WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Соціально-педагогічна робота з юними матерями у США та Великій Британії (автореферат) - Реферат

Соціально-педагогічна робота з юними матерями у США та Великій Британії (автореферат) - Реферат

Клінічні дослідження проведені на базі відділення щелепно – лицевої хірургії Вінницької обласної клінічної лікарні ім. М.І. Пирогова з 2001 по 2003 роки. Було проведено лікування 117 хворих без фонової патології: туберкульозу, цукрового діабету, захворювання печінки, серця, судин, які пригнічують імунітет, з одонтогенними та неодонтогенними флегмонами. Госпіталізовані хворі були у віці від 18 до 60 років, 69 чоловіків, 48 жінок. Лікування 54 хворих із контрольної групи проводилось за відомою методикою, яка полягала у розтині клітковинних просторів, видаленні "причинного" зуба та проведенні терапії оксациліном, ампіоксом та лінкоміцином. Антибіотикотерапія призначалась у відповідності з рекомендаціями, виданими під керівництвом Мінохорони здоров'я Росії по моніторингу антибіотикорезистентності та за участю регіонарних відділень Міжрегіонарної асоціації по клінічній мікробіології та антимікробній хіміотерапії. Оксацилін 20 хворим призначали внутрішньом'язево по 0, 25 г 6 раз на добу, ампіокс 14 хворим призначали по 1 г 4 рази на добу внутрішньом'язево, лінкоміцин призначали 20 хворим по 2 мл 30% двічі на добу внутрішньом'язево. Місцевий вплив на протікання ранового процесу виявлявся в застосуванні гумових дренажів та промиванні гнійної порожнини 3% розчином перекису водню щодня. У запропонованому нами методі при комплексному лікуванні 63 хворих із основної групи включали амізон. Препарат хворі приймали протягом 6 діб у дозуванні: для дорослих по 0,25 г 4 рази на добу. Метод передбачав застосування препаратів оксацилін (20 хворих), ампіокс (14 хворих) та лінкоміцин (29 хворих) у комбінації з амізоном. Контроль за плином загоєння гнійних ран нами здійснювався за допомогою ряду клінічних характеристик, а також цитологічним та мікробіологічними методами. У 81 хворого визначався імунний статус до початку лікування, на 2-3 день лікування та у кінці лікування. Для дослідження якісного складу мікробних збудників проводили посів виділення з ран на кров'яний агар, середовище Чистовича, Ендо та м'ясо – пептонний агар. Для кількісного визначення імуноглобулінів у сироватці крові використовували метод радіальної імунодифузії у гелі за C. Mancini et. аl. (1965) Гемолітичну активність комплементу сироватки крові визначали методом по 100% гемолізу баранячих еритроцитів за методикою Л.С. Рез-никовой. Фагоцитарна активність лейкоцитів (ФАЛ) периферичної крові визначалась за З.Е. Матусис (1972). Циркулюючі імунні комплекси досліджували методом реакції осадження полієтіленгліколем із наступним спектрофотометруванням (V.Haskova et. al., 1977). Кількісну та функціональну характеристику Т-системи імунітету проводили по реакції спонтанного розеткоутворення лімфоцитів з еритроцитами барана (M. Iondal et al., 1988). Стан гуморального імунітету оцінювали по кількості В - лімфоцитів, утворюючих розетки з еритроцитами миші (А.Н. Чередеев, 1988). Визначення інтерфероногенної активності антибіотиків в експерименті на перещеплюваній культурі тканин, вид та титр інтерферону в сироватці крові 47 хворих, проводили за методикою Ho M., Enders J.F. (1959).

Для цитологічного дослідження динаміки загоєння гнійної рани нами застосовувалась методика "поверхневої біопсії ран" за М.Ф. Камаєвим (1954).

Статистична обробка результатів дослідження проводилась у програмах "Microsoft Exel 2000 (9.0.2812)", що входить до складу пакету Microsoft Office 2000 та "Statistica '99 Edition (Kernel release 5.5)" за допомогою IBM-сумісного комп'ютера.

Результати дослідження та їх обговорення

В експерименті in vitro було вивчено інтерфероногенні властивості 6 антибіотиків, які найчастіше призначаються при лікуванні хворих на гнійно – запальні процеси щелепно-лицевої ділянки. Було встановлено, що антибіотики на культурі тканин незначно стимулювали виробку ІФН типу гама: так, оксацилін-80 МО/мл, ампіцилін, цефтріаксон, цефазолін, лінкоміцин –320 МО/мл. Макроліди (макропен) стимулювали виробку інтерферону в межах 160 МО/мл.

