WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Характеристика локального імунітету як критерій прогнозу та імунореабілітації хворих після операції на органах черевної порожнини (автореферат) - Реферат

Характеристика локального імунітету як критерій прогнозу та імунореабілітації хворих після операції на органах черевної порожнини (автореферат) - Реферат

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ

ДНІПРОПЕТРОВСЬКА ДЕРЖАВНА МЕДИЧНА АКАДЕМІЯ

АКАДЕМІЯ МЕДИЧНИХ НАУК УКРАЇНИ

ІНСТИТУТ ГАСТРОЕНТЕРОЛОГІЇ

ІГНАТКІНА ОЛЕНА ВОЛОДИМИРІВНА

УДК: 616.12-008.46-036.12 – 073 - 085

Вегетативна регуляція серця та ефективність лікування хворих на хронічну серцеву недостатність еналаприла малеатом і метопрололом у амбулаторних умовах

14. 01. 11 – кардіологія

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Дніпропетровськ – 2005

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Харківському державному університеті ім. В.Н. Каразіна Міністерства освіти та науки України, м. Харків

Науковий керівник: доктор медичних наук, професор Яблучанський Микола Іванович, Харківський державний університет ім. В.Н. Каразіна Міністерства освіти та науки України, завідувач кафедри внутрішніх хвороб факультету фундаментальної медицини

Офіційні опоненти:

доктор медичних наук, професор Воронков Леонід Георгійович, Інститут кардіології ім. акад. М.Д. Стражеска АМН України, завідувач відділом серцевої недостатності

доктор медичних наук, професор Коваль Олена Акіндинівна, Дніпропетровська державна медична академія МОЗ України, професор кафедри госпітальної терапії №2

Провідна установа: Інститут терапії ім. акад. Л.Т. Малої АМН України, відділ атеросклерозу, м. Харків

Захист відбудеться "25" жовтня 2005 року о 13.00 годині на засіданні спеціалізованої Вченої ради Д 08.601.02 при Дніпропетровській державній медичній академії МОЗ України та Інституту гастроентерології АМН України (49074, м. Дніпропетровськ, пр. Правди, 96)

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Дніпропетровської державної медичної академії МОЗ України (49044, місто Дніпропетровськ, вул. Дзержинського, 9)

Автореферат розісланий "23" вересня 2005 року

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради,

доктор медичних наук М.Б. Щербиніна

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИОШИБКА! ИСТОЧНИК ССЫЛКИ НЕ НАЙДЕН.

Актуальність теми. Хронічна серцева недостатність (ХСН) з кожним роком приковує до себе все більш помітну увагу у зв'язку з тенденцією зростання випадків її виникнення і декомпенсації. Поширеність ХСН із клінічними проявами складає не менш 1,8%, зростаючи в популяції пацієнтів понад 75 років до 10% (G.S. Bleumink, 2004; Ю.Н. Беленков, 2002). Незважаючи на високі досягнення в області фармакотерапії ХСН, п'ятирічне виживання все ще залишається нижчим за 50% (Л.Г. Воронков, 2004; H.M. Blackledge, 2003), а ризик раптової смерті у 5 разів вищий, ніж у загальній популяції (J.G. Clealand, 2003).

Іншими чинниками, що обумовлюють цікавість вивчення проблеми ефективної терапії ХСН, є встановлення важливої ролі в теорії її патогенезу і процесі прогресування порушень нейрогуморальної регуляції (НГР) серцевої діяльності (В.А. Визир, 2002). Нейрогуморальна модель патогенезу ХСН дозволила більш обґрунтовано і широко використовувати для її терапії лікарські препарати, що мають нейромоделюючу дію (Л.Т. Малая, 2001; О.Й. Жарінов, 2004). Інгібітори ангіотензинперетворюючого ферменту (іАПФ) та блокатори в-адренорецепторів (БАБ) давно зарекомендували себе як препарати, здатні підвищувати тривалість та якість життя (ЯЖ) пацієнтів, знижувати число госпіталізацій, ризик розвитку фатальних ускладнень і запобігати посиленню декомпенсації ХСН, що підтверджено багатоцентровими клінічними дослідженнями (В.Й. Целуйко, 2004; М. Flather, 2003). Це дало підставу до внесення препаратів цих фармакологічних груп у світові стандарти терапії ХСН. Терапевтичні властивості іАПФ та БАБ тісно пов'язують з можливістю змінювати вегетативну регуляцію (ВР) діяльності серцево-судинної системи (В.А. Бобров, 2001).

