WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Вплив стану присінку порожнини рота в осіб молодого віку на вибір тактики стоматологічних втручань (автореферат) - Реферат

Вплив стану присінку порожнини рота в осіб молодого віку на вибір тактики стоматологічних втручань (автореферат) - Реферат

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційної роботи викладені у вигляді доповідей та статей в матеріалах пленуму наукового товариства кардіологів України (Київ, 1998), науково-практичної конференції "Сучасні проблеми кардіології та ревматології" (Київ, 1998), VI наукової конференції серцево-судинних хірургів (Київ, 1998), Пленумі правління наукового товариства кардіологів України "Атеросклероз та ішемічна хвороба серця: сучасні аспекти профілактики, діагностики та лікування" (Київ, 1998), Об'єднаного Пленуму кардіологів, ревматологів та кардіохірургів України (Київ, 1999), ІІI Міжнародного Конгресу Польського кардіологічного товариства (Варшава, 1999), наукової сесії Інституту кардіології, присвяченої пам'яті академіка М.Д.Стражеска (Київ, 2000), XXII Конгресу Європейського товариства кардіологів (Амстердам, Голландія, 2000), 18го наукового мітингу міжнародного товариства Гіпертензії (Чикаго, США, 2000), Російського Національного конгресу кардіологів "Кардиология, основанная на доказательствах", (Москва, 2000), X Конгресу Французького товариства кардіологів (Париж, Франція, 2000), VI Конгресу кардіологів України (Київ, 2000), VІІI Альпійське - Адріатичного кардіологічного з'їзду (Порторож, Словенія, 2000), Російського національного конгресу кардіологів (Москва, 2001), Української науково-практичної конференції "Сучасні проблеми кардіології та ревматології – від гіпотез до фактів" (Київ, 2001), 18 Європейському конгресі міжнародного товариства неінвазивної кардіології (Краків, Польша, 2001), підсумкових сесій Інституту кардіології, присвячених пам'яті академіка М.Д.Стражеска (Київ, 2002, 2003, 2004), Конгрес рабочої групи по невідкладної кардіології європейського товариства кардіологів (Рим, Італія, 2004).

Апробація дисертації проведена за місцем виконання роботи на розширеному засіданні апробаційної ради Інституту кардіології ім. акад. М.Д. Стражеска АМН України від 10 червня 2004 р. (протокол № 105)

Публікації: За матеріалами дисертації опубліковано 57 наукових праць, серед них 32 статей в спеціалізованих виданнях, 23 – в затверджених ВАК України, 2 – у збірнику наукових праць. За результатами роботи підготовлено 2 методичних рекомендацій. Результати роботи подані в вигляді 21 тезису на вітчизняних та міжнародних наукових з'їздах та конференціях. Отримано 4 деклараційних патентів України на винахід.

Об'єм та структура дисертації. Дисертація викладена на 315 сторінках друкованого тексту. Робота складається із вступу, огляду літератури, матеріалів та методів, 6 розділів власних досліджень, аналізу та узагальнені отриманих даних, висновків, практичних рекомендацій, списку використаних літературних джерел 376 найменувань (73 кирилицею, 303 латиною). Робота ілюстрована 81 таблицями та 12 малюнками.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Загальна характеристика хворих та методи дослідження.