Проведені мікробіологічні дослідження експериментально підтвердили антистафілококову активність амізону in vitro. Пригнічення життєдіяльності музейних штамів патогенних стафілококів відбувалося вже при концентрації препарату 1,560,27 мг/мл. Необхідно відмітити, що бактеріостатична й бактерицидна концентрація амізону збігалися. Антимікробна активність амізону щодо клінічних ізолятів золотистого стафілокока була виражена помірно. Ріст клінічних штамів стафілококів затримувався в дозах 6,25-12,5 мг/мл, бактеріостатична й бактерицидна дози знаходились в одних і тих самих межах. Амізон затримував ріст музейних штамів кишкової палички в концентрації 6,25-12,5 мг/мл. Істотної різниці в активності амізону по відношенню до музейних та клінічних штамів ентеробактерій не спостерігалось.

Експериментальне дослідження було проведено на 85 білих щурах, яким модулювали гнійно-запальний процес у рані. У групі тварин, яких лікували оксациліном, визначалось зниження функціональної активності Т-лімфоцитів (Р<0,05; 0,01), порушення їх диференціації та зниження відносної кількості Т-хелперів (Р<0,01), В-лімфоцитів у порівнянні з показниками імунітету в інтактних тварин у всі дні спостережень. Особливо вагомим було зниження під дією оксациліну титру комплементу (Р<0,01). Пригнічення імунної системи негативно вплинуло на перебіг гнійно-запального процесу в рані, сприяло зменшенню ваги тварин.

Комбіноване лікування амізоном із оксациліном сприяло нормалізації показників клітинного, гуморального імунітету, неспецифічної реактивності організму, а також зменшенню мікробного числа у біоптаті з рани та більш швидкому загоєнню гнійних ран, ніж у тварин з контрольної групи та у тварин, яким лікування проводилось оксациліном.

Запропонована та апробована в експерименті схема лікування гнійної рани була застосована нами в клініці щелепно-лицевої хірургії. Лікування проводилось 117 хворим з флегмонами щелепно-лицевої ділянки, які топографічно розташовані в одному із клітковинних просторів біля нижньої щелепи (підщелепна ділянка – 84 хворих (71,80%), привушно-жувальна ділянка – 20 (17,09%), крилощелепний - 10 хворих (8,55%), у 3-х (2,56%) у патологічний процес була залучена підборідна ділянка. Стан хворих оцінювався як середньої важкості, одонтогенна причина флегмон щелепно-лицевої ділянки була у 98 хворих (83,76%), неодонтогенна – у 19 хворих (16,24%). Основна кількість пацієнтів (67,5%) звернулась за допомогою до стаціонару на 2-5 добу від початку захворювання, інші хворі (32,5%) поступили на 6-7 добу від початку захворювання.

У хворих на момент поступлення відмічалось погане самопочуття, підвищення температури тіла, асиметрія обличчя, інфільтрація та набряк м'яких тканин, біль в ділянці інфільтрату, порушення функції відкривання рота та ковтання. У контрольній групі хворих після хірургічного втручання виділення з рани припинялись на 7,360,53 добу, нормалізація рН рани нормалізувалось на 6,480,39 добу, грануляційна тканина в рані з'являлась на 6,840,77 добу, гіперемія шкіри навкруги рани зникала на 7,880,73 добу, зникнення інфільтрації, набряку м'яких тканин було на 9,080,32 добу, болючість в рані припинялась на 8,200,72 добу, нормалізація акту ковтання на 7,470,68 добу, відновлення функції нижньої щелепи на 7,770,49 добу, нормалізація температури тіла відбувалась на 4,880,41 добу. Загоєння рани було відмічено на 10,020,47 добу. Після хірургічного втручання в основній групі виділення з рани припинялись на 4,680,53 добу, рН рани нормалізувалось на 3,870,21 добу, грануляційна тканина в рані з'являлась на 4,620,78 добу, гіперемія шкіри навкруги рани зникала на 4,070,75 добу, зникнення інфільтрації, набряку м'яких тканин відмічалось на 5,700,65 добу, болючість в рані припинялась на 3,980,87 добу, нормалізація акту ковтання на 4,310,80 добу, відновлення функції нижньої щелепи на 4,750,49 добу, нормалізація температури тіла спостерігалась на 2,470,10 добу, загоєння рани відбулось на 7,520,29 добу.

Loading...

 
 

Цікаве