WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Патогенетичні основи та принципи ведення хворих на хронічний червоний вовчак з використанням метаболічної терапії (автореферат) - Реферат

Патогенетичні основи та принципи ведення хворих на хронічний червоний вовчак з використанням метаболічної терапії (автореферат) - Реферат

Таблиця 1

Характеристика клінічних підгруп дітей з хронічними захворюваннями ВВТС, асоційованими з H. pylori, які одержували різні схеми лікування

Показники

Підгрупи

1 (ДФК)

2 (ДФФу)

3 (НФК)

4 (ДФКН)

Кількість дітей (хлопчики/дівчата)

30 (14/16)

30 (16/14)

30 (16/14)

30 (16/14)

Вік (MSD), років

11,71,78

11,91,79

13,01,72

13,11,49

Ендоскопічна картина:

Дифузний гастродуоденіт

19 (63,3%)

19 (63,3%)

20 (66,7%)

20 (66,7%)

Вогнищевий гастродуоденіт

11 (36,7%)

11 (36,7%)

10 (33,3%)

10 (33,3%)

Ерозивний гастродуоденіт

0

0

8 (26,7%)

8 (26,7%)

Виразка 12-палої кишки

0

0

6 (20%)

7 (23,3)

Супутні гастроентерологічні захворювання:

ФНК

25 (83,3%)

26 (86,7%)

27 (90%)

26 (86,7%)

Дистальний пептичний рефлюкс-езофагіт

22 (73,3%)

24 (80%)

24 (80%)

24 (80%)

ГЕП

3 (10%)

2 (6,7%)

3 (10%)

3 (10%)

ДГР

14 (46,7%)

14 (46,7%)

15 (50%)

15 (50%)

ДЖВШ

7 (23,3%)

6 (20%)

7 (23,3%)

7 (23,3%)

Диспанкреатизм

2 (6,7%)

2 (6,7%)

2 (6,7%)

2 (6,7%)

Ерозивний проктосигмоїдит

1 (3,3%)

0

1 (3,3%)

1 (3,3%)

Холецистит

2 (6,7%)

3 (10%)

2 (6,7%)

2 (6,7%)

Лямбліоз

1 (3,3%)

1 (3,3%)

1 (3,3%)

1 (3,3%)

Подібну динаміку мали клінічні симптоми моторних розладів ВВТС, які проявлялися печією і болем за грудиною, відрижкою кислим, повітрям або їжею, сиплістю голосу зранку.

В усіх підгрупах спостереження була відмічена позитивна динаміка основних скарг і клінічних проявів захворювання. У підгрупах дітей, у яких ерадикаційна терапія проводилась на основі препарату бісмуту (1-2 підгр.) й антибіотиків, спостерігалось відносно повільне зменшення патологічної симптоматики без суттєвої різниці в підгрупах. У дітей, ерадикаційна терапія яких включала ІПП й антибіотики, динаміка патологічних симптомів була істотно швидшою, зменшення основної клінічної симптоматики відмічалось уже з перших днів лікування.

Важливим компонентом оцінки ефективності терапії є її сприймання (толерантність), наявність побічних симптомів і ускладнень, які вимагають її припинення.

В цілому терапію наведеними препаратами діти переносили задовільно, в усіх підгрупах дітей не виникали ускладнення або побічні ефекти, які б вимагали дотермінового припинення терапії. Загалом частота побічних ефектів у дітей коливалась від 33,5% до 53,3%, структура їх відрізнялась між собою в підгрупах спостереження (табл. 2).

Таблиця 2

Частота виникнення побічних явищ ерадикаційної терапії у дітей з гелікобактеріозом залежно від типу ерадикаційної терапії

Показники

Частота виникнення побічних явищ у дітей

1 підгрупа

ДФК (n=30)

2 підгрупа ДФФу (n=30)

3 підгрупа НФК (n=30)

4 підгрупа ДФКН (n=30)

Всього побічних ефектів

10 (33,3%)

14 (46,7%)

14 (46,7%)

16 (53,3%)

Легкого ступеня

9 (30%)

12 (40%)

12 (40%)

12 (40%)

Середнього ступеня

1 (3,3%)

2 (6,7%)

2 (6,7%)

4 (13,3%)

Важкого ступеня

0

0

0

0

Нудота

3 (10%)

9 (30%)

4 (13,3%)

3 (10%)

Блювання

0

1 (3,3%)

0

0

Зміна смаку

1 (3,3%)

1 (3,3%)

1 (3,3%)

1 (3,3%)

Діарея

4 (13,3%)

1 (3,3%)

8 (26,7%)

7 (23,3%)

Запаморочення

0

0

0

1 (3,3%)

Біль голови

2 (6,7%)

1 (3,3%)

1 (3,3%)

2 (6,7%)

Висипка на шкірі, свербіж

0

1 (3,3%)

0

1 (3,3%)

Сухість у роті

0

0

0

1 (3,3%)

Помірний проносний ефект, який спостерігався у дітей 1-ої (13,3%), 3-ої (26,7%) і 4-ої (23,3%) підгруп, можна пояснити ймовірною прокінетичною дією макролідів і початковою реакцією на ІПП (О.Я. Бабак, 2003; М.Ю. Денисов, 1999). Найчастішим побічним явищем у дітей 2-ої підгрупи була помірна нудота (30%), ймовірно внаслідок приймання фуразолідону.

На відміну від інших захворювань, де основна ефективність лікування оцінюється за зменшенням або зникненням клінічних симптомів, у разі гелікобактеріозу ефективність ерадикаційної терапії, в першу чергу, оцінюється відсотком дітей, у яких досягнуто повного знищення збудника. Тому контроль ерадикації H. pylori залишається надзвичайно важливою проблемою фармакотерапії хронічних гастродуоденальних захворювань, асоційованих з H. pylori у дітей. За даними літератури (В.А. Ісаков, І.В. Домарадський, 2003), для цього не можна використовувати ІФА через тривалу стабільну концентрацію імуноглобулінів у крові проти H. pylori після успішної ерадикації збудника та інвазивні методи діагностики, оскільки існує ризик повторного інфікування дитини ендоскопічним інструментарієм. Сучасні методи контролю ерадикації, такі як антигенний фекальний тест (Stool-тест) і "дихальний тест", один з яких ми використали у своїй роботі, на жаль, ще не знайшли свого широкого впровадження у практичну діяльність педіатрів.

За результатами Stool-тесту найефективнішою виявилась квадротерапія (ДФКН). Ефективність її у дітей 4-ої підгрупи становила 93,3%. У 2 дітей з цієї підгрупи ми не досягли ерадикації збудника, хоча й отримали суттєве поліпшення клінічних симптомів. Характерними для цих дітей були значна тривалість захворювання і наявність в анамнезі кількох курсів терапії із застосуванням монопрепаратів (де-нол, ранітидин, метронідазол, фуразолідон тощо).

У підгрупі дітей, які отримували потрійну терапію на основі де-нолу і двох антибіотиків (ДФК) або на основі нексіуму і двох антибіотиків (НФК), успішна ерадикація була досягнена у 86,7% випадків. Схема з використанням де-нолу, флемоксину і фуразолідону була ефективною у 80% випадків (табл. 3). Враховуючи, що за сучасними рекомендаціями ефективність ерадикаційної терапії має бути більшою за 80%, доцільними для використання, виходячи з нашого досвіду, є такі схеми: ДФК, НФК, ДФКН. Схеми з використанням нексіуму мали кращу динаміку регресу основних клінічних симптомів, проте були суттєво дорожчими і супроводжувалися більшою кількістю побічних явищ.

Loading...

 
 

Цікаве