Робота базується на обстеженні та лікуванні 511 (476 чоловіків та 35 жінок) хворих на гострий інфаркт міокарда (ГІМ) із зубцем Q віком від 34 до 75 років (середній вік (52,70,8) років). Всі хворі надійшли в відділення реанімації та інтенсивної терапії в перші 12 годин від початку розвитку ангінозного приступу (середній час (4,30,3) годин). Діагноз ГІМ встановлювався на основі клінічних, електрокардіографічних та біохімічних критеріїв, згідно рекомендаціям Комітету експертів ВООЗ та Європейського товариства кардіологів 2003 року. За даними двомірної секторальної ехокардіографії хворі поділені на дві групи в залежності від наявності або відсутності РПД порожнини ЛШ серця. За РПД порожнини ЛШ вважали збільшення кінцево-діастолічного об'єму (КДО) ЛШ на 10 % та більше протягом перших 10 діб ГІМ. До складу першої (1) групи включено 291 хворий, в яких не було виявлено розвитку РПД, до другої групи - 220 хворих з розвитком РПД порожнини ЛШ. Другу (2) групу було розділено на три підгрупи: 2-А- хворі з РПД порожнини ЛШ з відсутністю дисфункції міокарда; 2-Б - хворі з РПД та наявністю дисфункції міокарда (ФВ менше 40 %); 2-В - хворі з РПД порожнини ЛШ, що розвинулася протягом першої доби. В субдослідженнях оцінювався ефект фібринолітичної терапії, пластики коронарних артерій та стентування, використання НФГ та НМГ, співставлення можливостей попередження розвитку РПД ІАПФ каптоприлу ("Капотен", "Bristol-Myers Squibb", Великобританія), БРА 1 типу ірбесартану ("Апровель", "Sanofi-synthelabo", Франція) та їх комбінації, мембранопротекторних препаратів: триметазідіну ("Предуктал", "Servier", Франція), фосфокреатинину ("Неотон", "Sciaparelli" Італія, кверцетину таблетки "Кверцетин" ХФЗ, Казахстан, внутрішньовенна форма ("Корвітин", Борщаговскій ХФЗ, Україна), фосфатіділхолину ("Ліпін","Біолек", Україна).

У всіх хворих вивчали клінічний перебіг захворювання. Оцінку динаміки формування зони некрозу міокарда проводили на підставі серійного визначення активності МБ - фракції КФК у сироватці крові за загальними критеріями з урахуванням піку активності ферменту, часу від початку захворювання до досягнення піку та тривалості гіперферментемії. [S.H. Hohnloser, 1992, H.D. Garabedian, 1988, R.M. Norris, 1993]. Порушення серцевого ритму оцінювали шляхом моніторування ЕКГ за методом Холтера протягом доби [A. Дабровски, 1999] з використанням кардіорегістратора "Ритм" (НТО "Бета", Україна) та індивідуальних кардіомоніторів "Sirecust 342R" ("Siemens", Німеччина). Шлуночкову екстрасістолічну аритмію оцінювали за допомогою класифікації B.Lown [B. Lown, 1990]. Оцінку параметрів внутрішньосерцевої гемодинаміки проводили за допомогою ехокардіографа "Toshiba-SSH 40А" в режимі "Dual" (подвійний) у чотирьохкамерній позиції. Вивчались КСО і КДО порожнини ЛШ з наступним розрахунком кінцево-систолічного (КСІ) та кінцево-діастолічного (КДІ) індексів, фракції викиду ЛШ (ФВ) [American Society of Echocardiography Committee 1989, D.L. King, 1972]. У відділенні коронарної та ренгенендовасулярної хірургії Інституту кардіології ім. М.Д. Стражеска під керівництвом проф. Соколова Ю.М. проводилась коронарна ангіопластика та ургентне стентування. В центральній клінічній лабораторії Інституту кардіології під керівництвом Пономарьової Г.В. проводилося визначення СРБ. Концентрацію СРБ визначали імунотурбідіметричним методом діагностичним набором компанії Cormay (Польща) на багатофункціональному біохімічному аналізаторі "Cobas Fara" (Швейцарія). Рівні інтерлейкіну-6 (ІЛ-6) та фактору некрозу пухлини альфа (ТНФα) оцінювався твердофазними імуноферментними методами з застосуванням пероксидази хрону наборами реагентів ProCon IL-6 та ProCon TNFα (ТОВ "Протеїновий контур", С.-Петербург, Росія). Ці дослідження проводилися у відділі імунології Інституту кардіології ім. М.Д. Стражеска під керівництвом доктора біологічних наук Гавриленко Т.І.

Окремо в дослідженні була виділена група пацієнтів з неускладненим перебігом ГІМ, яким на 9-12 добу захворювання проводилась стрес-ехокардіографія з добутаміном (СЕД) на ультразвуковому апараті "Ultramark-9" (США). Протокол дослідження включає в себе постійну інфузію добутаміну в дозах 5; 10; 15; 20; 30; 40 мкг/кг ваги пацієнта за хвилину на кожному ступені навантаження.[ A.J. McNeil, 1992].

