WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Вплив стану присінку порожнини рота в осіб молодого віку на вибір тактики стоматологічних втручань (автореферат) - Реферат

Вплив стану присінку порожнини рота в осіб молодого віку на вибір тактики стоматологічних втручань (автореферат) - Реферат

3

АКАДЕМІЯ МЕДИЧНИХ НАУК УКРАЇНИ

ІНСТИТУТ КАРДІОЛОГІЇ

ім. акад. М.Д.СТРАЖЕСКА

Іркін Олег Ігоревич

УДК: 616.127-005.8:616.124.2]-073.085

Рання постінфарктна дилатація порожнини лівого шлуночка: причини виникнення та можливості профілактики

14.01.11 - "К а р д і о л о г і я"

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

доктора медичних наук

Київ - 2005

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Інституті кардіології ім. акад. М.Д.Стражеска АМН України, м.Київ.

Науковий консультант:

доктор медичних наук, професор Пархоменко Олександр Миколайович, Інститут кардіології ім. акад. М.Д.Стражеска АМН України, завідувач відділом реанімації та інтенсивної терапії.

Офіційні опоненти:

доктор медичних наук, професор Сиренко Юрій Миколайович, Інститут кардіології ім. акад. М.Д.Стражеска АМН України, завідуючий відділу симптоматичних гіпертензій, м. Київ;

доктор медицинских наук, профессор Тащук Віктор Корнійович, завідувач кафедри кардіології та функціональної діагностики Буковинської державної медичної академії МОЗ України, м.Чернівці;

доктор медичних наук, професор Стаднюк Леонід Антонович, Київська медична академія післядипломної освіти ім. П.Л.Шупика МОЗ України, завідувач кафедри терапії і геріатрії, м. Київ.

Провідна установа: Дніпропетровська державна медична академія МОЗ України, кафедра госпітальної терапії №1 та профпатології.

Захист відбудеться 29.03. 2005 р. о 1000 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.616.01 при Інституті кардіології ім. акад. М.Д.Стражеска АМН України (03680, м.Київ, вул.Народного ополчення, 5).

З дисертацією можна ознайомитись в бібліотеці Інституту кардіології ім. акад. М.Д.Стражеска АМН України за адресою: 03680, м.Київ, вул. Народного ополчення, 5.

Автореферат розісланий 26.02.2005 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Деяк С.І.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Незважаючи на значні успіхи медицини, з початку 70-х років та по теперішній час спостерігається несхильний зріст захворюваності на серцево-судинну патологію в усіх країнах світу, в тому числі і в Україні [В.М. Коваленко, 2003, E. Braunwald, 1992.]. Госпітальна летальність хворих на ГІМ в останні роки за даними досліджень з використанням механічної реваскуляризації складає 2-5%, при використанні фармакологічної реваскуляризації - 6-10%, тоді як у реальній клінічній практиці за даними регістрів вона залишається на рівні 13-27% [К.М. Амосова, 2003; C.-K. Wong, 2002; S.G. Ellis, 2000; B. Kuch, 2002; E. Braunwald, 1997; E.J. Topol, 2000]. Під час розвитку ГІМ в результаті структурного пошкодження виникає зміна геометрії порожнини ЛШ серця, що отримало назву ремоделювання ЛШ. Він починається в ранні строки ГІМ з розтягнення (expansion) зони інфаркту та супроводжується прогресуючою дилатацією порожнини ЛШ. Це призводить до втрати еліпсоїдної форми ЛШ, порушення сегментарної скоротливості його стінок та формування компенсаторної гіпертрофії неушкоджених ділянок міокарда [P. Gaudron, 1992, M.A. Pfeffer, 1990]. За даними тривалого спостереження у дослідженні [GISSI-3, 1994]було показано важливу роль постінфарктної дилатації порожнини ЛШ у прогнозуванні перебігу постінфарктного періоду. Розвиток постінфарктної дилатації порожнини ЛШ супроводжувався достовірним збільшенням як серцево-судинної, так і загальної смертності. Збільшення вірогідності виникнення серцевої недостатності та порушень серцевого ритму спостерігалося вже за наявності помірної постінфарктної дилатації ЛШ (кінцево-діастолічний індекс - > 60 мл/м2). [P.J. De Kam, 2002]. Широка доступність методу ехокардіографії у теперішній час забезпечує відносну простоту виявлення дилатації порожнини ЛШ у хворих ГІМ, тому даний метод є скринініговим для визначення прогнозу після ГІМ.