У той же час, не в усіх пацієнтів вдається досягти позитивного результату лікування ХСН (Е.Н. Амосова, 2000; P. Jong, 2003). Пояснення цього може полягати в різному початковому стані ВР та, також, в різноманітті реакцій регуляторних систем у відповідь на терапію, що вимагає більшої індивідуалізації підходу до лікування пацієнтів з ХСН. Істотний прогрес у вивченні впливу стану ВР на розвиток і прогресування ХСН був досягнутий з появою такої неінвазивної методики, як спектральний аналіз варіабельності серцевого ритму (ВСР) (О.В.Коркушко, 2002, Н.И.Яблучанський, 1999). Популярність її використання полягає не тільки у високій інформативності, але й обумовлена можливістю використання в амбулаторних умовах.

Взаємозв'язок між показниками ВСР і зміною стану ВР показаний у багатьох роботах (Г.В.Дзяк, 2004; А.Malliani, 2002; S.Guzzetti, 2005). Доведеною є можливість передбачати ризик розвитку фатальних ускладнень та оцінювати виживання при різних захворювання серцево-судинної системи за допомогою використання цієї методики (A.F.Folino, 2005; R.Steeds, 2004). Результати вже проведених досліджень показали, що при ХСН загальна потужність (ТР) спектру ВСР та більшість її часових доменів знижуються, що знаходиться у прямій кореляції зі ступенем важкості синдрому (Т.И. Чабан, 2000; S.Boveda, 2001). Також виявлено (C.Kruger, 1999; M.Hadaze, 2004), що здатність показників ВСР прогнозувати виживання при ХСН більш істотна, ніж у клініко-гемодинамічних показників. Дослідниками продовжують вивчатися зміни параметрів ВСР на тлі терапії препаратами різних фармакологічних груп, у тому числі і АПФ і БАБ (Н.В.Богачова, 2005; А.А.Скворцов, 2002; A.Mortara, 2000).

Незважаючи на факт, що вивченню впливу терапії ХСН на стан ВР присвячено багато досліджень, відкритим на теперішній час залишається питання визначення зв'язку між її первинним станом і динамікою під впливом терапії ХСН та поліпшенням клініко-гемодинамічних параметрів і якості життя (ЯЖ) пацієнтів. При цьому видається перспективним урахування реакції показників ВСР як під впливом гострих фармакологічних тестів (ГФТ) так і на різних етапах терапії ХСН з метою підвищення її ефективності.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана відповідно теми науково-дослідної роботи факультету фундаментальної медицини Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна „Функціональні тести та інтеграція дослідження варіабельності серцевого ритму" (номер державної реєстрації 0100U003327), що входить в координаційний план пріоритетних напрямків наукових досліджень, затверджений Міністерством освіти і науки України.

Мета дослідження. Удосконалення підходів до діагностики, прогнозування перебігу та підвищення ефективності терапії ХСН еналаприла малеатом та метопрололом у амбулаторних умовах на підставі дослідження вегетативної регуляції методом варіабельності серцевого ритму та встановлення її взаємозв'язків з якістю життя, демографічними, клінічними та гемодинамічними показниками.

Завдання дослідження:

1. Виділення у хворих з ХСН типів реакцій показників ВСР, що відображають стан вегетативної регуляції серця, на одноразовий та довгостроковий прийом еналаприла малеату та метопрололу.

2. Встановлення статевих особливостей зв'язків між показниками ВСР та змінами якості життя, клініки і гемодинаміки у пацієнтів з ХСН під впливом терапії еналаприла малеатом та метопрололом.

3. Встановлення вікових особливостей зв'язків між показниками ВСР та змінами якості життя, клініки і гемодинаміки у пацієнтів з ХСН під впливом терапії еналаприла малеатом та метопрололом.

4. Встановлення зв'язків між показниками ВСР та змінами якості життя, клініки і гемодинаміки з урахуванням функціонального класу ХСН пацієнтів на етапах терапії еналаприла малеатом і метопрололом залежно від початкового стану ТР ВСР та її реакцій в гострих фармакологічних тестах з цими препаратами.

5. Встановлення зв'язків між показниками ВСР та змінами якості життя, клініки, гемодинаміки у пацієнтів з ХСН під впливом терапії еналаприла малеатом та метопрололом залежно від реакції співвідношення LF/HF ВСР в гострих фармакологічних тестах з цими препаратами.

6. Визначення клініко-інструментальних предикторів та методів індивідуального прогнозування покращення якості життя пацієнтів з ХСН на тлі терапії еналаприла малеатом та метопрололом.

7. Встановлення взаємозв'язків між станом і реакціями ВСР на проведене лікування та виживанням пацієнтів з ХСН.

Об'єкт дослідження: хворі на хронічну ішемічну хворобу серця та/чи артеріальну гіпертензію, що мають клінічні ознаки хронічної серцевої недостатності.

Loading...

 
 

Цікаве