Статистичний аналіз результатів дослідження проводили з використанням електронних таблиць "Microsoft Excel 97 SR-1" на персональному комп'ютері ЕОМ PC/AT PENTIUM III. Для оцінки достовірності різниці між порівнюваними групами t-критерій Ст′юдента, парний критерій Уілкоксона, ранжований тест Уілкоксона, тест Мана-Уітні та коефіцієнт часткової кореляції, логарифмічної регресії, Мантель-Хензел і Фішера экзект кси2 - тести [B.A. Rosner, 2000].

Результати дослідження та їх обговорення.

Нами було отримано відсутність різниці між хворими 1 та 2 групи по вихідним клініко-анамнестичним даним, різниця була тільки за належності до стати, в 1 групі було вірогідно менше чоловіків. Хворі 2-Б підгрупи вірогідно пізніше були госпіталізовані до стаціонару від розвитку симптомів захворювання, (5,70,7 годин.) проти (4,00,2 годин) в 1 групи (р<0,05). При аналізі розміру та локалізації нинішнього ІМ тільки в 2-В підгрупі вірогідно частіше реєструвалися трансмуральне пошкодження 60 (68,2 %) проти 155 (53,3 %), передня локалізація інфаркту 54 (61,4 %) проти 144 (49,5 %) (р<0,05). В 2-В та 2-Б підгрупах вірогідно рідше використовувалась реваскуляризаційна терапія та застосовувались наркотичні аналгетикі, тоді як в інших групах частіше застосовувалися антиаритмічні препарати та діуретики (р<0,01). Враховуючи достовірність впливу раніше перенесеного інфаркту міокарда як на розвиток РПД порожнини ЛШ, особливо в першу добу ГІМ, проведено виключення хворих з інфарктом міокарда в анамнезі. Незважаючи на проведену вибірку хворих, в підгрупах збереглась така ж саме різниця як і до проведення корекції підгруп. Отримані при субаналізі дані не мали різниці від попереднього аналізу. Знайдена тенденція до більш рідкого проведення реваскуляризаційних втручань в 2Б підгрупі: у 20 хворих (50,0%) проти 72 хворих (31,9 %) в 1 групі (р<0,1). Помічено частіше рецидування больового синдрому (р<0,001) та повторне застосування наркотичних аналгетиків в 2В підгрупі у 24 хворих (45,3 %) проти 72 хворих (31,9 %) в 1 групі (р<0,1). Вірогідно частіше використовувались антиаритмічні препарати та діуретики 2Б и 2В підгрупах (р<0,01). По частоті реєстрації ГЛШН різниця спостерігалась також тільки в 2-Б та 2-В підгрупах. В 2-В підгрупі практично на протязі всього періоду спостереження частіше реєструвались прояви ГЛШН (р<0,05), в 2-Б групі відмічалась більша тривалість реєстрації ГЛШН. Подальший аналіз проводився з використанням пошагового мультифакторіального регресивного аналізу за наявності двох регресивних моделей. В результаті показано, що наявність в анамнезі ішемічних подій, гіпертензії, цукрового діабету, надлишкової маси тіла та паління, що передують розвитку теперішнього ГІМ не впливали на виникнення РПД порожнини ЛШ. Знайден тільки один вірогідний предиктор, що впливає на розвиток РПД, це чоловіча стать пацієнтів з ГІМ. При наявності чоловічої статі у хворих з ГІМ вірогідно частіше розвивалась РПД порожнини ЛШ (р=0,044). Аналогічні дані отримані при довгостроковому аналізі GISSI 3, що вибрало більш ніж 13,5 тисячі пацієнтів з інфарктом міокарда та з спостереженням на протязі шести місяців після ГІМ [P.J. De Kam, 2002].(рис. 1.)

Рис. 1. Розвиток ранньої дилатації ЛШ в залежності від наявності факторів ризику.

Loading...

 
 

Цікаве