В теперішній час відомо, що для обмеження розміру ділянки пошкодження міокарда та профілактики наступної "експансії" зони некрозу та розширення порожнини ЛШ найбільш ефективними є методи реваскуляризації міокарда з використанням первинної коронарної ангіопластики (стентування) та фібринолітичної терапії стрептокіназою або тканинним активатором плазміногену [Marino P., 1992]. Разом з тим , навіть у випадку пізнього відновлення кровотоку, коли вже не вдається зберегти життєздатний міокард та обмежити зону некрозу ( в строки більше 6 годин від початку захворювання), повна прохідність артерії сприяє профілактиці дилатації порожнини ЛШ. Так в дослідженнях по профілактиці реоклюзій інфаркт-обумовлюючих коронарних артерій було показано значення збереження прохідності артерії в зменшенні вираженості постінфарктної дилатації порожнини ЛШ (навіть за відсутності рецидиву ГІМ та додаткового збільшення об'єму некрозу) [F. Nijland, 1997].

З сучасних позицій участь в активації процесів ремоделювання ЛШ грають не лише міокардиальні фактори, але й стан мікроциркулярного русла, інтерстиція. Сьогодні ми вже знаємо, що відновлення адекватного кровотоку по епікардиальним артеріям серця не завжди призводить до ефективної тканинної перфузії міокарда внаслідок розвитку феномену "невідновленого кровотока" (no-reflow phenomenon). З вказаних позицій стає зрозумілим, що з метою профілактики процесів раннього ремоделювання ЛШ (РПД порожнини ЛШ) дуже актуальними є нові підходи до лікування ГІМ. Такі підходи передбачають не тільки раннє відновлення кровопостачання міокарда та призначення препаратів, які впливають на ренін – ангіотензин - альдостеронову систему (інгібіторів АПФ, блокаторів рецепторів ангіотензину II 1-го типа або їх комбінації). Вони також полягають у проведенні агресивної антикоагулянтної, антиагрегантной терапії та використанні метаболічно активних агентів з метою покращення внутріклітинних енергетичних процесів, здійснення позитивного впливу на йонні канали мембран кардіоміоцитів, оптимізації функції ендотелію [B. Swynghedauw, 1999, R. Willenheimer, 2000]. Відсутність робіт, які б комплексно оцінювали причини виникнення РПД та можливості її профілактики, обумовлює актуальність даної роботи.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами.Дисертаційна робота виконувалась в межах наукової тематики відділу реанімації та інтенсивної терапії Інституту кардіології ім. М.Д.Стражеска АМН України "Вивчити чинники розвитку і прогресування ранньої постінфарктної дилатації лівого шлуночку серця, визначити шляхи її профілактики та методи корекції" (№ держреєстрації 0104У003665), відповідальним виконавцем якої був дисертант.

Мета дослідження: оптимізація лікування хворих на гострий інфаркт міокарда шляхом вивчення ранніх маркерів розвитку, прогресування ранньої постінфарктної дилатації порожнини лівого шлуночка серця та її попередження з використанням реваскуляризації міокарда, різних схем антикоагуляційної терапії та ад′ювантної кардіопротекторної терапії.

Задачі дослідження:

  1. Оцінити взаємозв'язок клініко-анамнестичних даних та розвитку і прогресування ранньої постінфарктної дилатації порожнини лівого шлуночка.

  2. Визначити взаємозв'язок динаміки формування зони некрозу та стану коронарного резерву з процесом раннього постінфарктного ремоделювання.

  3. Співставити вираженість та зворотність ураження міокарда, наявність життєздатного міокарда з частотою реєстрації ранньої постінфарктної дилатації порожнини лівого шлуночка у хворих на гострий інфаркт міокарда.

  4. Оцінити взаємозв'язок вираженості процесів постінфарктного ремоделювання з рівнем маркерів запального процесу.

  5. Оцінити вплив наявних медикаментозних та інтервенційних методів реваскуляризації міокарда на розвиток ранньої постінфарктної дилатації порожнини лівого шлуночка та удосконалити їх.

  6. Визначити можливість та ефективність використання блокаторів рецепторів ангіотензину II першого типу при інфаркті міокарда з ціллю профілактики розвитку ранньої постінфарктної дилатації порожнини лівого шлуночка

  7. Порівняти ефективність різноманітних препаратів мембранопротекторної дії відносно їх здатності до попередження розвитку ранньої постінфарктної дилатації порожнини лівого шлуночка.

Об'єкт дослідження: хворі на гострий інфаркт міокарда, які поступили до відділення реанімації протягом перших 12 годин з моменту появи перших симптомів захворювання.

Предмет дослідження: рання постінфарктна дилатація порожнини лівого шлуночка у хворих ГІМ, зв'язок з клінічним перебігом захворювання, формуванням зони некрозу міокарда, станом коронарного кровообігу, вираженість запальної відповіді та можливості профілактики шляхом оптимізації фібринолітичної та антикоагулянтної терапії, кардіопротекторної терапії.

Loading...

 
 

Цікаве