здобувачем самостійно проведено формулювання висновків та рекомендацій дослідження, написаний та оформлений текст дисертаційної роботи.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації були представлені на науково-практичних конференціях "Лекарства - человеку" (Харків, 2001, 2003), Першому та другому міжнародних віртуальних конгресах з варіабельності серцевого ритму (Харків, 2001, 2002); Першій міжнародній науковій конференції "Анализ вариабельности сердечного ритма в клинической практике" (Київ, 2002); IX Російському конгресі "Человек и лекарства" (Москва, 2002); конференції "Cardiostim 2002" (Санкт-Петербург, 2002); Об'єднаному Пленумі правлінь українських наукових товариств кардіологів, ревматологів та кардіохірургів з міжнародною участю "Серцева недостатність – сучасний стан проблеми" (Київ, 2002); Пленумі Правління українського наукового товариства кардіологів: "Атеросклероз і ішемічна хвороба серця: сучасний стан проблеми; Артеріальна гіпертензія як фактор ризику ІХС; профілактика ускладнень" (Київ, 2003); міжнародному симпозіумі "Варіабельність серцевого ритму" (Харків, 2003); засіданнях наукової асоціації "Нові технології діагностики в медицині та біології" Харківського медичного товариства (Харків, 2004, 2005).

Публікації. За матеріалами дисертаційної роботи опубліковано 12 наукових робот, у тому числі 8 журнальних статей, з яких 7 - у фахових журналах, рекомендованих ВАК України та 4 тез у матеріалах наукових Пленумів та конференцій.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація викладена на 145 сторінках комп'ютерного тексту і складається зі вступу, огляду літератури, чотирьох розділів результатів власних досліджень, аналізу та узагальнення результатів, висновків, практичних рекомендацій, списку використаної літератури (79 джерел українських та російських та 201 джерел іноземних видань). Дисертація ілюстрована 38 таблицями та 16 рисунками.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИОШИБКА! ИСТОЧНИК ССЫЛКИ НЕ НАЙДЕН.

Матеріали і методи дослідження. Дослідження проведено на базі поліклініки №6 Московського району м. Харкова з 2000 по 2004 рр. на 112 пацієнтах з ХСН IІ-III ФК за класифікацією NYHA, що була обумовлена хронічною ішемічною хворобою серця, ессенціальною артеріальною гіпертензією чи їх поєднанням. До групи спостереження увійшли 53 чоловіки і 59 жінок у віці 64,99,4 (Ms) років з середньою тривалістю перебігу ХСН – 3,11,9 роки.

В дослідження не включалися особи, що перенесли інфаркт міокарду менш, ніж рік тому, такі, що мають нестабільну стенокардію або стабільну стенокардію напруги IV ФК, важкі порушення ритму і провідності серця, природжені чи набуті вади серця, страждають цукровим діабетом, ожирінням III-IV ступеня, виразковою хворобою шлунку і дванадцятипалої кишки, гострими чи загостренням хронічних інфекційних захворювань, онкологічною патологією, хронічними захворюваннями нирок чи органів дихання.

Діагноз ХСН був встановлений з використанням клінічних, електрокардіографічних, ультразвукових та лабораторних критеріїв. Для оцінки ФК та стадії ХСН використовувалися класифікації, рекомендовані на IV Національному конгресі кардіологів, клінічні критерії Нью-Йорськой Асоціації серця (NYHA) і класифікації за Н.Д. Стражеском і В.Х. Василенком. Клініко-анамнестична характеристика пацієнтів групи спостереження представлена в табл. 1.

Таблиця 1

Клініко-анамнестична характеристика пацієнтів з ХСН до початку терапії

Показник

Стать пацієнта

чоловіки

жінки

Показник

Стать пацієнта

чоловіки

жінки

Вік, років, (Му)

64,7+7,8

65,6+6,8

ЯЖ, бали, (Му)

50,3+6,7

47,5+6,3

Тривалість ХСН,

років, (Му)

3,4+1,5

2,9+1,9

ФК ХСН

II

29 (55%)

33 (56%)

III

24 (45%)

26 (44%)

Loading...

 
 

Цікаве